---

де E₀ - модуль пружності матеріалу труби, МПа;

F - площа поперечного перерізу стінки труби, м².

Температурні напруження необхідно враховувати в будь-якій закріпленій ділянці трубопроводу при будь-якій її довжині.

4. Основними елементами для компенсації трубопроводу є відводи та компенсатори: петлеподібнні, П-подібні, сильфонні тощо.

5. Здатність до компенсації відводу 90° визначається за формулою:

де- максимально припустиме поздовжнє переміщення трубопроводу від дії температури,

що може бути компенсовано відводом, м;

-довжина прямої ділянки трубопроводу від відводу до рухомої (ковзної) опори, м;

- радіус вигину відводу, м;

- зовнішній діаметр труб, м;

- розрахункова міцність, МПа;

- модуль пружності, МПа.

Схеми гнутого відводу й компенсатора показані на рисунку 3.

а

а - відвід; б - компенсатор

Рисунок 3 - Схеми гнутого відводу й компенсатора

5.3.2.6 Здатність до компенсації П-подібного компенсатора визначається за формулою:

де - максимально припустиме поздовжнє переміщення трубопроводу від дії температури, що може бути сприйнято компенсатором, м;

- виліт компенсатора, м;

_{- радіус вигину відводів компенсатора, м;
-довжина прямої ділянки компенсатора, м;}

_{- зовнішній діаметр труби, м;}

_{- напруження, що допускається за умов тривалої міцності, МПа.}

5.3.2.7 Максимально припустима відстань від осі компенсатора до осі нерухомої опори трубо
проводу , см, визначається за формулою:

5.3.2.8 Відстань від осі труби відводу до місця встановлення рухомої (ковзної) опори (рисунок 4)
визначається за формулою:

де К - коефіцієнт, обумовлений міцністю й пружними властивостями полімерного матеріалу труб, що визначається за формулою:

де- розрахункова міцність матеріалу труби, МПа.

а - на відводі; б - на трійниковому відгалуженні Рисунок 4 - Схеми розташування опор

5.3.2.9 У необхідних випадках здатність трубопроводів до компенсації може бути підвищена за
рахунок введення додаткових поворотів, спусків і підйомів.

10. Компенсація теплового лінійного подовження труб із полімерних матеріалів може забезпечуватися поздовжнім вигином при укладанні їх у вигляді "змійки" на опорі, ширина якої повинна допускати можливість відповідного вигину трубопроводу при перепаді температур.

11. У разі необхідності збільшення здатності до компенсації Г-, Z- і П-подібних елементів трубопроводів використовують метод попереднього розтягу (попереднього повздовжнього напруження) під час монтування трубопроводу.

6 ПРОЕКТУВАННЯ ВНУТРІШНЬОЇ КАНАЛІЗАЦІЇ ТА ВОДОСТОКІВ

6.1 Загальні вимоги

1. Системи внутрішньої каналізації будинків слід проектувати з каналізаційних труб, розрахованих на транспортування стічних вод з постійною температурою не нижче 75 °С із короткочасним підвищення її на не менше ніж 95 °С протягом не менше однієї хвилини.

2. Проектування системи каналізації з труб і фасонних виробів із різних полімерних матеріалів не допускається.

3. Системи внутрішніх водостоків для будинків висотою не більше 10 м допускається виконувати з безнапірних труб, при більшій висоті будинку для внутрішніх водостоків мають бути використані напірні труби, що здатні витримувати тиск водяного стовпа води, який відповідає проектній висоті будинку, протягом всього прогнозованого періоду експлуатації.

4. Труби з полімерних матеріалів слід прокладати із вживанням заходів щодо захисту їх поверхні від пливу прямого сонячного ультрафіолетового випромінювання - у шахтах, коробах, борознах тощо

У місцях можливого механічного ушкодження труб має бути використане приховане прокладання.

Допускається відкрите прокладання каналізаційних і водостічних трубопроводів у підвалах будинків, не обладнаних під виробничі, складські або службові приміщення, на горищах і в санвузлах будинків.

6.1.5 До місць прочищення трубопроводів із полімерних матеріалів повинен бути забезпечений
легкий доступ шляхом установлення дверцят, знімних щитів, ґрат тощо.

6.2 Розміри каналізаційних труб внутрішньої каналізації

Труби і фасонні вироби для внутрішньої каналізації повинні бути уніфіковані за номінальним зовнішнім діаметром: 32 мм, 40 мм, 50 мм, 75 мм, 90 мм, 110 мм і 160 мм. Товщина стінок труб і фасонних виробів та граничні відхили їх розмірів - згідно з чинними національними стандартами України.

6.3 Види та способи з'єднання труб внутрішньої каналізації

1. Трубопроводи для систем внутрішньої каналізації з'єднуються за допомогою розтрубних з'єднань із використанням ущільнювальних кілець.

2. У місцях переходу трубопроводу на чавунні або сталеві труби або для підведення до устаткування використовують переходи полімер-чавун та фланцеві з'єднання згідно з чинними національними стандартами України.

3. З'єднання трубопроводів, що відводять каналізаційні стоки, зі стояками повинно бути розтрубним із ущільнювальним кільцем або манжетою. При з'єднанні гладких труб між собою допускається застосування розтрубних муфт, при цьому розтрубні муфти мають бути закріплені на опорах.

4. Гладкі кінці чавунних деталей (випускні патрубки трапів, водостічні лійки тощо) слід з'єднувати з трубами з полімерних матеріалів із використанням розтрубних патрубків з ущільнювальними кільцями або манжетами.

5. З'єднання гладких кінців каналізаційних труб із полімерних матеріалів із розтрубом чавунної каналізаційної труби того ж діаметра слід виконувати із застосуванням спеціальних ущільнювальних кілець або манжет згідно з нормативною документацією, що затверджена у встановленому порядку.

6.4 Прокладання трубопроводів внутрішньої каналізації

6.4.1 При прокладанні каналізаційних стояків у комунікаційних шахтах, штробах, каналах і коробах огороджувальні конструкції повинні бути виконані згідно зі СНиП 2.04.01.

6.4.2 Місця проходу стояків через перекриття допускається зашпаровувати цементним роз
чином на всю товщину перекриття.

При прокладанні труб у перекритті їх слід обертати гідроізоляційним матеріалом без зазору.

3. Трубопроводи не повинні примикати впритул до поверхні будівельних конструкцій. Відстань у світлі між трубами й будівельними конструкціями має бути не менше 20 мм.

4. Компенсація температурного подовження трубопроводів повинна забезпечуватися за допомогою розтрубних з'єднань із ущільнювальними кільцями, що вставляються у звичайний або компенсаційний (подовжений) розтруб.

5. Доцільно передбачати жорстке й міцне кріплення санітарних приладів до будівельних конструкцій без передачі зусиль на трубопроводи.

6.5 Гідравлічний розрахунок трубопроводів

6.5.1 Діаметр каналізаційного стояка розраховується на пропускання розрахункової витрати
води за умови неможливості зривання гідравлічних затворів санітарно-технічних приладів,
приєднаних до цього стояка. При цьому величина розрідження, що виникає в стояку, не повинна
перевищувати мінімальну висоту гідравлічних затворів.

Усі відвідні каналізаційні трубопроводи, як правило, розраховуються так, щоб при розрахун
ковій витраті стоків вони працювали в безнапірному режимі. .

Водостічні стояки й з'єднання повинні бути герметичними при тиску води, рівному висоті стояка, і стійкими до забруднення та переповнення.

2. Припустима величина розрідження у вентильованому й невентильованому каналізаційному стояках не повинна перевищувати 0,9h₃, де h₃ - висота найменшого з гідравлічних затворів санітарно-технічних приладів, що приєднані до каналізаційного стояка.

3. Величина розрідження у вентильованому каналізаційному стояку визначається за формулою:

де- величина розрідження в стояку, мм вод. ст.;

- розрахункова витрата стоків, м³/с;

- кут приєднання поверхового відводу до стояка, град.;
- діаметр стояка (внутрішній), м;

- діаметр відводу відповідного поверху, м;

- робоча висота стояка, м.
Примітка. При слід приймати

6.5.4 Величина розрідження в не вентильованому каналізаційному стояку визначається за
формулою:

де- швидкість водоповітряної суміші, м/с, що визначається за формулою:

де- витрата повітря, що захоплюється стоками, які рухаються в стояку зверху донизу,

м³/с, визначається за формулою:

де - площа перетину стояка, м².

6.5.5 Ухил самопливного трубопроводу /_s визначається за формулою:

де- коефіцієнт гідравлічного опору трубопроводу (каналу);

- середня швидкість плину рідини, м/с;

- прискорення вільного падіння, м/с²;

- гідравлічний радіус потоку, м;

- безрозмірний показник ступеня, що характеризує режим турбулентного плину рідини
- перехідний (b_s < 2) або квадратичний (b_s = 2).

При b_s> 2 слід приймати b_s = 2.

де- емпіричний показник ступеня, що залежить від К_е

Число Рейнольдса визначається за формулою:

Число Рейнольдса визначається за формулою:

де - коефіцієнт кінематичної в'язкості рідини, м²/с. Для побутових стоків варто приймати

Середня швидкість плину рідини при неповному заповненні трубопроводу (каналу) визначається за формулою:

де - середня швидкість плину рідини при повному наповненні трубопроводу, м/с;

- гідравлічні радіуси при неповному і повному наповненні трубопроводу, м.

6.5.6 Витрата рідини визначається за формулою:

де - живий перетин потоку рідиниприданому наповненні трубопроводу, м², який

дорівнює:

Значення наведені у таблиці 2.

Таблиця 2

6.5.7 Діаметр безнапірного трубопроводу залежно від його наповнення й витрати стічної рідини допускається визначати за номограмою додатка Г.

6.6 Опори та кріплення

6.6.1 Кріпити трубопроводи каналізації та внутрішніх водостоків необхідно в місцях, зазначених
у проекті, дотримуючись наступних вимог:

кріплення повинні направляти зусилля, що виникають при подовженні трубопроводу, вбік з'єднань, які використовуються як компенсатори;

кріплення варто встановлювати поблизу розтрубів трубопроводів;

кріплення повинні забезпечити ухил і співвісність деталей трубопроводів;

встановлені на гладкому кінці труби кріплення повинні допускати розрахункові температурні подовження трубопроводу;

відстань між кріпленнями для трубопроводів із з'єднаннями на ущільнювальних кільцях повинна прийматися в залежності від матеріалу труби та з урахуванням рекомендацій виробника продукції;

при встановленні кріплень на фасонних виробах необхідно передбачати відстань для компенсації температурного подовження. При неможливості установлення кріплень на фасонному виробі, сусідні фасонні вироби закріплюють хомутами на відстанях, що забезпечують подовження фасонного виробу.

2. Вертикальні ділянки трубопроводу повинні мати кріплення, які встановлюються під розтрубом та (або) на патрубках, що використовуються для приєднання до мережі унітазів і трапів. На відвідних трубах від гідрозатворів кріплення не встановлюють.

3. Перед прокладанням трубопроводів і розміщенням кріплень необхідно міцно закріпити до будівельних конструкцій санітарні прилади, водостічні лійки й інші приймачі стічних вод. Металеві фасонні вироби деталі повинні мати самостійні кріплення, що запобігають передачі навантажень на труби.

4. При складанні фланцевих з'єднань трубопроводів забороняється усувати перекоси фланців шляхом нерівномірного натягування болтів і усунення зазорів між фланцями за допомогою клинових прокладок і шайб.

5. При прихованому прокладанні трубопроводів із полімерних матеріалів внутрішня поверхня борозен або каналів не повинна мати твердих гострих виступів.

6. При складанні нарізних з'єднань повинна бути дотримана співвісність металевих і пластмасових деталей. Поверхня різьблення деталі має бути рівною, чистою без задирок.

7 ПРОЕКТУВАННЯ ЗОВНІШНЬОГО ВОДОПРОВОДУ

7.1 З'єднання труб

7.1.1 Для з'єднання труб із полімерних матеріалів повинні використовуватися фасонні
вироби (деталі з'єднувальні) з аналогічного полімерного матеріалу згідно з ДСТУ Б В.2.5-18,
ДСТУ Б В.2.7-141, ДСТУ Б В.2.7-142, ДСТУ Б В.2.-178 та деталі з'єднувальні металеві та комбі
новані згідно з ДСТУ Б В.2.7-178, технічними свідоцтвами щодо можливості застосування в будів
ництві, затверджених Мінрегіонбудом України у встановленому порядку, та технічними умовами
України, що погоджені Мінрегіонбудом України у встановленому порядку.