Страница 4: НПАОП 0.00-1.74-15. Правила охорони праці під час експлуатації хвостовихі шламових господарств гірничоруднихі нерудних підприємств (54614)

Під час промірювання глибин лотом вручну забороняється ставати на борти або лавки човна і перегинатися за борт. Забороняється намотувати на руку вільний кінець лотліня. У разі використання лота масою більше ніж 10 кг повинна застосовуватися лебідка для його опускання та підіймання.

1. Ширина містків і трапів для переходу працівників з берега на понтон та інші наплавні споруди повинна бути не менше ніж 1 м. Трапи та перехідні містки необхідно обладнувати з обох сторін поруччям.
2. 1. Безнапірні тунелі повинні періодично очищатися від наносів. Пошкоджені місця облицювання необхідно своєчасно відновлювати, а вивалені камені в необлицьованих тунелях - прибирати.
   2. Тунелі необхідно оглядати не рідше двох разів на рік.
   3. Не пізніше ніж за місяць до початку повені або зливових паводків необхідно організувати комісію на чолі з працівником або посадовою особою, яка відповідає за експлуатацію ГТС, і розробити заходи з безпечного пропуску паводку, які повинні бути виконані не пізніше ніж за 15 днів до передбачуваного початку паводку.
   4. Працівники аварійних бригад, які будуть виконувати роботи під час приймання і пропускання паводку, повинні пройти інструктаж та навчання відповідно до вимогНПАОП 0.00-4.12-05.
   5. Під час пропуску паводку запроваджується цілодобове спостереження за рівнем води в хвостосховищі і проходженням води через водоскидні споруди, за їх станом і станом дамби.
   6. Після пропуску паводку аварійний водоскидний канал необхідно відгородити від хвостосховища водонепроникною перемичкою та спорожнити акумулюючі ємності. Всі гідротехнічні споруди необхідно оглянути, а виявлені пошкодження - усунути.
3. Вимоги безпеки під час зимового намиву хвостосховища
4. 1. Зимове намивання хвостосховищ повинне проводитися за проектом зимового намиву для виключення замерзання потоку пульпи в межах упорних призм та акумуляції води в перехідній зоні у вигляді замитого льоду, що призводить до втрати ємності хвостосховища, або води у вигляді намороже- ного на пляж льоду в обсязі, що призводить до аварійного переповнення відстійного ставка в період весняного відтавання.
   2. На період експлуатації хвостосховищ у зимову пору року необхідно проводити спороження пульпопроводів, що не використовуються під час зимового намиву.
   3. На період зимового намивання не допускати протікання розподільчих пульпопроводів і утворення намерзання.
   4. Необхідно оцінювати вплив наслідків технології зимового намивання на стійкість захисних дамб і їх фільтраційну міцність методом візуальних та інструментальних спостережень.
   5. На весь період експлуатації хвостосховищ у зимову пору року необхідно складати графіки роботи пульповипусків, які враховують значення температури, питомої теплоємності, питомої витрати, консистенції, гранулометричного складу хвостів (середній діаметр завислих частинок), щільності мінеральної частини хвостів, що затверджуються роботодавцем або призначеними ним відповідальними працівниками.
   6. На період зимового намивання повинна бути складена схема установки КВА і розроблено графік проведення контрольних спостережень на картах (ділянках), яка затверджена відповідними працівниками.
5. Контроль і спостереження за безпечним станом хвостосховищ ішламосховищ та вимоги безпеки під час їх проведення
6. 1. Натурні спостереження на хвостосховищах і шламосховищах повинні включати візуальні та інструментальні спостереження.
   2. Для безпечної експлуатації хвостосховищ і шламосховищ під час візуальних спостережень необхідно контролювати:

• відповідність зведених гребель і дамб проекту робіт з підготовки основи і чаші хвостосховища;
• стан укосів, берм і гребеня дамб (гребель) та їх берегових примикань: наявність негативних явищ (просідань, тріщин, переміщень, обвалів);
• стан дренажних пристроїв: наявність підпору, замулювання, просідань, провалів ґрунту і виходів води по трасі дренажу, заболочування, руйнування лотків і колодязів, промерзання дренажу або дренажних випусків;
• стан водоприймальних і водоскидних споруд: наявність тріщин і раковин в стінках споруд, течі в стиках стінок споруд, корозії металокон- струкцій, готовність споруд до скидання паводкових вод;
• стан доступних для огляду частин КВА: наявність кришок, погнутості оголовок, нумерації;
• стан укосів, берм і облицювань каналів, наявність під ними вимоїн, розкриття швів, заростання і замулювання.
• 1. Під час інструментальних спостережень повинні проводитися:
• щоденне вимірювання рівня води в хвостосховищі або шламосхо- вищі;
• періодичний геодезичний (маркшейдерський) контроль за осіданнями і зміщеннями споруд та їх основ, а також за геометричними параметрами споруд;
• виміри положення рівня фільтраційних вод у тілі дамби хвостосхо- вища або шламосховища і рівня підземних вод в основі споруд;
• вимір витрат фільтраційних вод.
• 1. При огляді споруд протяжністю більше ніж 3 км працівників необхідно забезпечувати транспортними засобами, а також мобільними засобами зв'язку, радіус яких повинен забезпечувати стійкий зв'язок з диспетчером з будь-якої точки хвостового і шламового господарства.
  2. У разі виявлення під час візуальних спостережень деформацій дамби, що не носять небезпечний характер (опади, просідання, тріщини, випинання окремих ділянок тіла або основи дамби), на ділянках деформації необхідно проводити тимчасові інструментальні спостереження до стабілізації або повного загасання виявленої деформації. У разі виявлення небезпечних деформацій повинні вживатися заходи з їх усунення.
  3. Під час огляду горизонтальних дренажів необхідно контролювати:
• стан оглядових колодязів і траси трубчастого дренажу (наявність кришок на колодязях, руйнування стін, просідання ґрунту навколо колодязів і по трасі дренажу, наявність сторонніх предметів і підпору води в колодязі, виходи води фільтрації на земну поверхню);
• стан бетону, стиків і перфорації лотків відкритого дренажу, їх заростання;
• стан роботи автоматичних дренажних насосних станцій (наявність підпорів у колодязях, стан насосного устаткування).
• 1. Під час виявлення інструментальними спостереженнями зростаючих або незгасаючих в часі деформацій окремих ділянок дамб і гребель або їх основ необхідно негайно з'ясувати причину деформацій і розробити заходи щодо їх ліквідації.
  2. Під час спостереження за режимом фільтрації і пороговим тиском там, де це передбачено проектом хвостосховища, повинні бути визначені:
• положення кривої депресії в тілі захисних споруд та в їх берегових межах;
• п'єзометричний тиск в основі споруд, в сполученнях з береговими і вбудованими спорудами;
• величини фільтраційних витрат на дренажних лініях, випусках з дренажу і дренажних колекторів;
• висота входу фільтраційного потоку в дренажні пристрої або виходу його на укоси захищаючих дамб;
• швидкість течії і винесення ґрунту фільтраційним потоком;
• хімічний склад і каламутність фільтраційних вод;
• рівні ґрунтових вод і їх хімічний склад на прилеглій до хвостосховища території;
• величина порогового тиску у водотривких елементах гребель, їх глинистих основах і в тілі упорної призми.
• 1. Для оцінювання можливого забруднення підземних вод і підтоплення прилеглої до хвостосховища території необхідно проводити виміри рівнів і відбір проб води на хімічний склад в наглядових свердловинах.
  2. Спостереження за дотриманням технологічних норм намивання повинні включати:
• контроль за характеристиками вихідної пульпи і хвостів;
• контроль за відповідністю проекту діаметру і довжини пульпо- випусків і відстані між ними;
• контроль за правильністю подачі пульпи на карти намивання і розподілом намивного матеріалу по поверхні карти;
• контроль за дотриманням заданої в проекті інтенсивності намивання, товщини намивних шарів і часу відстою пляжу;
• контроль за запобіганням утворенню вимоїн у намитому ґрунті або застійних зон, де можливе відкладення дрібних фракцій.
• 1. Контроль за характеристиками вихідної пульпи повинен проводитися регулярно з періодичністю відповідно до проекту хвостосховища. При контролі повинно проводитись порівняння даних аналізів проб пульпи (консистенція, гранулометричний склад хвостів) з характеристиками в проекті хвостосховища.
  2. Контроль за характеристиками пульпи і хвостів, що подаються на пляж, необхідно проводити вимірами витрат, відбором і аналізом проб пульпи з тих пульповипусків, що одночасно працюють під час відробітку та перевірки заданої проектом технології намивання.
  3. Контроль якості намитого в дамбі ґрунту та стійкості його призми повинен включати визначення його фізико-механічних характеристик. Показники, що підлягають визначенню, зазначаються у паспорті геотехнічного контролю, який повинен входити до складу робочої документації або до технічних умов на зведення хвостосховища.
  4. Для контрольних спостережень і вимірів під час намивання на хво- стосховище повинні бути закріплені поперечні створи.
  5. Незалежно від класу хвостосховища визначенню підлягають такі характеристики хвостів, намитих в упорні призми:
• гранулометричний склад;
• щільність хвостів;
• природна вологість.

Необхідність визначення вказаних характеристик, а також частота їх випробування визначаються проектом хвостосховища.

1. У наливних хвостосховищах під час нарощування дамби на повну висоту у бік нижнього б'єфу геотехнічний контроль за намиванням хвостів не потрібний, якщо це не передбачено проектом хвостосховища. Необхідно контролювати рівномірність заповнення хвостосховища, рівень і об'єм води у відстійному ставку.
2. 1. Спостереження за заповненням місткості повинні включати:

• контроль за зміною рівня води в ставку хвостосховища по водомірній рейці;

• визначення об'ємів хвостів і води, накопичених у сховищі.

1. Для контролю за заповненням місткості не менше ніж одного разу на рік необхідно проводити геодезичну зйомку надводних і підводних відкладень хвостів і визначення об'ємів хвостів і води в хвостосховищах. У разі відхилення від проектного намивання хвостосховища роботи необхідно припинити.
2. 1. Контроль якості освітленої води проводиться щомісяця періодичним відбором і аналізом проб води, що відбирається у водозабірного колодязя і з водоскидного колектора за межами сховища.
   2. Відбір проб пульпи, хвостів на намитих пляжах, а також відбір проб води з дренажних колекторів допускається за наявності в ланці не менше двох працівників.
   3. П'єзометри необхідно захищати від засмічення закритими кришками, а від пошкодження - вкопаними в землю металевими або залізобетонними трубами більшого діаметру і підтримувати їх в робочому стані.
   4. Металеві частини контрольно-вимірювальної апаратури повинні бути надійно захищені від корозії. На захисні оголовки, що виступають над поверхнею землі, або кришки колодязів незмивною фарбою необхідно наносити нумерацію КВА.
   5. Обстеження хвостосховищ і шламосховищ здійснюються відповідно до вимог Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженої наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 19 грудня 1995 року № 252, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1995 року за № 466/1002 (у редакції наказу Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 10 вересня 1996 року № 165).

VI. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМИОБОРОТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ

1. Насосні агрегати для зручності обслуговування необхідно оснащувати вимірювальними приладами, трубопроводи різного призначення необхідно фарбувати в різні кольори, основні та допоміжні агрегати, засувки та затвори пронумеровувати, на устаткуванні і трубопроводах стрілками зазначати напрямок течії води та напрямок обертання маховиків і інших регулюючих органів (засувок та затворів).
2. Пуск і зупинку насосних агрегатів необхідно проводити відповідно до проекту хвостосховища. Під час роботи агрегатів забороняється знімати захисні пристрої, здійснювати ремонт і гальмувати вручну рухомі частини.
3. Працюючі насоси забороняється залишати без нагляду працівників, які мають допуск до їх обслуговування.
4. У місці встановлення плавуча насосна станція повинна надійно кріпитися і мати двосторонній дротовий або мобільний зв'язок з цехом (дільницею) хвостового або шламового господарства.
5. Сполучення між плавучою насосною станцією і берегом повинне здійснюватися по спеціально обладнаному для цього містку. За відсутності містка повинні бути плавзасоби.
6. Понтони повинні мати аварійну звукову та світлову сигналізацію на випадок появи протікань. На понтоні необхідно встановлювати креномір. Крен понтонів не повинен перевищувати зазначений в паспорті насосних агрегатів. Збільшений крен і течу необхідно усувати.
7. Працівників, які обслуговують системи оборотного водопостачання, необхідно забезпечувати рятувальними жилетами, а на борту насосної станції необхідно розміщати не менше двох рятівних кругів.
8. Під час експлуатації плавучої насосної станції взимку довкола корпусу для захисту від тиску льоду необхідно створювати ополонку і постійно підтримувати її в очищеному стані.
9. Понтони плавучих насосних станцій необхідно не рідше одного разу на три роки оглядати, проводити їх ремонт та фарбування.
10. У процесі експлуатації водоводів наземного прокладання необхідно вести спостереження за:

• просіданням і деформаціями водоводів і станом опорних пристроїв;
• станом оболонки (ізоляції або антикорозійного фарбування);
• герметичністю стиків, швів, фланцевих з'єднань;
• станом і роботою компенсаторів, трубопровідної арматури, клапанів зриву вакууму.