---

зменшують пошкодження насаджень від попадання снігу;

посипати кухонною сіллю сніг та лід на тротуарах;

обладнувати стоянки автомашин, мотоциклів, велосипедів та

інших транспортних засобів (якщо це призводить до пошкодження

зелених насаджень, квітників та газонів);

будь-яке будівництво, у тому числі і павільйонів для

торгівлі, розміщення малих форм архітектури без погодження

(рішення місцевих органів державної виконавчої влади;

використовувати малі форми архітектури не за призначенням;

влаштовувати зупинки пасажирського транспорту на газонах,

біля дерев та живоплотів (без погодження з органами, що здійснюють

контроль відповідно до п.2.10 цих Правил);

ходити та влаштовувати ігри на газонах, кататися на ковзанах,

санчатах, за винятком місць, спеціально для цього відведених і

обладнаних;

випалювати суху рослинність, розпалювати багаття та

порушувати інші правила протипожежної безпеки;

підвішувати на деревах гамаки, гойдалки, вірьовки для сушіння

білизни, прикріплювати рекламні щити, електропроводи,

електрогірлянди з лампочок та інші предмети, якщо вони можуть

пошкодити дерево;

добувати з дерев сік смолу, робити надрізи, надписи,

наносити механічні пошкодження;

рвати квіти і ламати дерева та чагарники;

знищувати мурашники, ловити птахів і звірів та стріляти у

них;

складувати неокорену і непротруєну від шкідників та хвороб

деревину в період з 15 квітня до 15 вересня;

засмічувати і засипати водоймища або влаштовувати на них

загати.

IV. КОНТРОЛЬ ЗА ОХОРОНОЮ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ МІСТ ТА ІНШИХ

НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ

4.1. Охорона зелених насаджень міст та інших населених

пунктів включає систему правових, організаційних економічних та

інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання з

урахуванням призначення (природоохоронне, рекреаційне,

історико-культурне, тощо .

4.2. Державний контроль у галузі охорони міських зелених

насаджень здійснюється Радами народних депутатів та їх виконавчими

і розпорядчими органами, Міністерством охорони навколишнього

природного середовища, його органами на місцях та іншими

спеціально уповноваженими органами.

4.3. Громадський контроль за охороною міських зелених

насаджень здійснюється згідно з Положенням, яке затверджується

Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

4.4. Контроль за охороною лісів у межах міської (селищної

смуги, які віднесені до держлісфонду, здійснюється в порядку,

передбаченому Лісовим кодексом України ( 3852-12 ).

4.5. До компетенції місцевих органів Міністерства охорони

навколишнього природного середовища відноситься:

державний контроль за станом охорони, утримання і

використання зелених насаджень, вжиття заходів щодо розвитку

зеленого господарства;

погодження матеріалів для отримання дозволу на виділення

земельних озеленених ділянок під нове будівництво ремонт будівель

і споруд відповідно до вимог земельного законодавства;

погодження матеріалів для отримання дозволу на вирубку дерев,

пов'язану з доглядом за зеленими насадженнями, відведенням ділянок

під нове будівництво реконструкцію тощо;

подання позовів про відшкодування збитів і втрат, заподіяних

знищенням та пошкодженням зелених насаджень;

контроль за дотриманням будівельними організаціями цих Правил

і умов погодження під час відведення земельних ділянок;

вибіркова перевірка зведених статистичних звітів підприємств

щодо створення нових та утримання існуючих зелених насаджень;

контроль за веденням обліку площ зелених насаджень;

вирішення інших питань у галузі охорони, утримання і

використання зелених насаджень віднесених до компетенції органів

Мінприроди України відповідно до Закону України "Про охорону

навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) та інших актів

законодавства

4.6. Знесення та пересадка дерев чагарників, газонів,

квітників може здійснюватись лише у разі наявності спеціального

дозволу (ордера. Ордер видається на підставі обстеження зелених

насаджень погоджено з місцевими органами Мінприроди України, і

рішення місцевого органу державної виконавчої влади

(додаток NN 2, 3).

V. ФІНАНСУВАННЯ УТРИМАННЯ ТА РЕМОНТУ ОБ'ЄКТІВ

ЗЕЛЕНОГО ГОСПОДАРСТВА

5.1. Джерелами фінансування робіт з утримання та поточного

ремонту об'єктів зеленого будівництва є місцевий бюджет, місцеві

позабюджетні фонди охорони навколишнього природного середовища, а

також кошти підприємств, які укладають договори на упорядкування

прилеглих територій.

5.2. Кошти на виконання робіт з інвентаризації зелених

насаджень та технічної паспортизації виділяються з асигнувань на

утримання обєктів благоустрою.

5.3. Джерелами фінансування капітального ремонту об'єктів

зеленого господарства (благоустрою є:

спеціальні асигнування, які виділяються з місцевого бюджету

на благоустрій за планом фінансування капітального ремонту;

кошти організацій, що виконують знесення об'єктів та

елементів благоустрою, пересадження зелених насаджень;

кошти підприємств, що виділяються на капітальний ремонт

основних засобів і упорядкування територій на договірних засадах з

підприємствами зеленого будівництва або господарським способом;

кошти що витрачаються підприємствами за участю на паях у

порядку централізації асигнувань на капітальний ремонт основних

засобів і упорядкування територій, на договірних засадах з

підприємствами зеленого господарства або господарським способом;

кошти які надходять від реалізації деревини одержаної під

час проведення вирубки дерев, що підлягали знесенню.

5.4. Виділення асигнувань підприємствами на капітальний

ремонт зелених насаджень здійснюється відповідно до Законів

України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) і "Про місцеві

Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" (

533-12 ).

5.5. У разі виявлення протягом року додаткових джерел

фінансування ремонту і утримання обєктів благоустрою за рахунок

внутрішніх ресурсів витрати на ці роботи можуть бути збільшені за

рішенням місцевих органів державної виконавчої влади.

5.6. У межах річних асигнувань можуть передбачатися резервні

кошти для виконання незапланованих робіт які від загальної суми

асигнувань повинні складати не більше:

10 відсотків - під час поточного ремонту та утримання

обєктів зеленого господарства;

15 відсотків - під час капітального ремонту.

Резервні кошти витрачаються тільки з дозволу місцевих органів

державної виконавчої влади.

5.7. Відрахування коштів на технічне оснащення

спеціалізованих ремонтно-будівельних та експлуатаційних

організацій проводиться у розмірах, узгоджених між замовником і

підрядчиком.

5.8. Потреба в асигнуванні робіт з утримання та поточного

ремонту об'єктів зеленого господарства, а також капітального

ремонту, визначається власниками за кошторисами затверджених

проектів або за розцінковими описами основних робіт.

5.9. Роботи з утримання та ремонту міських об'єктів зеленого

господарства фінансуються на підставі затверджених місцевим

органом державної виконавчої влади за поданням міського

(районного) управління (відділу) житлово-комунального

господарства, відповідних річних планів у межах встановлених

асигнувань.

VI УТРИМАННЯ ОБЄКТІВ ЗЕЛЕНОГО ГОСПОДАРСТВА

6.1. Утримання міських зелених насаджень - це продовження

робіт із зеленого будівництва і формування

ландшафтно-декоративного вигляду об'єкта.

6.2. Виробничий процес утримання об'єктів зеленого

господарства включає: догляд за деревами і чагарниками за

газонами, квітниками, садовими доріжками, за садовим обладнанням,

інвентаризацію зелених насаджень, охорону зелених насаджень від

шкідників та хвороб охорону природної фауни.

6.3. Догляд за деревами і чагарниками.

6.3.1. Догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом

усього року і включає: підживлення, полив, обрізування крон дерев

і кущів, вирізування сухих суків і гілок, знешкодження омели,

обробку отрутохімікатами, утеплення кореневої системи, штикування

грунту в ямах, розкриття і розв'язування кущів неморозостійких

порід, стрижку живоплотів.

6.3.2. Полив в умовах міст та інших населених пунктів є

однією з важливих умов нормального росту та розвитку більшості

декоративних рослин протягом усього періоду вегетації. Полив

повинен забезпечувати постійну оптимальну вологість грунту - 60%

від повної вологоємності в кореневозаселеному шарі на глибині до

60 70 см. Під час проектування об'єктів зеленого будівництва

необхідно передбачати влаштування спеціальних поливальних

водопроводів.

6.3.3. Норми поливу залежать від кліматичних і погодних умов,

механічного складу грунту та його вологості, ступеня

вологолюбності і посухостійкості порід дерев, глибини та ширини

залягання кореневих систем. У середньому поливання дерев належить

проводити з рахунку 30 50 л на 1 м пристовбурної площі на грунтах

легкого механічного складу (супіщаних і штучних насипів без

утримання органічних речовин) і 50-80 л на грунтах важкого

механічного складу (окультурених глинистих і суглинкових, з

великим вмістом торфу, тощо).

6.3.4. Термін і кратність поливу залежать від часу посадки,

фази розвитку дерев і кліматичних та погодних умов. Молоді дерева

віком до 15 років у суху і жарку погоду належить поливати до

15 раз за вегетаційний період. Для доросліших рослин кратність

поливу знижується до 4-6 раз кількість поливань на масивах може

бути знижена до 4 2 раз за сезон.

6.3.5. Полив на вулицях дерев, що висаджені в лунки і мають

пристовбурні грати, здійснюється після зняття грат. По закінченню

поливання і засипання лунок грати ставляться на попереднє місце

6.3.6. Полив дерев, висаджених у смугу газону, здійснюють по

всій площі проекції крони або в лунки, які після поливання

необхідно розпушувати на глибину 2-3 см щоб уникнути появи кірки

і запобігти проростанню бурянів.

6.3.7. Для скверів, садів та парків, де деревні та

чагарникові породи ростуть групами або окремо на газоні,

найприйнятнішим способом є суцільний полив зелених насаджень за

допомогою дощувальних установок.

6.3.8. Крони рослини доцільно обмивати препаратами мийних

засобів: зеленим милом, сульфанатом "Універсал" або будь-яким

пральним порошком, який не містить відбілювальних компонентів.

6.3.9. Освіжувальні поливи проводяться до повного змочування

листя і хвої ранком (не пізніше 8-9 годин) або ввечері (після

18 19 години) - в міру їх забруднення в період вегетації.

Кратність обробітку може варіювати залежно від наявності пилу і

кіптяви на листях, хвої і пагонах крони.

6.3.10. У насадженнях поблизу магістральних вулиць, площ з

інтенсивним рухом міського транспорту, біля промислових

підприємств, які забруднюють повітря, обмивання рослин проводиться

3-5 разів за сезон, а у тих, що віддалені від джерел забруднення,

- 2-4 рази. Хвою доцільно обмивати зразу після танення снігу, а

листя - літом в міру забруднення.

Дощування і обмивання крон доцільно проводити 0,2-0,5%-вими

розчинами основних мінеральних добрив для позакореневого

підживлення рослин (2-5 г солей на 1 л розчину).

6.3.11. Мінеральні підживлення необхідно проводити 2-3 рази

за вегетаційний період:

перший раз весною, в період розкриття бунькових лусок та

вегетаційного росту пагонів;

другий в період повного розпускання листя;

третій восени в період листопаду з кінця серпня до другої

декади грудня

Мінеральні добрива при кореневих підживленнях вносяться

шляхом поверхневого розкидання осередковим способом у свердловину

глибиною 25 35 см діаметром 4-5 см по 3 5 шт на 1 м

пристовбурної лунки або у вигляді рідких мінеральних підживлень

6.3.12. Сухі підживлення належить проводити після дощу або

поливу у вигляді суміші: 1 вагова частина аміачної селітри,

3 частини суперфосфату, 1 частина калійної солі. Суміш мінеральних

добрив розсіюють навколо рослини, відступаючи від стовбура у

молодих дерев на 0 3 0,5 м, у дорослих на 0,5-1м, у чагарників

0,3 м від кореневої шийки. Після сухого підживлення необхідно

провести сильний полив насаджень. Оптимальна норма внесення добрив

під час другого підживлення становить 35-40 г на 1 м лунки.

6.3.13. Найефективніші рідкі мінеральні підживлення проводять

із розрахунку 30-50 л для одного дерева в містах лісової зони і

50 75 л/м - у степовій Для чагарників рекомендується норма 10-15

л/м поливальної площі. У процесі догляду за чагарниками

мінеральні солі бажано вносити в рідкому вигляді з розрахунку:

азот - 5-7 г діючої речовини на 1 квадратний метр два рази за

період вегетації (перший раз - у період формування листяного

апарату, другий у період бутонізації чагарників), фосфорні - у

такій же кількості один раз протягом двох періодів вегетації.

Калій - по 6 8 грам діючої речовини на 1 квадратний метр щороку

6.3.14. Рідкі органічні добрива (настої вносяться після дощу

або поливу в заздалегідь розпушений грунт. Настій кров'ячого гною