НАПБ В.01.054-98/510 сторінка 13 з 16
У складах, де зберігаються кислоти, повинні бути нейтралізувальні речовини (сода, крейда чи вапно).
-
Під час зберігання азотної та сірчаної кислот треба вжити заходів з недопущення стикання їх з деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження.
Концентровану азотну кислоту не дозволяється розливати у скляні сулії.
-
Склади, в яких зберігаються карбід і які бурхливо реагують з водою, слід розміщувати в сухих, добре вентильованих одноповерхових приміщеннях з легким дахом. Усередині цих приміщень не повинно бути водяних, парових та каналізаційних труб. Дахи та стіни не повинні пропускати атмосферні опади, приміщення повинні мати захист від потрапляння грунтових вод.
-
Карбід кальцію повинен зберігатися в сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Рівень підлоги приміщення повинен бути на 0,2 м вище планувальної позначки (рівня) прилеглої території. Забороняється розміщувати склади для зберігання карбіду кальцію в підвальних приміщеннях та низьких місцях, які затоплюються або в інший спосіб потрапляють під дію концентрованої вологи. Барабани з карбідом кальцію зберігаються на складах - як у вертикальному, так і горизонтальному положенні.
-
Сулії з кислотами можна встановлювати на стелажах не більше ніж у два яруси по висоті або зберігати на підлозі групами кількістю, не більше як 100 шт. по два чи чотири ряди у кожній, розділеними бортиком не менше 0,15 м заввишки.
-
Не дозволяється:
1) проводити у складах роботи, не пов'язані зі забезпеченням процесу зберігання хімічних речовин;
2) входити до складських приміщень, де зберігаються речовини, що вступають у реакцію з водою, у вогкому (вологому) одязі та взутті;
3) застосовувати для закривання сулій з кислотою пробки з органічних матеріалів (дерева, тканини, соломи тощо).
-
Порядок дій адміністрації і персоналу підприємств при виникненні пожежі
-
На підприємстві при виникненні пожежі дії адміністрації та персоналу слід спрямувати на гарантування безпеки та евакуації людей.
-
Кожний працівник, який виявив пожежу, повинен:
1) негайно повідомити про це по телефону пожежну охорону (при цьому слід назвати адресу об'єкта, вказати поверховість будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також назвати своє прізвище, ім'я та по батькові);
2) вжити (по можливості) заходів для евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
3) повідомити про пожежу керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по підприємству або організації;
4) при потребі - викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну і т.ін.).
-
Посадова особа підприємства, що прибула на місце пожежі, повинна:
1) перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), довести до відома власника підприємства про пожежу;
2) в разі загрози для життя людей негайно організувати їх порятунок (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили і засоби;
3) вивести за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;
4) припинити роботи в приміщенні, крім робіт зі вжиття заходів з ліквідації пожежі;
5) при потребі - відключити електроенергію (за винятком систем протипожежного захисту), зупинити транспортери, агрегати, апарати, перекрити сировинні, газові та парові комунікації, зупинити системи вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) і вжити інших заходів, які сприяють недопущенню розвитку пожежі та задимлення в приміщенні;
6) перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимового захисту;
7) одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію, у відповідності зі схемою, і захист матеріальних цінностей;
8) забезпечити дотримання вимог безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі;
9) організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, допомогти у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку пожежі та в установці на водні джерела.
-
По прибутті на пожежу пожежних підрозділів слід забезпечити їх безперешкодний доступ на територію підприємства.
-
Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація та технічний персонал підприємства зобов'язані брати участь у консультуванні керівника гасіння про конструктивні і технологічні особливості підприємства, де виникла пожежа, прилеглих будівель, організувати залучення до вжиття належних заходів, пов'язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її розвитку, сил та засобів підприємства.
-
Основні причини загоряння на автотранспорті:
1) порушення герметичності комунікацій, несправностей паливної системи і загоряння палива і електропроводки при стиканні з поверхнями, які мають високі робочі температури (вихлопним колектором, глушником та опалювальною установкою);
2) спалахування палива внаслідок потрапляння іскри, яка виникає від ударів стальних деталей пошкодженого кузова автомобіля під час ДТП;
3) спалахування палива від потрапляння іскри розряду статичної електрики;
4) спалахування спалимих конструкційних матеріалів і палива з причин несправності електрообладнання (короткого замикання, незадовільних контактів тощо);
5) спалахування спалимих конструкційних матеріалів і палива від впливу відкритого вогню (зварювальні роботи, розігрів вузлів автомобіля в зимовий період, перевірка наявності палива в паливних баках за допомогою відкритого вогню, паління та ін.).
-
При займанні автомобіля водій повинен зупинити автомобіль, з'їхавши на узбіччя, вимкнути запалення, відключити акумулятор від загальної мережі і виконати вимоги Правил дорожнього руху ( {1094-93-п} ), щодо позначення зупинки дорожнього транспортного засобу, та цих Правил.
-
Після зупинки автомобіля водій повинен негайно відкрити всі виходи, забезпечити швидку евакуацію пасажирів і приступити до гасіння пожежі. Висока ефективність гасіння пожежі може бути досягнута, якщо гасіння буде проводитись одночасно з евакуацією пасажирів.
-
Гасіння пожежі вогнегасником потрібно починати з пролитого під автомобіль палива, здійснюючи наступне подавання струменя на осередок у ньому. Перед початком гасіння в підкапотному просторі водій повинен відкрити замки капота. Гасіння в підкапотному просторі слід починати одночасно з відкриттям капота, так як інтенсивність горіння та після його відкритті зростає (без гасіння).
-
Успіх гасіння автомобіля, що горить, залежить від оперативності дій водія. Водій зобов'язаний пам'ятати, що для всіх вогнегасників, рекомендованих для комплектації автотранспорту, час безперервної роботи вогнегасника становлять не більш як 9-15 с. Замково-пускове обладнання вогнегасника дозволяє, при потребі, припинити подавання вогнегасильного заряду. Це покращує тактику гасіння декількох осередків в різних місцях автомобіля або повторюваних загорань в одному осередку.
-
Найбільший ефект досягається при одночасному гасінні (групою людей) із застосуванням декількох вогнегасників, а також якщо одночасно застосовуються підсобні засоби: сніг, пісок, покривало і т.інше.
-
Гасити потрібно з навітряної сторони, направляючи струмінь з вогнегасника на поверхню, яка горить, а не на полум'я. При гасінні палива, яке витікає, слід подавати заряд від низу гирла отвору до гори.
-
Для водія небезпечно гасити вогонь в забрудненому одязі (промасленому, просоченому парами палива) і з руками, змоченими пальним.
-
В разі ДТП, які призвели до пожежі при перевезенні небезпечних вантажів, водій зобов'язаний:
1) за потреби вжити заходів для виклику пожежної допомоги;
2) у відповідності з аварійною карткою - вжити заходів з первинного усунення наслідків аварії;
3) позначити місце ДТП згідно з вимогами Правил дорожнього руху ( {1094-93-п} ), а також вжити заходів з евакуації дорожнього транспортного засобу за межі дороги, якщо це передбачено умовами безпечних перевезень небезпечних вантажів.
При вимушеній зупинці дорожнього транспортного засобу з-за пошкодження тари або упаковки з небезпечним вантажем, властивості якого становлять небезпеку для інших учасників руху, місце зупинки додатково позначається двома знаками "В'їзд заборонено", які встановлюються з обох напрямків руху на відстані не менше як 100 м від дорожнього транспортного засобу. Про місце вимушеної зупинки, її причини слід сповістити Державтоінспекцію.
-
При гасінні пожежі на газобалонному дорожньому транспортному засобі, перш за все, потрібно:
1) перекрити магістральний і балонний вентилі;
2) на двигуні, який працює, збільшити кількість обертів колінчатого вала і швидко відпрацювати газ, який залишився в системі газопроводів, від вентиля в карбюратор - змішувач;
3) гасити пожежу вуглекислотним або порошковим вогнегасником, піском, покривалом, водою, снігом та іншими підручними засобами;
-
Для попередження нагріву - балони з газом слід поливати холодною водою.
-
Відповідальний за стан і наявність вогнегасника на дорожньому транспортному засобі - його водій, він повинен знати будову вогнегасника, і вміти їм користуватись.
-
Водій зобов'язаний при щоденному огляді перевірити наявність на вогнегаснику пломб, відсутність механічних пошкоджень, величину тиску у вогнегаснику за індикатором (в вогнегасниках закачного типу), термін чергового огляду.
-
Не допускається до роботи дорожній транспортний засіб, термін чергового опосвідчення вогнегасника якого закінчився і якщо цей вогнегасник має механічні пошкодження, порушення пломби та падіння тиску.
Додаток 1
до пункту 3.2.2 Правил пожежної
безпеки для підприємств і
організацій автомобільного
транспорту України
Основні вимоги до інструкцій про заходи пожежної безпеки
-
Інструкції слід розробляти на підставі цих правил та інших чинних нормативних актів з пожежної безпеки, виходячи зі специфіки пожежної небезпеки будівель, споруд, технологічних процесів, технологічного та виробничого обладнання. Вони повинні встановлювати:
1) порядок та спосіб забезпечення пожежної безпеки;
2) обов'язки і дії працівників у разі виникнення пожежі;
3) порядок оповіщення людей та повідомлення про пожежу пожежної охорони;
4) порядок евакуації людей, матеріальних цінностей;
5) порядок застосування засобів пожежогасіння;
6) порядок взаємодії з підрозділами пожежної охорони;
7) та ін.
Інструкції можуть мати, як додаток, план евакуації людей і матеріальних цінностей.
-
Інструкції про заходи пожежної безпеки (далі - інструкції) поділяються на такі види:
1) загальні інструкції для підприємств, організацій, установ (далі - загальнооб'єктові інструкції);
2) інструкції для окремих цехів, виробничих дільниць, лабораторій, приміщень та ін.;
3) інструкції щодо проведення пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок, обладнання тощо.
-
У загальнооб'єктовій інструкції слід відображати положення з питань пожежної безпеки, у тому числі:
1) порядок утримання території, будівель, приміщень, споруд, протипожежних розривів, під'їздів до будівель, вододжерел;
2) вимоги щодо утримання шляхів евакуації;
3) правила проїзду та стоянки транспортних засобів;
4) критерії розташування місць зберігання (на території) та дозволену кількість розташування там сировини, напівфабрикатів та готової продукції;
5) місця куріння (якщо допустиме);
6) порядок використання відкритого вогню, проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт;
7) порядок збирання, зберігання та видалення горючих відходів виробництва;
8) утримання та зберігання спецодягу;
9) основні заходи з забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів;
10) вимоги щодо зберігання пожежовибухонебезпечних речовин та матеріалів;
11) правила утримання технічних засобів протипожежного захисту, у тому числі автоматичних установок та первинних засобів пожежогасіння;
12) порядок огляду, приведення в пожежобезпечний стан і закриття приміщень після закінчення роботи;
13) особливості утримання електроустановок, вентиляційного та іншого інженерного обладнання, застосування опалювальних та інших нагрівальних приладів;
14) обов'язки та дії працівників у разі пожежі із зазначенням:
14.1) порядку (системи) оповіщення людей про пожежу та виклику пожежної охорони;
14.2) порядку евакуації людей та матеріальних цінностей;
14.3) правил застосування засобів пожежогасіння та установок пожежної автоматики;
14.4) порядку аварійного вимкнення електрообладнання, вентиляції, зупинення роботи технічного обладнання та ін.
-
В інструкціях для окремих приміщень (дільниць) слід вказувати:
1) категорію приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки з урахуванням ОНТП 24-86 (для виробничих, складських приміщень, лабораторій тощо);
2) вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів;
3) місця для куріння та вимоги до них;
4) правила утримання приміщень, робочих місць, зберігання та застосування ЛЗР, ГР, пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів;
5) порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, промасленого шмаття;
6) утримання та зберігання спецодягу;
7) місця, порядок та норми одночасного зберігання в приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції;
8) умови проведення зварювальних та інших вогневих робіт;
9) порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи;
Побачили розбіжність з офіційним текстом?