---

по судну.

4.3.23. Під час вантажних операцій з небезпечними вантажами в

місцях, найбільш вибухонебезпечних та пожежонебезпечних, слід

виставляти вахтових пожежної безпеки.

Вахтовими призначаються особи, які добре знають правила

поводження з даним вантажем. До участі у вантажних операціях вони

не залучаються.

4.3.24. Вахтові пожежної безпеки зобов'язані:

невідлучно перебувати на своїх місцях;

стежити за точним виконанням правил пожежної безпеки при

вантажних операціях;

стежити за тим, щоб при вантажних операціях були вжиті всі

заходи, які унеможливлюють удари або падіння вантажу, що можуть

призвести до іскріння;

знати заходи запобігання вибухам та пожежам, заходи щодо

боротьби з вогнем, уміти на практиці використовувати первинні

засоби пожежогасіння;

знати засоби зв'язку з вахтовим помічником капітана, а під

час стоянки біля причалу - з пожежною командою, яка розташована

поблизу, і негайно доповідати їм про всі ознаки загоряння

вантажів.

4.3.25. Температура в трюмах, танках та інших приміщеннях, що

призначені для перевезення небезпечних вантажів, не повинна

перевищувати допустимі норми, що встановлені для даного вантажу.

При підвищенні температури потрібно негайно з'ясувати причину

цього та вжити заходів для зниження температури до нормальної

шляхом посилення вентиляції, охолодження (зрошення) палуб.

4.3.26. Забороняється використовувати стальні та синтетичні

швартові та буксирні троси на суднах, які перевозять наливом

займисті рідини з температурою спалаху парів нижче від +60 град.С.

В інших випадках допускається застосовувати синтетичні троси, що

пройшли антистатичну обробку.

4.3.27. Забороняється при завантаженні, розвантаженні та

зберіганні будь-яких небезпечних вантажів у трюмах, приміщеннях та

на відкритих палубах:

допускати сторонніх осіб до вантажів;

підходити до вантажів з відкритим вогнем або мати при собі

сірники, запальнички та інші предмети, які можуть стати джерелом

іскроутворення або відкритого вогню;

користуватися переносними засобами освітлення в звичайному

виконанні, опалювальними приладами та тимчасовою електропроводкою,

а також приладами та інструментами, які можуть спричинити до

іскри;

залишати під напругою електрообладнання навіть у

вибухобезпечному виконанні.

4.3.28. Упаковка небезпечних вантажів повинна бути якісна, що

не піддається небезпечному впливу речовин, які містяться в ній.

Посудини, у яких містяться небезпечні вантажі (рідини),

повинні мати незаповнений простір, достатній для розширення рідини

при найбільшій температурі, яка можлива під час перевезення в

звичайних умовах.

Балони та інші посудини для газів, які перебувають під

тиском, повинні бути справні, своєчасно випробувані та правильно

заповнені.

Забороняється усунення будь-яких несправностей тари,

переупакування або переливання небезпечних вантажів на судні.

4.3.29. Стиснені, зріджені або розчинені під тиском гази

приймаються для перевезення лише в тарі, яка задовольняє вимоги

діючих норм і технічних умов, ДНАОП 0.00-1.07-94 та цих Правил.

4.3.30. На кожному балоні повинні бути вибиті паспортні дані:

найменування або знак (товарний) заводу-виготовлювача;

номер балона;

дата (місяць, рік) виготовлення або випробовування балона та

рік чергового огляду (наприклад, 10-03-98);

місткість балона: для балонів малої місткості (до 5 л

включно) - номінальна, а для балонів середньої місткості (від 5 до

55 л) - фактична з точністю до 0,2 л.

На балонах малої місткості паспортні дані дозволяється

наносити масляною фарбою або зазначати на окремій пластинці, що

припаяна до балона.

Пофарбування та напис на балонах у залежності від газу, яким

заповнено балон, повинні відповідати таблиці 2.

Таблиця 2

------------------------------------------------------------------

| Газ |Пофарбування | Напис | Колір напису |

| | балона | | |

|---------------+---------------+---------------+----------------|

| 1 | 2 | 3 | 4 |

|---------------+---------------+---------------+----------------|

|Аміак |Жовте | Аміак | Чорний |

|Ацетилен |Біле | Ацетилен | Червоний |

|Повітря |Чорне | Стиснене | Білий |

| | | повітря | |

|Кисень |Блакитне | Кисень | Чорний |

|Кисень |Блакитне | Кисень | Чорний |

|медичний | | медичний | |

|Вуглекислота |Чорне | Вуглекислота | Жовтий |

|Хладон 12 |Алюмінієве | Хладон 12 | Чорний |

|Хладон 22 |Алюмінієве | Хладон 22 | Чорний та дві |

| | | | жовтісмуги |

|Циклопропан |Оранжеве | Циклопропан | Чорний |

|Етилен |Фіолетове | Етилен | Червоний |

|Усі інші ГГ |Червоне | Назва газу | Білий |

------------------------------------------------------------------

4.3.31. При наповненні балона стисненим газом потрібно

враховувати, що його тиск при нагріванні під час перевезення може

збільшитися на 15% і більше порівняно з тиском при наповненні.

4.3.32. Якщо при транспортуванні небезпечного вантажу

з'ясовано, що його тара ушкоджена, виявлено течу або розсипання

вмісту упаковки, то капітан зобов'язаний встановити спеціальний

пожежний пост та вивантажити вантаж з ушкодженою тарою в першому

попутному порту.

Якщо стан небезпечного вантажу спричиняє до небезпеки для

екіпажу та судна, то вантаж слід викинути за борт, про що слід

записати в судновому журналі.

Викидати за борт небезпечний вантаж в ушкодженій тарі слід

під наглядом капітана або його старшого помічника. Викинутий

вантаж потрібно затопити.

Частину вантажу, що витекла з упаковки, в трюмі або на палубі

слід ретельно прибрати, а місця розливу насухо вичистити.

4.3.33. Вимушене розпакування небезпечного вантажу слід

проводити з особливою обережністю під керівництвом досвідчених

спеціалістів, без ударів молотком або іншим твердим предметом,

додержуючись правил розпакування бездокументних вантажів.

4.3.34. У разі виявлення пошкодження тари та витікання

(розсипу) небезпечних вантажів будь-які роботи у вантажному

приміщенні повинні бути негайно припинені.

Роботи можуть бути відновлені лише після усунення виявлених

дефектів і коли концентрація горючих парів у повітрі досягне

безпечної величини.

4.3.35. Тара для перевезення ЛЗР повинна бути закупорена і за

звичайних умов морського транспортування надійно захищати вміст

від зовнішніх джерел загоряння.

4.3.36. У скляних бутлях місткістю до 60 л дозволяється

перевозити тільки рідини з високою температурою спалаху (категорія

3.3), а місткістю не більше 5 л - будь-яку ЛЗР.

Бутлі місткістю до 60 л повинні бути повністю упаковані в

дерев'яні або фіброві барабани, а місткістю до 5 л - у дерев'яні

ящики або дерев'яні бочки. В обох випадках ємкості повинні бути

обкладені інертним прокладним амортизувальним матеріалом,

установлюватись горловиною догори, а на кришці кожного виду тари

повинен бути напис "Верх".

4.3.37. Міцність ємкості для рідин з низькою температурою

кипіння повинна бути достатньою, щоб витримати, з розрахунковим

запасом, внутрішній тиск, що може утворитися.

Упаковка, яка використовується для особливо небезпечних

вантажів, повинна бути достатньо міцною, щоб витримати внутрішній

тиск, який може утворитися при нагріванні рідини до +65 град.С, і

мати запас міцності при цій температурі не менше 50%.

Ємкість заповнюється з недоливом, який встановлюється у

відсотках від загальної її місткості. У всіх випадках ємкість

повинна бути наповнена рідиною не більше ніж на 95% її ємкості.

4.3.38. Тара, в якій міститься ЛЗР, повинна бути герметично

закупорена.

Перед завантаженням тару слід уважно оглянути. Якщо виявлено

витікання або його сліди (про що можуть свідчити зменшення рідини

нижче від обумовленої кількості або ушкодження тари), то така тара

до перевезення не приймається і негайно повертається на берег.

4.3.39. Скляні бутлі з небезпечними вантажами повинні бути

щільно закупорені і розміщені в міцних обрешітках або упаковані в

кошики із заповненням проміжків інертним прокладним

амортизувальним матеріалом і не повинні виступати за крайки кошика

або обрешітки.

Металева тара, що потребує герметичного закриття, повинна

бути запаяна або загвинчена пробками і прокладками зі стопорами.

4.3.40. Герметична упаковка обов'язкова для речовин, які

виділяють легкозаймисті гази та пари, при висиханні стають

вибухонебезпечними і небезпечно взаємодіють з повітрям.

4.3.41. Небезпечні вантажі слід перевозити на палубі в тих

випадках, коли потрібно постійно наглядати за вантажем.

Слід мати вільний доступ до нього, а також до всіх засобів

пожежогасіння, пожежного інвентарю та постів управління

стаціонарними системами.

4.3.42. Вогненебезпечні вантажі на палубі слід укладати на

відстані не менше 7,5 м від рятувальних шлюпок і тільки з одного

борту від діаметральної площини судна.

4.3.43. Небезпечні вантажі при завантаженні на відкриту

палубу не повинні займати більше половини її площі. Крім того,

потрібно передбачити можливість викидання небезпечного вантажу за

борт або переміщення його в безпечне місце.

4.3.44. Вантажі, що можуть розкладатися, полімеризуватися,

збільшувати тиск у своїх упаковках з підвищенням температури, слід

складати поодаль від джерел тепла (нагріті переділки, механізми,

труби тощо) і захищати ці вантажі від дії прямої сонячної радіації

різними навісами та укриттями.

4.3.45. Піротехнічні сигнальні засоби слід зберігати у

водонепроникних металевих шафах, що вбудовані в рубку на кормовому

містку, або металевих ящиках, що надійно закріплені на палубі

містка.

Забороняється зберігання піротехнічних засобів у нештатних

місцях.

4.3.46. Слід суворо контролювати стан засобів піротехніки.

Піротехнічні засоби, які виявилися непридатними, а також засоби з

простроченим терміном придатності необхідно видалити із судна та

замінити новими.

4.3.47. Усі піротехнічні засоби повинні мати інструкції з

безпечного поводження з ними.

Забороняється користуватися піротехнічними засобами, які не

мають таких інструкцій.

4.3.48. При використанні засобів піротехніки належить уживати

всіх запобіжних заходів проти попадання відкритого вогню від них

на судно. Місця можливого попадання вогню слід ретельно оглядати.

Усі члени суднового екіпажу повинні мати навики поводження з

піротехнічними засобами.

4.3.49. Вибухові речовини (далі - ВР) у заводській упаковці

слід зберігати в коморах (крюйт-камерах), що обладнані стелажами,

конструкція яких повинна забезпечувати безпечність зберігання

всього запасу цих речовин і унеможливити їх зміщення або випадання

за хитавиці судна.

Улаштування і розміщення крюйт-камер мають відповідати

Правилам Регістру.

4.3.50. Засоби підривання необхідно зберігати окремо від ВР.

У міру використання детонаторів звільнений простір у ящиках

потрібно негайно заповнювати гумовими або повстяними прокладками,

які унеможливлюють переміщення в ящиках детонаторів, що

залишились.

4.3.51. Між сховищами з детонаторами та ВР для попередження

вибуху останніх від детонації повинні дотримуватися відстані,

наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

------------------------------------------------------------------

| Кількість | Безпечна | Кількість | Безпечна |

| детонаторів | відстань до | детонаторів | відстань до |

| у сховищах, | сховища з ВР, | у сховищах, | сховища з ВР, |

| шт. | м | шт. | м |

|---------------+----------------+-------------+-----------------|

| 1 | 2 | 3 | 4 |

|---------------+----------------+-------------+-----------------|

| 1000 | 2,0 | 75000 | 16,5 |

| 5000 | 4,0 | 100000 | 19,0 |

| 10000 | 6,0 | 150000 | 24,0 |

| 15000 | 7,5 | 200000 | 27,0 |

| 20000 | 8,5 | 300000 | 33,0 |

| 30000 | 10,0 | 400000 | 38,0 |

| 50000 | 13,5 | 500000 | 43,0 |

------------------------------------------------------------------

4.3.52. Крюйт-камери слід завантажувати так, щоб на 1 куб.м

приміщення припадало не більше 100 кг ВР або 1000 шт. детонаторів

і завантаження не перевищувало 30% вільного обсягу приміщення.

4.3.53. Відносна вологість повітря в крюйт-камері повинна

бути не вище 95%, а температура - не нижче +5 град.С та не вище

+25 град.С.

4.3.54. Датчики автоматичної теплової сигналізації мають бути

відрегульовано на подачу сигналу з приміщення крюйт-камери при

підвищенні температури в ній до +40 град.С.

4.3.55. У період експлуатації крюйт-камер необхідно стежити,

щоб палуба була повністю вкрита матами або подвійним шаром

лінолеуму, а ВР зберігалися та переносилися в дерев'яній упаковці,

яка унеможливлює іскроутворення.

4.3.56. ВР, строки зберігання яких закінчились, повинні бути

негайно вилучені із судна.

4.3.57. Під час ходу судна сховища ВР повинні перебувати під

постійним наглядом вахтової служби.

Під час стоянки судна в порту біля сховища ВР повинна бути

виставлена охорона.

У разі тимчасової стоянки в порту судна, яке має на борту ВР,

слід дотримуватись усіх вимог керівництва порту.

4.3.58. На суднах, що мають на борту ВР, повинні бути

постійно задіяні в роботу іскрогасники на всіх випускних та

димових трубах.

4.3.59. При всіх операціях з ВР слід дотримуватись

максимальної обережності.

Забороняється ВР кидати, волочити, кантувати, штовхати,

завдавати їм ударів.

4.3.60. Взуття працюючих у крюйт-камері повинно бути без

сталевих цвяхів. Інструменти, цвяхи, скоби, засуви та інший

металевий інвентар повинен бути виготовлений з міді, латуні й

інших сплавів та металів, які при ударах не дають іскор.

4.3.61. Забороняється в крюйт-камері проведення будь-яких

робіт, пов'язаних з ВР, крім їх завантаження та розвантаження.