Страница 2: НПАОП 0.00-5.40-14. Інструкція з безпечної організації та проведення масових вибухів напідприємствах рудної галузі з підземним способом розробки (54544)

Загальне керівництво роботами з доставки ВМ здійснює особа, відповідальна за доставку ВМ, яка призначається розпорядчим документом керівника підприємства.

1. Відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05 під час проведення інструктажу працівників, які залучаються для доставки ВМ, слід інформувати про обставини, які мали і можуть мати місце в осередку можливої аварії чи загрози аварії, про перевірені заходи і засоби щодо гасіння ВР, що загорілися (протипожежні рукави з гідрантами із застосування води, вогнегасників), обов'язково включившись при цьому в ізолюючі саморятівники, а також щодо взаємодії відповідно до ПЛА, з яким працівники мають бути ознайомлені під підпис.
2. Організаційно-технічні вимоги під час заряджання
3. На період заряджання свердловин (камер) за будь-якої кількості ВР на МВ установлюється 50-тиметрова заборонена зона.
4. Перебування працівників та осіб, не пов’язаних із заряджанням, у межах забороненої зони визначається відповідно до вимог пункту 4.7 глави 4 розділу VII НПАОП 0.00-1.66-13.
5. Накопичений запас ВР у разі необхідності має знаходитися не ближче ніж 15 м від зарядного устаткування. При цьому слід передбачити маршрути безпечної евакуації працівників на випадок загоряння ВР чи загрози вибуху.
6. Розрахунок меж небезпечних зон під час пневмозаряджання свердловин (камер) гранульованими та емульсійними ВР визначено в пункті 4.7 глави 4 розділу VII НПАОП 0.00-1.66-13.
7. На межах небезпечної зони в усіх виробках, якими можливо здійснити підхід до місць заряджання чи вхід у небезпечну зону, виставляються аншлаг «Прохід заборонено! Іде зарядка», а у виробці, де знаходиться зарядне устаткування, - пости охорони. Вартовим забороняється доручати роботи, не пов'язані з виконанням прямих обов'язків.
8. Зарядне устаткування має знаходитися не ближче ніж 50 м від головної відкаточної виробки діючого горизонту (штрек, квершлаг).
9. За межами виробки, де знаходиться зарядне устаткування, в небезпечній зоні дозволяється виконання робіт, які визначаються розпорядком МВ, із залученням мінімальної кількості працівників.
10. Установлення небезпечної зони на час введення ПБ та монтажу підривної мережі слід визначати відповідно до вимог пункту 4.7 глави 4 розділу VII НПАОП 0.00-1.66-13.

У межах небезпечної зони можуть перебувати працівники, пов'язані з монтажем підривної мережі.

1. Для підготовки МВ слід застосовувати зарядне устаткування та зарядні трубопроводи, дозволені до використання чи випробувань у виробничих умовах в установленому порядку, які щодо конструктивного виконання відповідають розділу XI НПАОП 0.00-1.66-13.
2. Стан рудникового повітря на робочих місцях підлягає періодичному контролю службою вентиляції підприємства (структурного підрозділу) або ДАРС відповідно до вимог чинного законодавства.
3. Санітарно-гігієнічні вимоги до повітря мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны», ГОСТ 12.1.007-76 «ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности».
4. Заходи безпеки під час заряджання ВР мають застосовуватися відповідно до вимог інструкції з експлуатації відповідного устаткування.
5. До експлуатації зарядного устаткування допускаються підривники, які мають відповідну кваліфікацію, що надає право експлуатувати та обслуговувати техніку, що використовується на підприємстві. Підривники, які експлуатують цю техніку, повинні мати при собі відповідне посвідчення або його ксерокопію.
6. Забороняється:

• ремонт зарядної техніки в місцях заряджання;

• пневматичне транспортування сипких гранульованих ВР без їх зволоження в необхідній пропорції перед подачею у зарядний трубопровід. Свердловини в період подачі зарядного трубопроводу необхідно зволожувати водоповітряною сумішшю;
• використання гранульованих ВР, що мають у своєму складі нітроефіри, гексоген, тетранитрат пентаеритрит або сенсибілізатори, чутливість яких до зовнішнього впливу перевищує чутливість гранулотолу.

1. Роботи із заряджання дозволяється виконувати за наявності надійного двобічного зв'язку між машиністом-оператором зарядної техніки і підривником, який заряджає свердловини (шпури).
2. На допомогу підривнику дозволяється призначати помічників. Вони мають пройти інструктаж відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05 і під безпосереднім керівництвом і контролем підривника можуть виконувати роботи, не пов'язані з управлінням зарядним устаткуванням, поводженням із засобами ініціювання, ПБ.
3. Працівники, які залучаються до виконання робіт з підготовки і проведення МВ, мають бути ознайомлені під підпис з проектно-технічною документацією на проведення МВ, розпорядком проведення МВ, а також з позиціями ПЛА, які стосуються їх робочих місць.
4. Перед початком зміни працівники, які залучаються до виконання робіт з підготовки і проведення МВ, мають бути ознайомлені з безпечними методами роботи під підпис у книзі нарядів, форма якої розроблена згідно з положенням про нарядну систему, затвердженим керівником суб’єкта господарювання.
5. Перед доставкою зарядного устаткування місце його майбутнього розташування необхідно ретельно оглянути та вжити заходів щодо створення безпечних умов праці.
6. Зарядне устаткування має розташовуватися на свіжому вентиляційному струмені, де швидкість повітряного потоку відповідає вимогам безпеки ведення робіт під час заряджання.
7. Забороняється під час пневматичного заряджання перевищувати тиск стисненого повітря вище показників, установлених паспортом чи ТУ на ЗМ (зарядні пристрої) і трубопроводи.
8. ВР на МВ завозяться згідно із затвердженим керівником підприємства графіком у кількості, визначеній проектом на МВ. Доставка ВР на МВ починається після того, як комісія, яка приймає блок (панель) на готовність його до виконання МВ, визначить, що все відповідає вимогам проекту на МВ, про що складається акт про готовність до проведення масового вибуху панелі, блока. Форма акта про готовність до проведення масового вибуху панелі, блока наводиться у додатку 4 до цієї Інструкції.
9. Безпосереднє заряджання починається після того, як відповідальний керівник МВ, якщо вага заряду до 5 тонн, відповідальний керівник МВ, якщо вага заряду понад 5 тонн, упевняться у тому, що зарядне устаткування та місця робіт у виробках підготовлені.
10. Заряджання свердловин, які мають вихід в очисний простір, без попередньої їх герметизації забороняється.
11. Поруч із зарядним устаткуванням має зберігатися ВР у кількості, що не перевищує визначену проектом на МВ.
12. Звільнену від ВР тару слід складати в спеціальному місці, але не ближче 10 м від транспортної одиниці (штабеля) з ВР. Після закінчення заряджання вищезазначену тару слід очистити від залишків ВР. Подальше використання тари визначається розпорядчим документом керівника підприємства.
13. Під час пневматичного заряджання забороняється:

• одночасно заряджати свердловини тротило- та алюмомісткими ВР чи змішувати два або більше видів ВР;
• використовувати зарядні трубопроводи, які не мають сертифіката відповідності заводу-виробника. У цих випадках допускається їх використання після контрольної перевірки щодо визначення питомого електричного опору спеціалізованою організацією;
• не приступати до заряджання у тупиковій виробці за відсутності налагодженої системи провітрювання;
• залишати просипані ВР по підошві виробки. На місці заряджання під висхідними свердловинами слід розстеляти брезент чи інший матеріал для забезпечення повного збирання просипів ВР, які підлягають знищенню у порядку, визначеному розпорядчим документом керівника підприємства. Просипані ВР не підлягають застосуванню під час заряджання. Їх слід зібрати у мішки з-під ВР і підірвати одночасно з МВ.

Заряджання свердловин (шпурів) на висоті більше 2 метрів має проводитися відповідно до вимог пункту 4.3 глави 4 розділу IX НПАОП 0.00-1.6613.

1. Дозволяється виконувати ініціювання свердловинних зарядів проміжними детонаторами (патронованими ВР, шашками), при цьому швидкість детонації проміжного детонатора має бути не нижче швидкості детонації ВР основного заряду.
2. Уведення ПБ у свердловину слід виконувати вручну. Дозволяється використовувати для цього зарядні трубопроводи чи механізовані подавачі.
3. Під час пневматичного заряджання забороняється перебування електродетонаторів у вибої.
4. При застосуванні НСІ і підриванні зарядів за допомогою ДШ допускається пряме і зворотне ініціювання, при цьому ПБ слід розташовувати так, щоб унеможливити його зміщення під час подачі ВР, а також забезпечити захист КД від механічної дії потоку ВР. Гільзу КД необхідно утопити в ПБ на всю її довжину.
5. У разі виникнення аварійної ситуації процес заряджання слід негайно припинити. Оператор зарядного устаткування має відключити аварійно небезпечне устаткування, попередити підривника, який заряджає свердловини (шпури), усіх причетних до заряджання, особу технічного нагляду у зміні про аварійну ситуацію, що виникла. Оператор повинен знати ознаки можливих аварійних ситуацій і заходи щодо їх усунення.
6. У разі припинення подачі стисненого повітря оператор повинен перекрити пускові пристрої зарядного устаткування.
7. За будь-яких порушень зв'язку між оператором, який обслуговує зарядне устаткування, і підривником, який заряджає свердловини (шпури), необхідно терміново зупинити роботи з пневматичного заряджання.
8. У разі утворення в транспортній системі пробок та несправності зарядного устаткування необхідно зупинити процес заряджання, знизити величину тиску стисненого повітря до нульового значення, від'єднати зарядний трубопровід від устаткування та вжити заходів щодо усунення неполадок відповідно до вимог настанови з експлуатації обладнання.
9. Заряджання і підривання свердловин (штангових шпурів) виконують за відповідним технічним розрахунком, з яким виконавців ознайомлюють під підпис.
10. Конструкцію зарядів необхідно передбачити в типовому проекті проведення буропідривних робіт.
11. Строк перебування зарядів у свердловинах (штангових шпурах) має не перевищувати для гранульованих ВР семи діб, для ЕВР - відповідно до встановлених ТУ.
12. Заряджені свердловини необхідно постійно охороняти на дільниці, на якій проведене заряджання. Технічний керівник вибуху забезпечує прийом-передачу заряджених свердловин як за вагою ВР, так і за кількістю зарядів згідно з типовим проектом ведення підривних робіт.
13. До технічного розрахунку на виконання вибуху з випереджаючим заряджанням додаються:

• фактична схема розміщення свердловин (штангових шпурів), їх глибина із скорегованими перерізами, планами, схемою виставлення постів охорони;
• графік підривання, затверджений розпорядчим документом головного інженера шахти;
• розрахунок провітрювання та схема вентиляції блока (панелі), виконаний начальником дільниці і погоджений з начальником ПВС шахти.

1. Відповідальний або технічний керівник з підривання свердловин за графіком призначається на період виконання робіт із зазначенням його прізвища, ініціалів у розпорядку проведення МВ.
2. Відповідальні особи за виконання кожної операції з підготовки і підривання свердловин (штангових шпурів) за графіком призначаються на зміну із зазначенням їх прізвищ, ініціалів у книзі нарядів.
3. Порядок обліку ВМ здійснюють відповідно до вимог Порядку обліку вибухових матеріалів промислового призначення, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06 липня 2006 року № 424, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2006 року за № 828/12702 (НПАОП 0.00-6.04-06).
4. У випадках, коли для заряджання та підривання свердловин потрібен час, більший ніж одна зміна, має бути визначений і затверджений керівником підприємства за умови письмового повідомлення територіального органу Держгірпромнагляду України та уведений в дію відповідним розпорядчим документом по підприємству особливий порядок обліку ВМ на весь час підготовки і проведення МВ. У ньому необхідно визначити:

• процес виписки, отримання, доставки ВМ та відповідальних за це осіб;
• облік ВР під час заряджання, необхідні для цього документи та відповідальних за це осіб;
• порядок списання ВР та відповідальних за це осіб;
• осіб технічного нагляду, відповідальних за особливий порядок обліку на весь період підготовки та проведення МВ.

1. У разі підривання зарядів за технічним розрахунком небезпечні зони установлюються відповідно до вимог пункту 4.7 глави 4 розділу VII НПАОП 0.00-1.66-13.
2. Відключення електричного струму проводиться під час:

• пневматичного заряджання свердловин (камер) і уведення патронів- бойовиків з електродетонаторами в межах забороненої зони (50 м);
• монтажу електричної системи ініціювання по виробках, де прокладається електрична мережа для підривання зарядів ВР. Дозволяється не відключати освітлювальні мережі з напругою менше ніж 42 В на змонтованих ділянках та вентилятори місцевого провітрювання.

1. Роботи із заряджання слід виконувати після одержання повідомлення про відсутність шкідливих газів у вибої.
2. ПБ з електричними засобами ініціювання дозволяється вводити в заряди тільки після виведення працівників за межі небезпечної зони і безпосередньо перед підриванням зарядів.
3. Для розташування безпосередньо ПБ чи НСІ першим від дна свердловини (штангового шпуру) дозволяється застосовувати зарядний трубопровід, оснащений надставкою-проштовхувачем одноразового використання (парашут).
4. Досилати ПБ з детонатором із застосуванням набійника необхідно обережно. При цьому вивідні (сполучні) проводи електродетонаторів або хвилеводи НСІ повинні мати слабину. Дозволяється ПБ та пасивний патрон ВР розміщувати в поліетиленовому рукаві з товщиною плівки не менше ніж 0,5 мм.
5. У разі використання набійника при застосуванні НСІ поводження з ними повинно здійснюватися відповідно до інструкції з експлуатації. Необхідно забезпечувати надійне з'єднання елементів системи та вживати заходів щодо недопущення пошкодження хвилеводів і КД, а в разі досилання ПБ довжину трубок хвилеводів НСІ слід обирати з урахуванням глибини розміщення ПБ у свердловині та відстані між устями свердловин.
6. Слід застосовувати НСІ однієї системи, враховуючи гарантований строк використання.
7. Перед застосуванням комплекти НСІ слід перевірити на наявність дефектів: вм’ятини, корозії, тріщини на боковій і донній поверхнях КД, тріщини, порізи та проколи на хвилеводах.