Страница 3: НПАОП 0.00-1.82-18. Правила охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення кориснихкопалин і огрудкування руд та концентратів (54513)

Якщо приймальних бункерів два або більше, для проведення ремонтних робіт в одному з них розробляють, залежно від місцевих умов, заходи безпеки, що включені в наряд-допуск і ПОР.

Перелік посадових осіб та фахівців, які мають право видавати наряд-допуски, затверджується розпорядчим документом роботодавця.

Під час ремонту колій або під’їзної автодороги в межах приймальних бункерів (воронок) передбачають заходи з унеможливлення падіння працівників у приймальні бункери (воронки).

1. Поблизу приймальних пристроїв (бункерів) передбачаються місця для безпечного перебування людей під час наближення, проходження потяга. Перебування працівників з боку розвантаження приймального бункера забороняється.

Розвантаження вагонів і самоскидів розпочинають тільки після подачі сигналу приймальника руди.

1. Робочі майданчики приймальних бункерів та робочі майданчики живильника і дробарки крупного дроблення обладнують пристроями зв’язку.
2. Завантажувальні отвори приймальних пристроїв із боків та зі сторони, протилежної вивантаженню, огороджують міцними перилами. При двосторонньому розвантаженні огородження виконують із бокових сторін.
3. Під час очищення залізничних колій, приймальних пристроїв місце проведення робіт огороджують знаками зупинки на відстані не менше гальмівного шляху, а чергового по станції попереджають про роботи, що виконуються.

Очищати колії під час розвантаження вагонів, що стоять на колії, забороняється.

1. При розвантаженні руди з автотранспорту на робочому майданчику приймального бункера необхідно:

встановлювати упори для запобігання скочуванню автотранспорту у бункер;

передбачити рух заднім ходом до місця розвантаження на відстань не більше ніж 30 м;

встановлювати огородження завантажувального отвору приймального бункера для обмеження руху автосамоскидів заднім ходом висотою не менше ніж 1/3 діаметра колеса для автотранспорту вантажопідйомністю до 100 т і не менше ніж 1/2 діаметра колеса для автотранспорту вантажопідйомністю 100 т і більше;

вжити заходів під час зупинки автотранспорту на підйомі або ухилі внаслідок технічної несправності, які виключають можливість самовільного руху автотранспорту (загальмувати автомобіль, вимкнути двигун, підкласти під колеса упори тощо) та забезпечують безпеку до усунення несправності.

Забороняється знаходження людей та виконання будь-яких робіт на робочому майданчику приймального бункера в зоні маневрування автотранспорту та бульдозера.

1. Забороняється рух автосамоскидів з піднятим кузовом після розвантаження, а також без подачі безперервного звукового сигналу під час руху заднім ходом.
2. Якщо розвантажувальні люки відкриті, завантаження приймальних бункерів забороняється. Під час розвантаження бункерів працівникам перебувати напроти люків забороняється.
3. Для усунення склепінь, завалів або зависань матеріалів та сировини у бункерах застосовують відповідні засоби та пристрої (електровібратори, пневматичні пристрої, гідрозмив тощо).

Допускається ручне шурування сировини крізь шурувальні люки або через ґрати. Біля шурувальних люків облаштовують майданчики. Спуск працівників у бункери для шурування або усунення склепінь, зависань сировини забороняється.

Очищення бункера від сировини та усунення зависань можуть проводитися вручну працівниками за нарядом-допуском з дотриманням заходів безпеки за письмовим дозволом відповідальної посадової особи.

1. Проміжні бункери, якщо вони не заповнюються саморозвантажувальними візками, обладнують настилами. У разі застосування саморозвантажувальних візків або реверсивних конвеєрів завантажувальні отвори перекривають ґратами з чарунками розміром не більше ніж 200 х 200 мм або встановлюють огородження заввишки не менше ніж 1 м, які унеможливлюють падіння працівників. Такі огородження або ґрати встановлюють і на бункерах перевантаження конвеєрного транспорту.
2. Огляд та ремонтні роботи у приймальних бункерах зі спуском у них працівників виконують за нарядом-допуском або ПОР, у яких зазначені заходи безпеки, зокрема:

бункер, його конструкцію, надбункерні майданчики та залізничні колії на цій дільниці повністю очищають від сировини та провітрюють. Крім того, контролюють стан повітряного середовища всередині бункера;

працівники обов’язково проходять інструктаж згідно з розробленою на фабриці інструкцією з безпечного ведення робіт у бункерах. Відповідальні посадові особи здійснюють нагляд за виконанням зазначених робіт;

на робочих майданчиках приймальних та розвантажувальних пристроїв та бункерів, а також біля механізмів бункерних затворів вивішують попереджувальні знаки безпеки про роботи у бункері;

перед спуском працівників у бункер відповідно до вимог биркової системи зупиняють завантажувальні та розвантажувальні живильники, вимикають їх та вивішують плакати «Не вмикати! Працюють люди!», а також розбирають електричні схеми та знеструмлюють приводи попереднього та наступного технологічного обладнання;

для запобігання падінню предметів у бункер, де проводять роботи, влаштовують надійні перекриття, які унеможливлюють травмування працівників, що працюють у бункері;

під час виконання робіт у бункері чисельність бригади має становити не менше ніж три працівники, двоє з яких перебувають у надбункерній частині;

ремонтні роботи працівники виконують у запобіжних поясах, карабіни яких прикріплюють до металоконструкції або до спеціально натягнутого троса чи закріплюють у стіні;

запобіжні пояси та страхувальні канати при експлуатації мають не рідше одного разу на 6 місяців випробовуватись на статичне навантаження 2250 кН протягом 5 хвилин та мати клеймо із зазначенням дати останнього випробування;

забороняється закріплювати фал запобіжного пояса до рейок залізничної колії, рам човникових конвеєрів та розвантажувальних візків, а також до іншого обладнання;

усіх працівників забезпечують ізолювальними ЗІЗ органів дихання;

у разі виникнення небезпеки працівників негайно виводять з бункера;

для забезпечення освітлення всередині бункера застосовують лампи напругою не вище ніж 12 В.

1. Вимоги під час дроблення руди
2. Пуск, експлуатація та обслуговування дробарок проводяться відповідно до вимог, зазначених у розроблених на фабриці інструкціях з безпечного ведення робіт під час пуску дробарок, їх експлуатації та обслуговування.
3. Робочий майданчик оператора, який спостерігає за подачею руди у дробарку та її роботою, обладнують металевим ґратчастим огородженням для запобігання потраплянню на майданчик шматків матеріалу, викинутих із дробарки.

Приміщення, в якому розташований пульт керування, має бути засклене склом, що не б’ється, з огородженням його зовні металевими ґратами з чарунками не більше ніж 15 х 15 см.

1. Великі шматки руди, що застрягли у дробарці, вилучаються з неї підйомними засобами з пристроями для їх утримання. Застряглі у дробарці шматки руди витягати вручну і дробити молотками або кувалдами забороняється.

Різання негабаритного металу, що потрапив до дробарки, здійснюють під наглядом відповідальної посадової особи за нарядом-допуском.

1. Перед спуском працівників у дробарку для очищення її від сировини або сторонніх предметів, що потрапили до неї, а також для огляду та ремонту вимикають електродвигуни дробарки, витягують запобіжники та вживають інших заходів безпеки. На пускових пристроях вивішують плакат «Не вмикати! Працюють люди!». Рухомі частини механізмів, а також відкриті кришки корпусів (кожухів) дробарки закріплюють у положенні, що унеможливлює самовільний їх рух. Роботи проводять за нарядом-допуском та під постійним наглядом відповідальної посадової особи.
2. Працівники, які спускаються у дробарку, обов’язково застосовують запобіжні пояси, а над навантажувальними отворами дробарок улаштовують тимчасові настили для захисту працівників від випадкового падіння сторонніх предметів зверху.
3. У разі аварійної зупинки дробарок «під завалом» їх розвантажують та запускають у роботу відповідно до вимог, зазначених у розроблених на фабриці інструкціях з безпечного ведення робіт під час розвантажування та запуску дробарок у разі зупинки «під завалом».
4. Завантажувальні та розвантажувальні отвори дробарок герметизують укриттями, що приєднані до аспіраційних установок, а де можливо - відповідно до технологічного процесу застосовують гідрознепилювальні пристрої.
5. Пускові пристрої дробарок зблоковують із пусковими пристроями живильників. Блокування унеможливлює подачу матеріалу у непрацюючі дробарки під час випадкових зупинок.
6. Відцентрові, кулачкові, горизонтальні та вертикальні молоткові дробарки облаштовують блокуванням, яке унеможливлює запуск дробарки, якщо кришка її корпусу відкрита. Відчинення та зачинення корпусу відцентрових, кулачкових та горизонтальних молоткових дробарок кришками вагою більше ніж 30 кг здійснюють за допомогою підіймально-транспортних засобів.
7. Перекриття та майданчики, на яких розташовані вібраційні грохоти, мають бути вібростійкими (здатні гасити вібрацію, що виникає під час роботи обладнання).
8. На грохотах та дробарках встановлюють захисні пристрої, що запобігають випадковому викиду шматків матеріалу, зокрема:

на грохотах - захисні пристрої на весь переріз завантажувальних та розвантажувальних бункерів;

на конусних дробарках - глухі знімні огородження, крім дробарок крупного дроблення I стадії, що працюють «під завалом»;

на щокових дробарках - бокові глухі огородження висотою не менше ніж 1,0 м з козирками.

1. Шурування у випускних отворах живильників, що подають руду на грохот, у завантажувальних та розвантажувальних воронках, якщо живильники та грохоти працюють, здійснюють тільки за наявності шурувальних пристроїв та обладнання.
2. Спуск працівників у розвантажувальні воронки грохотів для їх очищення можливий тільки з дотриманням вимог пунктів 4, 5 цієї глави. Відповідно до вимог биркової системи вимикають електродвигуни грохотів, вилучають бирку, на пускових пристроях вивішують попереджувальні плакати «Не вмикати! Працюють люди!».
3. Розчищати лотки електровіброживильників під час їх роботи, ставати на борти живильника, доторкатися до них, а також очищати зазори віброприводів забороняється.
4. Дроблення руди, під час якого утворюється вибухонебезпечний пил, проводять з виконанням заходів, що унеможливлюють вибух пилу.
5. Стрічкові конвеєри, що забезпечують рудою дробарки середнього та дрібного дроблення, для запобігання потраплянню металу до дробарок обладнують металошукачами та магнітними витягачами.

Знімати метал зі стрічки конвеєра та магнітного витягача, не виведеного з робочої зони, можна тільки після зупинення конвеєра та вимкнення магнітної системи.

1. Вимоги під час подрібнення та класифікації руд
2. Пускове обладнання млинів та класифікаторів у разі місцевого керування розташовують так, щоб працівник, який вмикає млин та класифікатор, мав змогу наглядати за їх роботою.
3. Внутрішній огляд і ремонт млина після зупинки проводять тільки після провітрювання його робочого простору та контролю стану повітряного середовища в ньому.
4. Пускові пристрої млинів заблоковують з пусковими пристроями конвеєрів для унеможливлення подачі руди у млини, що не працюють, у разі випадкових зупинок.
5. Зупинення млина для внутрішнього огляду, очищення та ремонту, а також його пуск здійснюють під наглядом відповідальної посадової особи за наряд-допуском відповідно до вимог, зазначених у розробленій на фабриці інструкції з безпечного ведення робіт під час зупинення та пуску млина для внутрішнього огляду, очищення та ремонту.
6. Відкручувати гайки кришки люка або послаблювати їх, коли млин знаходиться у положенні люком униз, а також закріплювати болти кожуха завиткового живильника під час роботи млина забороняється.
7. Місце завантаження куль у контейнери огороджують та вивішують плакат «Небезпечно!». Під час завантаження куль у контейнер та його підйому працівники перебувають на безпечній відстані від контейнера згідно з інструкцією. Контейнери завантажують кулями до рівня на 100 мм нижче бортів.
8. До вмикання електромагніту електромагнітного крана допускаються працівники, які мають не нижче ніж III кваліфікаційну групу з електробезпеки.
9. Під час використання кульових живильників, а також механізмів із завантаження стрижнів дотримуються вимог розроблених на фабриці інструкцій, що визначають порядок безпечного виконання робіт.
10. Завантаження і розвантаження куль та стрижнів у млини та з млинів здійснюється механізованим способом.
11. Роботи, що пов’язані з пуском, експлуатацією та обслуговуванням подрібнювального обладнання, проводять відповідно до вимог, зазначених у розроблених на фабриці інструкціях.
12. Робочі майданчики для обслуговування класифікаторів розташовують на рівні не менше ніж 0,6 м нижче борта ванни класифікатора. З боку, протилежного ванні класифікатора, майданчики огороджують металевим огородженням висотою не менше ніж 1 м.
13. На класифікаторах розташовують містки (майданчики) з поручнями для безпечного обслуговування механізмів обертання та підйому спіралей або рейок, а також огороджують елементи привода.
14. Проводити огляд та змащування механізмів, стоячи на гребінних рамах під час експлуатації рейкового або чашоподібного класифікатора, забороняється.
15. Встановлювати зазор між валками валкової дробарки щупом під час виробництва меленої солі у процесі роботи забороняється.
16. Віброгрохот вмикають після повного очищення сита від переробленої сировини.
17. Експлуатація грохота, якщо температура підшипників перевищує на 35 °C температуру навколишнього середовища, забороняється.
18. Вимоги під час збагачення сірчаних руд
19. Промислові приміщення, в яких технологічним процесом передбачено виділення вибухонебезпечних або отруйних парів та газів, а також дробарні відділення, де виділяється сірчаний газ, облаштовують аварійною витяжною вентиляцією.
20. Розташовувати дробарки для середнього дроблення сірчаних руд нижче нульової відмітки поверхні забороняється.
21. У відділенні молоткових дробарок працівники користуються ізолювальними протигазами для захисту від сірчаних газів, що утворюються під час роботи дробарок.
22. Для запобігання вибухам пилу сірчаної руди у робочому просторі молоткових дробарок внаслідок накопичення статичної електрики забезпечують: