Страница 5: НПАОП 24.5-1.23-14. Правила охорони праці під час виробництва парфумерно-косметичної продукції (54586)

Площадки постійних робочих місць повинні мати вільний прохід не менше 0,7 м.

Для огородження допускається застосовувати металеву сітку. Площадки для обслуговування устаткування та апаратів з рідкими продуктами (масло, спирт, розчинники, хімікати) з метою запобігання розливу необхідно виконувати непроникними з нахилом у бік зливу до аварійної ємності.

На підвісних площадках повинна бути передбачена огорожа висотою не менше 1,2 м з трьох зовнішніх боків.

1. Ширина площадок для постійного обслуговування устаткування та сходів, що ведуть до них, повинна складати не менше 0,8 м.

Крок сходинок сходів повинен становити не більше 0,25 м, ширина сходинок не менше 0,12 м.

1. Площадки для обслуговування устаткування з підвищеною небезпекою довжиною понад 3,0 м, а також у вибухопожежонебезпечних виробництвах повинні мати не менше двох сходів, розташованих з протилежних боків.
2. 1. Переносні драбини повинні мати відповідні пристрої, що запобігають можливості зсуву та перекидання під час роботи. Нижні кінці переносних драбин та драбинок повинні мати оковки з гострими наконечниками, а при користуванні ними на асфальтових, бетонних та подібних підлогах - підкладки з неслизького матеріалу. За необхідності закріплення верхніх кінців драбин вони повинні мати гаки.
   2. Для переходу через конвеєри повинні бути влаштовані перехідні містки шириною не менше 1,0 м з поруччям по обидва боки.
   3. Риштування повинні бути обладнані сходами та трапами для підйому та спуску працівників. Для риштувань довжиною понад 40 м повинні встановлюватись не менше двох сходів чи трапів. Верхній кінець сходів або трапа повинен бути закріплений до поперечного риштування.

Отвори в настилі риштувань для виходу зі сходів повинні бути огороджені. Кут нахилу сходів не повинен перевищувати 60° до горизонтальної площини. Ухил пандуса не повинен перевищувати 1:3.

1. Трапи та містки повинні бути жорсткими та мати кріплення, які виключають можливість їх зміщення. Прогинання настилу під максимальним розрахунковим навантаженням не повинно перевищувати 0,02 м.
2. 1. Якщо довжина трапів чи містків перевищує 3 м, під ними повинні встановлюватись проміжні опори. Ширина трапів та містків повинна бути не менше 0,6 м.

Трапи та містки повинні мати поруччя, закраїни та один проміжний горизонтальний елемент.

1. Сходи площадки постійного робочого місця висотою понад 1,5 м повинні мати нахил відносно горизонту не більше 45°, меншої висоти - не більше 60°. Сходи на висоті 3-5 м повинні мати перехідну площадку.

Площадка повинна мати табличку із зазначенням максимально допустимого для неї загального навантаження.

Площадки та сходи повинні бути виконані з матеріалу, що виключає сковзання.

1. Технологічне устаткування, яке небезпечне у відношенні накопичення зарядів статичної електрики, повинно бути заземлене не менше ніж у двох місцях.
2. 1. Слюсарні інструменти, наконечники шлангів повинні бути виготовлені з матеріалів, що не утворюють іскор при ударах. Ключі на кранах повинні бути закріплені.
3. Вимоги безпеки до головних елементів конструкції
4. 1. Виробниче устаткування, для якого причиною небезпеки можуть бути перевантаження, порушення послідовності роботи механізмів, спад напруги в електричній мережі, а також тиску у пневмо- або гідросистемі нижче допустимих граничних значень, повинно мати відповідні запобіжні пристрої та блокування.
   2. Вбудовані до устаткування аспіраційні та витяжні вентиляційні системи повинні бути зблоковані з пусковими пристроями устаткування.
   3. Фланцеві з'єднання, сальники насосів та мішалок, крани та вентилі апаратів для жиророзчинювальних речовин з високою проникною здатністю (вуглеводів жирного та ароматичного рядів) повинні виконуватись з відповідного матеріалу без використання жирних мастил та набивок для частин, що труться.
   4. Складальні одиниці устаткування, які під час обслуговування здатні переміщуватись під дією гравітаційних сил до зони обслуговування, повинні бути обладнані стопорними пристроями, які виключають можливість такого самостійного переміщення.

Конструкція кришок до машин, апаратів і ємкостей повинна виключати самостійне їх падіння.

1. Робочі механізми з небезпечним інерційним рухом повинні мати автоматичне гальмування в усіх випадках зупинки устаткування.
2. 1. Резервуари, збірники, апарати, мірники, які заповнюються шкідливими, вибухопожежонебезпечними та їдкими речовинами, повинні бути оснащені рівнемірами та переливними трубами з відводом до резервного збірника. Для ремонту або аварійного звільнення посудин, що працюють під тиском, повинна бути передбачена можливість транспортування їх вмісту за допомогою насосів, самопливом та іншими засобами до складських резервуарів, технологічних апаратів та спеціально призначених для цієї мети аварійних або дренажних збірників із забезпеченням повного звільнення трубопроводів.
   2. Технологічне устаткування, де у разі пуску у роботу або зупинки, а також при відхиленнях від встановленого режиму можливе утворення вибу- хопожежонебезпечних сумішей, повинно забезпечуватись системами продування їх інертними газами або водяною парою.
   3. У конструкції резервуарів повинні бути передбачені блокувальні пристрої, що забезпечують вимикання розташованих усередині резервуарів механізмів (мішалки, змійовики) при відкриванні кришок люків (лазів) та виключають можливість їх включення при відкритих кришках.
3. Вимоги безпеки до механізмів керування
4. 1. Механізми керування виробничим устаткуванням повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064 та мати чіткі позначення або написи, що пояснюють їх функціональне призначення («ПУСК», «СТОП», «АВАРІЙНА»). Конструкція та розташування механізмів керування повинні виключати можливість мимовільного та самочинного включення та виключення устаткування.
   2. На устаткуванні, що обслуговується одним працівником, ширина зони обслуговування якого більша ніж 2,5 м, допускається встановлювати дублюючі кнопки «ПУСК» та «СТОП» так, щоб працівник міг бачити їх з будь-якого місця робочої зони.
   3. Устаткування та його пускова апаратура, що розташовані у різних виробничих приміщеннях, а також складні агрегати, що поєднані виробничим циклом, повинні бути облаштовані:

• звуковою або світловою сигналізацією (для оповіщення про готовність до вмикання цього механізму або комплексу механізмів від працівника, відповідального за їх обслуговування);
• пристроями, що виключають можливість дистанційного пуску зупинених на ремонт механізмів або ліній (вимикачі, перемикачі, вилки роз'єднання).
• 1. Органи керування виробничим устаткуванням, що обслуговується одночасно кількома працівниками, повинні мати блокування, що забезпечує необхідну послідовність дій.

Повинні бути передбачені додаткові аварійні вимикачі, коли частина устаткування, що є небезпечною для працівників, знаходиться поза межами видимості працівника.

1. Великогабаритні машини, при обслуговуванні яких оператор повинен перебувати у русі, а також конвеєри, довжина яких перевищує 10 м, повинні мати аварійні кнопки «СТОП». Кількість аварійних кнопок повинна бути такою, щоб відстань між ними не перевищувала 10 м та щоб був забезпечений вільний доступ до них з будь-якого місця, де може перебувати працівник. При розташуванні устаткування у суміжних приміщеннях аварійні кнопки «СТОП» повинні бути у кожному приміщенні.

Крім того, конвеєри у головній та хвостовій частинах повинні бути обладнані аварійними кнопками для зупинки конвеєрів.

В місцях підвищеної небезпеки конвеєри повинні бути додатково обладнані пристроями вимикання для зупинки конвеєра у аварійних ситуаціях в будь-якому місці з боку проходу для обслуговування.

1. Конвеєри довжиною понад 50 м або такі, що проходять через ряд суміжних приміщень, повинні бути обладнані сигналізацією, зблокованою з пусковим пристроєм.
2. 1. Машини та устаткування повинні мати індивідуальні приводи.

На машинах, які мають головний привід та привід окремих механізмів, у разі можливості виникнення небезпеки при непередбаченій зупинці одного з них, двигуни всіх приводів повинні мати електричне блокування для взаємного вимикання у разі раптової зупинки одного з приводів.

1. Виробниче устаткування з кількома приводними двигунами повинно за необхідності мати кнопку негайної зупинки, що вимикає одночасно всі приводи (там, де це допускається технологічним процесом). При розміщенні устаткування у декількох приміщеннях аварійні кнопки «Стоп» повинні бути у кожному приміщенні.
2. 1. Контакти апаратів вмикання та вимикання устаткування повинні бути захищені від потрапляння у них пилу, дії емульсій, масел та інших рідин, що застосовуються у виробництві.
   2. Пускові механізми, що керують напрямком руху інших механізмів, повинні мати фіксоване нейтральне положення, а їх робоче положення, що відповідає конкретному напрямку руху механізмів, повинно бути позначене стрілкою та написом, що вказує напрям руху.
   3. Живильні пристрої повинні мати запобіжні засоби (клапани) для виключення можливості зворотного викиду продукту з наступної машини.
3. Вимоги безпеки до огороджувальних та запобіжних пристроїв
4. 1. Рухомі, обертові та такі, що виступають, частини устаткування, допоміжних механізмів повинні бути надійно огороджені або розташовані так, щоб виключалась можливість травмування працівників.

Огородження повинні бути пофарбовані у кольори відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки.

Відстань між огородженням, виготовленим з перфорованого матеріалу або сітки, та небезпечним елементом повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.062.

1. Конвеєри, розташовані над проходами, повинні мати знизу суцільне огородження, розташоване не нижче 2,0 м від рівня підлоги, а з боків - борти, що піднімаються над верхньою несучою стрічкою на 0,4 м.
2. 1. Огородження повинні бути міцними, легкими, надійно закріпленими, не мати ріжучих країв, гострих кутів та не повинні торкатися до рухомих частин устаткування.

Знімні огородження повинні мати ручки, дужки, скоби чи відповідні пристрої (залежно від маси та експлуатаційної зручності) для зручного та безпечного утримання при зніманні та встановленні.

1. Вимоги безпеки до живильників
2. 1. Бункери-живильники повинні бути обладнані запобіжними ґратами, які замикаються поруччям або відповідними пристроями, що виключають можливість падіння працівників у бункери.
   2. Зони заповнення тари продуктом та закупорювання повинні бути огороджені суцільним кожухом знизу та з боків.
   3. Живильні пристрої для подавання вибухопожежонебезпечних матеріалів повинні мати блокувальні пристрої для припинення подачі цих матеріалів у разі виникнення аварійних ситуацій.
3. Вимоги безпеки до технологічних трубопроводів та арматури
4. 1. Будова, монтаж та експлуатація трубопроводів пари та гарячої води повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08 вересня 1998 року № 177, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 636/3076 (НПАОП 0.00-1.11-98).
   2. Трубопроводи повинні бути пофарбовані відповідно до вимог ГОСТ 14202-69 «Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки» та позначені знаками безпеки відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки.
   3. У кожному цеху, на кожній дільниці повинні бути вивішені технологічні схеми розташування та зв'язку апаратів та трубопроводів, виконані в умовних позначеннях. Запірні пристрої на схемах повинні бути пронумеровані, а напрямок руху продуктів вказаний стрілкою.

Нумерація устаткування, апаратів, посудин, запірних пристроїв та арматури повинна бути єдиною на схемах та в експлуатаційній документації з обслуговування устаткування.

1. Продуктопроводи не повинні перетинати віконних прорізів та сходових кліток. Трубопроводи, що прокладаються по підлозі у проїздах та проходах, не повинні виступати над поверхнею підлоги.
2. 1. На дільницях комунікацій та апаратів, де внаслідок конденсації продукту можливі звуження або закупорювання трубопроводу, повинні встановлюватись манометри з сигналізацією.
   2. На трубопроводах у місцях їх проходження над проїздами, проходами, ворітьми не повинно бути роз'ємних сполучень та запірної арматури.
   3. Запірна та регулююча арматура трубопроводів повинна бути доступною для обслуговування. У випадку розташування арматури вище 1,7 м для її обслуговування повинні передбачатись спеціальні пристрої або площадки.
   4. Прокладання трубопроводів повинно відповідати проектній документації, затвердженій в установленому порядку, з дотриманням заходів, які б виключали можливість передачі додаткових навантажень на труби (встановлення гільз, патронів). Місця перетинання протипожежних стін (перекриття) трубопроводами повинні бути наглухо зашпаровані негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димо-, газонепроникнення.
   5. Не дозволяється прокладати транзитні трубопроводи для транспортування вибухопожежонебезпечних речовин крізь побутові, підсобні та адміністративно-господарчі приміщення, розподільчі електричні пристрої, приміщення щитів та пультів автоматизації, вентиляційні камери, машинні відділення, шахти і приямки ліфтів, а також крізь холодильні камери, склади.
   6. Запірна та запірно-регулювальна арматура повинна встановлюватись на штуцерах, які безпосередньо приєднані до посудини та виводять з неї робоче середовище, та мати відповідне маркування.
   7. Відігрівати трубопроводи у разі їх замерзання паяльними лампами або засобами із застосуванням відкритого вогню не дозволяється.
   8. Складові частини устаткування масою понад 16 кг повинні транспортуватись на робочі місця за допомогою вантажопідіймальних засобів.
   9. Устаткування, його складові частини, деталі та їх елементи повинні проходити періодичний технічний огляд з оцінкою технічного стану та визначенням умов та строку подальшої їх експлуатації відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687 (далі - Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження).
3. Контрольно-вимірювальні прилади, автоматика та запобіжні пристрої
4. 1. Ремонт, повірка і регулювання контрольно-вимірювальних приладів, а також систем блокування і сигналізації повинні виконуватися відповідно до ДСТУ 3400:2006 «Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів» та інших вимог чинного законодавства.