При розміщенні ТП у підвалах необхідно виконати такі умови:
виключити можливість їх підтоплення грунтовими і паводковими водами та внаслідок пошкодження водопровідних або каналізаційних мереж;
забезпечити відповідну тепло- та гідроізоляцію стін ТП, які одночасно з зовнішніми стінами будівлі запобігають утворенню конденсату на них.
Підлога камер трансформаторів і ЗРП напругою, до 1 кВ і вище з боку виходів повинна бути вищою за рівень підлоги прилеглих приміщень не менше ніж на 100 мм. Якщо вихід ТП і ЗРП передбачено назовні будівлі, то відмітка підлоги повинна бути вищою за відмітку землі не менше ніж на 300 мм. При відстані від підлоги ТП і ЗРП до підлоги прилеглих приміщень або землі більше ніж 400 мм потрібно передбачати східці.
Розміщення і компоновка ТП і ЗРП повинні передбачати можливість цілодобового безперешкодного доступу до них персоналу електропостачальної організації. При цьому схема ТП повинна забезпечувати можливість експлуатації електропередавальною організацією обладнання напругою вище 1 кВ і силових трансформаторів, а абонентом - обладнання напругою до 1 кВ.
У якості розподільних пристроїв вище 1 кВ рекомендується застосування малогабаритних КРУтаКРУЕ.
У разі, коли внаслідок нормальної експлуатації комплектних розподільних пристроїв або комірок КРУЕ кількість елегазу, що звільнилась в об’ємі приміщення за рахунок природного витоку, не перевищує його гранично-допустимої концентрації ПДК = 5000 мг/м3 (див. додаток М), улаштування примусової припливно-витяжної вентиляції не є обов’язковим. У разі, коли вивільнений внаслідок аварії комплектних розподільних пристроїв або комірок КРУЕ елегаз може заповнити приміщення більше ніж на 15 см від найнижчої відмітки підлоги, потрібно встановлювати примусову вентиляцію, яка включається автоматично від датчиків концентрації елегазу або електроманометрів комірок КРУЕ, або вручну обслуговуючим персоналом до входу в приміщення, де розташоване обладнання з елегазом за інформацією від попереджувальної сигналізації на вході в приміщення.
Розподільні пристрої напругою до 1 кВ і розподільні пристрої напругою вище 1 кВ слід розташовувати в різних приміщеннях. Ці приміщення повинні мати окремі входи, що замикаються.
Вимоги щодо розміщення розподільних пристроїв напругою до 1 кВ і розподільних пристроїв напругою вище 1 кВ в різних приміщеннях не розповсюджуються на КТП. Високовольтна частина КТП за необхідності пломбується організацією, у веденні якої вона знаходиться.
Допускається розміщувати в одному приміщенні розподільні пристрої напругою вище 1 кВ, силові трансформатори і розподільні пристрої напругою до 1 кВ, що експлуатуються електропередавальною організацією і абонентом за умови, що розподільні пристрої напругою вище 1 кВ і силові трансформатори захищені від доступу до них персоналу абонента (наприклад, сіткою) або в разі, коли вони експлуатуються однією організацією.
У громадських будинках та спорудах, а також адміністративних будинках промпідпри- ємств допускається розміщення вбудованих і прибудованих приміщень ДЕС із запасом рідкого палива з температурою спалаху вище 61 °С, якщо будівельними нормами на окремі види будинків не передбачені інші обмеження, а також розміщення їх в підвальних і цокольних поверхах за умови виключення можливості підтоплення ґрунтовими і паводковими водами.
Потужність ДЕС і запас палива повинні забезпечувати безперервну роботу електроприймачів протягом часу, що регламентується відповідними нормативними документами.
Вбудовані ДЕС повинні відокремлюватися від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу згідно з ДБН В. 1.1-7 і мати вихід безпосередньо назовні. При цьому повинні бути виконані усі санітарні і екологічні вимоги щодо обмеження шуму, вібрації та викидів забруднюючих та шкідливих речовин відповідно до державних стандартів та нормативно-правових актів органів державного нагляду. Улаштування приміщень ДЕС слід виконувати відповідно до вимог НТПД.
Спорудження в багатоквартирних житлових будинках сховищ цивільної оборони, які мають в своєму складі ДЕС, регламентується ДБН В.2.2-5.
Потужність ДЕС, яка живить двигуни протипожежних пристроїв, повинна розраховуватися згідно з додатком К цих Норм.
Необхідно улаштовувати дороги для під’їзду автотранспорту до ТП, ЗРП і ДЕС.
Місце установлення пристрою АВР на напрузі 0,4 кВ (централізовано на вводах у споруду чи децентралізовано біля електроприймачів І категорії надійності електропостачання) передбачається у проекті залежно від взаємного розташування, умов експлуатації і способу прокладання ліній живлення до віддалених електроприймачів.
За наявності АВР на стороні нижчої напруги вбудованих та прибудованих ТП улаштування його на ГРЩ, розміщеному в суміжному з ТП приміщенні, не потрібно.
Не слід резервувати лінію, що живить окремий електродвигун.
; Не вимагається спеціально улаштовувати АВР для електроприймачів І категорії надійності електропостачання, які мають технологічний резерв, що включається автоматично.
У проектах електрообладнання рекомендується передбачати такі рішення і устаткування, які забезпечують раціональне і економне використання електроенергії, а саме:
побудову оптимальної мережі живлення та розподільної мережі;
спонукання споживачів до використання електроенергії (прання, прасування, інші господарчі роботи) в часи мінімальних навантажень енергосистеми шляхом застосування багато- тарифних засобів обліку (див. розділ 11);
застосування в місцях тимчасового перебування людей (під’їздах, сходових клітках, ліфтових площадках, коридорах тощо) пристроїв керування, які обмежують час перебування світильників у включеному стані або у включеному стані на повну потужність (див. розділ 9);
застосування світильників із джерелами світла із підвищеною світловидатністю не менше 55 люм./Вт.;
застосування в побуті електротеплоакумуляційних систем для гарячого водопостачання та опалення з режимом роботи в нічний час за пільговими тарифами (див. розділ 8);
встановлення КРП з автоматичним регулюванням (див. розділ 10).
РОЗРАХУНКОВІ ЕЛЕКТРИЧНІ НАВАНТАЖЕННЯ
Навантаження житлових будинків
Розрахункове навантаження групових мереж освітлення загальнобудинкових приміщень житлових будинків (сходових кліток, вестибулів, технічних поверхів, підвалів, горищ, колясоч- них), а також житлових приміщень гуртожитків слід визначати за світлотехнічним розрахунком з коефіцієнтом попиту Кпоп, що дорівнює 1.
Житла (квартири) щодо оснащеності побутовими електроприладами та їх розрахункових навантажень умовно поділяються на три види:
- житла (квартири) в будинках масового будівництва, споруджених чи споруджуваних із загальною площею від 35 м2 до 95 м2 включно та заявленою (встановленою) потужністю електроприймачів до ЗО кВт включно;
- житла (квартири) в багатоквартирних будинках, споруджених чи споруджуваних із загальною площею від 50 м2 до 300 м2 включно та заявленим замовником високим рівнем комфортності, що відповідає встановленій потужності електроприймачів від ЗО кВт до 60 кВт включно;
З - житла (квартири) в котеджах, будинках, споруджених чи споруджуваних із розрахунку, як правило, на одну родину із загальною площею від 150 м2 до 600 м2 включно та заявленим замовником високим рівнем комфортності, що відповідає встановленій потужності електроприймачів від 60 кВт до 140 кВт включно.
.3 Для жител 1-го виду (квартир у багато- та малоквартирних будинках, будинків на одну родину і будиночків на ділянках садівничих товариств) встановлюються п’ять рівнів електрифікації та відповідні їм нормативні розрахункові питомі навантаження:
- житла (квартири) з плитами на природному газі;
- житла (квартири) з плитами на скрапленому газі та на твердому паливі;
- житла (квартири) з електричними плитами потужністю до 8,5 кВт включно;
- житла (квартири) з електричними плитами потужністю до 10,5 кВт включно;
- будиночки на ділянках садівничих товариств.
Для жител 2-го виду встановлюються два рівні електрифікації та відповідні їм нормативні розрахункові питомі навантаження:
І -житла (квартири) з плитами на природному газі;
II - житла (квартири) з електричними плитами потужністю до 10,5 кВт включно.
Встановлені нормативи питомих електричних розрахункових навантажень зведені в таблицю 3.1 і враховують застосування в житловому приміщенні побутових кондиціонерів повітря та комфортного електричного доопалення у межах 7-15 % від загальної потреби в теплі з розрахунку 60-120 Вт на 1 м2 доопалюваної площі.
Розрахункове навантаження групи жител з однаковим питомим електричним навантаженням, приведене до лінії живлення, вводу в житловий будинок, шин напругою 0,4 кВ ТП, Р визначається за формулою:
РЖкт = РЖгт -N, (1)
де РЖп- питоме розрахункове електричне навантаження одного житла (квартири), яке вибирається за таблицею 3.1 залежно від прийнятого рівня електрифікації та кількості квартир, приєднаних до даної ланки електромережі, кВт/житло;
N - кількість жител (квартир), приєднаних до вводу, лінії, ТП.
Питомі розрахункові електричні навантаження жител охоплюють навантаження освітлення загальнобудинкових приміщень.
Для вибору засобів обліку й апаратів захисту загальнобудинкових споживачів сумарне розрахункове навантаження освітлення загальнобудинкових приміщень рекомендується визначати за формулою:
Р ±1Р +Р +Р +Р 1+0 5Р (2)
ос.заг ^ сх.кл 1 х л.хол 1 х кор вес/ > ' '
де Рсх кл, РЯ'Х0Д> Ркор, Рвес- розрахункові навантаження освітлення відповідно сходових кліток, ліфтових холів, коридорів, вестибулів, кВт;
Рін - розрахункові навантаження освітлення сміттєвих камер, горищ, технічних просторів під підлогою, підвалів, колясочних тощо, кВт.
Для жител 3 -го виду рівень електрифікації не має обмежень, визначається замовником і може включати повне електроопалення та електропідігрівання води.
Розрахункове навантаження на вводі житла (квартири, котеджу) 1-го, 2-го й 3-го видів з повним електроопаленням слід визначати відповідно до завдання на проектування за проектом внутрішнього електрообладнання залежно від застосовуваних систем, приладів, режимів їх роботи та відповідних теплотехнічних розрахунків.
Потужність електроопалювальних акумуляційних систем повного опалення на передпроекних стадіях орієнтовно визначається з розрахунку 200-300 Вт на 1 м2 загальної площі житла (в період мінімальних навантажень енергосистеми).
Орієнтовні питомі розрахункові навантаження жител 3-го виду (котеджів), в тому числі з повним електроопаленням постійного включення, наводяться в додатку Д (таблиця Д.1). Приклади визначення розрахункових питомих навантажень жител 1-го, 2-го видів з проточними електро- водопідігрівачами та повним електроопаленням (постійного включення та акумуляційним) і відповідних коефіцієнтів одночасності наводяться в додатку Д (таблиці Д.2 - Д.4).
|
Для електроопалювальних акумуляційних систем слід визначати розрахункові навантаження для трьох режимів роботи електромережі й енергосистеми - вечірнього, нічного й денного максимумів.Споживачі електроенергії |
Значення показника, кВт/житло, за кількості жител |
|||||||||||||||
|
1 |
3 |
6 |
9 |
12 |
15 |
18 |
24 |
40 |
60 |
100 |
200 |
400 |
600 |
1000 |
||
|
Житла 1-го виду - |
||||||||||||||||
|
1.1 І рівня електрифікації - в будинках з плитами на природному газі |
5,00 |
3,85 |
3,23 |
2,72 |
2,36 |
2,10 |
1,91 |
1,65 |
1,31 |
1,14 |
1,00 |
0,87 |
0,74 |
0,66 |
0,60 |
|
|
1.2 II рівня електрифікації - в будинках з плитами на скрапленому газі та на твердому паливі |
6,50 |
5,01 |
4,20 |
3,53 |
3,07 |
2,73 |
2,48 |
2,15 |
1,70 |
1,48 |
1,30 |
1,12 |
0,96 |
0,86 |
0,78 |
|
|
1.3 III рівня електрифікації - в будинках з електроплитами потужністю до 8,5 кВт вкл. |
10,00 |
8,19 |
5,56 |
4,44 |
3,76 |
3,33 |
3,05 |
2,72 |
2,35 |
2,10 |
1,73 |
1,38 |
1,31 |
1,19 |
1,10 |
|
|
1.4 IV рівня електрифікації - в будинках з електроплитами потужністю до 10,5 кВт вкл. |
12,00 |
9,83 |
6,67 |
5,33 |
4,51 |
3,99 |
3,66 |
3,26 |
2,82 |
2,52 |
2,08 |
1,65 |
1,58 |
1,43 |
1,32 |
|
|
1.5 V рівня електрифікації - в будиночках на ділянках садівничих товариств |
3,50 |
2,84 |
1,91 |
1,47 |
1,22 |
1,07 |
0,96 |
0,83 |
0,66 |
0,58 |
0,52 |
0,48 |
0,47 |
0,46 |
0,41 |
|
|
Житла 2-го виду |
||||||||||||||||
|
2.1 І рівня електрифікації - в будинках з плитами на природному газі |
9,00 |
6,33 |
5,29 |
4,36 |
3,72 |
3,26 |
2,94 |
2,51 |
2,00 |
1,78 |
1,62 |
1,47 |
1,24 |
1,08 |
0,99 |
|
|
%.2 II рівня електрифікації - в будинках з електроплитами потужністю до 10,5 кВт вкл. |
16,00 |
13,05 |
8,34 |
6,41 |
5,39 |
4,77 |
4,36 |
3,83 |
3,18 |
2,83 |
2,51 |
2,16 |
1,88 |
1,77 |
1,76 |
|
|
Примітка 1. Для вибору приладів обліку та апаратів захисту на вводі житла (квартири) приймають питоме розрахункове навантаження одного житла (значення cos <р див. табл. 3.6). Примітка 2. Питомі розрахункові навантаження дляжількості жител, не зазначеної в таблиці, визначаються інтерполяцією. Примітка 3. Розрахункове електричне навантаження жител 2-го виду допускається визначати в проекті внутрішнього електрообладнання квартири (будинку) залежно від конкретного набору електропобутових приладів і режиму їх роботи, що характеризується середньою ймовірністю ввімкнення (коефіцієнтом попиту) і незбігу господарських робіт у квартирі, як для жител 3-го виду (див. 3.7). Примітка 4. Питомі розрахункові навантаження не враховують загальнобудинкове силове навантаження, освітлювальне і силове навантаження вбудованих (прибудованих) приміщень громадського призначення, навантаження реклами, застосування в квартирах повного електричного опалення та електропідігрівання води, а також навантаження системи проти обледеніння даху на основі нагрівальних кабелів. Примітка 5. Таблиця фіксує значення розрахункових навантажень для зимового вечірнього максимуму. Для визначення в разі потреби ранкового чи денного максимуму навантаження застосовують коефіцієнти: 0,7 - для житлових будинків з електроплитами; 0,5 - для житлових будинків з газовими плитами. Примітка 6. Електричне навантаження житлових будинків у період літнього максимуму можна визначати шляхом множення наведених у таблиці навантажень зимового максимуму на коефіцієнти: 0,8 - для квартир з електричними плитами; 0,7 - для квартир з плитами на природному газі; 0,6 - для квартир з плитами на скрапленому газі та твердому паливі. Примітка 7. Навантаження ілюмінації потужністю до 10 кВт у розрахунковому навантаженні на вводі в будинок не враховується. |
||||||||||||||||
