Роботи у вибухопожежонебезпечних місцях необхідно виконувати інструментом, що унеможливлює іскроутворення.
Транспортні візки, сходи та інше приладдя та засоби, що переміщуються на колесах і використовуються у вибухопожежонебезпечних приміщеннях, повинні мати обідки з іскробезпечного матеріалу.
Взуття обслуговуючого персоналу повинно виключати можливість іскроутворення.
Вибухопожежонебезпечні, пожежонебезпечні приміщення і відкриті установки повинні бути забезпечені знаками безпеки у відповідності до вимог ГОСТ 12.4.026-76.
Перевірка стану вогнеперешкоджувачів та їх очистка повинні виконуватись у відповідності з графіком та інструкцією заводу-виробника.
Забороняється експлуатувати з відключеними або несправними вогнеперешкоджувачами:
дихальні лінії від апаратів і ємкостей з ЛЗР або ГР, нагрітих вище температури спалаху;
лінії з ЛЗР і ГР, які працюють з неповним перерізом (навантаженням);
газо-повітряні і паро-повітряні лінії, якщо в них можуть утворюватись суміші вибухонебезпечних концентрацій;
лінії з ЛЗР, здатні до вибухового розкладу.
Виявлені пошкодження вогнезахисних покриттів металевих опор апаратів з ЛЗР і ГР повинні негайно усуватись.
Вибухопожежонебезпечні і пожежонебезпечні приміщення слід обладнувати засобами пожежної автоматики у відповідності до вимог діючих нормативних документів. Незалежно від наявності автоматичних установок пожежегасіння і пожежної сигналізації, приміщення і ділянки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежегасіння у відповідності з додатком N 10.
Експлуатація технологічного обладнання при несправних системах протипожежного і протиаварійного захисту є неприпустимою.
Лінійна частина магістральних нафтопроводів
Загальні вимоги
Експлуатацію, ремонт та випробування магістральних нафтопроводів слід проводити у відповідності до вимог Правил технічної експлуатації магістральних нафтопроводів, цих Правил і Правил капітального ремонту підземних трубопроводів.
Магістральні нафтопроводи при будь-якому виді прокладання повинні мати охоронну зону, що відповідає вимогам Правил охорони магістральних нафтопроводів.
Охоронна зона нафтопроводів встановлюється:
вздовж трас трубопроводів - у вигляді ділянки землі, обмеженої умовними лініями, що проходять за 50 м від осі трубопроводу з кожного боку; на землях сільськогосподарського призначення охоронна зона обмежується умовними лініями, що проходять за 25 м від осі трубопроводу з кожного боку;
вздовж траси багатониткових трубопроводів - у вигляді ділянки землі, обмеженої умовними лініями, що проходять за 50 м від осей крайніх трубопроводів з кожного боку; на землях сільськогосподарського призначення охоронна зона обмежується умовними лініями, що проходять за 25 м від осей крайніх трубопроводів з кожного боку;
вздовж підводних переходів трубопроводів - у вигляді ділянки водного простору від поверхні до дна, замкненої між паралельними площинами, що відстоять від осей крайніх ниток трубопроводів на 100 м з кожного боку;
навколо земляних амбарів для аварійного спуску нафти або нафтопродуктів - у вигляді ділянки землі, обмеженої замкнутою лінією на відстані 50 м у всі боки від границь території вказаних об'єктів;
навколо головних та проміжних нафтоперекачувальних, наливних або кінцевих станцій, резервуарних парків, наливних і зливних естакад, пунктів підігрівання нафти - у вигляді ділянки землі, обмеженої замкнутою лінією, що знаходиться на відстані 100 м в усі боки від границь території вказаних об'єктів на 100 м у всі боки, з урахуванням пунктів 5.2.1.9 та 5.2.1.10 цього розділу.
В охоронних зонах трубопроводів без письмової згоди підприємств (організацій), що їх експлуатують, забороняється:
споруджувати будь-які будівлі та споруди;
висаджувати дерева та кущі всіх видів, складувати корми, добрива і матеріали, скиртувати сіно і солому, розташовувати конов'язі, утримувати худобу, виділяти рибопромислові ділянки, влаштовувати водопої, заготовляти лід;
споруджувати проїзди і переїзди через траси трубопроводів, влаштовувати стоянки автомобільного транспорту, тракторів, машин та іншого обладнання;
розташовувати колективні сади та городи;
виконувати меліоративні земляні роботи, споруджувати зрошувальні та осушувальні системи;
виконувати планування ґрунту, а також різноманітні гірничі, промислові, монтажні та вибухові роботи;
проводити геологорозвідувальні, пошукові, геодезичні та інші вишукувальні роботи, пов'язані з влаштуванням свердловин, шурфів та взяттям проб ґрунту (крім ґрунтових зразків).
Підприємства і організації, які одержали письмову згоду на ведення вказаних робіт в охоронних зонах, зобов'язані виконувати їх з дотриманням умов, що забезпечують цілість трубопроводу. Ці умови встановлюють підприємства (організації), які експлуатують трубопроводи.
Письмове узгодження проведення вибухових робіт в охоронних зонах трубопроводів видають тільки після надання підприємством (організацією) відповідних матеріалів, передбачених Єдиними правилами безпеки при вибухових роботах.
Польові сільськогосподарські роботи в охоронних зонах трубопроводів землекористувачі проводять з попереднім повідомленням підприємств (організацій), що експлуатують трубопровід, про початок посівної та збиральної кампанії.
На зрошуваних землях, що знаходяться в охоронних зонах трубопроводів, роботи, пов'язані з тимчасовим затопленням земель, виконують за узгодженням між землекористувачами та підприємством (організацією), що експлуатує трубопровід.
В охоронних зонах магістральних нафтопроводів забороняється виконувати різні дії, які можуть порушити нормальну експлуатацію трубопроводів чи призвести до їх пошкодження, а саме:
переміщувати, засипати та пошкоджувати опізнавальні і сигнальні знаки, контрольно-вимірювальні пункти;
відкривати люки, хвіртки і двері пунктів підсилення кабельного зв'язку, що не обслуговуються, огорож вузлів лінійної запірної арматури або вузлів пуску і приймання очисних пристроїв, станцій катодного і дренажного захисту та інших лінійних пристроїв, системи життєзабезпечення, відкривати і закривати крани і засувки, відключати або вимикати засоби зв'язку, енергопостачання, телемеханіки і диспетчеризації трубопроводів;
влаштовувати різні звалища, виливати розчини кислот, солей і лугів;
руйнувати берегоукріплювальні споруди, водопропускні пристрої, що охороняють трубопроводи і довкілля від аварійного розливу нафти;
кидати (закотвичувати) якорі (кітви), проходити з відданими (закотвиченими) якорями (кітвами), ланцюгами, лотами, волокушами і тралами, виконувати днопоглиблювальні і землечерпальні роботи;
розводити вогонь і розміщувати будь-які відкриті і закриті джерела вогню.
У межах мінімальних відстаней від осі нафтопроводу (від його об'єктів) до міст і населених пунктів, встановлених нормами проектування магістральних нафтопроводів, забороняються будь-які заходи, пов'язані зі скупченням людей, не зайнятих виконанням дозволених у встановленому порядку робіт.
Будівництво житлових масивів (населених пунктів), промислових та сільськогосподарських підприємств, окремих будинків, будівель (житлових і нежитлових) і споруд може виконуватись в районі місцепроходження нафтопроводів за умови суворого дотримання мінімальних відстаней від осі трубопроводу (від його об'єктів) до будівель і споруд, передбачених нормами проектування магістральних нафтопроводів і нафтопродуктопроводів.
При розгляді клопотань про надання земельних ділянок для вказаних потреб місця розташування об'єктів будівництва повинні попередньо узгоджуватись з підприємствами (організаціями), що експлуатують трубопроводи.
Підприємство (організація), що експлуатує нафтопровід, і органи Держнаглядохоронпраці у відповідності до їх компетенції мають право призупинити роботи, які виконуються з порушенням цих Правил в охоронній зоні трубопроводу і в межах мінімальних відстаней від осі трубопроводу (від його об'єктів) до міст та інших населених пунктів, встановлених нормами проектування магістральних нафтопроводів і нафтопродуктопроводів.
Ліквідація аварій
Всі роботи з ліквідації аварій необхідно виконувати у відповідності з планом ліквідації аварії (ПЛА) для даного об'єкту (ділянки). Порядок дій адміністрації та персоналу у випадку пожежі або аварії наведено у розділі 11.
Працівник, відповідальний за ліквідацію аварії (залежно від її категорійності та наслідків), визначається планом ліквідації аварії. Власник підприємства або працівник, що керує виробництвом на зміні, зобов'язані ввести в дію план ліквідації аварії (ПЛА).
Відповідальний за ліквідацію аварії та працівники, що повинні бути задіяні при ліквідації аварій зобов'язані виконувати свої обов'язки згідно з вимогами діючих планів ліквідації аварій (ПЛА), а також:
проінструктувати членів бригади про безпечні методи і прийоми робіт;
вжити заходів по встановленню перестерігаючих знаків на підході до аварійної ділянки, по огородженню місця розливу нафти червоними прапорцями, а в темну пору - світловими сигналами і освітленню аварійної ділянки;
виставити пост біля місця пересікання аварійної ділянки нафтопроводу з залізничними коліями та з шосейною дорогою;
визначити безпечну розстановку техніки та місця відпочинку і харчування працівників.
При ліквідації аварій в темну пору для освітлення місця роботи необхідно застосовувати вибухозахищені світильники напругою не більше 12в з рівнем вибухозахисту, що відповідає класу вибухонебезпечної зони В-1г, і видом вибухозахисту, що відповідає категорії та групі вибухонебезпечної суміші ІІАТЗ.
На місці провадження аварійних робіт повинні бути передбачені:
пожежна автоцистерна або цистерна (ємкість) місткістю не менше 1500 л, заповнена розчином піноутворювача, з пожежною мотопомпою МП-1200 або МП-1600, та інші протипожежні засоби, узгоджені з пожежною охороною;
повстина або азбестове полотно - 2 шт.;
вогнегасники та відра - по 10;
лопати та ломи - по 5;
аптечка з медикаментами і перев'язувальні засоби.
Всі працівники, зайняті ліквідацією аварії, повинні уміти користуватись первинними засобами пожежегасіння і надавати первинну (долікарську) допомогу.
В особливо небезпечних випадках (великий розлив нафти) необхідно виставляти пожежні пости з числа добровільної пожежної дружини або особового складу пожежної охорони.
При використанні транспортних засобів для обстеження траси нафтопроводу з метою виявлення місць його пошкодження і розливу нафти необхідно дотримуватись таких умов:
при добрій видимості траси (в світлу пору) транспортні засоби слід зупиняти не ближче ніж за 100 м від місця розливу нафти (з навітреного боку); подальше розвідування повинен проводити персонал АВП у складі не менше двох працівників, які знають правила роботи в газонебезпечних місцях і дотримуються заходів пожежної безпеки;
при поганій видимості (в темну пору, на пересіченій місцевості і при тумані) повинна діяти група патрулювання не менше ніж з трьох осіб. Інтервал між групою і транспортними засобами визначає старший групи; у всіх випадках інтервал повинен бути не менше 10 м.
При виявленні ознак розтікання нафти група патрулювання повинна подати сигнал негайної зупинки транспортних засобів і виконати подальше розвідування району розливу.
Група патрулювання, яка здійснює контрольний огляд, регулярно доповідає про стан траси диспетчеру РНУ.
При відсутності виходу нафти ця група повертається тільки після дозволу диспетчера.
При виявленні місця виходу нафти на поверхню підходити до нього слід тільки з навітреного боку. Якщо за характером місцевості у часі перебігу роботи це неможливо, то слід надягнути фільтруючий протигаз.
Аварійні автомобілі, машини, механізми і засоби радіозв'язку необхідно розміщувати з навітреного боку по відношенню до розлитої нафти на відстані не менше 30 м. Автомобілі і машини слід встановлювати так, щоб була можливість швидкого пересування і маневрування всіх транспортних засобів - як одночасно так і окремо. Всі аварійні автомобілі і машини повинні мати іскрогасники.
Всі технічні засоби, що не використовуються під час робіт, повинні знаходитись за межами зони з розлитою нафтою на відстані 100 м.
Територію, де розлито нафту, необхідно огороджувати червоними сигнальними прапорцями, а в нічну пору - світильниками у вибухозахищеному виконанні, а також знаками з пересторогами: "Нафта, вогненебезпечно! ", "З вогнем не наближатись! ", "Не палити! " і т.ін. Поблизу населених пунктів, залізниць, шосейних або пішохідних доріг місце розливу нафти (до повного її прибирання) необхідно охороняти спеціально виставленими постами. В разі потреби слід організувати тимчасовий об'їзд транспорту на ділянці дороги, близькій до місця розливу нафти, а також довести до відома найближчого чергового НПС або диспетчера РНУ (ПМН) інформацію про небезпечну ситуацію, що виникла.
При розтіканні нафти поблизу водойми необхідно вжити заходів по обвалуванню цієї ділянки розтікання з метою недопущення потрапляння нафти до водойм і населених пунктів. Якщо намічене місце пошкодження трубопроводу виявиться залитим нафтою, її слід видалити наявними відкачуючими засобами, закачати в нафтопровід або в спеціально підготовлене обвалування, земляний амбар.
Пуск і зупинку насоса, що перекачує нафту з аварійної ділянки до амбару або до обвалування, слід виконувати, як правило, дистанційно, унеможливлюючи перебування працівників в небезпечній зоні.
Електрообладнання, проводку і освітлення насоса слід застосовувати у вибухозахищеному виконанні, а їх експлуатацію проводити у відповідності до вимог ПТЕ і ПТБ.
Для стійкої та безпечної експлуатації машин і механізмів майданчик для проведення аварійних робіт необхідно спланувати, очистити від нафти, яку слід вивезти за межі вогненебезпечної зони не менше ніж на 50 м. В слабких ґрунтах і топких місцях настил необхідно виконати з колод або брусів, шпал, інвентарних щитів і сланей.
Паралельно з підготовкою площадки необхідно вести роботи по запобіганню розтікання нафти. Обвалування слід починати з низинних місць, з боку житлових селищ, водойм, річок, лісових масивів, доріг.
Земляний амбар (обвалування) для скидання нафти повинен бути влаштований на відстані не менше 50 м від ремонтного котловану.
Для уникнення розливу нафти з земляного амбару (обвалування) слід дотримуватись таких умов:
