Система зелених насаджень і незабудованих територій повинна разом з мережею магістральних вулиць сталого функціонування забезпечувати вільний вихід населення міста (у випадку його можливого ураження) у парки і ліси заміської зони.’
Магістральні вулиці сталого функціонування категорованих міст повинні прокладатись з урахуванням забезпечення можливого виходу по них транспорту із житлових і промислових районів на заміські дороги не менше ніж за двома напрямками. Указані магістральні вулиці сталого функціонування повинні мати пересікання з іншими магістральними автомобільними дорогами та залізницями у різних рівнях. Вулиці сталого функціонування повинні розміщуватись, як правило, на верхньому рівні.
У категорованих містах пересікання вулиць і автомобільних доріг у різних рівнях із залізницями, а також автомобільних доріг між собою повинні мати дублюючі запасні переїзди в одному рівні на відстані не менше ніж 50 м від магістральної вулиці сталого функціонування.
При відповідних обгрунтуваннях допускається створення систем багаторівневих вузлів зупинок та пересадок, які включають зупинки громадського транспорту, станції метрополітену (швидкісного трамваю), транспортні пересікання, підземні пішохідні переходи.
При проектуванні внутрішньоміської транспортної мережі категорованих міст слід забезпечувати надійний зв’язок між окремими житловими і промисловими районами, вільний прохід до магістральних вулиць сталого функціонування, які ведуть за межі міста, а також найбільш короткий і зручний зв’язок центра міста, житлових і промислових районів із залізничними і автобусними вокзалами, вантажними станціями, річковими і морськими портами, аеропортами.
При проектуванні транспортної мережі необхідно передбачати дублювання шляхів сполучення по території міста і прилеглому районі.
При плануванні та забудові нових і розвитку існуючих категорованих міст нові сортувальні залізничні станції і вузли слід розміщувати за межами зон можливих сильних руйнувань і зон можливого катастрофічного затоплення.
При реконструкції районів категорованих міст слід передбачати винесення існуючих сортувальних залізничних станцій і вузлів за межі зон можливих сильних руйнувань і зон можливого катастрофічного затоплення.
Розміщення автозаправних станцій (АЗС) та автозаправних комплексів здійснюється згідно з вимогами ДБН 360-92**, ДСП 173.
Гаражі для автобусів, вантажних і легкових автомобілів міського транспорту, виробничо- ремонтні бази прибиральник машин, тролейбусні депо і трамвайні парки категорованих міст повинні розміщуватись розосереджено і переважно на околицях міст або у підземних спорудах.
Гаражні приміщення будівель пожежного депо повинні забезпечувати розміщення 100 % резерву основних пожежних машин (машин, які подають на пожежу вогнегасні речовини).
У категорованих містах і на окремо розміщених категорованих об’єктах необхідно передбачати влаштування штучних водойм з можливістю використання їх для гасіння пожеж. Водойми слід розмішувати з урахуванням існуючих природних водойм і під’їздів до них. Загальну місткість водойм необхідно приймати із розрахунку не менше ніж 3000 м1 води на 1 км2 території міста (об’єкта).
На території категорованих міст через кожні 500 м берегової смуги річок і водоймищ слід передбачати влаштування пожежних під’їздів для забору води у будь-яку пору року не менше ніж трьома автомобілями одночасно.
Захист працюючих і службовців (найбільшої працюючої зміни) підприємств, установ та організацій2, які розміщені у зонах можливих сильних руйнувань і продовжують свою діяльність в особливий період, а також працюючої зміни чергового і лінійного персоналу підприємств, які забезпечують життєдіяльність категорованих міст та об’єктів, повинен передбачатись у сховищах.
На АЕС передбачається захист у сховищах персоналу АЕС, працюючих та службовців підприємств (включаючи особовий склад військових та пожежних частин), які забезпечують функціонування та життєдіяльність цих станцій.
Захист працюючих та службовців (найбільшої працюючої зміни) об’єктів першої та другої категорій з цивільної оборони та інших об’єктів національної економіки, які розміщені за межами зон можливих сильних руйнувань, а також населення, яке проживає у некатегорованих містах, поселеннях та сільських населених пунктах, та населення, яке евакуюється в указані міські та сільські поселення, повинен передбачатись у протирадіаційних укриттях (ПРУ).
Захист населення категорованих та некатегорованих міст здійснюється у створеному фонді захисних споруд (підземний простір, підвальні приміщення, метрополітени, гірничі виробки тощо).
Фонд захисних споруд для працюючих та службовців (найбільшої працюючої зміни) підприємств створюється на території цих підприємств або поблизу них, а для решти населення - у районах житлової забудови.
Примітка. У місцях розміщення сховищ для особового складу бойових підрозділів пожежної охорони слід передбачати будівництво захисних сховищ для пожежної техніки із розрахунку на ЗО % основних пожежних автомобілів чергової зміни гарнізону пожежної охорони категорованого міста, чергового караулу пожежної частини з охорони категорованого об’єкта.
Створення фонду захисних споруд здійснюється завчасно шляхом:
комплексного освоєння підземного простору міст і населених пунктів для взаємопогодже- ного розміщення у ньому споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення з урахуванням необхідності пристосування і використання частини їх для захисту населення, а саме:
пристосування під захисні споруди підвальних приміщень, що будуються, та в існуючих будівлях і спорудах різного призначення;
пристосування під захисні споруди існуючих і таких, що будуються, окремо розміщених заглиблених споруд різного призначення;
пристосування під сховища метрополітенів;
пристосування для захисту населення підземних гірничих виробок, печер та інших підземних просторів;
пристосування під захисні споруди приміщень у цокольних і наземних поверхах існуючих і таких, що будуються, будівлях та спорудах;
будівництво окремо розміщених захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони).
Проектування захисних споруд, а також пристосування об’єктів під захисні споруди здійснюється у відповідності з будівельними нормами і правилами проектування захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) (ДБН В 2.2.5) та іншими нормативними документами, розробленими та затвердженими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань будівництва і архітектури.
Сховища і протирадіаційні укриття слід розміщувати у межах радіуса збору населення, яке укривається, відповідно до схем розміщення захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони). Указані схеми розробляються у складі розділів інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) усіх видів планувальних документів, указаних у 1.9 цих Норм, крім схем планування територій Автономної Республіки Крим, областей, районів.
На промислових підприємствах і у житловій забудові населених пунктів в одній із захисних споруд повинен бути обладнаний пункт управління об’єкта, населеного пункту, району міста.
На проммайданчику АЕС і у зоні спостереження створюються відповідно внутрішні і зовнішні кризові центри, вимоги до яких визначаються положенням про кризові центри.
Захист нетранспортабельних хворих, а також медичного та обслуговуючого персоналу в установах охорони здоров’я (лікарнях і поліклініках), які проектуються, будуються і діють, розміщених у зонах можливих сильних руйнувань, слід передбачати у сховищах. При цьому чисельність указаних хворих слід приймати не менше ніж 1 0% загальної проектної місткості лікувальних установ у мирний час.
Захист хворих, медичного та обслуговуючого персоналу установ охорони здоров’я, розміщених за зонами можливих сильних руйнувань категорованих міст і об’єктів, а також лікувальних установ, які розгортаються в особливий період, повинен передбачатись у протирадіаційних укриттях, які слід проектувати на повний чисельний склад установ за умовами їх функціонування у мирний час.
У захисних спорудах установ охорони здоров’я, які діють у мирний час і мають у своєму складі ліжковий фонд лікувальних установ, що розгортаються в особливий період, крім основних приміщень для укриття хворих, медичного і обслуговуючого персоналу, слід передбачати основні функціональні приміщення, які забезпечують проведення лікувального процесу.
Захист персоналу працюючої зміни підприємств із видобутку корисних копалин повинен, як правило, передбачатись у захисних спорудах, розміщених у підземних гірничих виробках шахт і рудників.
Якщо захист в указаних спорудах неможливий для працюючих на поверхні, їх укриття необхідно передбачати в інших захисних спорудах у відповідності з 3.4 цих Норм.
При чисельності працюючої зміни на підприємствах 50 чол. і менше допускається будівництво захисних споруд, які забезпечують укриття найбільшої працюючої зміни групи підприємств.
Будівельники, інші робітники і службовці, які беруть участь у будівництві нових або у розширенні, реконструкції, технічному переоснащенні діючих об’єктів, розміщених у зонах можливих сильних руйнувань, укриваються у сховищах, передбачених для захисту найбільшої працюючої зміни цих об’єктів.
У випадку спорудження об’єктів за межами зон можливих сильних руйнувань указаний контингент населення укривається у протирадіаційних укриттях за місцем роботи, проживання або евакуації.
Порядок, основні вимоги і умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) і їх утримання здійснюються у відповідності з ДБН А.3.1-9.
Списання непридатних захисних споруд проводиться у порядку, установленому "Інструкцією про порядок списання непридатних захисних споруд цивільної оборони", затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1999 року № 567.
Сховища цивільного захисту (цивільної оборони)
Сховища цивільного захисту (цивільної оборони) повинні забезпечувати осіб, що укриваються від негативного впливу сучасних засобів ураження, бактеріальних (біологічних) засобів (БЗ), бойових отруйних речовин (БОР), а також, за необхідності, від катастрофічного затоплення, НХР, перелік яких наведений у додатку Д, радіоактивних продуктів при руйнуванні ядерних енергоустановок, високих температур і продуктів горіння при пожежах.
Усі сховища (крім сховищ, розміщених у межах проектної забудови АЕС і у метрополітенах) повинні забезпечувати захист осіб, що укриваються від впливу надмірного тиску у фронті повітряної ударної хвилі АРф = 100 кПа (1 кгс/см2), і мати ступінь послабления проникаючої радіації огороджувальними конструкціями (А), що дорівнює 1000.
Примітка. Огороджувальні конструкції захисних укриттів для пожежної техніки повинні бути розраховані на надмірний тиск у фронті повітряної ударної хвилі, прийнятий для сховищ, у яких укривається особовий склад бойових розрахунків пожежної охорони.
Системи життєзабезпечення сховищ повинні передбачати можливість безперервного перебування у них розрахункової кількості осіб, що укриваються протягом двох діб.
Забезпечення сховищ повітрям, як правило, повинно здійснюватись за двома режимами: чистої вентиляції (1-й режим) і фільтровентиляції (2-й режим).
У сховищах, розміщених у місцях можливої небезпечної загазованості повітря продуктами горіння, у зонах можливого хімічного забруднення, можливих сильних руйнувань навколо АЕС і можливого катастрофічного затоплення, слід передбачати режим повної або часткової ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря (3-й режим).
Протирадіаційні укриття
Протирадіаційні укриття (ПРУ) повинні забезпечувати захист осіб, що укриваються від впливу іонізуючого випромінювання при радіоактивному забрудненні місцевості і розраховуватися на безперервне перебування у них розрахункової кількості осіб, що укриваються протягом двох діб.
При розміщенні ПРУ у зоні можливих слабких руйнувань, а також на об’єктах першої категорії з цивільного захисту (цивільної оборони), розміщених поза зонами можливих сильних руйнувань, їх огороджувальні конструкції повинні бути розраховані на надмірний тиск у фронті повітряної ударної хвилі АРф = 20 кПа (0,2 кгс/см~).
У залежності від місця розміщення ПРУ повинні мати ступінь послаблення радіації зовнішнього випромінювання - коефіцієнт захисту К3 (крім ПРУ, розміщених у районах АЕС), який дорівнює:
на об’єктах першої та другої категорії з цивільного захисту (цивільної оборони), розміщених поза зонами можливих сильних руйнувань для працюючих змін підприємств, - 200;
у зонах можливого небезпечного радіоактивного забруднення за межею зон можливих сильних руйнувань:
К3 = 200 — для працюючих змін некатегорованих підприємств, формувань цивільного захисту (цивільної оборони) та лікувальних установ, які розгортаються в особливий період;
К3 = 100 - для населення некатегорованих міст, селищ, сільських населених пунктів та евакуйованого населення;
