Страница 3: НПАОП 24.5-1.23-14. Правила охорони праці під час виробництва парфумерно-косметичної продукції (54586)

Для місцевого освітлення приміщень для зберігання ЛЗР, ГР та зливально- наливальних станцій можливо застосовувати акумуляторні ліхтарі у вибухоза- хищеному виконанні.

1. Зберігання сировини та готової продукції у тарі (бочках, флягах, каністрах, еко-контейнерах) повинно здійснюватись партіями не більше 100 одиниць у кожній, з розривом поміж ними не менше 1 м.

Тара з сировиною має укладатися рядами, пробками догори, з прокладанням між рядами дощок та підклинюванням крайніх рядів.

1. Відкриті площадки для зберігання сировини у тарі (бочках, флягах, каністрах, еко-контейнерах) повинні мати навіси із негорючих матеріалів, пристрої для відведення талих та дощових вод, огороджуватись земляним валом або негорючою стіною висотою не менше 0,5 м.
2. 1. Штабелі порожньої тари допускається розташовувати разом з наповненою тарою на площадках під навісом. Площадки для зберігання порожньої тари обвалування не потребують. Зберігання порожньої тари дозволяється після промивання її водою.
   2. Виробничі стічні води, що містять горючі рідини, суспендовані речовини, жири, масла, кислоти, а також хімічні речовини, які порушують роботу каналізаційної мережі або викликають руйнування мереж та очисних споруд, а також ті, що містять відходи виробництва, слід очищати до їх надходження до зовнішньої мережі каналізації. Ці продукти слід скидати до технологічних ємностей для подальшої утилізації або обеззаражування.

Скидання побутових та забруднених виробничих стічних вод до погли- нальних колодязів та бурових свердловин не дозволяється.

1. Не допускається влаштування усередині приміщень відстійників (у тому числі жироуловлювачів) для уловлювання домішок, що швидко загнивають, а також уловлювачів для ЛЗР та ГР.
2. 1. Для запобігання проникненню газів з каналізаційної мережі до технологічного устаткування або виробничих приміщень всі колодязі, що встановлені на мережах побутової та виробничої каналізації, повинні бути обладнані гідравлічними затворами.
   2. Прокладання під підлогою трубопроводів, якими транспортуються агресивні та токсичні стічні води, слід передбачати в каналах, виведених до рівня підлоги та перекритих знімними плитами, або у тунелях.
   3. Насоси для перекачування побутових та виробничих стоків, які містять у своєму складі токсичні забруднення та речовини, що швидко загнивають, а також для перекачування стічних вод, які виділяють отруйні або неприємні запахи, гази або пари, слід розміщувати в окремо розташованій будівлі, підвалі або ізольованому приміщенні, а за відсутності підвалу - в окремому опалювальному приміщенні першого поверху, яке має самостійний вихід назовні або на сходову клітку.

Приміщення насосної станції слід обладнувати припливно-витяжною вентиляцією. Приймальні резервуари для вказаних стічних вод слід розташовувати поза будівлями або в ізольованих приміщеннях разом з насосами.

1. Вимоги безпеки до зберігання та транспортування ЛЗР та ГР
2. 1. Підлога в приміщеннях для зберігання ЛЗР та ГР повинна бути з негорючих матеріалів, іскробезпечна і мати ухил для стікання рідини до лотків і трапів. Підлоги складів і площадок для зберігання кислот і лугів повинні бути виготовлені з матеріалів, стійких до впливу кислот і лугів.
   2. Для зливання ЛЗР і ГР із залізничних цистерн повинні використовуватись механізовані зливально-наливальні пристрої.

Для перекачування ЛЗР слід застосовувати герметичні насоси (з екранованим електродвигуном) та насоси з торцевими ущільненнями.

При використанні сальникових насосів їх слід обладнувати ущільненням підвищеної надійності та мати спеціальну конструкцію для перекачування таких рідин. Необхідно постійно контролювати герметичність насосів і трубопроводів та негайно ліквідувати течі у сальниках насосів та з'єднань трубопроводів.

Перед включенням насосів, що перекачують ЛЗР, необхідно включити вентиляцію.

Трубопроводи і обладнання системи зливання-наливання ЛЗР і ГР повинні бути герметичними, виключати можливість надходження горючих парів до атмосфери при проведенні зливально-наливальних операцій.

У зливально-наливальних системах не допускається застосування пристроїв та деталей, виготовлених з матеріалів, що нестійкі до дії ЛЗР, які перекачуються.

1. Насоси, що застосовуються для нагнітання ЛЗР та ГР, повинні обладнуватись блокуваннями, які припиняють роботу насоса при падінні тиску рідини у всмоктувальному патрубку, або підвищенні тиску у нагнітальному патрубку, або відхиленні рівнів у приймальній та відпускній ємностях від граничнодопустимих значень.

У приймально-відпускному відділенні для перекачування ЛЗР повинні застосовуватися насоси у вибухозахищеному виконанні.

1. Скляні частини покажчиків рівня ЛЗР, вимірювачі для приймання та відпускання повинні бути захищені від механічних пошкоджень.
2. 1. Транспортувати ЛЗР та ГР у скляній тарі слід у плетених чи дерев'яних кошиках.
   2. Переливання ЛЗР відкритим способом забороняється.
   3. Вільний об'єм приямка у закритому спиртосховищі для збирання випадково пролитої сировини повинен дорівнювати повному об'єму спирту, який зберігається у резервуарі.
   4. Устаткування, апарати, комунікації та арматура для ЛЗР, що розміщені в приміщеннях або на відкритих площадках, повинні бути герметичними та захищеними від можливого впливу тиску, який перевищує допустимий, або механічних ушкоджень.
   5. У процесі експлуатації резервуарів з ЛЗР та ГР, що обладнані дистанційним покажчиком рівня рідини, дихальним клапаном та вогнеперепи- нувачем, необхідно здійснювати постійний контроль за справністю дихальних клапанів та вогнеперепинувачів. Вогнеперепинувачі повинні відповідати встановленим вимогам Правил улаштування та експлуатації загальнопромислових вогнеперепинувачів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 липня 2010 року № 138, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2010 року за № 664/17959 (НПАОП 0.00-1.25-10).

Дихальні клапани та сітки у холодну пору року повинні очищатися від льоду.

1. Наземні та напівпідземні резервуари для ЛЗР та ГР повинні бути пофарбовані білою (сріблястою) фарбою, що запобігає дії сонячних променів.
2. 1. Відбирати проби під час заповнення або спорожнення резервуарів не дозволяється.
   2. При зливанні та наливанні ЛЗР і ГР необхідно відчиняти та зачиняти кришки люків цистерн, опускати та підіймати зливні пристрої, не допускаючи ударів. Необхідно користуватись інструментом та пристроями з металу, які не дають при ударі іскор.
   3. На зливально-наливальних естакадах ЛЗР і ГР відкидні містки для підходу до горловини у місцях їх стикання із залізничною цистерною повинні мати окантовку, виконану з матеріалів, що виключають іскроутворення.
   4. Гумові шланги (або шланги з електронепровідних матеріалів) з металевими наконечниками, які використовуються для наливання рідин у залізничні цистерни, автоцистерни, наливні судна та інші пересувні посудини і апарати, повинні бути обплетені мідним дротом діаметром не менше 0,002 м або мідним тросом з перерізом не менше 4 мм-2 з кроком витка 0,1 - 0,15 м. Один кінець дроту або троса з'єднується припайкою (або болтом) з металевими заземленими частинами продуктопроводу, а другий - з наконечником шланга.

Наконечники шлангів повинні бути виготовлені з матеріалу, що не дає іскор при ударі.

1. ЛЗР необхідно подавати в апарати, резервуари, тару, не допускаючи їхнього розбризкування, розпилення.

Наливання ЛЗР вільно падаючим струменем не дозволяється. Відстань від кінця завантажувальної труби до дна приймальної посудини не повинна перевищувати 0,2 м, а коли це неможливо, то струмінь повинен бути направлений уздовж стінки.

1. ЛЗР необхідно подавати в резервуари нижче рівня залишку рідини, яка в них знаходиться на початку заповнення резервуара.

При заповненні резервуарів ЛЗР необхідно лишати 3-5% вільного об'єму на розширення продукту.

1. При зливанні залізничних цистерн повинні передбачатись заходи, що попереджають можливість самостійного переміщення цистерн, які знаходяться під зливанням.
2. 1. При зливанні ЛЗР і ГР подача залізничних цистерн або вагонів до тупика, зайнятого цистернами з ЛЗР, а також маневрова робота поблизу зливання не дозволяються.
   2. На території зливально-наливальних пристроїв не допускається гальмування цистерн металевими башмаками, дозволяється застосовувати башмаки, виготовлені з матеріалу, що виключає іскроутворення.
   3. Не дозволяється використовувати залізничні цистерни з ЛЗР, що знаходяться на залізничних коліях, як стаціонарні складські (витратні) ємності.
   4. Зливання ЛЗР під час грози не дозволяється.
3. Вимоги безпеки до зберігання балонів з горючими газами
4. 1. Балони з горючими газами повинні відповідати вимогам Технічного регламенту безпеки простих посудин високого тиску, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 268, Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 35 (далі - Технічний регламент безпеки обладнання, що працює під тиском).
   2. Зберігання та експлуатація газових балонних установок повинні здійснюватись відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01 жовтня 1997 року № 254, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758 (НПАОП 0.00-1.20-98).

Зовнішня поверхня балонів повинна бути пофарбована у встановлений для цього газу колір.

1. Балони з газом, встановлені в приміщеннях, повинні знаходитись на відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів та печей, а від джерел тепла з відкритим полум'ям - не менше 5 м.
2. 1. При складуванні не можна допускати удару балонів, падіння ковпаків та балонів на підлогу.
   2. Балони з горючими газами, з яких виявлене витікання, необхідно терміново видалити зі складу.
   3. ЗІЗ працівників на складах балонів з горючими газами повинні бути виготовлені з матеріалів, що не електризуються. На випадок аварій зовні складу повинні бути передбачені комплекти ЗІЗ та ЗІЗОД.
   4. На відстані 10 м навколо складу з балонами не дозволяється зберігати будь-які горючі матеріали та проводити роботи з вогнем.
   5. При завантаженні, розвантаженні та транспортуванні балонів зі стисненим, зрідженим і розчиненим газом необхідно дотримуватись таких вимог:

• використовувати спеціальні візки, конструкція яких повинна забезпечувати перевезення балонів без тряски та ударів (візки повинні мати гнізда за розміром балонів, оббиті повстю);
• вентилі балонів повинні бути закриті ковпаками;
• кузов транспортного засобу для перевезення балонів повинен бути обладнаний спеціальними контейнерами або стелажами з виїмками за розміром балонів, оббитих повстю, колодки повинні мати запірні пристрої, які забезпечують від струсів та ударів під час перевезення;
• при завантаженні балонів у кузов транспортного засобу більше ніж в один ряд необхідно застосовувати прокладки, які запобігають зіткненню балонів між собою.

1. Вимоги безпеки до зберігання та транспортування кислот, лугів та ін-ших хімікатів, що застосовуються у виробництві
2. 1. Кислоти, луги та інші хімікати, що застосовуються у виробництві та в лабораторіях, повинні зберігатись на складі хімічних матеріалів або на спеціально відведених площадках.
   2. Процеси, пов'язані з розвантаженням, транспортуванням та укладанням хімікатів усередині складу, повинні бути механізовані, недопустиме розпилювання і виділення хімікатів у повітря та розливання по підлозі.
   3. Транспортування, завантаження та розвантаження кислот, лугів та небезпечних рідких хімікатів необхідно здійснювати відповідно до паспорта безпечності хімічної продукції на цю речовину відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 30333 та ДСТУ ГОСТ 31340.
   4. Перевезення працівників у транспорті, що завантажений кислотами та лугами, не дозволяється.
   5. Ємності для кислот та лугів повинні встановлюватись на піддонах, огороджуватись обваловкою, що перешкоджає розливанню рідини на прилеглу площу. Висота вала повинна бути на 0,2 м вище за розрахунковий рівень рідини.

Ємності для кислот та лугів повинні бути закриті, обладнані верхнім завантажувальним та нижнім (для очищення) люками, переливними трубами та відводами до запасних (аварійних) ємностей, повітряним клапаном, захищеним ковпаком від проникнення вологи, рівнеміром, патрубком для зливу, запірною арматурою.

Аварійна ємність повинна забезпечувати вміщення розлитої кислоти або лугу з одного найбільшого резервуару.

Трубопроводи для кислот та лугів не повинні мати фланцевих з'єднань над проходами та повинні бути захищені металевими кожухами.

1. Переріз переливної труби повинен перевищувати переріз живильної труби не менше ніж у два рази. Переливна труба повинна встановлюватись на рівні не менше 0,15 м від верхнього рівня ємності.
2. 1. Зливання кислоти і лугу із залізничних цистерн повинно проводитись через верхній завантажувальний люк пневматичним способом або сифоном. Подача кислот та лугів до ємностей, мірників і виробничих апаратів повинна здійснюватись закритим струменем за допомогою насосів, сифонів, вакууму та самопливом.

Не дозволяється переносити кислоти та луги у відкритих посудинах.

Сифон для зливу кислоти повинен виготовлятись із сталевих труб.

1. Кнопки пускачів кислотних та лужних насосів повинні дублюватись так, щоб дублюючі кнопки були винесені на місце надходження кислот та лугів.
2. 1. Зберігати кислоти, луги та хімікати у підвальних приміщеннях не дозволяється.
   2. Розфасовування хімічних речовин необхідно виконувати в приміщенні, ізольованому від їх сховища.