Протягом останнього періоду сформувалася позитивна практика взаємодії виконавчих та законодавчих структур влади у сфері будівництва. Завдяки опрацюванню узгоджених підходів до формування законодавчої бази будівельної діяльності, поєднанню зусиль на стадії прийняття та подальшої реалізації законів та інших нормативно-правових актів досягнуто суттєвих зрушень у вирішенні містобудівних проблем розвитку населених пунктів, створення умов для розгортання інвестиційної діяльності, підвищення відповідальності за дотримання встановленого порядку будівництва і експлуатації об’єктів.
Тільки протягом роботи сесії Верховної Ради України ІІІ скликання спільними зусиллями вдалося забезпечити прийняття Законів України: „Про архітектурну діяльність” (1999 рік), „Про планування і забудову територій” (2000 р.), „Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду на будівництво об’єктів” (2000 р.), „Про охорону культурної спадщини”, „Про експеримент у житловому будівництві на базі ХК „Київміськбуд”, „Про Генеральну схему планування території України” (2001 р.).
Цій роботі сприяло проведення 5 спільних засідань колегії Держбуду України та Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, транспорту і зв’язку, на яких розглядалися пріоритетні питання, серед яких, зокрема, були такі:
- про проект Закону України „Про Генеральну схему планування території України”;
- про законодавче забезпечення містобудівної діяльності населених пунктів (на базі м.Полтави);
- про напрями і шляхи подальшої співпраці між Держбудом України, Комітетом Верховної ради України та народними депутатами України з метою прискорення прийняття законопроектів, визначених Президентом України як пріоритетні у сфері містобудування та будівництва;
- про стан формування нормативно-правової бази у сфері містобудування та будівництва.
З метою практичної реалізації цих та інших прийнятих законів Держбудом розроблено і введено в дію пакет підзаконних нормативних та нормативно-правових актів. Це:
- Порядок проведення архітектурних і містобудівних конкурсів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 1999 року № 2137, що встановлює єдині вимоги до організації і проведення архітектурних та містобудівних конкурсів для виявлення кращих архітектурно-планувальних, інженерно-технічних та економічних проектних пропозицій щодо об’єктів архітектури та містобудування;
- Порядок надання архітектурно-планувального завдання і технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури і визначення розміру плати за його видачу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1999 року № 2328, що встановлює єдині процедури розроблення та надання замовникам архітектурно-планувального завдання та технічних умов, їх зміст, визначення розміру плати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 2000 року № 1146 затверджено Типові положення про органи містобудування та архітектури місцевих державних адміністрацій.
- постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 483 „Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи”, яка суттєво спрощує порядок затвердження проектів будівництва, спорудження яких здійснюється за рахунок використання коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, особливо підприємницької діяльності, а також створює більш привабливий інвестиційний клімат;
- Типове Положення про архітектурно-містобудівні ради при спеціально уповноважених органах містобудування і архітектури, затверджене наказом Держбуду від 1 вересня 1999 року та зареєстроване Міністерством юстиції, яким визначено основні завдання, склад і структуру, права та порядок створення містобудівних рад, встановлено організаційні засади роботи і компетенцію їх рішень;
Наказами Держбуду затверджено та зареєстровано Міністерством юстиції Типові регіональні правила забудови, затверджено державні будівельні норми щодо складу, змісту, містобудівного обґрунтування розміщення об’єкта, “Типові правила розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності”.
Внесено зміни до Державних будівельних норм ДБН 360-92** “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень” (перевидання ДБН 360-92*), в яких враховано вимоги щодо забезпечення комфортного проживання і зручного пересування маломобільних груп населення, забудови територій дачних і садівницьких товариств, розміщення автозаправних станцій та інше.
Розроблені і затверджені наказом Держбуду України від 10.12.2001 р. №219 (зареєстровано Мін’юстом України 03.01.2002 р. № 4/6292) Типові регіональні правила забудови з метою надання методичної допомоги облдержадміністраціям та Раді Міністрів АР Крим у розробці відповідних регіональних правил забудови.
Розроблені і затверджені наказом Держбуду України від 31.01.2002 р. № 24 Державні будівельні норми ДБН Б.1.1-4-2002 “Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування” з метою врегулювання розміщення окремих об’єктів містобудування в складних будівництвах або обґрунтування внесення змін до містобудівної документації.
Знаходяться у стадії розробки:
- проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про архітектурну діяльність””;
- проекти постанов Кабінету Міністрів України:
- “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України “Про затвердження типового положення про відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства районної, районної у місті Севастополі державної адміністрації” та “Про упорядкування структури місцевих державних адміністрацій””;
- “Про утворення Координаційної ради з реалізації Генеральної схеми планування території України та затвердження положення про неї”;
- “Про затвердження Примірного положення про організаційну структуру підрозділів створення і ведення містобудівного кадастру”;
- проекти державних будівельних норм:
- “Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження планів червоних ліній”;
- “Містобудування. Планування та забудова територій населених пунктів” (нова редакція);
- “Типові місцеві правила забудови населених пунктів”.
У 2003-2004 роках Держбудом планується розробити проект Державних будівельних норм “Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження схем планування території”, завершити розробку ДБН, які розпочаті у поточному році.
Постійно здійснюється контроль і моніторинг діяльності місцевих органів містобудування та архітектури. Так, за 9 місяців поточного року в цілому по Україні:
- надано на розробку містобудівної документації з місцевих бюджетів понад 17100 тис. грн., порівняно з 9 місяцями 2001 року сума збільшилась удвічі;
- розроблено 20 та затверджено 11 генпланів, розроблено 23 та затверджено 21 проект детального планування території, розроблено 202 та затверджено 166 проектів забудови, розроблено 6 та затверджено 4 проекти регіональних правил забудови, розроблено 9 проектів місцевих правил забудови;
- видано понад 9000 АПЗ;
- видано понад 14000 будівельних паспортів;
- проведено 120 містобудівних та архітектурних конкурсів;
- проведено понад 800 засідань містобудівної ради;
- розглянуто на засіданнях містобудівної ради понад 2900 проектів об’єктів містобудування та архітектури.
Досвід практичного застосування Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” свідчить про необхідність підвищення ролі та відповідальності державних приймальних комісій за прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, адже останнім часом кількість об’єктів, які приймаються в експлуатацію незакінченими, збільшилася. Практика підтверджує, що функції державного контролю повинні здійснюватись лише органами державної влади. У зв’язку з цим доцільно при розгляді нової редакції Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” врахувати ці пропозиції.
Серед проблем будівельної галузі найболючішою є несвоєчасність розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи, що негативно впливає на фінансовий стан будівельних підприємств і організацій, зумовлює значні суми дебіторської і кредиторської заборгованості.
Станом на 1.09.2002 р. дебіторська заборгованість у будівельній галузі становила 6,3 млрд.грн. (на 5,4% більше ніж на 1.01.2002 р.), кредиторська – 7,8 млрд.грн. (на 12,3% більше), збитково працювало 54 % будівельних підприємств.
Крім того, ситуація ускладнюється тим, що згідно з податковим законодавством податкові зобов’язання настають з дати виконання підрядних робіт, коли кошти за виконані роботи ще не надійшли від замовників.
Для виправлення такого стану необхідно запровадити “касовий метод” нарахування податку на додану вартість, за яким податкові зобов’язання мають виникати за датою надходження коштів від замовників на банківський рахунок будівельного підприємства за виконані ним роботи .
Законопроект з цього питання підготовлено і знаходиться на опрацюванні у комітетах Верховної Ради України.
Для вирішення проблеми забезпечення населення житлом доцільно законодавчо врегулювати коло питань щодо створення фінансово-кредитного механізму та участі держави у фінансуванні та пільговому кредитуванні житлового будівництва. Зокрема, має бути встановлена обов’язкова захищена щорічна норма капітальних вкладень з Державного бюджету та фінансової участі регіонів (місцевих бюджетів) на зазначені цілі. Для цього необхідно прийняти відповідний Закон України.
Доцільно також передбачити розробку та впровадження нормативно-правових актів щодо створення стимулів заохочення банків у довгостроковому кредитуванні будівництва житла, здешевлення вартості житлового будівництва шляхом звільнення від ПДВ операцій з виконання робіт з будівництва житла незалежно від джерел його фінансування, а також звільнення від оподаткування інвестицій, що спрямовуються у житлове будівництво юридичними та фізичними особами.
Проект Закону України щодо пільгового оподаткування податком на додану вартість будівництва житла також знаходиться на опрацюванні у комітетах Верховної Ради України.
Ще у квітні 2000 року прийнято Закон України №1641-ІІІ “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів” з терміном введення його в дію з 1 січня 2001 року.
Однак, за пропозицією Мінфіну України дію цього Закону України було зупинено шляхом внесення до законів України “Про Державний бюджет України на 2001 рік” та “Про Державний бюджет України на 2002 рік” відповідної норми.
Таким чином, зазначений Закон України, прийнятий у 2000 році Верховною Радою України та підписаний Президентом України, так і не вступив у дію.
Разом з тим, зволікання з введенням в дію зазначеного Закону призводить до зростання обсягів незавершеного будівництва, зниження ефективності використання державних капітальних вкладень, зумовлює погіршення фінансового стану підприємств і організацій – учасників інвестиційного процесу, створює передумови для їх банкрутства та відповідне зменшення платежів до бюджету. Фактичне фінансування державних централізованих капітальних вкладень за останні роки складає: у 1996р. – 57,2%, 1997р. – 27,5%, 1998р. – 54,8%, 1999р. – 58,8%, 2000р. – 88,7%, 2001р. – 85,2%, 2002р. (станом на 1.08.02р.) – 20,5% від обсягів, передбачених державним планом. Не кращий стан і з фінансуванням капітальних вкладень за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Як наслідок, кількість збиткових підприємств у будівництві становила 58 відсотків, що є найгіршим показником серед інших галузей економіки!
Крім того, відсутність фінансових гарантій щодо повного і своєчасного фінансування капітальних вкладень та законодавчо визначеної відповідальності за це не дає підстав оголошувати тендери на закупівлю будівельних робіт відповідно до вимог Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.
Постановою Верховної Ради України “Про схвалення Висновків і пропозицій до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2003 рік” врахована пропозиція Держбуду про вилучення із статті 56 цього проекту Закону України норми щодо зупинення на 2003 рік дії Закону України “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів”, що забезпечить введення його в дію з 1 січня 2003 року.
Разом з тим, для забезпечення впровадження механізму реалізації норми Закону України “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів” необхідно передбачити у проекті Державного бюджету України на 2003 рік в межах загального обсягу видатків на фінансування капітальних вкладень відповідний резерв цих коштів у розмірі 5 (п’яти) відсотків від їх обсягу.
Без створення зазначеного резерву неможливе впровадження механізму реалізації Закону України “Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів”.
З метою створення умов для реалізації норм Закону України ”Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів” Держбуд України підготував пропозиції до проекту постанови Кабінету Міністрів України “Про механізм реалізації майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів”. Зазначеним проектом постанови передбачається затвердження Порядку контролю за дотриманням сторонами зобов'язань за договором підряду (контракту), Порядку стягнення неустойки (пені) за порушення умов договору підряду (контракту) та Порядку відшкодування додаткових витрат на будівництво, зумовлених порушенням плану його фінансування (далі-Порядки) відповідно до норм, встановлених Законом України від 6 квітня 2000р. №1641- ІІІ ”Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів”. Передбачено також розробку та затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку відшкодування витрат, пов’язаних з припиненням будівництва у зв’язку з прийняттям рішення про припинення фінансування будівництва.
