8.4.30. За наявності в будівлях горючих матеріалів слід уживати заходів щодо відвернення поширення пожежі через отвори у стінах та перекриттях (герметизація стиків внутрішніх, зовнішніх стін та міжповерхових перекриттів, ущільнення в місцях проходження інженерних комунікацій із забезпеченням потрібних меж вогнестійкості).
У споруджуваних будинках підпідлоговий простір у перекритті повинен очищатися від горючого сміття (стружки, трісок, тирси тощо) до настилання помосту.
8.4.31. Тимчасові споруди (тепляки) для влаштування підлог та виконання інших робіт повинні виконуватися з негорючих матеріалів і матеріалів груп горючості Г1, Г2.
(Пункт 8.4.31 в редакції Наказу МВС № 217 від 05.03.2002)
8.4.32. Робота, пов'язана з монтажем конструкцій з утеплювачем з матеріалів груп горючості Г3, Г4 або із застосуванням утеплювачів з цих матеріалів, має вестися за нарядом-допуском, який видається виконавцю робіт особою, відповідальною за протипожежний стан будівництва.
(Абзац перший пункту 8.4.32 в редакції Наказу МВС № 217 від 05.03.2002)
У наряді-допуску повинні бути зазначені місце, технологічна послідовність, способи виробництва, конкретні протипожежні заходи, відповідальні особи та термін дії наряду.
На місцях виконання робіт мають бути вивішені плакати "Вогненебезпечно: горючий утеплювач".
8.4.33. Укладання утеплювача з матеріалів груп горючості Г3, Г4 та влаштування гідроізоляційного килима з таких матеріалів на покритті, укладання захисного гравійного шару слід проводити ділянками площею не більше 500 кв. м, а при використанні утеплювача та влаштуванні гідроізоляційного килима з матеріалів груп горючості Г1, Г2 - ділянками площею не більше 1000 кв. м.
(Абзац перший пункту 8.4.33 в редакції Наказу МВС № 217 від 05.03.2002)
На місцях виконання робіт кількість утеплювачів та покрівельних рулонних матеріалів не повинна перевищувати змінної потреби.
Утеплювач з матеріалів груп горючості Г3, Г4 необхідно зберігати за межами будинку (будівлі), що зводиться, в окремо розташованій споруді чи на спеціальному майданчику на відстані не менше 18 м.
(Абзац третій пункту 8.4.33 в редакції Наказу МВС № 217 від 05.03.2002)
По закінченні робочої зміни не дозволяється залишати на робочих місцях невикористаний утеплювач та покрівельні рулонні матеріали груп горючості Г3, Г4, незмонтовані панелі з такими утеплювачами всередині або на покриттях будівель, а також у протипожежних розривах.
(Абзац четвертий пункту 8.4.33 в редакції Наказу МВС № 217 від 05.03.2002)
8.4.34. Після влаштування теплоізоляції у відсіку необхідно прибирати її залишки і негайно наносити передбачені проектом покривні шари вогнезахисту. Площа незахищеної в процесі виконання робіт теплоізоляції має бути не більше 0,5 тис. кв. м у разі застосування теплоізоляції з матеріалів груп горючості Г3, Г4 та не більше 1 тис. кв. м - у разі використання теплоізоляції з матеріалів груп горючості Г1, Г2.
(Пункт 8.4.34 із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 217 від 05.03.2002)
8.4.35. У разі пошкодження металевих обшивок панелей з утеплювачами з матеріалів груп горючості Г2, Г3, Г4 треба вживати негайних заходів щодо їх ремонту та відновлення за допомогою металевих з'єднань (болтових та ін.).
(Пункт 8.4.35 в редакції Наказу МВС № 217 від 05.03.2002)
8.4.36. До початку монтажу плит покриття з полімерними утеплювачами, укладання полімерних утеплювачів на покриття, виконання робіт з улаштування покрівель повинні бути виконані всі передбачені проектом виходи на покриття будівель (зі сходових кліток, зовнішніми сходами), його обгородження. Для повідомлення про пожежу біля виходів на покриття мають бути встановлені телефони або інші засоби зв'язку.
У разі виконання покрівельних робіт з площею покриття 1 тис. кв. м і більше із застосуванням утеплювача з матеріалів груп горючості Г2, Г3, Г4 на покрівлі з метою пожежогасіння слід передбачати влаштування тимчасового протипожежного водогону. Відстань між пожежними кранами слід приймати, виходячи з умови подавання в будь-яку точку не менш ніж двох струмин води з витратою 5 л/с кожна.
(Абзац другий пункту 8.4.36 в редакції Наказу МВС № 217 від 05.03.2002)
8.4.37. Під час робіт, пов'язаних із влаштуванням гідро- та пароізоляції на покрівлі, монтажем панелей з утеплювачем із горючих матеріалів груп Г2, Г3, Г4, забороняється проводити електрогазозварювальні та інші вогневі роботи.
(Абзац перший пункту 8.4.37 в редакції Наказу МВС № 217 від 05.03.2002)
Усі роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню, мають проводитися до початку застосування горючих та важкогорючих матеріалів.
8.4.38. Не дозволяється заливати бітумною мастикою ребра профільованого настилу під час наклеювання пароізоляційного шару та утворення потовщень шарів мастики з відхиленням від проекту.
8.4.39. Використання агрегатів для наплавлення рулонних матеріалів з потовщеним шаром дозволяється лише в разі влаштування покрівель на залізобетонних плитах та покриттях із застосуванням негорючого утеплювача.
Заправляти паливом агрегати на покрівлі слід у спеціальному місці, забезпеченому вогнегасниками та ящиком з піском. Зберігання палива для заправлення агрегатів, а також порожньої тари з-під палива на покрівлі не дозволяється.
8.4.40. Для штучного прогрівання бетону дозволяється застосовувати пару, воду, повітря та електричний струм.
При цьому необхідно дотримуватися таких умов:
- для теплозахисту бетону можуть застосовуватися негорючі матеріали та матеріали груп горючості Г1, Г2, а також зволожена чи оброблена вапняковим розчином тирса;
(Абзац третій пункту 8.4.40 в редакції Наказу МВС № 217 від 05.03.2002)
- для влаштування тепляків дозволяється застосовувати утеплювачі з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1, Г2;
(Абзац четвертий пункту 8.4.40 в редакції Наказу МВС № 217 від 05.03.2002)
- ділянки, які прогріваються електрострумом, повинні бути під постійним наглядом кваліфікованих електриків.
Для живлення в зоні електропрогрівання слід застосовувати кабелі типу КРПТ або ізольовані проводи типу ПРГ - 500 (з додатковим захистом гумовим шлангом). Забороняється прокладати кабелі безпосередньо по грунту.
У межах зони прогрівання необхідно встановлювати сигнальні лампи, котрі загоряються після подачі напруги в лінію. У разі перегоряння ламп повинно відбуватися автоматичне відключення подавання напруги в лінії.
На ділянках електропрогрівання бетону мають бути вивішені попереджувальні плакати та написи "Небезпечно. Під напругою" тощо.
8.4.41. Для опалення мобільних (інвентарних) будівель повинні використовуватися парові та водяні калорифери, а також ТЕНи (електронагрівники) заводського виготовлення з урахуванням вимог пп.5.1.18, 5.1.19 цих Правил.
8.4.42. Сушіння одягу та взуття повинно проводитись у спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях, будівлях чи спорудах з центральним водяним опаленням або із застосуванням водяних калориферів.
Улаштуванням сушарень у тамбурах та інших приміщеннях, розміщуваних біля виходів з будівель, не дозволяється.
У будівлях з металевих конструкцій з полімерними утеплювачами на період виконання будівельних робіт дозволяється застосовувати лише системи повітряного чи водяного опалення з розміщенням топкових приміщень за межами будівель на відстані не менше 18 м або за протипожежною стіною 2-го типу.
(Абзац третій пункту 8.4.42 в редакції Наказу МВС № 217 від 05.03.2002)
Відстань від трубопроводів з теплоносієм до обгороджуючих конструкцій повинна прийматися не менше 0,1 м.
8.4.43. У разі застосування для опалення і сушіння тимчасових опалювальних пристроїв та тепловироблювальних установок заходи пожежної безпеки повинні бути викладені в проекті виконання робіт.
8.4.44. Застосування відкритого вогню, а також вогневих, електричних калориферів та газових пальників інфрачервоного випромінення в тепляках забороняється.
8.4.45. Не дозволяється застосування для сушіння та обігрівання приміщень саморобних нагрівних приладів, жаровень, мангалів, електроприладів з відкритими електронагрівними елементами.
8.4.46. У тимчасових побутових та адміністративних спорудах, де неможливе влаштування центрального опалення, дозволяється мати пічне опалення, яке відповідає вимогам будівельних норм та цих Правил.
У разі влаштування (установлення) тимчасових металевих печей повинні виконуватися вимоги, викладені в п.5.2.11 цих Правил.
8.4.47. Пересувні і стаціонарні установки з пальниками інфрачервоного випромінення мають бути обладнані автоблокуванням, яке припиняє подання газу в разі згасання пальника.
8.4.48. Пересувні установки з пальниками інфрачервоного випромінення, встановлювані на підлозі, повинні мати спеціальну стійку підставку. Балон з газом повинен знаходитися на відстані не менше 1,5 м від установки та інших опалювальних приладів, а від електролічильника, вимикачів та інших електроприладів - на відстані не менше 1 м.
Відстань від пальників до конструкцій з матеріалів груп горючості Г3, Г4 має бути не менше 1м, групи горючості Г2 - 0,7 м, групи горючості Г1 та негорючих матеріалів - 0,4 м.
(Абзац другий пункту 8.4.48 в редакції Наказу МВС № 217 від 05.03.2002)
Черговий працівник, що займається експлуатацією пересувних установок, повинен стежити за їх справним станом та реєструвати в журналі розміщення установок на поверхах.
8.4.49. У місцях, де працюють установки з газовими пальниками інфрачервоного випромінення, забороняється зберігати горючі та важкогорючі речовини й матеріали, а також проводити інші види робіт.
8.4.50. Під час експлуатації пальників інфрачервоного випромінення забороняється:
- використовувати установку в приміщеннях без природного провітрювання або штучної вентиляції з відповідною кратністю повітрообміну, а також у підвальних або цокольних поверхах;
- застосовувати пальник з пошкодженою керамікою, а також з видимими язиками полум'я;
- користуватися установкою, якщо в приміщенні з'явився запах газу;
- направляти теплові промені пальників безпосередньо в бік горючих матеріалів, балонів з газом, газопроводів, електропроводок тощо;
- послуговуватися газовими установками одночасно з установками на твердому паливі;
- зберігати в приміщеннях, у яких проводиться сушіння, а також поблизу працюючої установки запасні балони;
- користуватися відкритим вогнем поблизу балонів з газом. Під час роботи на відкритих майданчиках (для обігрівання робочих місць, сушіння зволожених ділянок) слід застосовувати лише вітростійкі пальники (наприклад, ГИИ-1 та інші).
8.4.51. Повітронагрівальні установки, котрі працюють на рідкому й газоподібному паливі, повинні розміщатися на відстані не ближче 5 м від будівлі, що зводиться.
Резервуар для палива повинен бути місткістю не більше 200 л і знаходитися на відстані не менше 10 м від повітронагрівника та не менше 15 м від будівлі, що зводиться. Паливо до повітронагрівника слід подавати металевим трубопроводом.
З'єднання та арматура на паливопроводі повинні монтуватися герметично, виключаючи підтікання палива. На паливопроводі до агрегата, біля витрачального бака, слід встановлювати запірний вентиль для припинення подавання палива до установки в разі пожежі або аварії.
8.4.52. Під час монтажу та експлуатації установок, які працюють на газовому паливі, треба дотримуватися таких правил:
- у тепловироблювальних установках повинні бути встановлені стандартні пальники, що мають заводський паспорт;
- пальники повинні стало працювати без відриву полум'я та проскакування його всередину пальника в межах необхідного регулювання теплового навантаження агрегату;
- вентиляція приміщення з тепловироблювальними установками повинна забезпечувати триразовий повітрообмін.
8.4.53. Під час експлуатації тепловироблювальних установок забороняється:
- працювати на установці з порушеною герметичністю паливопроводів, нещільними з'єднаннями корпуса форсунки з тепловироблювальною установкою, несправними димоходами, котрі викликають проникнення продуктів згоряння у приміщення, несправними електродвигунами та пусковою апаратурою, а також за відсутності теплового захисту електродвигуна та інших несправностей;
- працювати при невідрегульованій форсунці (з ненормальним горінням палива);
- застосовувати гумові чи поліхлорвінілові шланги та муфти для з'єднання паливопроводів;
- влаштовувати огорожі з матеріалів груп горючості Г3, Г4 біля установки та витратних баків;
(Абзац п'ятий пункту 8.4.53 в редакції Наказу МВС № 217 від 05.03.2002)
- відігрівати паливопроводи відкритим полум'ям;
- здійснювати пуск тепловироблювальної установки без продування повітрям у разі короткочасної зупинки;
- запалювати робочу суміш через оглядове вікно;
- регулювати зазор між електродами свічок під час роботи тепловироблювальної установки;
- допускати роботу тепловироблювальної установки за відсутності захисних грат на повітрозабірних колекторах.
8.4.54. До монтажу та експлуатації допускаються електрокалорифери тільки заводського виготовлення, із справними сигналізацією та блокуванням, яке виключає подавання електроенергії до нагрівних елементів, коли вентилятор не працює; автоматикою контролю за температурою повітря на виході та її регулюванням; електричним та тепловим захистом, передбаченим у калорифері.
Монтаж, підготовка до роботи, запуск електрокалорифера повинні здійснюватися в порядку, викладеному в паспорті заводу-виробника.
Не дозволяється застосовування горючих матеріалів для м'якої вставки між корпусом електрокалорифера та вентилятором.
8.4.55. Під час експлуатації електрокалорифера забороняється: відключення сигналізації або блокування; перевищення температури повітря, котра встановлена заводом-виробником, на виході з електрокалорифера; включення електрокалорифера, коли не працює вентилятор (блокування необхідно перевіряти перед кожним запуском установки); сушіння одягу або інших горючих матеріалів на електрокалорифері або поблизу нього; зберігання в приміщенні, де встановлений калорифер, горючих речовин і матеріалів.
