---

- хладон 1ЗВ1(бромтрифторметан СF3Вr);

- азот;

- аргон.

Методика розрахунку установок наведена в додатку Д.

Гiдравлiчний розрахунок установок пожежогасiння при застосуван-

нi як вогнегасної речовини азоту i аргону належить виконувати за

спецiальними нормативними документами (рекомендацiями або iнструкцi-

ями, узгодженими та затвердженими в установленому порядку).

1.3.7 Вогнегасна речовина подається в примiщення за допомогою

розпилювачiв. Кiлькiсть розпилювачiв на однiй вiтцi, як правило, не

перевищує шести.

Розпилювачi належить розмiщати з урахуванням забезпечення ними

рiвномiрного розподiлу вогнегасної речовини в захищуваному просторi,

при цьому вiдстань мiж розпилювачами не повинна перевищувати 4 м, а

вiдстань вiд розпилювача до стiн повинна бути не бiльше 2 м.

1.3.8 При визначеннi розрахункового об'єму примiщення об'єм об-

ладнання, що розмiщується в ньому, не слiд вiднiмати вiд загального

об'єму примiщення.

Установки об'ємного пожежогасiння допускається застосовувати

для захисту примiщень, що мають площу постiйно вiдкритих прорiзiв не

бiльш як 10% вiд сумарної площi огороджувальних будiвельних констру-

кцiй.

1.3.9 Автоматичнi установки об'ємного пожежогасiння для захисту

примiщень, в яких можливе перебування людей, повиннi мати пристрої

вiдключення автоматичного пуску згiдно з вимогами ГОСТ

12.4.009-83*.

Установки локального пожежогасiння

1.3.10 Установки локального пожежогасiння по об'єму застосовую-

ться для гасiння загоряння окремо розташованих станкiв, агрегатiв

або iншого обладнання, а також у тих випадках, коли застосування ус-

тановок об'ємного пожежогасiння технiчно неможливе або економiчно

недоцiльне.

1.3.11 Розрахунковий об'єм локального пожежогасiннi

визначається як добуток площi основи обладнання на його висоту. При

цьому габарити обладнання (довжина, ширина, висота) повиннi бути

умовно збiльшенi на 1 м.

1.3.12 При локальному пожежогасiння по об'єму належить застосо-

вувати як вогнегасну речовину двоокис вуглецю, хладон 114В2.

1.3.13 Нормативна масова вогнегасна концентрацiя при локально-

му гасiннi по об'єму складає:

-3

- для двоокису вуглецю - 6,00 кг x м ;

-3

- для хладону 114В2 - 3,50 кг x м .

Час випуску вогнегасної речовини не повинен перевищувати ЗО с.

1.3.14 Установки локального пожежогасiння по площi, в яких ви-

користовують шланг з розтрубом, належить застосовувати для гасiння

окремих осередкiв займання в примiщеннях 1 групи, що мають об'єм, де

створювана концентрацiя газу не буде шкiдлива для здоров'я людей.

Як вогнегасна речовина в установках локального пожежогасiння по

площi застосовується двоокис вуглецю.

1.3.15 Установки локального пожежогасiння по площi належить ро-

змiщати таким чином, щоб до кожного можливого осередку займання вог-

негасна речовина могла подаватися по шлангах вiд двох самостiйних

установок.

Трубопроводи установок

1.3.16 Живильнi i розподiльнi трубопроводи установок газового

пожежогасiння належить виконувати iз сталевих труб за ГОСТ 8732-91

та ГОСТ 8734-91. Дiаметри i товщина стiнок труб визначаються розра-

хунком за методикою, що наведена у додатку Д.

1.3.17 Спонукальнi трубопроводи установок газового пожежогасiн-

ня належить виконувати iз сталевих труб за ГОСТ 10704-91. Умовний

прохiд труб повинен дорiвнювати 15 мм.

Трубопроводи та їх з'єднання повиннi забезпечувати герметич-

нiсть i витримувати розрахунковi тиски.

Вентиляцiйнi системи примiщень

1.3.18 У вентиляцiйних системах примiщень, обладнаних пожежною

автоматикою, належить передбачати автоматичне вiдключення вентилято-

рiв, включення заслонок або клапанiв за командою установок автомати-

чного пожежогасiння. При цьому час повного закриття заслонок i кла-

панiв не повинен перевищувати ЗО с.

1.3.19 Витяжна вентиляцiя газовидалення в цих примiщеннях пови-

нна забезпечувати видалення газу iз нижньої зони пiсля закiнчення

роботи установки. Допускається з цiєю метою передбачати пересувнi

вентиляцiйнi установки.

Станцiї пожежогасiння

1.3.20 Станцiйне обладнання установок газового пожежогасiння з

централiзованим зберiганням вогнегасної речовини належить розмiщува-

ти в примiщеннi станцiї пожежогасiння, вiдокремленому вiд iнших при-

мiщень протипожежними перегородками 1 типу i перекриттями 3 типу.

Примiщення станцiї пожежогасiння не можна розташовувати пiд i

над примiщеннями з категорiями виробництв А, Б i В, за винятком при-

мiщень категорiї В, обладнаних автоматичними установками пожежогасi-

ння.

Примiщення станцiї пожежогасiння за наявностi у ньому iзотермi-

чних ємкостей з двоокисом вуглецю, крiм зазначених вимог, не можна

розмiщати пiд, над i поряд з примiщеннями, призначеними для масового

перебування людей.

Допускається встановлювати iзотермiчнi ємкостi з двоокисом вуг-

лецю поза примiщенням станцiї пожежогасiння з улаштуванням над ними

навiсу i сiтчастої огорожi по периметру площi зберiгання.

1.3.21 Примiщення станцiї пожежогасiння належить розмiщувати в

пiдвалах або на першому поверсi будинку. Допускається розмiщення

примiщення станцiї вище першого поверху. При цьому пiдйомно-транспо-

ртне обладнання будинкiв, споруд повинно забезпечити можливiсть дос-

тавки та обслуговування обладнання станцiї.

Вихiд з примiщення станцiї належить передбачати назовнi, у вес-

тибюль або коридор за умови, що вiдстань вiд виходу iз станцiї до

сходової клiтки, яка має вихiд безпосередньо назовнi, не перевищує

25 м, а в коридор немає виходу з пожежо- та вибухонебезпечних примi-

щень, за винятком примiщень категорiї В, обладнаних автоматичними

установками пожежогасiння.

1.3.22 Примiщення станцiї пожежогасiння повинно мати висоту не

менше 2,5 м для установок з балонами i не менше 3,5 м для установок

з iзотермiчними ємкостями. Примiщення повинно мати постiйно дiючу

припливно-витяжну вентиляцiю з двократним повiтрообмiном протягом 1

год. з видаленням повiтря з нижньої зони.

Температура повiтря в примiщеннi станцiї повинна бути не нижче

15 град.С i не вище 35 град.С, вiдносна вологiсть - не бiльше 80 %

при 25 град.С, освiтленiсть - не менше 100 лк при люмiнесцентних

лампах i не менше 75 лк при лампах розжарювання.

Належить передбачати аварiйне освiтлення згiдно з вимогами СНіП

11-4-79.

Примiщення станцiї повинно бути обладнано телефонним зв'язком

з примiщенням чергового персоналу.

Бiля входу в примiщення станцiї пожежогасiння повинно бути

встановлене свiтлове табло з написом "Станцiя пожежогасiння".

1.3.23 Проходи для обслуговування обладнання, що мiстить вогне-

гасну речовину, повиннi мати ширину не менше 0,7 м, а вiдстань мiж

обслуговуючою частиною i стiною - не менше 0,8 м. Ширина проходiв,

що ведуть до клапанiв розподiльних пристроїв, повинна бути не менше

0,8 м.

Допускається встановлення батарей з вогнегасною речовиною бiля

стiни.

Вiдстань мiж виступними частинами обладнання, що мiстять вогне-

гасну речовину, i шафами електрокерування з боку обслуговування по-

винна бути не менше 2 м.

1.3.24 Обладнання установок газового пожежогасiння з децентра-

лiзованим зберiганням вогнегасної речовини належить розмiщувати в

примiщеннi, яке пiдлягає протипожежному захисту, або в безпосереднiй

близькостi вiд нього.

Обладнання належить встановлювати згiдно з вимогами технiчної

документацiї. Крiплення обладнання належить виконувати до будiвель-

них конструкцiй, межа вогнестiйкостi яких вiдповiдає перегородкам 1

типу i перекриттям 3 типу.

При розмiщеннi обладнання необхiдно забезпечити зручнiсть тех-

нiчного обслуговування та передбачити заходи, що виключають несан-

кцiонований доступ до нього.

1.3.25 Обладнання, що мiстить вогнегасну речовину, i балони iз

стисненим повiтрям слiд розмiщувати не ближче 1 м вiд джерела теп-

ла.

1.4 Установки порошкового пожежогасiння

1.4.1 Установки порошкового пожежогасiння подiляються:

а) за способом гасiння на:

- установки об'ємного пожежогасiння;

- установки локального пожежогасiння по об'єму;

- установки локального пожежогасiння по площi;

б) за способом пуску на:

- автоматичнi установки з дублюючим ручним пуском (мiсцевим

та(або) дистанцiйним);

- ручнi установки з мiсцевим та(або) дистанцiйним пуском;

в) за конструктивним виконанням на:

- установки з розподiльною мережею з автономним або централi-

зованим джерелом робочого газу;

- установки з лафетним стволом;

- установки з ручним стволом;

г) за способом побудови на:

- агрегатнi установки;

- модульнi установки.

1.4.2 Пуск установок може бути електричним, пневматичним, гiд-

равлiчним, механiчним або комбiнованим.

1.4.3 Пристрої дистанцiйного та ручного пуску установок мають

бути захищенi i розмiщенi згiдно з ГОСТ 12.4.009-83*.

1.4.4 В залежностi вiд класу можливої пожежi (за ГОСТ 27331-87)

на об'єктi, що захищається, установки повиннi заряджатись вогнегас-

ним порошком (далi - ВП) вiдповiдної марки.

Основнi технiчнi характеристики ВП загального призначення (типи

ВС i АВС) наведенi в додатку Е.

1.4.5 Як робочий газ в установках порошкового пожежогасiння мо-

жуть використовуватись стиснене повiтря i азот за ГОСТ 9293-74*,

двоокис вуглецю за ГОСТ 8050-85.

Точка роси робочого газу повинна бути не вище мiнус 40 град.С.

1.4.6 Установки повиннi бути забезпеченi 100 %, вiдносно розра-

хункового, запасом ВП та робочого газу, який зберiгається на

об'єктi, з метою забезпечення перезарядження установки пiсля її

спрацювання протягом 24 годин.

У випадках, коли можливе повторне займання горючого матерiалу,

слiд передбачати 100 % резерв ВП.

1.4.7 Допускається застосування установок порошкового пожежога-

сiння для захисту об'єктiв, де використовуються установки з iншими

вогнегасними речовинами (вода, пiна, газ).

1.4.8 Дiапазон температур експлуатацiї установок порошкового

пожежогасiння слiд приймати в залежностi вiд їхнього клiматичного

виконання.

Установки об'ємного пожежогасiння

1.4.9 Установки об'ємного пожежогасiння призначенi для створен-

ня середовища, яке не пiдтримує горiння у всьому об'ємi захищуваного

примiщення, i можуть бути застосованi тiльки для захисту об'єктiв,

що являють собою замкнутий простiр, причому загальна площа отворiв в

огорожi, якi не закриваються перед спрацюванням установки, не повин-

на перевищувати 15% вiд загальної площi огороджувальних будiвельних

конструкцiй. При цьому, якщо загальна площа отворiв, що не закриваю-

ться, бiльша нiж 1%, повинна передбачатись додаткова кiлькiсть ВП,

яка розраховується згiдно з методикою, що викладена в додатку Ж.

Дверi примiщення, що пiдлягає протипожежному захисту, мають бу-

ти такими, що зачиняються самостiйно.

Вентиляцiя цього примiщення повинна вiдключатись до початку ви-

тiкання ВП пiд час спрацювання установки.

Не рекомендується застосовувати установки об'ємного пожежогасi-

ння для захисту примiщень заввишки бiльше 4,5 м i об'ємом бiльше

1000 м3.

1.4.10 За конструктивним виконанням установки об'ємного пожежо-

гасiння є, як правило, установками з розподiльною мережею трубопро-

водiв, в яких встановлюються розпилювачi.

Конструкцiя розподiльних мереж повинна забезпечувати рiвномiр-

ний розподiл ВП, що подається, мiж розпилювачами, що в нiй встанов-

ленi. Об'єм, що захищається кожним розпилювачем, витрата ВП, що ним

забезпечується, висота розмiщення i вiдстань мiж розпилювачами має

вiдповiдати вимогам технiчної документацiї на вiдповiднi види уста-

новок i розпилювачiв.

1.4.11 Установки об'ємного пожежогасiння повиннi забезпечити

подавання ВП в кiлькостi не менше 0,6 кг на кубiчний метр примiщення

за час вiд 20 до ЗО с.

Iнтенсивнiсть подавання ВП повинна бути не менше

-1 -3

0,02 кг х с х м .

1.4.12 Склад, конструктивне виконання та розмiщення автоматич-

них установок об'ємного пожежогасiння повиннi вiдповiдати вимогам

ГОСТ 12.4.009-83*.

Установки локального пожежогасiння

1.4.13 Установки локального пожежогасiння застосовуються в тих

випадках, коли технiчно неможливо або економiчно недоцiльно застосо-

вувати установки об'ємного пожежогасiння.

1.4.14 Розрахункова величина зони, що захищається установкою

локального пожежогасiння по об'єму, визначається як добуток площi

основи i висоти агрегату або технологiчної установки, що пiдлягає

захисту. При цьому всi габаритнi розмiри (довжина, ширина, висота)

збiльшуються вiдносно фактичних на 1,5 м кожний.

В разi застосування установки локального пожежогасiння по пло-

щi, як розрахункова величина зони захисту приймається максимально

можлива площа пожежi на момент спрацювання установки порошкового по-

жежогасiння. Можлива площа пожежi має бути заздалегiдь визначена на

основi прогнозованої можливої аварiї на об'єктi, що пiдлягає захис-

ту, з урахуванням конструктивних i технологiчних заходiв, що засто-

совуються з метою обмеження розвитку пожежi.

В разi захисту об'єкта з наявнiстю горючих рiдин мають бути пе-

редбаченi заходи з метою вiдвернення їхнього розливання та разбриз-

кування за межi зони захисту (вiдбортовка, влаштування аварiйного