Об утверждении и введении в действие Положения по вопросам обследования, оценки технического состояния, паспортизации и текущей эксплуатации зданий и сооружений в области связи


ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЗВ'ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УКРАЇНИ<br> <br> Н А К А З<br> <br> 28.04.2004 N 88<br> <br> <br> Про затвердження та введення у дію Положення<br> з питань обстеження, оцінки технічного стану,<br> паспортизації та поточної експлуатації будівель<br> та споруд у галузі зв'язку<br> <br> <br> З метою підвищення якості проведення обстеження, оцінки<br>технічного стану, проведення паспортизації та поточної<br>експлуатації будівель і споруд у галузі зв'язку Н А К А З У Ю:<br> <br> 1. Затвердити та ввести у дію з 01.05.2004 нормативний<br>документ "Положення з питань обстеження, оцінки технічного стану,<br>паспортизації та поточної експлуатації будівель та споруд в галузі<br>зв'язку" (далі - Положення), що додається.<br> <br> 2. Державному підприємству - Українському науково-дослідному<br>інституту зв'язку (Хиленко В.В.) включити Положення до<br>інформаційного покажчика нормативних документів галузі зв'язку.<br> <br> 3. Розмістити наказ та Положення на веб-сайті Держкомзв'язку<br>(Поліщук І.Ю.).<br> <br> 4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.<br> <br> В.о. Голови Л.І.Нетудихата<br> <br> ПОГОДЖЕНО:<br> <br> Державний комітет України<br> з будівництва та архітектури<br> <br> <br> ЗАТВЕРДЖЕНО<br> Наказ Державного комітету<br> зв'язку та інформатизації<br> України<br> 28.04.2004 N 88<br> <br> <br> ПОЛОЖЕННЯ<br> з питань обстеження, оцінки технічного стану,<br> паспортизації та поточної експлуатації<br> будівель та споруд в галузі зв'язку<br> <br> <br> 1. ПОЛОЖЕННЯ З ОБСТЕЖЕННЯ, ОЦІНКИ ТЕХНІЧНОГО<br> СТАНУ, ПАСПОРТИЗАЦІЇ ТА ПОТОЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ<br> БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД В ГАЛУЗІ ЗВ'ЯЗКУ<br> <br> 1.1. Загальні положення<br> 1.1.1. Це Положення з питань обстежень, оцінки технічного<br>стану, паспортизації та поточної експлуатації будівель та споруд в<br>галузі зв'язку (далі - Положення) поширюється на обстеження,<br>оцінку технічного стану та паспортизацію (далі - обстеження та<br>паспортизація) виробничих споруд та будівель підприємств<br>електрозв'язку (далі - будівель (споруд) в галузі зв'язку).<br> 1.1.2. Положення не поширюється:<br> на ті види обстеження, які регламентується іншими<br>нормативними документами (див. додаток 2.8-2.9);<br> на дослідницькі обстеження, які виконуються<br>науково-дослідними організаціями для отримання наукових даних;<br> на контрольні обстеження, які виконуються під час<br>будівництва.<br> 1.1.3. При виконанні робіт з обстеження та паспортизації<br>будівель (споруд) в галузі зв'язку слід керуватися вимогами<br>нормативних документів у галузі будівництва, що діють на території<br>України.<br> 1.1.4. Обстеження та паспортизація будівель (споруд) в галузі<br>зв'язку виконуються для визначення та документування у<br>встановлений термін їх стану та придатності (або непридатності) до<br>подальшої експлуатації.<br> 1.1.5. Роботи з обстеження для паспортизації будівель<br>(споруд) в галузі зв'язку повинні виконуватися спеціалізованими<br>організаціями з проведення обстежень та паспортизації існуючих<br>будівель та споруд, забезпечення їх надійності й безпечної<br>експлуатації (далі - спеціалізована організація). Право<br>спеціалізованої організації на проведення обстежень та<br>паспортизації має бути підтверджене Державною ліцензією на<br>виконання спеціальних видів робіт при проектуванні та будівництві<br>із зазначенням у додатку до ліцензії саме тих типів будівель<br>(споруд), які в кожному конкретному випадку потрібно обстежити та<br>паспортизувати. Ці організації також повинні відповідати вимогам,<br>що викладені в Правилах про спеціалізовані організації з<br>проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель (споруд) в<br>галузі зв'язку для забезпечення їх надійності і безпечної<br>експлуатації, затверджених наказом Держбуду та<br>Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288 ( <A HREF="34789">z0423-98</A> ).<br>Цей порядок розповсюджується також на ті організації, які<br>залучаються до виконання робіт на субпідрядних засадах, у тому<br>числі - до виконання спеціальних обстежень (вишукування,<br>дослідження, випробування та ін.).<br> Обстеження будівель (споруд) в галузі зв'язку як самостійний<br>вид робіт може виконуватись як спеціалізованими організаціями, так<br>і іншими організаціями, які мають Державну ліцензію на виконання<br>спеціальних видів робіт з проектування та будівництва.<br> 1.1.6. Усі будівлі (споруди) в галузі зв'язку, незалежно від<br>їх призначення, форми власності, віку, капітальності, технічних<br>особливостей підлягають періодичним обстеженням з метою визначення<br>оцінки їх технічного стану та паспортизації, а також вжиття<br>обгрунтованих заходів для забезпечення надійності та безпеки при<br>подальшій експлуатації (консервації).<br> Відповідно до викладеного рекомендується для кожної будівлі<br>(споруди) в галузі зв'язку обстежувати (оцінювати):<br> техногенні зміни навколишнього середовища;<br> інженерно-геологічні умови майданчика;<br> хімічний склад ірунтових вод;<br> конструкції та споруди, що захищають будівлі (споруди) від<br>небезпечних геологічних процесів;<br> вимощування та елементи благоустрою;<br> основи та фундаменти;<br> вводи та випуски інженерних мереж;<br> підземні несучі, огороджувальні та гідроізоляційні<br>конструкції;<br> стан повітряного середовища в будівлі (споруді) та навколо<br>нього (температура, вологість, повітрообмін, хімічний склад<br>повітря);<br> надземні несучі та огороджувальні конструкції;<br> покриття та покрівлі;<br> антикорозійний та вогнестійкий захист конструкцій, підлоги,<br>зовнішнє та внутрішнє опорядження;<br> теплотехнічні, сантехнічні, протипожежні та вентиляційні<br>системи і обладнання;<br> ізоляційні покриття;<br> інші елементи будівель (споруд) в галузі зв'язку та їх<br>систем, проектування та влаштування яких регламентується ДБН<br>(СНіП) або відомчими нормами.<br> 1.1.7. Обстеження та паспортизація будівель (споруд) в галузі<br>зв'язку повинні виконуватися регулярно (планове обстеження) з<br>періодичністю, яка встановлюється у відомчих правилах<br>(інструкціях) з експлуатації будівель (споруд).<br> Термін першого (після введення в експлуатацію) обстеження та<br>паспортизації будівель (споруд) в галузі зв'язку повинен<br>встановлюватися проектною організацією (автором проекту). Термін<br>наступних обстежень та паспортизації визначається спеціалізованою<br>організацією, яка виконувала перше обстеження з метою<br>паспортизації.<br> При визначенні термінів планових обстежень та паспортизації<br>технічного стану будівель (споруд) рекомендується ураховувати такі<br>основні фактори:<br> рівень безпеки будівель (споруд);<br> конструктивні особливості будівель (споруд) та характеристики<br>їх основ;<br> наявність в конструкціях будівель (споруд)<br>контрольно-вимірювальної апаратури;<br> досвід експлуатації аналогічних будівель (споруд).<br> Строки планових обстежень будівель (споруд) рекомендується<br>призначати в залежності від коефіцієнта безпеки за формулою:<br> <br> Т = Т х К , років<br> б б<br> <br> де Т - термін до першого планового обстеження для будівель<br> б<br>(споруд), що знаходяться в середніх для даної галузі умовах<br>експлуатації;<br> <br> К - коефіцієнт безпеки.<br> б<br> <br> З урахуванням досвіду експлуатації величина Т може<br> б<br>коригуватися в залежності від конструктивних особливостей будівлі<br>(споруди) та характеристик його основи, наявності інших факторів,<br>які суттєво впливають на параметри надійності та довговічності<br>будівель (споруд).<br> 1.1.7.1. У випадках наявності потенційної екологічної<br>небезпеки, яка може виникнути внаслідок порушення виробничого<br>процесу при відмові будівельних систем або окремих конструкцій.<br> 1.1.7.2. У випадках наявності особливостей конструктивних<br>рішень та досвіду експлуатації аналогічних будівель (споруд) в<br>галузі зв'язку.<br> 1.1.8. Відповідальність за виконання своєчасних обстежень та<br>паспортизації будівлі (споруди) в галузі зв'язку покладається на<br>власника будівлі (споруди).<br> 1.1.9. Потреба в обстеженнях як самостійному виді робіт<br>(позачергове обстеження) визначається власником будівлі (споруди)<br>в галузі зв'язку або на вимогу органів державного нагляду за<br>охороною праці та їх посадових осіб. Їх слід виконувати додатково<br>до планових у таких випадках:<br> перед прийняттям в експлуатацію будівель (споруд) в галузі<br>зв'язку, які мають підвищений рівень відповідальності. Потреба<br>виконання таких обстежень повинна бути обгрунтована;<br> при виявленні ознак аварійного стану окремих конструкцій або<br>частин будівель (споруд) в галузі зв'язку;<br> при суттєвих змінах передбачених проектом навантажень та<br>впливів;<br> при плануванні капітального ремонту, реконструкції або<br>технічного переоснащення;<br> за відповідними постановами або розпорядженнями Кабінету<br>Міністрів; після виникнення надзвичайних ситуацій (стихійні лиха,<br>техногенні аварії, пожежі та ін.);<br> на вимогу представників органу державного нагляду.<br> Обсяг позачергових обстежень рекомендується визначати в<br>кожному конкретному випадку з урахуванням задач, які вирішуються,<br>конструктивних властивостей будівлі (споруди), наявності<br>інформації про його технічний стан та інших чинників.<br> 1.1.10. Підготовчі та допоміжні роботи, що пов'язані з<br>виконанням обстежень та паспортизації технічного стану (очищення<br>конструкцій, викопування шурфів, відкриття місць огляду важливих<br>елементів та робіт, тимчасові кріплення аварійних конструкцій,<br>улаштування захисних настилів, огороджень, риштувань; узгодження<br>графіків зупинки обладнання, технологічних процесів, вимкнення<br>струмонесучих пристроїв та інші заходи, які пов'язані з<br>необхідністю безпечного виконання обстежень в умовах діючих<br>виробництв; інші роботи, що пов'язані з технічним та<br>організаційним забезпеченням нормальних умов виконання обстежень),<br>повинні виконуватися власником будівлі (споруди) або спеціально<br>залученими до цього власником організаціями.<br> 1.1.11. Роботи з обстеження будівель (споруд) в галузі<br>зв'язку повинні виконуватися з дотриманням Правил охорони праці та<br>техніки безпеки, що викладені в СНіП III-4-80, а також положень,<br>що діють на підприємстві (організації), будівлі (споруди) якого<br>обстежуються.<br> 1.1.12. На новозбудовану будівлю згідно наказу Держбуду<br>України від 09.09.99 р. N 220 ( <A HREF="61037">z0643-99</A> ) складається<br>архітектурно-технічний паспорт.<br> <br> 1.2. Терміни та визначення<br> Аварія - пошкодження, вихід із ладу, руйнування, що сталися з<br>техногенних (конструктивних, виробничих, технологічних,<br>експлуатаційних) або природних причин.<br> Безпека - відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з<br>можливістю завдання будь-якої шкоди для життя, здоров'я та майна<br>громадян, а також для навколишнього природного середовища.<br> Граничний стан - стан, за якого конструкція, основа (будівлі)<br>або споруда в цілому перестають задовольняти заданим<br>експлуатаційним вимогам або вимогам при виконанні робіт.<br> Діагностика будівлі (споруди) - процес установлення<br>технічного стану будівлі (споруди).<br> Діагностична процедура - прийом, за допомогою якого отримують<br>інформацію про технічний стан об'єкта діагностики.<br> Дефект - відхилення якості, форми або фактичних розмірів<br>елементів та конструкцій від вимог нормативно-технічної чи<br>проектної документації, яке виникає при проектуванні,<br>виготовленні, транспортуванні та монтажі.<br> Довговічність - властивість будівельного об'єкта тривалий час<br>зберігати роботоспроможний стан при встановленій системі<br>технічного обслуговування і прийнятому порядку проведення<br>ремонтів.<br> Експлуатація будівлі або споруди - використання будівлі<br>(споруди) згідно з функціональним призначенням та проведення<br>необхідних заходів до збереження стану конструкцій, при якому вони<br>здатні виконувати задані функції з параметрами, що визначені<br>вимогами технічної документації.<br> Експлуатація нормальна - експлуатація здійснюється (без<br>обмежень) відповідно до передбачених у нормах або завданнях на<br>проектування технологічних чи побутових умов.<br> Клас за капітальністю - відносний рівень капітальності для<br>гідротехнічних та деяких інших видів споруд.<br> Надійність - властивість будівельного об'єкта виконувати<br>задані функції протягом потрібного проміжку часу.<br> Обстеження - процес отримання якісних та кількісних<br>показників експлуатаційної придатності будівлі (споруди), його<br>частин та конструкцій шляхом візуального огляду, інструментальних<br>вимірів у натурі та лабораторних визначень.<br> Обстеження попереднє - вид обстеження, за якого як основний<br>метод визначення показників експлуатаційної придатності<br>використовують аналіз експертами технічної документації та<br>зовнішній огляд будівлі (споруди) і його частин. При візуальному<br>обстеженні визначають головним чином якісні показники<br>експлуатаційної придатності.<br> Обстеження детальне - вид обстеження, за якого як основний<br>метод визначення показників експлуатаційної придатності<br>використовують інструментальні тести конструкцій і матеріалів<br>будівель (споруд) в галузі зв'язку.<br> Обстеження спеціальні - вид обстежень, за яких як основні<br>методи визначення показників експлуатаційної придатності<br>використовують спеціальні вишукування, дослідження, натурні або<br>модельні випробування та ін.<br> Обстеження суцільне - вид обстеження, за якого обстеженню<br>підлягають усі конструктивні елементи будівлі (споруди).<br> Обстеження вибіркові - вид обстеження, за якого обстеженню<br>підлягають тільки окремі, найбільш зношені конструктивні елементи<br>будівлі (споруди).<br> Обстеження планове - обстеження, яке виконується в строки, що<br>заздалегідь визначені регламентом експлуатації будівлі (споруди).<br> Обстеження позачергове - обстеження, яке виконується як<br>наслідок виникнення будь-яких різних порушень експлуатаційного<br>регламенту.<br> Пошкодження - відхилення від первісного рівня якості<br>елементів та конструкцій, яке виникає під час експлуатації або<br>аварії.<br> Рівень відповідальності будівель (споруд) в галузі зв'язку -<br>відносний рівень капітальності будівель (споруд) в галузі зв'язку<br>у залежності від їх відмов.<br> Розрахункова ситуація - комплекс умов, що враховуються в<br>розрахунках, який визначає розрахункові вимоги до конструкцій.<br> Ремонт - комплекс операцій з відновлення стану об'єкта та<br>(або) збільшення його довговічності.<br> Технічний стан будівлі (споруди) - сукупність якісних та<br>кількісних показників, що характеризують експлуатаційну<br>придатність будівлі та її частин у порівнянні з їх<br>граничнодопустимими значеннями.<br> Технічне обслуговування - комплекс заходів щодо контролю та<br>підтримання працездатного або справного стану, який полягає в<br>огляді та періодичному ремонті.<br> Централізований метод технічного обслуговування - виконання<br>технічного обслуговування персоналом та засобами одного підрозділу<br>організації чи підприємства.<br> Децентралізований метод технічного обслуговування - виконання<br>технічного обслуговування персоналом та засобами декількох<br>підрозділів організації чи підприємства.<br> Метод технічного обслуговування спеціалізованим персоналом -<br>виконання технічного обслуговування персоналом, що спеціалізується<br>на виконанні операцій технічного обслуговування.<br> Плановий (поточний, капітальний) ремонт - це ремонт, який<br>здійснюється відповідно до вимог нормативно-технічної<br>документації.<br> Неплановий ремонт - це ремонт, який здійснюється без<br>попереднього призначення (зупинка устаткування відбулася внаслідок<br>аварії чи ушкодження) і не передбачений річним планом ремонтних<br>робіт підприємства.<br> <br> 1.3. Організація та виконання обстежень, оцінки технічного<br>стану та паспортизації будівель (споруд) в галузі зв'язку<br> 1.3.1. Власник будівлі (споруди) в галузі зв'язку в терміни і<br>у випадках, зазначених у пунктах 1.1.7, 1.1.9 цього Положення,<br>зобов'язаний забезпечити обстеження будівель (споруд) шляхом<br>залучення на договірних засадах для виконання цієї роботи<br>спеціалізованої організації (організацій).<br> Для організації зазначеної роботи власник будівлі (споруди)<br>видає наказ про призначення:<br> - відповідального за технічну експлуатацією будівель та<br>споруд;<br> - створення служби технічного нагляду;<br> - створення спеціальної технічної комісії з проведення<br>загальних періодичних оглядів, з включенням до її складу<br>спеціалізованої організації;<br> - проведення атестації осіб, відповідальних за безпечний<br>технічний стан будівель та споруд.<br> 1.3.2. Власник будівлі (споруди) при організації та<br>проведенні обстежень несе відповідальність за:<br> дотримання термінів та видів обстежень;<br> своєчасне укладання договорів та повне фінансування робіт з<br>обстеження будівель (споруд) в галузі зв'язку;<br> повноту та достовірність представленої технічної<br>документації;<br> своєчасне та якісне виконання рекомендацій, виданих при<br>обстеженні будівлі (споруди) спеціалізованою організацією.<br> 1.3.3. Спеціалізована організація, що виконує обстеження<br>будівель (споруд) в галузі зв'язку, несе відповідальність за<br>якість та достовірність матеріалів обстежень та оцінки технічного<br>стану будівель (споруд) в галузі зв'язку, що обстежуються,<br>обгрунтованість висновків та рекомендацій.<br> 1.3.4. При організації та виконанні обстежень слід<br>користуватися технічною документацією будівлі (споруди), що<br>обстежується. Власник будівлі (споруди) зобов'язаний протягом<br>всього терміну експлуатації будівлі (споруди) зберігати та<br>надавати спеціалізованій організації технічну документацію в<br>обсязі пунктів 2.7, 2.10 ДБН А.3.1-3-94 ( <A HREF="130578">v0048243-94</A> ), а також:<br> типові проекти і рішення, що використовувалися;<br> акти робочих та державних (технічних) комісій;<br> проекти ремонтів, підсилень та реконструкцій, що виконувалися<br>за цей період;<br> звіти про обстеження та випробування конструкцій, систем<br>будівель (споруд) в галузі зв'язку;<br> паспорт технічного стану будівлі (споруди).<br> При відсутності тих чи інших креслень або документації<br>допускається їх відновлення власником будівлі (споруди) шляхом<br>копіювання, обмірів та іншими обгрунтованими способами.<br> 1.3.5. Крім технічної документації на будівлю (споруду), яка<br>відповідно до пункту 1.3.4 цього Положення повинна постійно<br>зберігатись у власника будівлі (споруди), рекомендується при<br>організації обстежень вжити заходів щодо її розширення та<br>поглиблення за рахунок отримання у проектних (автори проекту),<br>підрядних та інших організаціях копій архівних документів, що<br>містять:<br> розрахункові схеми, статичні та динамічні розрахунки<br>конструкцій;<br> виконавчі креслення та виробничу документацію заводів -<br>виготовлювачів конструкцій;<br> фактичні дані внутрішньоцехового та загальнозаводського<br>середовища (температурний режим, вологість повітря, склад та<br>інтенсивність пиловикидів, параметри агресивних середовищ та ін.);<br> фактичні дані про режим роботи та навантаження від основного<br>та допоміжного обладнання, про фактичні навантаження - від<br>рухомого складу, від сировини та матеріалів;<br> фактичні дані про екстремальні природні явища (катастрофічні<br>повені, урагани, обледеніння, землетруси та ін.).<br> Відомості, які неможливо отримати з документів, можуть<br>визначатися шляхом опитування експлуатаційного персоналу, а також<br>розрахунками, обстеженнями та вишукуваннями.<br> 1.3.6. Планові обстеження будівель (споруд) в галузі зв'язку<br>проводяться з розподілом на такі етапи:<br> 1.3.6.1. попереднє обстеження, яке містить:<br> збір та аналіз технічної документації;<br> загальний огляд з оцінкою стану конструкцій та виявленням<br>найбільш зношених, а також аварійних конструкцій;<br> складання програми інструментальних спеціальних обстежень та<br>технічного завдання на виконання робіт з обстеження;<br> 1.3.6.2. детальне обстеження, яке містить:<br> уточнення обміром перерізів елементів, конструктивних схем<br>навантажень, визначення приладами фактичних фізико-механічних<br>характеристик матеріалів (міцність, відносне подовження, модуль<br>пружності, щільність, теплопровідність та ін.);<br> виявлення, обмір, ескізування дефектів та пошкоджень<br>конструкцій (зміщення в плані, осідання, крени, прогини та ін.);<br> визначення розмірів деформацій швів та стиків, ширини<br>розкриття та глибини тріщин, перерізів арматури, товщини захисного<br>шару бетону;<br> аналіз результатів попередніх та інструментальних обстежень;<br> 1.3.6.3. спеціальні обстеження, які містять:<br> уточнення даних інженерно-геологічних, інженерно-геодезичних<br>та інших вишукувань;<br> випробування конструкцій пробними навантаженнями та впливами;<br> тривалі спостереження та вимірювання деформацій, осідань,<br>кренів, температуровологісного режиму та ін.<br> У конкретних умовах, у залежності від відповідальності<br>будівель (споруд) в галузі зв'язку та їх стану, деякі етапи<br>обстежень можуть не проводитись.<br> 1.3.7. Спеціальні обстеження рекомендується призначати в тих<br>випадках, коли даних попередніх та інструментальних обстежень<br>недостатньо для прийняття обгрунтованого рішення про технічний<br>стан, функціональну придатність та безпечність будівлі (споруди).<br> У порівнянні із звичайними детальними обстеженнями спеціальні<br>обстеження потребують більш тривалих і точних спостережень,<br>проведення вишукувань, досліджень, випробувань конструкцій та<br>споруд у природних умовах. До виконання спеціальних обстежень<br>доцільно залучати головні з відповідних проблем науково-дослідні<br>інститути та спеціалізовані організації.<br> 1.3.8. До спеціальних обстежень рекомендується відносити:<br> складні інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування<br>(випробування великими штампами, випробування натурних ціликів на<br>зсув, натурні фільтраційні випробування та ін.);<br> тривалі високоточні геодезичні спостереження за осіданнями та<br>деформаціями;<br> натурні випробування конструкцій та споруд (статичні,<br>динамічні, гідравлічні, пневматичні та ін.);<br> інші складні вишукування, випробування та дослідницькі<br>роботи, що пов'язані з визначенням технічного стану конструкцій<br>будівель (споруд) в галузі зв'язку.<br> 1.3.9. Підсумки роботи з обстеження та аналізу його<br>результатів слід оформляти у вигляді звіту спеціалізованої<br>організації, що виконувала обстеження.<br> У загальному випадку звіт повинен містити:<br> дані про технічну документацію, її повноту та якість, опис<br>конструктивних рішень, висновки про невдалі, застарілі та хибні<br>рішення;<br> відомості, які характеризують проектний та фактичний режим<br>експлуатації конструкцій будівель (споруд) в галузі зв'язку, що<br>містять дані про фактичні навантаження та впливи, а також про<br>характер внутрішньовиробничого середовища;<br> результати огляду будівель (споруд) в галузі зв'язку із<br>зазначенням стану окремих конструкцій і частин;<br> відомості та схеми дефектів і пошкоджень конструкцій;<br> результати геодезичних та інших вимірів конструкцій,<br>неруйнівних методів контролю, інших натурних досліджень та<br>випробувань;<br> результати фізико-механічних випробувань зразків матеріалів,<br>хімічних аналізів матеріалів та середовища;<br> результати аналізів дефектів, пошкоджень, а також причин їх<br>виникнення;<br> перевірочні розрахунки конструктивних елементів та систем;<br> висновки про стан конструкцій та їх придатність до подальшої<br>експлуатації або ремонту;<br> відомості, які потрібні для заповнення Паспорта технічного<br>стану будівлі (споруди);<br> стислі технічні рішення щодо методів ремонту або заміни<br>дефектних конструкцій, рекомендації з поліпшення експлуатації<br>будівельних конструкцій та основ.<br> 1.3.10. Відомості і висновки, які отримані при періодичному<br>обстеженні будівлі (споруди) спеціалізованою організацією,<br>використовуються при заповненні Паспорта технічного стану будівлі<br>(споруди) (далі - Паспорт).<br> Паспорт є технічним документом власника будівлі (споруди), в<br>якому міститься зроблений на основі об'єктивних даних, що отримані<br>спеціалізованою організацією у процесі виконання інструментальних<br>обстежень, висновок, що періодично уточнюється, про придатність<br>(або непридатність) будівель (споруд) в галузі зв'язку до<br>подальшої експлуатації. Паспорт оформлюється власником будівлі<br>(споруди) при прийнятті об'єкта в експлуатацію. Перший запис про<br>технічний стан будівлі (споруди) заноситься в Паспорт власником<br>будівлі (споруди) на основі Акта державної приймальної комісії про<br>прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (Акт<br>державної технічної комісії про готовність закінченого<br>будівництвом об'єкта до експлуатації). Форма Паспорта наведена в<br>додатку 1 до цього Положення.<br> 1.3.11. З метою забезпечення надійності та безпеки<br>експлуатації будівлі (споруди) власник будівлі (споруди) повинен<br>за підсумками обстежень та паспортизації вживати обов'язкових та<br>своєчасних заходів щодо ремонту, реконструкції окремих<br>конструктивних елементів, систем або будівлі (споруди) в цілому.<br>Ремонт, заміна, реконструкція несучих елементів та огороджувальних<br>конструкцій будівель (споруд) в галузі зв'язку можуть виконуватися<br>тільки за проектом, розробленим спеціалізованою проектною<br>організацією, яка має відповідну ліцензію Головного центру з<br>ліцензування Держбуду України.<br> 1.3.12. При виявленні будівель (споруд) або їх конструктивних<br>елементів у непридатному до нормальної експлуатації або аварійному<br>стані (III та IV стани будівель (споруд) в галузі зв'язку або їх<br>окремих конструкцій відповідно до пунктів 1.4.13, 1.4.14 цих<br>Правил) спеціалізована організація, що виконує обстеження,<br>зобов'язана зробити відповідні записи в Паспорті із зазначенням<br>термінів усунення дефектів та пошкоджень, а власник будівлі<br>(споруди) повинен усунути їх у зазначені терміни.<br> У разі ухилення власника від усунення дефектів і пошкоджень у<br>зазначені терміни представник територіального органу<br>Держнаглядохоронпраці може призупинити експлуатацію будівлі<br>(споруди) чи її частини.<br> Рішення про поновлення експлуатації таких будівель (споруд)<br>або їх частин приймаються представниками спеціалізованої<br>організації, територіального відділу Держнаглядохоронпраці та<br>власником після виконання відповідного ремонту (реконструкції) та<br>додаткового обстеження цих об'єктів, що затверджується актом<br>поновлення експлуатації об'єкта за підписами вищезгаданих осіб з<br>внесенням відповідних записів у Паспорт будівлі (споруди).<br> Якщо обстеженням визначено, що стан об'єкта або його окремих<br>конструкцій відповідає III або IV категорії технічного стану,<br>копія Паспорта в десятиденний термін після закінчення обстеження<br>надсилається представником спеціалізованої організації до реєстру<br>аварійно небезпечних будівель і споруд у Науково-дослідний<br>інститут будівельного виробництва рекомендованим листом з<br>повідомленням про одержання.<br> Дані додаткового обстеження також надсилаються обстежувальною<br>організацією до центру ведення реєстру аварійно небезпечних<br>промислових будівель та споруд.<br> Якщо органи або посадові особи, що здійснюють відомчий або<br>державний нагляд, не згодні із задекларованим власником технічним<br>станом будівель та споруд або висновками спеціалізованої<br>організації, то на їх вимогу власник зобов'язаний замовити<br>проведення державної діагностики технічного стану будівлі чи<br>споруди іншій спеціалізованій організації за участю представників<br>регіональних експертно-технічних центрів Держнаглядохоронпраці.<br> <br> 1.4. Основні положення з діагностики технічного стану<br>будівельних конструкцій та основ будівель (споруд)<br> 1.4.1. Діагностика технічного стану будівель (споруд) в<br>галузі зв'язку здійснюється шляхом поєднання обстежувальних,<br>розрахункових та аналітичних процедур, що взаємно узгоджуються та<br>доповнюються, перелік та повнота яких у кожному конкретному<br>випадку уточнюється спеціалізованою організацією, що проводить<br>обстеження.<br> 1.4.2. При розробці програми візуальних та інструментальних<br>обстежень встановлюється такий обсяг і порядок обстежувальних<br>процедур, при якому за мінімального обсягу обстежувальної роботи<br>(особливо інструментальних обстежень та лабораторних визначень)<br>можна отримати максимально повну інформацію про несправності,<br>дефекти та пошкодження конструкцій.<br> При візуальному огляді слід керуватися тим фактом, що<br>найбільш імовірні ділянки пошкоджень конструкцій у виробничих<br>будівлях (спорудах) спостерігаються:<br> для основ - у зонах складування важких вантажів; біля дуже<br>навантажених колон, стін, фундаментів, опор; у місцях зволожених<br>ірунтів; у місцях можливих вібраційних чи ударних навантажень;<br> для фундаментів - у зонах зволожених ірунтів особливо<br>агресивними рідинами; у зонах дії вібрацій, ударних навантажень,<br>привантажень; при спорудженні важких прибудов; при влаштуванні<br>близько розташованих котлованів; при невпоряджених водовідливі та<br>водозниженні;<br> для колон - у найбільш напружених зонах стику з фундаментом,<br>біля консолей, у стиках збірних колон по висоті, поблизу підлоги,<br>де можливе попадання агресивної рідини або механічне пошкодження<br>транспортом та навантажувально-розвантажувальними засобами, у<br>вузлах стикування з ригелями перекриттів та покриттів;<br> для ригелів та плит перекриттів - у зоні дії максимальних<br>згинальних моментів, поперечних сил, передачі зосереджених зусиль,<br>дії вібраційних та ударних навантажень, агресивних рідин, газів,<br>пилу, в місцях стикування:<br> для покриттів - у місцях підвищеного зволоження та пошкоджень<br>з боку приміщень та накопичень технологічного пилу, на ділянках з<br>підвищеною щільністю або насиченого вологою утеплювача;<br> для стін - у місцях підвищеного зволоження з заморожуванням<br>та відтаванням, у стиках панельних стін, у приляганнях до підлоги<br>та перекриття.<br> До найбільш характерних дефектів та пошкоджень конструкцій,<br>які належить виявити при візуальному огляді, належать:<br> дефекти, які пов'язані з недоліками проекту (невідповідність<br>розрахункової схеми дійсним умовам, відхилення від норм<br>проектування);<br> дефекти виготовлення конструкцій, які допущені на<br>заводах-виготовлювачах;<br> дефекти монтажу конструкцій та зведення будівель (споруд) в<br>галузі зв'язку;<br> механічні пошкодження від порушення умов експлуатації;<br> пошкодження від непередбачених проектом статичних,<br>динамічних, температурних впливів;<br> пошкодження від зовнішніх агресивних впливів робочого та<br>навколишнього середовища.<br> 1.4.3. Для повної діагностики технічного стану будівель<br>(споруд) в галузі зв'язку доцільно паралельно з натурними<br>обстеженнями та лабораторними визначеннями планувати та<br>здійснювати також такі діагностичні процедури:<br> аналіз та виявлення змін основних проектних та розрахункових<br>передумов (для будівель (споруд) в галузі зв'язку у цілому та їх<br>окремих частин і конструкцій), які виникли за період експлуатації;<br> аналіз дефектів та пошкоджень, змін характеристик матеріалів,<br>ірунтів та основ;<br> коригування розрахункових моделей елементів, конструкцій,<br>основ у зв'язку з наявністю дефектів та пошкоджень, зміни<br>характеристики матеріалів та грунтів;<br> перевірні розрахунки елементів, конструкцій, основ за<br>скоригованими розрахунковими моделями та з урахуванням змін, які<br>виникли в проектних та розрахункових передумовах за час<br>експлуатації;<br> оцінка технічного стану елементів, конструкцій, основ<br>відповідно до розроблених критеріїв;<br> оцінка технічного стану будівлі (споруди) у цілому в<br>залежності від технічного стану його елементів, конструкцій,<br>основ.<br> 1.4.4. Аналіз та виявлення змін основних проектних та<br>розрахункових передумов, які виникли за період експлуатації,<br>належить виконувати шляхом порівняння таких проектних (нормованих)<br>та фактичних (на момент обстеження та паспортизації) показників та<br>їх параметрів:<br> функціонального призначення будівлі (споруди);<br> рівня відповідальності будівлі (споруди) за економічними,<br>соціальними та екологічними наслідками її відмови (ГОСТ 27751-88)<br>або класом капітальності за нормами проектування споруд, а також<br>за відповідними до рівнів відповідності та класів капітальності<br>коефіцієнтами надійності гамма ;<br> n<br> нормативних та розрахункових значень навантажень та впливів<br>(у тому числі: власна вага, атмосферні, гідросферні, технологічні,<br>сейсмологічні навантаження та ін.);<br> особливостей та параметрів розрахункових ситуацій;<br> ступеня агресивності природного та виробничого середовищ;<br> інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов.<br> 1.4.5. Нормативні значення навантажень треба визначити:<br> для навантажень від власної ваги - за обмірами геометричних<br>розмірів конструкцій, за контрольним визначенням середньої<br>щільності матеріалів (при цьому помилки визначень не повинні<br>перевищувати +-5%);<br> для атмосферних та гідросферних навантажень та впливів - за<br>даними найближчих до об'єкта станцій Держкомгідромету з<br>урахуванням вказівок СНіП 2.01.14-83 та СНіП 1.02.07-87<br>( <A HREF="162436">v0054509-04</A> );<br> для технологічних статичних та динамічних навантажень - за<br>паспортними даними обладнання, що експлуатується;<br> для сейсмічних впливів та на підроблюваних територіях -<br>відповідно до вимог нормативних документів, що діють на час<br>проведення обстежень.<br> 1.4.6. При перевірних розрахунках слід враховувати ті<br>розрахункові ситуації, які можуть реально мати місце в залишковий<br>строк служби конструкції. При цьому в кожній розрахунковій<br>ситуації потрібно уточнювати:<br> розрахункові схеми конструкцій та основ;<br> види навантажень;<br> значення коефіцієнтів умов праці, коефіцієнтів поєднання<br>навантажень та коефіцієнтів надійності;<br> перелік граничних станів, які слід розглядати у даній<br>розрахунковій ситуації.<br> 1.4.7. Ступінь агресивності природного та виробничого<br>середовищ слід визначати:<br> для грунтових вод - за СНіП 1.02.07-87 та СНіП 2.03.11-85;<br> для повітряного середовища - за СНіП 2.03.11-85.<br> 1.4.8. Зміни інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов<br>майданчика будівлі (споруди) слід визначати згідно з вимогами<br>СНіП 1.02.07-87.<br> 1.4.9. Аналіз дефектів і пошкоджень та їх вплив на несучу<br>здатність та довговічність конструкцій та основ рекомендується<br>виконувати з урахуванням особливостей різних типів конструкцій.<br>При цьому рекомендується використовувати такі групи дефектів та<br>пошкоджень:<br> 1.4.9.1. дефекти: нормування, проектування, будівництва,<br>недоробки;<br> 1.4.9.2. пошкодження: механічні руйнування, механічні<br>зношування, корозійні зношування (атмосферна корозія, хімічна<br>корозія), деформації та переміщення (прогини, кутові деформації,<br>осідання, крени).<br> 1.4.10. Фізико-механічні характеристики несучих та<br>огороджувальних конструкцій будівель (споруд) в галузі зв'язку<br>слід визначати:<br> за допомогою стандартних неруйнівних методів (ультразвукових,<br>пластичних деформацій та ін.);<br> шляхом вилучення зразків матеріалів для виконання стандартних<br>лабораторних випробувань.<br> Кількість визначень характеристик міцності матеріалів<br>рекомендується призначати з урахуванням стану конструкцій. При<br>цьому забезпеченість нормативних значень характеристик міцності<br>матеріалів повинна бути не менше 0,95.<br> При проведенні контролю якості матеріалів потрібно керуватися<br>вимогами та вказівками чинних державних стандартів.<br> Вилучення зразків матеріалів слід виконувати тільки з<br>другорядних та ненапружених частин елементів будівлі (споруди).<br>Місця в конструкціях, з яких вилучені зразки, повинні бути надійно<br>полагоджені, а при потребі - підсилені.<br> 1.4.11. Відхилення несучих та огороджувальних конструкцій та<br>їх розрахункових розмірів слід визначати методами, що викладені в<br>СНіП 3.01.03-84. Стан опорних вузлів та з'єднань визначають шляхом<br>вимірювань, візуальних оглядів або експертних оцінок.<br> Ступінь зношування несучих та огороджувальних конструкцій<br>будівлі (споруди) слід визначати шляхом безпосередніх вимірювань<br>площі поперечних перерізів основних елементів несучих та<br>огороджувальних конструкцій у найбільш дефектних або пошкоджених,<br>а також найбільш напружених місцях. При цьому шари матеріалів, які<br>уражені корозією, до уваги не беруться.<br> 1.4.12. Перевірні розрахунки елементів конструкцій, основ<br>слід виконувати відповідно до ГОСТ 27751-88 та до норм<br>проектування, що діють на момент виконання обстежень.<br> Для перевірних розрахунків належить використовувати:<br> скориговані за результатами аналізу показники та параметри<br>відповідно до пунктів 1.4.4, 1.4.6, 1.4.8, 1.4.9;<br> уточнені за результатами обстежень проектні та розрахункові<br>передумови, яких слід дотримуватись при розробці програми<br>візуальних та експериментальних обстежень (пункт 1.4.2).<br> Використання при перевірних розрахунках норм проектування, за<br>якими проектувались будівлі (споруди), але на час обстежень були<br>відмінені, допускається тільки за наявності письмової згоди<br>організації, яка розробила нові норми.<br> 1.4.13. Шляхом спільного аналізу дефектів та пошкоджень, а<br>також результатів перевірних розрахунків згідно з нормативними<br>документами "Нормативні документи з питань обстеження,<br>паспортизації безпечної та надійної експлуатації виробничих<br>будівель та споруд" (Київ, 1998) визначається технічний стан<br>окремих конструкцій. За несучою здатністю та експлуатаційними<br>властивостями конструкції рекомендується відносити до одного з<br>таких станів:<br> стан конструкцій I - нормальний. Фактичні зусилля в елементах<br>та перерізах не перевищують допустимих за розрахунком. Відсутні<br>дефекти та пошкодження, які перешкоджають нормальній експлуатації<br>або знижують несучу здатність або довговічність;<br> стан конструкції II - задовільний. За несучою здатністю та<br>умовами експлуатації відповідають стану I. Мають місце дефекти та<br>пошкодження, які можуть знизити довговічність конструкції.<br>Потрібні заходи щодо захисту конструкції;<br> стан конструкції III - непридатний для експлуатації.<br>Конструкція перевантажена або мають місце дефекти та пошкодження,<br>які свідчать про зниження її несучої здатності. Але на основі<br>перевірних розрахунків та аналізу пошкоджень можливо забезпечити<br>її цілісність на час підсилення;<br> стан конструкції IV - аварійний. Те саме, що і за станом<br>конструкції III. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу<br>дефектів і пошкоджень неможливо гарантувати цілісність конструкцій<br>на період підсилення, особливо якщо можливий "крихкий" характер<br>руйнування. Необхідно вивести людей із зони можливого обвалення,<br>виконати негайне розвантаження, вжити інших заходів безпеки.<br> 1.4.14. Будівлі (споруди) у цілому рекомендується<br>зараховувати до одного із таких станів у залежності від стану<br>несучих та огороджувальних конструкцій:<br> стан будівлі (споруди) I - нормальний. У будівлі (споруді)<br>відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають<br>стану конструкцій II (задовільний), III (непридатний для<br>нормальної експлуатації) та IV (аварійний);<br> стан будівлі (споруди) II - задовільний. У будівлі (споруді)<br>відсутні несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають<br>стану конструкцій III (непридатний для нормальної експлуатації) та<br>IV (аварійний);<br> стан будівлі (споруди) III - непридатний до нормальної<br>експлуатації. У будівлі (споруді) відсутні несучі та<br>огороджувальні конструкції, які відповідають стану конструкцій IV<br>(аварійний);<br> стан будівлі (споруди) IV - аварійний. У будівлі (споруді) є<br>несучі та огороджувальні конструкції, які відповідають стану<br>конструкцій IV (аварійний).<br> 1.4.15. При відповідному обгрунтуванні можливе проведення<br>обстежень та оцінка технічного стану окремих частин будівлі<br>(споруди), які можуть бути виділені за функціональними і<br>конструктивними ознаками.<br> <br> 1.5. Порядок ведення, зберігання та використання паспорта<br>технічного стану будівлі (споруди)<br> 1.5.1. Паспортизації підлягають будівлі (споруди) всіх<br>підприємств, установ та організацій в галузі зв'язку незалежно від<br>форми власності.<br> 1.5.2. При наявності двох і більше співвласників будівлі<br>(споруди) паспорт технічного стану будівлі (споруди) складається<br>на будівлю в цілому і зберігається у кожного із співвласників. При<br>цьому графи паспорта заповняються на будівлю в цілому з виділенням<br>у дужках дольової частини кожного співвласника. У графах 1.5-1.6<br>записуються дані кожного із співвласників будівлі (споруди).<br> 1.5.3. Результатом паспортизації буде створення єдиної<br>системи обліку та моніторингового контролю за станом об'єктів з<br>метою своєчасного виявлення передаварійних та аварійних ситуацій,<br>а також припинення експлуатації аварійно небезпечних будівель<br>(споруд) в галузі зв'язку.<br> 1.5.4. Форму Паспорта технічного стану будівлі (споруди)<br>заповнює організація, яка має на те відповідну ліцензію на основі<br>даних повного обстеження та визначення технічного стану будівлі<br>(споруди).<br> 1.5.5. Обстеження здійснюється спеціалізованою організацією<br>на договірних засадах за рахунок коштів власника об'єкта або інші.<br> 1.5.6. Достовірність даних, що занесені до Паспорта,<br>підтверджується підписами власника об'єкта (керівника<br>організації), представника спеціалізованої організації, що<br>проводила обстеження.<br> 1.5.7. Паспорт шнурується та скріплюється печаткою<br>організації - власника об'єкта.<br> 1.5.8. Паспорт складається у двох примірниках: один з них<br>зберігається у власника будівлі (споруди), а другий - в<br>організації, що проводила паспортизацію.<br> 1.5.9. Якщо обстеженням визначено, що стан об'єкта або його<br>окремих конструкцій відповідає III або IV категорії технічного<br>стану, то копія Паспорта в десятиденний термін після закінчення<br>обстеження надсилається представником спеціалізованої організації<br>до реєстру аварійно небезпечних будівель і споруд у<br>Науково-дослідний інститут будівельного виробництва рекомендованим<br>листом з повідомленням про одержання.<br> 1.5.10. Зміни технічного стану об'єкта, що зафіксовані<br>наступними за паспортизацією обстеженнями, заносять до Паспорта у<br>вигляді доповнень із зазначенням дати обстеження та засвідчують<br>підписами власника об'єкта, особи, що відповідає за обстеження (в<br>результаті якого були виявлені ці зміни).<br> 1.5.11. Власник об'єкта (керівник організації) зобов'язаний<br>внести доповнення до Паспорта не пізніше одного місяця після<br>закінчення обстеження.<br> 1.5.12. Періодичність наступних після паспортизації обстежень<br>визначається Правилами обстежень, оцінки технічного стану та<br>паспортизації виробничих будівель і споруд або потребою<br>позапланового обстеження у зв'язку з надзвичайною ситуацією, що<br>призвела до зміни технічного стану об'єкта.<br> 1.5.13. Паспорти для нових будівель (споруд) в галузі<br>зв'язку, а також для об'єктів після їх реконструкції або<br>капітального ремонту складаються організацією, що проектувала<br>будівлю (споруду), безпосередньо після прийняття об'єкта державною<br>або технічною комісією.<br> 1.5.14. Паспорт є документом, що засвідчує технічний стан<br>будівлі (споруди) та використовується для підтвердження факту<br>експлуатаційної придатності (непридатності) об'єкта.<br> <br> 2. ЗАХОДИ ЩОДО БЕЗПЕЧНОЇ І НАДІЙНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ<br> БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД В ГАЛУЗІ ЗВ'ЯЗКУ<br> (НАДАЛІ - ПОРЯДОК)<br> <br> 2.1. Рекомендована періодичність технічних оглядів, контролю<br>стану, геодезичної перевірки і спостереження будівель та споруд<br>зв'язку<br> 2.1.1. Цей Порядок має на меті забезпечити збереження<br>виробничих споруд та будівель підприємств: електрозв'язку,<br>радіозв'язку, радіомовлення, телебачення, супутникового зв'язку,<br>проводового мовлення шляхом належного догляду за ними, своєчасного<br>і якісного проведення їх ремонту, а також запобігання виникненню<br>аварійних ситуацій.<br> 2.1.2. Порядок передбачає правила експлуатації і ремонту<br>виробничих будівель разом з інженерними комунікаціями,<br>санітарно-технічними пристроями, включаючи вводи водопроводу і<br>каналізаційні випуски, електричне освітлення, планування прилеглої<br>безпосередньо до будівлі території та мостові споруди навколо<br>будівель і споруд, у тому числі внутрішньозаводських і під'їзних<br>шляхів, водопровідно-каналізаційних споруд, мереж теплофікації та<br>газозабезпечення, електрозабезпечення і зв'язку, а також<br>різноманітних естакад, платформ, відкритих складів та інших<br>споруд.<br> 2.1.3. Порядок є обов'язковим при проведенні<br>планово-запобіжного ремонту будівель та споруд у галузі зв'язку.<br> 2.1.4. Системою технічного обслуговування будівель та споруд<br>у галузі зв'язку називається комплекс взаємозалежних положень і<br>заходів, що визначають організацію та виконання робіт з технічного<br>обслуговування та ремонту устаткування, споруд, передаючих<br>пристроїв та виробничих будівель підприємств зв'язку з метою<br>підтримки та відновлення їх працездатності, збереження якості<br>роботи.<br> 2.1.5. Система планово-попереджувального ремонту виробничих<br>будівель та споруд є сукупністю організаційно-технічних заходів по<br>нагляду, догляду, усіх видів ремонту, що здійснюються у<br>встановленому планом порядку.<br> <br> 2.2. Нагляд за збереженням і технічне обслуговування будівель<br>та споруд у галузі зв'язку<br> 2.2.1. Виробничі будівлі та споруди в галузі зв'язку у<br>процесі експлуатації, а також у період її тимчасового припинення<br>повинні знаходитись під систематичним спостереженням<br>інженерно-технічних працівників, відповідальних за збереження цих<br>об'єктів.<br> 2.2.2. Приблизна періодичність технічних оглядів, контролю<br>стану, геодезичної перевірки і спостереження в галузі зв'язку<br>надана у додатку 2.1.<br> 2.2.3. За обсягами робіт, що проводяться, технічні огляди<br>поділяють на загальні, або комплексні, і часткові, або вибіркові.<br> 2.2.4. За періодичністю робіт, що виконуються, технічні<br>огляди поділяються на систематичні, або чергові, і періодичні, або<br>позачергові.<br> 2.2.5. Основними роботами при технічному обслуговуванні<br>будівель та споруд у галузі зв'язку є:<br> - огляд і контроль технічного стану конструкцій, вузлів та<br>споруд в цілому.<br> 2.2.6. Чергові загальні технічні огляди будівель та споруд у<br>галузі зв'язку здійснюються двічі на рік - весною та восени.<br> При загальному огляді обстеженню підлягає вся будівля чи<br>споруда в цілому, включаючи всі конструкції будівлі або споруди, у<br>тому числі інженерне обладнання, різновиди опорядження та всі<br>елементи зовнішнього благоустрою, або увесь комплекс будівель та<br>споруд (наприклад залізничні шляхи з штучними спорудами).<br> При частковому огляді обстеженню підлягають окремі будівлі<br>(споруди) комплексу або окремі конструкції, види конструктивних<br>елементів (наприклад колодязі на каналізаційній і водопровідній<br>мережі).<br> 2.2.7. Весняний огляд має на меті обстеження стану будівлі<br>(споруди) після танення снігу чи зимових дощів.<br> Під час весняного огляду уточнюються обсяги робіт з поточного<br>ремонту будівель (споруд), що проводиться у літній період, і робіт<br>з капітального ремонту для включення їх у план наступного року.<br> Під час весняного технічного огляду слід:<br> - ретельно перевірити стан несучих і огороджувальних<br>конструкцій і виявити можливі пошкодження, що виникли в результаті<br>атмосферних та інших впливів;<br> - встановити дефектні місця, що потребують тривалого<br>спостереження;<br> - перевірити механізми елементів вікон, дверей, ліхтарів,<br>воріт та інших пристроїв, що відкриваються;<br> - перевірити стан і впорядкувати водостоки, відмостки і<br>зливоприймальники.<br> 2.2.8. Під час осіннього огляду проводиться перевірка<br>підготовки будівель і споруд до зими. До цього часу мають бути<br>закінчені всі літні роботи з поточного ремонту.<br> Під час осіннього технічного огляду слід:<br> - ретельно перевірити несучі та огороджувальні конструкції<br>будівель і споруд та вжити заходів щодо усунення різного роду<br>щілин і зазорів;<br> - перевірити підготовленість покриттів будівель до зчищення<br>снігу і потрібних для цього засобів (робочий інвентар), а також<br>стан жолобів і водостоків;<br> - перевірити справність та готовність до роботи в зимових<br>умовах елементів вікон, ліхтарів, воріт, дверей та інших<br>пристроїв, що відкриваються.<br> 2.2.9. Крім чергових оглядів, можуть бути періодичні або<br>позачергові огляди будівель і споруд після стихійного лиха<br>(пожежі, ураганних вітрів, великих злив чи снігопадів, після<br>коливання поверхні землі в районах з підвищеною сейсмічністю та<br>ін.) або аварій.<br> 2.2.10. Періодичний контроль проводять через визначені<br>інтервали часу, що встановлюють на підставі результатів попередніх<br>спостережень, ступеня повноти виконання і якості поточних<br>ремонтів, умов експлуатації конструкцій і корозійної стійкості<br>матеріалів конструкцій.<br> Періодичний контроль проводиться:<br> - як вибірковий - не рідше двох разів на рік (восени і<br>навесні) з метою встановити ступінь стабільності технологічних<br>процесів та інших факторів, що визначають агресивність середовища,<br>та виявити факти відхилення умов експлуатації конструкцій від<br>передбачених проектом (зміна рівня ірунтових вод, поява протікань<br>у покрівлі, поява умов для надмірного нагрівання конструкцій і<br>руйнування захисних покриттів, зміни властивостей матеріалів<br>конструкцій з цієї причини, деформування конструкцій, через що<br>може початися процес відшарування покриттів, і т. інш.); у<br>вибірковому контролі беруть участь особи, які здійснюють постійне<br>спостереження за конструкціями; при цьому оглядають всі доступні<br>для цього характерні конструкції з загальною оцінкою їхнього<br>стану, а також проводять детальний огляд частин конструкцій, які<br>знаходяться у безпосередній близькості до джерел агресивних<br>виділень;<br> - як наскрізний - у процесі проведення поточних ремонтів.<br>Максимальні проміжки часу (років) між роботами по періодичному<br>контролю стану металоконструкцій при експлуатації у середовищах зі<br>ступенем агресивного впливу:<br> - слабоагресивний - 8 років;<br> - середньоагресивний - 5 років;<br> - сильноагресивний - 3 роки.<br> При періодичному контролі встановлюють наявність відхилень у<br>технічному стані конструкцій та стані протикорозійного захисту в<br>порівнянні з результатом попереднього огляду, що виникли в<br>результаті впливу умов експлуатації та невиконання заходів,<br>рекомендованих у результаті проведення попереднього огляду, за<br>наступними показниками:<br> - ступенем агресивного впливу середовища;<br> - особливостями конструктивної форми, що сприяє прискоренню<br>корозії;<br> - невідповідності проекту матеріалів і товщини захисного<br>покриття;<br> - відхиленням у показниках електрохімічного захисту;<br> - наявності дефектів захисних покриттів;<br> - наявності ділянок поверхневої корозії;<br> - появі патьоків атмосферних опадів і технологічних розчинів<br>на конструкціях;<br> - ослабленню чи випаданню болтів, заклепок;<br> - наявності не передбачених проектом отворів;<br> - наявності деформацій елементів конструкцій;<br> - наявності джерел абразивного зносу;<br> - появі інших дефектів захисних покриттів і металу, а також<br>змін умов експлуатації, що створюють загрозу корозійного враження<br>конструкцій.<br> При виявленні постійно діючих джерел агресивних впливів<br>середовища, не передбачених у проекті, необхідно негайно<br>інформувати керівництво підприємства й авторів проекту і поставити<br>перед керівництвом підприємства питання про необхідність внесення<br>змін у проект протикорозійного захисту конструкцій.<br> Результати періодичного контролю необхідно враховувати при<br>призначенні термінів поточних ремонтів конструкцій.<br> Величини допустимих відхилень від проектних розмірів для<br>металевих конструкцій наведені у додатку 2.2.<br> 2.2.11. При огляді конструкцій, які експлуатуються у<br>агресивному середовищі, у процесі попередньої оцінки технічного<br>стану встановлюють:<br> - адгезію, залишкову товщину і площу ушкодження захисних<br>покриттів;<br> - площу поверхні конструкцій, яка покрита продуктами корозії,<br>вид та глибину проникнення корозії;<br> - можливість місцевого механічного очищення конструкцій від<br>продуктів корозії з метою проведення часткового відновлення<br>захисних покриттів;<br> - джерела агресивного впливу, що викликають місцеве<br>руйнування покриттів та корозію металу.<br> Після завершення попередньої оцінки технічного стану<br>виконують наступне:<br> - розробляють заходи щодо відновлення протикорозійного<br>захисту;<br> - розробляють рекомендації по зниженню агресивного впливу<br>середовища;<br> - прогнозують можливість подальшого руйнування захисних<br>покриттів та металу конструкцій з метою встановлення граничних<br>термінів проведення ремонтно-відновлювальних робіт, а також<br>проміжків часу до проведення першого періодичного контролю після<br>проведення ремонтно-відновлювальних робіт;<br> - розробляють протикорозійні заходи, необхідні для підтримки<br>огороджуючих конструкцій у придатному для експлуатації стані.<br> 2.2.12. При спостереженні за збереженням будівель та споруд у<br>галузі зв'язку потрібно:<br> - щорічно проводити за допомогою геодезичних інструментів<br>перевірку положення основних конструкцій виробничих будівель і<br>споруд на територіях, підроблених гірничими виробками, на<br>просадних ірунтах, а також на основах, що піддаються постійний<br>вібрації;<br> - підтримувати в належному стані планування землі біля<br>будівлі і споруди для відводу атмосферної води. Спланована<br>поверхня землі повинна мати нахил від стін будівлі. Брукування<br>навколо будівлі повинно бути в справному стані. Щілини між<br>асфальтовими і бетонними вимощеннями (тротуарами) і стінами<br>будівлі повинні бути розчищені, а потім закладені гарячим бітумом,<br>цементним розчином, смолою або м'ятою глиною;<br> - стежити за справним станом покрівлі та пристроїв для<br>відведення атмосферни