У складах, де зберігаються кислоти, повинні бути нейтралізувальні речовини (сода, крейда чи вапно).
Під час зберігання азотної та сірчаної кислот треба вжити заходів з недопущення стикання їх з деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження.
Концентровану азотну кислоту не дозволяється розливати у скляні сулії.
Склади, в яких зберігаються карбід і які бурхливо реагують з водою, слід розміщувати в сухих, добре вентильованих одноповерхових приміщеннях з легким дахом. Усередині цих приміщень не повинно бути водяних, парових та каналізаційних труб. Дахи та стіни не повинні пропускати атмосферні опади, приміщення повинні мати захист від потрапляння грунтових вод.
Карбід кальцію повинен зберігатися в сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Рівень підлоги приміщення повинен бути на 0,2 м вище планувальної позначки (рівня) прилеглої території. Забороняється розміщувати склади для зберігання карбіду кальцію в підвальних приміщеннях та низьких місцях, які затоплюються або в інший спосіб потрапляють під дію концентрованої вологи. Барабани з карбідом кальцію зберігаються на складах - як у вертикальному, так і горизонтальному положенні.
Сулії з кислотами можна встановлювати на стелажах не більше ніж у два яруси по висоті або зберігати на підлозі групами кількістю, не більше як 100 шт. по два чи чотири ряди у кожній, розділеними бортиком не менше 0,15 м заввишки.
Не дозволяється:
1) проводити у складах роботи, не пов'язані зі забезпеченням процесу зберігання хімічних речовин;
2) входити до складських приміщень, де зберігаються речовини, що вступають у реакцію з водою, у вогкому (вологому) одязі та взутті;
3) застосовувати для закривання сулій з кислотою пробки з органічних матеріалів (дерева, тканини, соломи тощо).
Порядок дій адміністрації і персоналу підприємств при виникненні пожежі
На підприємстві при виникненні пожежі дії адміністрації та персоналу слід спрямувати на гарантування безпеки та евакуації людей.
Кожний працівник, який виявив пожежу, повинен:
1) негайно повідомити про це по телефону пожежну охорону (при цьому слід назвати адресу об'єкта, вказати поверховість будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також назвати своє прізвище, ім'я та по батькові);
2) вжити (по можливості) заходів для евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
3) повідомити про пожежу керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по підприємству або організації;
4) при потребі - викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну і т.ін.).
Посадова особа підприємства, що прибула на місце пожежі, повинна:
1) перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), довести до відома власника підприємства про пожежу;
2) в разі загрози для життя людей негайно організувати їх порятунок (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили і засоби;
3) вивести за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;
4) припинити роботи в приміщенні, крім робіт зі вжиття заходів з ліквідації пожежі;
5) при потребі - відключити електроенергію (за винятком систем протипожежного захисту), зупинити транспортери, агрегати, апарати, перекрити сировинні, газові та парові комунікації, зупинити системи вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) і вжити інших заходів, які сприяють недопущенню розвитку пожежі та задимлення в приміщенні;
6) перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимового захисту;
7) одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію, у відповідності зі схемою, і захист матеріальних цінностей;
8) забезпечити дотримання вимог безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі;
9) організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, допомогти у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку пожежі та в установці на водні джерела.
По прибутті на пожежу пожежних підрозділів слід забезпечити їх безперешкодний доступ на територію підприємства.
Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація та технічний персонал підприємства зобов'язані брати участь у консультуванні керівника гасіння про конструктивні і технологічні особливості підприємства, де виникла пожежа, прилеглих будівель, організувати залучення до вжиття належних заходів, пов'язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її розвитку, сил та засобів підприємства.
Основні причини загоряння на автотранспорті:
1) порушення герметичності комунікацій, несправностей паливної системи і загоряння палива і електропроводки при стиканні з поверхнями, які мають високі робочі температури (вихлопним колектором, глушником та опалювальною установкою);
2) спалахування палива внаслідок потрапляння іскри, яка виникає від ударів стальних деталей пошкодженого кузова автомобіля під час ДТП;
3) спалахування палива від потрапляння іскри розряду статичної електрики;
4) спалахування спалимих конструкційних матеріалів і палива з причин несправності електрообладнання (короткого замикання, незадовільних контактів тощо);
5) спалахування спалимих конструкційних матеріалів і палива від впливу відкритого вогню (зварювальні роботи, розігрів вузлів автомобіля в зимовий період, перевірка наявності палива в паливних баках за допомогою відкритого вогню, паління та ін.).
При займанні автомобіля водій повинен зупинити автомобіль, з'їхавши на узбіччя, вимкнути запалення, відключити акумулятор від загальної мережі і виконати вимоги Правил дорожнього руху ( {1094-93-п} ), щодо позначення зупинки дорожнього транспортного засобу, та цих Правил.
Після зупинки автомобіля водій повинен негайно відкрити всі виходи, забезпечити швидку евакуацію пасажирів і приступити до гасіння пожежі. Висока ефективність гасіння пожежі може бути досягнута, якщо гасіння буде проводитись одночасно з евакуацією пасажирів.
Гасіння пожежі вогнегасником потрібно починати з пролитого під автомобіль палива, здійснюючи наступне подавання струменя на осередок у ньому. Перед початком гасіння в підкапотному просторі водій повинен відкрити замки капота. Гасіння в підкапотному просторі слід починати одночасно з відкриттям капота, так як інтенсивність горіння та після його відкритті зростає (без гасіння).
Успіх гасіння автомобіля, що горить, залежить від оперативності дій водія. Водій зобов'язаний пам'ятати, що для всіх вогнегасників, рекомендованих для комплектації автотранспорту, час безперервної роботи вогнегасника становлять не більш як 9-15 с. Замково-пускове обладнання вогнегасника дозволяє, при потребі, припинити подавання вогнегасильного заряду. Це покращує тактику гасіння декількох осередків в різних місцях автомобіля або повторюваних загорань в одному осередку.
Найбільший ефект досягається при одночасному гасінні (групою людей) із застосуванням декількох вогнегасників, а також якщо одночасно застосовуються підсобні засоби: сніг, пісок, покривало і т.інше.
Гасити потрібно з навітряної сторони, направляючи струмінь з вогнегасника на поверхню, яка горить, а не на полум'я. При гасінні палива, яке витікає, слід подавати заряд від низу гирла отвору до гори.
Для водія небезпечно гасити вогонь в забрудненому одязі (промасленому, просоченому парами палива) і з руками, змоченими пальним.
В разі ДТП, які призвели до пожежі при перевезенні небезпечних вантажів, водій зобов'язаний:
1) за потреби вжити заходів для виклику пожежної допомоги;
2) у відповідності з аварійною карткою - вжити заходів з первинного усунення наслідків аварії;
3) позначити місце ДТП згідно з вимогами Правил дорожнього руху ( {1094-93-п} ), а також вжити заходів з евакуації дорожнього транспортного засобу за межі дороги, якщо це передбачено умовами безпечних перевезень небезпечних вантажів.
При вимушеній зупинці дорожнього транспортного засобу з-за пошкодження тари або упаковки з небезпечним вантажем, властивості якого становлять небезпеку для інших учасників руху, місце зупинки додатково позначається двома знаками "В'їзд заборонено", які встановлюються з обох напрямків руху на відстані не менше як 100 м від дорожнього транспортного засобу. Про місце вимушеної зупинки, її причини слід сповістити Державтоінспекцію.
При гасінні пожежі на газобалонному дорожньому транспортному засобі, перш за все, потрібно:
1) перекрити магістральний і балонний вентилі;
2) на двигуні, який працює, збільшити кількість обертів колінчатого вала і швидко відпрацювати газ, який залишився в системі газопроводів, від вентиля в карбюратор - змішувач;
3) гасити пожежу вуглекислотним або порошковим вогнегасником, піском, покривалом, водою, снігом та іншими підручними засобами;
Для попередження нагріву - балони з газом слід поливати холодною водою.
Відповідальний за стан і наявність вогнегасника на дорожньому транспортному засобі - його водій, він повинен знати будову вогнегасника, і вміти їм користуватись.
Водій зобов'язаний при щоденному огляді перевірити наявність на вогнегаснику пломб, відсутність механічних пошкоджень, величину тиску у вогнегаснику за індикатором (в вогнегасниках закачного типу), термін чергового огляду.
Не допускається до роботи дорожній транспортний засіб, термін чергового опосвідчення вогнегасника якого закінчився і якщо цей вогнегасник має механічні пошкодження, порушення пломби та падіння тиску.
Додаток 1
до пункту 3.2.2 Правил пожежної
безпеки для підприємств і
організацій автомобільного
транспорту України
Основні вимоги до інструкцій про заходи пожежної безпеки
Інструкції слід розробляти на підставі цих правил та інших чинних нормативних актів з пожежної безпеки, виходячи зі специфіки пожежної небезпеки будівель, споруд, технологічних процесів, технологічного та виробничого обладнання. Вони повинні встановлювати:
1) порядок та спосіб забезпечення пожежної безпеки;
2) обов'язки і дії працівників у разі виникнення пожежі;
3) порядок оповіщення людей та повідомлення про пожежу пожежної охорони;
4) порядок евакуації людей, матеріальних цінностей;
5) порядок застосування засобів пожежогасіння;
6) порядок взаємодії з підрозділами пожежної охорони;
7) та ін.
Інструкції можуть мати, як додаток, план евакуації людей і матеріальних цінностей.
Інструкції про заходи пожежної безпеки (далі - інструкції) поділяються на такі види:
1) загальні інструкції для підприємств, організацій, установ (далі - загальнооб'єктові інструкції);
2) інструкції для окремих цехів, виробничих дільниць, лабораторій, приміщень та ін.;
3) інструкції щодо проведення пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок, обладнання тощо.
У загальнооб'єктовій інструкції слід відображати положення з питань пожежної безпеки, у тому числі:
1) порядок утримання території, будівель, приміщень, споруд, протипожежних розривів, під'їздів до будівель, вододжерел;
2) вимоги щодо утримання шляхів евакуації;
3) правила проїзду та стоянки транспортних засобів;
4) критерії розташування місць зберігання (на території) та дозволену кількість розташування там сировини, напівфабрикатів та готової продукції;
5) місця куріння (якщо допустиме);
6) порядок використання відкритого вогню, проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт;
7) порядок збирання, зберігання та видалення горючих відходів виробництва;
8) утримання та зберігання спецодягу;
9) основні заходи з забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів;
10) вимоги щодо зберігання пожежовибухонебезпечних речовин та матеріалів;
11) правила утримання технічних засобів протипожежного захисту, у тому числі автоматичних установок та первинних засобів пожежогасіння;
12) порядок огляду, приведення в пожежобезпечний стан і закриття приміщень після закінчення роботи;
13) особливості утримання електроустановок, вентиляційного та іншого інженерного обладнання, застосування опалювальних та інших нагрівальних приладів;
14) обов'язки та дії працівників у разі пожежі із зазначенням:
14.1) порядку (системи) оповіщення людей про пожежу та виклику пожежної охорони;
14.2) порядку евакуації людей та матеріальних цінностей;
14.3) правил застосування засобів пожежогасіння та установок пожежної автоматики;
14.4) порядку аварійного вимкнення електрообладнання, вентиляції, зупинення роботи технічного обладнання та ін.
В інструкціях для окремих приміщень (дільниць) слід вказувати:
1) категорію приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки з урахуванням ОНТП 24-86 (для виробничих, складських приміщень, лабораторій тощо);
2) вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів;
3) місця для куріння та вимоги до них;
4) правила утримання приміщень, робочих місць, зберігання та застосування ЛЗР, ГР, пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів;
5) порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, промасленого шмаття;
6) утримання та зберігання спецодягу;
7) місця, порядок та норми одночасного зберігання в приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції;
8) умови проведення зварювальних та інших вогневих робіт;
9) порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи;
