стані.
5.2.6. У період виконання робіт з технічного обслуговування
або ремонту, проведення яких пов'язано з відключенням установок,
адміністрація об'єкта зобов'язана забезпечити пожежну безпеку
приміщень, які захищені установками, і повідомити пожежну охорону.
5.2.7. Під час експлуатації пожежної автоматики не
дозволяється:
установлювати корки і заглушки на заміну викривлених і
несправних;
захаращувати підходи до контрольно-сигнальних пристроїв і
приладів;
складати матеріали на відстані менше як 0,9 м до зрошувачів і
0,6 м до сповіщувачів;
використовувати трубопроводи установок для підвішування або
кріплення будь-якого обладнання;
наносити на зрошувачі та сповіщувачі фарби, штукатурку, побіл
та інші захисні покриття при ремонтах і в процесі експлуатації.
5.2.8. Вузли керування систем водяного та пінного
пожежогасіння повинні розташовуватися у приміщеннях з мінімальною
температурою повітря упродовж року не менше +5 град.С.
Приміщення, де розташовані вузли керування, насосні станції,
станції пожежогасіння, повинні мати аварійне освітлення і бути
постійно замкненими. Ключі від приміщень знаходяться в
обслуговувального і оперативного персоналу. Біля входу в
приміщення має бути табло з написом "Станція (вузол керування)
пожежогасіння".
Слід проводити щотижневі випробування насосів автоматичних
систем пожежогасіння, про що робити запис у журналі.
5.2.9. Автоматичні установки об'ємного (аерозольного,
газового, порошкового тощо) пожежогасіння, які змонтовані в
приміщеннях з перебуванням у них людей, повинні обладнуватися
пристроями переключення автоматичного пуску на ручний або
дистанційний пуск з подачею сигналу про відключення автоматичного
пуску в диспетчерську або в приміщення з цілодобовим чергуванням
персоналу.
5.2.10. У приміщенні пожежної насосної станції повинна бути
вивішена інструкція про порядок включення в роботу насосів та
відкриття запірної арматури, а також чітка схема протипожежного
водопостачання із зазначенням на ній засувок, вентилів, зворотних
клапанів, продуктивності, числа обертів, робочого тиску та
потужності насосів.
Усі засувки, вентилі повинні мати номери, які збігаються з
номерами на схемі, мати чіткі вказівки щодо їх призначення та
порядку приведення в дію під час пуску або зупинки насосів.
5.2.11. Насоси-підвищувачі, трубопроводи й арматура, а також
електродвигуни системи пожежогасіння повинні бути пофарбовані в
червоний колір відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.
5.2.12. Електроживлення установок пожежогасіння повинно
здійснюватися від незалежного джерела живлення або переключатися
на нього автоматично в разі виключення основного джерела.
5.3. Первинні засоби пожежогасіння
5.3.1. Усі будівлі та приміщення закладів, установ і
організацій повинні бути забезпечені первинними засобами
пожежогасіння: вогнегасниками, пожежним інвентарем (пожежними
щитами та стендами, пожежними відрами, діжками з водою, ящиками з
піском тощо), пожежним знаряддям (пожежними ломами, баграми,
сокирами тощо) та засобами зв'язку. Норми первинних засобів
пожежогасіння наведені в додатку 2.
5.3.2. Місця розміщення первинних засобів пожежогасіння мають
зазначатися у планах евакуації, які розробляються згідно з ГОСТ
12.1.114-82. Зовнішнє оформлення і вказівні знаки для визначення
місць первинних засобів пожежогасіння мають відповідати вимогам
5.3.3. Ручні вогнегасники повинні розміщуватися згідно з
вимогами ГОСТ 12.4.009-83:
шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не
більше як 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника;
шляхом установлення до пожежних шаф разом з пожежними
кранами, до спеціальних тумб або на пожежні стенди.
На стендах або пожежних щитах рекомендується компактно
розміщувати вогнегасники, пісок, лопати, ломи, покривала
вогнетривкі, списки добровільних пожежних дружин, інструкцію з
правил пожежної безпеки, написи з телефонами пожежної охорони і
прізвища посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку.
Стенди або пожежні щити слід установлювати в приміщеннях на
видних і легкодоступних місцях, по змозі ближче до виходу із
приміщення.
5.3.4. Вогнегасники повинні встановлюватися таким чином, щоб
можна було визначити тип вогнегасника, прочитати на його корпусі
інструкцію з користування, а також зручно було його зняти.
5.3.5. Вогнегасники мають розміщуватися у легкодоступних
місцях, які унеможливлюють їх пошкодження, попадання прямих
сонячних променів та атмосферних опадів, безпосередню дію
опалювальних та нагрівальних приладів.
У разі розміщення вогнегасників не повинні погіршуватися
умови евакуації людей.
5.3.6. Вогнегасники, які розміщуються поза приміщенням або в
неопалювальних приміщеннях, слід знімати на холодний період. У
цьому разі на пожежних стендах має бути інформація про місце їх
розміщення.
5.3.7. На період перезарядки і технічного обслуговування
вогнегасників, пов'язаного з їх ремонтом, на заміну мають бути
встановлені вогнегасники з резервного фонду.
5.3.8. Під час експлуатації та технічного обслуговування
вогнегасників слід керуватися вимогами, викладеними в паспортах
заводів-виготовлювачів, та затвердженими в установленому порядку
регламентами технічного обслуговування вогнегасників кожного типу.
5.3.9. На території будівель IIIа, IIIб, IV, IVа і V ступенів
вогнетривкості, розміщених у сільській місцевості, слід обладнати
пожежні пости з набором таких первинних засобів пожежогасіння:
вогнегасники пінні ємкістю 10 л або порошкові ємкістю 5 л -
2 шт.,
відра - 4 шт.,
сокири, лопати, багри - по 2 шт.,
драбини пристінні - 1 шт.,
бочки з водою місткістю 250 л - 2 шт. (на зимовий період
замінюються ящиками з піском тієї ж місткості).
5.3.10. Повсякденний контроль за зберіганням, вмістом і
постійною готовністю до дії первинних засобів пожежогасіння
здійснюється особами, призначеними наказом керівника закладів,
установ і організацій.
5.3.11. Використання первинних засобів пожежогасіння для
господарських та інших потреб, не пов'язаних з гасінням пожеж, не
дозволяється.
6. Порядок дій у разі виникнення пожежі
6.1. У разі виникнення пожежі дії працівників закладів,
установ і організацій, залучених до гасіння пожежі, мають бути
спрямовані на створення безпеки людей, і в першу чергу дітей, їх
евакуацію та рятування.
6.2. Кожен працівник закладу, установи і організації, який
виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління
різних матеріалів, підвищення температури в приміщенні тощо),
зобов'язаний:
негайно повідомити про це за телефоном до пожежної частини
(при цьому слід чітко назвати адресу об'єкта, місце виникнення
пожежі, а також свою посаду та прізвище);
задіяти систему сповіщення людей про пожежу; розпочати самому
і залучити інших осіб до евакуації людей з будівлі до безпечного
місця згідно з планом евакуації;
сповістити про пожежу керівника закладу, установи і
організації або працівника, що його заміщує;
організувати зустріч пожежних підрозділів, вжити заходів до
гасіння пожежі наявними в установі засобами пожежогасіння.
6.3. Керівник закладу, установи чи організації або працівник,
що його заміщує, який прибув на місце пожежі, зобов'язаний:
перевірити, чи повідомлено до пожежної охорони про виникнення
пожежі;
здійснювати керівництво евакуацією людей та гасінням пожежі
до прибуття пожежних підрозділів. У разі загрози для життя людей
негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього всі
наявні сили і засоби;
організувати перевірку наявності всіх учасників
навчально-виховного процесу, евакуйованих з будівлі, за списками і
журналами обліку навчальних занять;
виділити для зустрічі пожежних підрозділів особу, яка добре
знає розміщення під'їзних шляхів та вододжерел;
перевірити включення в роботу автоматичної (стаціонарної)
системи пожежогасіння;
вилучити з небезпечної зони всіх працівників та інших осіб,
не зайнятих евакуацією людей та ліквідацією пожежі;
у разі потреби викликати до місця пожежі медичну та інші
служби;
припинити всі роботи, не пов'язані з заходами щодо ліквідації
пожежі;
організувати відключення мереж електро- і газопостачання,
зупинку систем вентиляції та кондиціонування повітря і здійснення
інших заходів, які сприяють запобіганню поширенню пожежі;
забезпечити безпеку людей, які беруть участь в евакуації та
гасінні пожежі, від можливих обвалів конструкцій, дії токсичних
продуктів горіння і підвищеної температури, ураження
електрострумом тощо;
організувати евакуацію матеріальних цінностей із небезпечної
зони, визначити місця їх складування і забезпечити, при потребі,
їх охорону;
інформувати керівника пожежного підрозділу про наявність
людей у будівлі.
6.4. Під час проведення евакуації та гасіння пожежі
необхідно:
з урахуванням обстановки, що склалася, визначити
найбезпечніші евакуаційні шляхи і виходи до безпечної зони у
найкоротший термін;
ліквідувати умови, які сприяють виникненню паніки. З цією
метою вчителям, викладачам, вихователям, майстрам та іншим
працівникам закладу, установи не можна залишати дітей без нагляду
з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;
евакуацію людей слід починати з приміщення, у якому виникла
пожежа, і суміжних з ним приміщень, яким загрожує небезпека
поширення вогню і продуктів горіння. Дітей молодшого віку і хворих
слід евакуювати в першу чергу;
у зимовий час, на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти
старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий
одяг з собою, а дітей молодшого віку слід виводити або виносити,
загорнувши в ковдри або інші теплі речі;
ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити
перебування у небезпечній зоні дітей, які сховалися під ліжками,
партами, у шафах або інших місцях;
виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб
унеможливити повернення дітей і працівників до будівлі, де виникла
пожежа;
у разі гасіння слід намагатися у першу чергу забезпечити
сприятливі умови для безпечної евакуації людей;
утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також від
розбивання скла, в протилежному разі вогонь і дим поширяться до
суміжних приміщень.
Залишаючи приміщення або будівлі, що постраждали від пожежі,
потрібно зачинити за собою всі двері і вікна.
7. Вимоги пожежної безпеки для приміщень різного
призначення, що належать до системи освіти України
7.1. Навчальні та навчально-виробничі приміщення (класи,
кабінети, лабораторії та навчально-виробничі майстерні)
7.1.1. У навчальних та навчально-виробничих приміщеннях слід
розміщувати лише потрібні для забезпечення навчального процесу
меблі, прилади, моделі, приладдя, посібники, транспаранти тощо
(навчально-наочні засоби).
7.1.2. Усі навчально-наочні засоби, які розміщуються у
навчальних та навчально-виробничих приміщеннях або в спеціально
виділених для цього приміщеннях, мають зберігатися у шафах,
стелажах чи на стаціонарно встановлених стійках.
7.1.3. У навчальних та навчально-виробничих приміщеннях
зберігаються тільки ті навчально-наочні посібники та навчальне
обладнання, проводяться тільки ті досліди та роботи, які
передбачені переліками та навчальними програмами.
7.1.4. Зберігання фільмокопій, діапозитивів, слайдів,
магнітних стрічок тощо має здійснюватися у спеціально відведених
для цієї мети приміщеннях.
7.1.5. Не дозволяється складати обрізки та шматки кіно- та
фотоплівки, магнітної плівки до загальних ящиків із сміттям,
папером та іншими матеріалами.
Після закінчення занять усі пожежо-, вибухонебезпечні
речовини та матеріали повинні бути прибрані з класів, кабінетів,
майстерень у спеціально виділені та обладнані приміщення.
7.1.6. Кількість парт (столів) в учбових класах та кабінетах
не повинна перевищувати граничну нормативну наповнюваність класних
груп, яка встановлюється Міністерством освіти і погоджується з
Міністерством охорони здоров'я України.
7.1.7. Усі учасники навчально-виховного процесу (учні,
вихованці, студенти та співробітники кабінетів, лабораторій та
навчально-виробничих майстерень) навчальних закладів, де
проводяться практичні заняття, зобов'язані знати пожежну небезпеку
застосовуваних хімічних реактивів і речовин, засоби їх гасіння та
дотримуватися заходів безпеки під час роботи з ними.
7.1.8. Перед початком проведення лабораторних занять з нової
теми керівник, який проводить їх, повинен провести протипожежний
інструктаж і зафіксувати його в журналі періодичного інструктажу
(додаток 3).
7.1.9. У навчальних і наукових лабораторіях, у
навчально-виробничих майстернях, де застосовуються легкозаймисті
та горючі речовини, гази, необхідно дотримуватися вимог НАОП
9.2.10-1.01-89 і ДНАОП 9.2.30-1.06-98.
Усі роботи, пов'язані з виділенням токсичних або пожежо-,
вибухонебезпечних газів і парів, слід виконувати у витяжних шафах
із справною вентиляцією.
Припливно-витяжна вентиляція у всіх приміщеннях лабораторії
повинна вмикатися за 30 хв. до початку роботи і вимикатися після