Настанова з проектування підпірних стін

R = R^+ R₂, (8.68)

де R^ і R₂ - відповідно реакції від симетричного і однобічного завантаження.

R-i = [су, ₁(v-i + /<m/2)+ (г>,₂ -^ст_уі)(^й2 ^+кт2/6)]^Л2 /(1+/f)-G₁ek /(1+/г)(/7₂ +ь₃) , (8.69)

де ст_у1 і о,₂ - інтенсивності горизонтального тиску ґрунту від власної ваги відповідно на глибині

і (/7₁ + h₂), визначають згідно з 7.3.0;

к - коефіцієнт, що враховує зміну реакції R^ за рахунок повороту фундаменту:

к =ыЕ_ьІ_ьт²IEb²h₂, (8.70)

де co - коефіцієнт; co = 6 для позитивних значень М і Q; co = 3 - для їх негативних значень, а також для М_о і F_so (рисунки 8.9, 8.10);

де E_b - модуль пружності бетону;

Е - модуль деформації ґрунту основи;

b - ширина підошви фундаменту стіни;

І_ь - момент інерції 1 м перерізу стіни, який допускається визначати за приведеною товщиною стіни t_red, що визначають за формулою:

tred =(2f₂+fi)/3, (8.72)

де - товщина стіни у верхній частині;

t₂ - те саме в нижній частині (на рівні сполучення з фундаментом);

G₁ - вага ґрунту на зовнішній стороні фундаменту;

е - ексцентриситет прикладання сили G₁ відносно центра ваги підошви фундаменту;

і /₂ - коефіцієнти, що враховують зміну товщини стіни по висоті і приймають за таблицею 8.1.

Таблиця 8.1 - Коефіцієнти vi і у₂

Рисунок 8.9 - Розрахункова схема стіни підвалу (панельний варіант)

^r2 = ^_qh₂(v^+km/2jl (1 + R +к^ -G₂ek І (1 + к + k^(h₂ + Л₃) , (8.73)

де a_q - інтенсивність горизонтального тиску ґрунту від тимчасового навантаження о_qh=qK_nj, або визначають за формулою (7.3) при X = tg²O_o;

G₂ - вага тимчасового навантаження на зовнішній стороні фундаменту;

к_} - коефіцієнт, що враховує зміну реакції R₂ за рахунок зміщення перекриття при однобіч­ному завантаженні підвалу:

к^к₀Е_ьІ_ьІЕ, (8.74)

де к₀ - коефіцієнт, к₀ = 4 - однопролітних підвалів; к₀ = 3 - для двопролітних; к₀ = 2 - для трипролітних; к₀ = 0 - для підвалів з незміщуваним перекриттям;

Е' - модуль деформації ґрунту засипки, величину якого допускається визначати за формулою:

Е' = (0,5 + 0,3/7, (8.75)

де - відстань від рівня підлоги до низу перекриття (значення в дужках приймають не більше одиниці); 0₁ = 0,7 - при засипці ґрунтом основи; 0₁ = 0,9 - те саме, малостискальним ґрунтом;

Е - модуль деформації ґрунту основи.

Утримуючу силу F_ud слід визначати за формулою (8.7), а зрушуючу силу F_Sa в рівні підошви фундаменту за формулою:

^Rsd ⁼ ~^ + (^сту1^+сту3 +2<Tq )(/?2 ⁺^з)/2 , (8.76)

де ст_у3 - інтенсивність горизонтального тиску ґрунту від власної ваги на глибині h.

N = G₁ + G₂ + G3 + G4 , (8.77)

де G₃ - вага фундаменту і ґрунту на його уступах;

G₄ - вага конструкції підвалу, ґрунту і тимчасового навантаження на перекриття

(з врахуванням розрахункової вантажної площі).

М_о =-/?(/7₂+/7з) + (2о_у1+о_ї3+3<т_ч -Зо_с)(/7₂ +/7₃)² / 6 -(G_l+G₂)e (8.78

)

^Му =О_еУс -[(°_У1 ^+oq -°С ) + (^g /2 -a_Yi)y_c^/3/?г]Ус ^/2 І (⁸-⁷⁹)

відстань від верхньої опори до максимального пролітного моменту:

(8.80)

Ус,о

поперечна сила в прольоті на відстані у_с від верхньої опори:

Qy =Qe -У_С[(СТуі+СТд -СТс)^/72 +(^СТу2 “^СТуі)Ус ^/2] ⁷ (^_У2 “ 1) і (⁸-81)

поперечна сила в нижньому перерізі стіни:

Qh =Qe -[(^ау1 +Vq -°с) + (^сту2 -<^yyi)^/2]/h₂ ; (8.82)

згинальний момент в нижньому перерізі стіни:

Мн =Qe^h2 -[(^сту1 ^+ст<7 -^стс)⁺(^сту2 -^CTyl)^Z3] I ^h2 ^/2' (⁸-⁸³)

У формулах (8.79)-(8.83) поперечна сила у верхньому перерізі стіни Q₆ = R.

R - Q_e - 01 + ^2И (^ст<7

Q

/120 > / (1+/<)+

. З

+о_у2 -Зп^ + 20/г(л₁ +л) /гщпі

+

(8.84)

(8.85)

[/W_c(1,5m₁ + /<) -Gek] / /7(1 +/<) ,

де

m₁ =/7 / (Ъ₁+h₂y, n=h₃l(hi+h₂); > л і — h₂I (h1 + h₂ ) j

M_c - згинальний момент на рівні перекриття.

F_so= -R + (а_у3 + 2^ -2о_с)(/7₂+/?₃)/2 ; (8.86)

М_о= -RH + (c>_q -а_с)/7²/2+о_у3/7²I6-Ge+M_c. (8.87)

Інтенсивність горизонтального тиску ґрунту від власної ваги і від рівномірно розподіленого навантаження q, розташованого на поверхні призми обвалення, слід визначати за формулами розділу 7, при цьому коефіцієнт горизонтального тиску ґрунту при сейсмічній дії X* слід визначати за формулами

:

)

(8.88)

* =cos²((p-e-o)cos(e+5)/cosmcos²ecos(£+3 +co)^1 + Vz

z = sin(<p-p - ra)sin((p + S) / cos(s +5 +oj)cos(e -p) , (8.89)

де co - кут відхилу від вертикалі рівнодійної ваги ґрунту і тимчасового навантаження з врахуванням сейсмічної дії за формулою

co = arctg(/K₁). (8.90)

При розрахунку підпірних стін і стін підвалів добуток АК^ слід приймати 0,04, 0,08 і 0,16 при роз­рахунковій сейсмічності відповідно 7, 8 і 9 балів.

Е* =(1-АКт)Е_г, (8.91)

де Е_г - пасивний опір ґрунту без врахування сейсмічної дії.

Висота залізобетонних підпірних стін не обмежується.

Найбільш поширеними видами заглиблених споруд, призначеними для утримання зсувних схилів, є пальові заогорожувальні конструкції, опори і утримуючі стіни на пальових фундаментах.

Ефективність цих споруд визначають їх стійкістю і міцністю при дії на них сил зсувного тиску.

Обтікання зсувом заглиблених споруд можливо лише за певних умов, залежних від стану ґрун­тової маси зсуву і вказаних у 8.65-8.67 цього стандарту.

Рисунок 8.11 - Схема обтікання зсувом одиночної пальової опори

0=90°—ср (8.92)

Отже, в кожному поперечному перерізіі пальової опори або колони, що обтікаються зсувом, призма обтікання може бути представлена у вигляді тригранника (рисунок 8.11), що спирається своєю основою на палю, а бічні грані його перетинаються під кутом 0.

Якщо на бічні грані такої призми прикладена сила зсувного тиску інтенсивністю АГ, то умова граничної рівноваги на цих гранях може бути записана у вигляді:

АГс/cos^ctg^ = ATdcos|tgcp + ccyctg^ , (8.93)

де d - довжина основи призми обтікання, що дорівнює діаметру поперечного перерізу при круглій його формі або довжині сторони при квадратній формі поперечного перерізу заглибленої конструкції.

1. обтікання можливе, якщо

ATc/cos|ctg| > ATcycos|tg(p + cdctg^ ; (8.94)

2. обтікання не можливе, якщо

ATdcos-ctg-< A Td cos - tg ср + cd ctg - , (8.95)

де ср і c визначають для природного стану ґрунтів, для якого проводиться розрахунок.