Страница 2: ДСТУ EN 12094-9:2015. Протипожежна техніка. Системи газового пожежогасіння. Компоненти систем газового пожежогасіння. Частина 9. Вимоги до спеціальних пожежних сповіщувачів та методи їх випробовування (61577)

У випадку спеціальних пожежних сповіщувачів, розрахованих на експлуатування під постійним тиском газової вогнегасної речовини, виробник має вказувати максимальний і мінімальний робочий тиск, а також мінімальну температуру оточуючого середовища.

Спеціальні пожежні сповіщувачі, призначені для експлуатування під постійним тиском газової вогнегасної речовини, що забезпечується резервуаром для зберігання діоксиду вуглецю низького тиску, мають бути розраховані на робочий тиск не менше ніж 25 бар.

У випадку спеціальних пожежних сповіщувачів, розрахованих на експлуатування під постійно діючим зусиллям, виробник має вказувати максимальне та мінімальне зусилля.

Спеціальні пожежні сповіщувачі мають відповідати вимогам щодо номінальної температури спрацювання спринклерів згідно з EN 12259-1:1999+А1.

Під час випробовування згідно з вимогами EN 12259-1:1999+А1 (випробовування з визначен­ня температури спрацювання) спеціальні пожежні сповіщувачі мають відповідати вимогам щодо температури спрацювання, величини якої відповідають номінальним значенням температури спра­цювання спринклерів згідно з EN 12259-1:1999+А1.

Спеціальні пожежні сповіщувачі мають відповідати одному з класів за RTI за спрацюванням від теплового впливу, встановлених для спринклерів згідно з EN 12259-1:1999+А1. Випробовування потрібно проводити згідно з EN 12259-1:1999+А1 (визначення RTI), не визначаючи константу С, яку під час розраховування RTI приймають такою, що дорівнює нулеві.

Примітка. Формула для розраховування RTI у разі прийняття значення С таким, що дорівнює нулеві, набуває такого ви­гляду:

де ї_г — проміжок часу до спрацювання випробного зразка в секундах;

и — швидкість повітря у випробовувальній камері, у м/с, у момент спрацювання зразка;

ЛТ_еа — різниця між середньою температурою спрацювання компонента і температурою, за якою його монтували;

Значення середньої температури спрацювання визначають як середнє виміряних значень температури спрацювання ви­пробних зразків, підданих випробовуванню з визначання номінальної температури спрацювання.

ЛТд — різниця між температурою повітря у випробовувальній камері у момент спрацьовування випробного зразка і тем­пературою, за якою його монтували;

In — натуральний логарифм.

Після цього спеціальний пожежний сповіщувач має спрацьовувати належним чином під час випробовування відповідно до 5.6.

У спеціальному пожежному сповіщувачі, розрахованому на експлуатування під постійно діючим зусиллям, під час випробовування відповідно до 5.5 не повинні виявлятися ознаки погіршення стану.

Після цього спеціальний пожежний сповіщувач має спрацьовувати належним чином під час випробовування відповідно до 5.6.

Спеціальний пожежний сповіщувач має спрацьовувати належним чином під час випробову­вання відповідно до 5.6.

Випробний зразок потрібно випробовувати за заданих умов (тиску або зусилля), що забез­печують максимальну навантагу в умовах експлуатування.

Після піддавання спеціального пожежного сповіщувача, розрахованого на експлуатування під постійним тиском газової вогнегасної речовини, описаному вище випробовуванню на вплив підвищеної температури, під час його випробовування відповідно до 5.4.2 не повинні виявлятися ознаки погіршення стану і не повинні виникати витоки.

Після піддавання описаному вище випробовуванню на вплив підвищеної температури спе­ціальний пожежний сповіщувач має спрацьовувати належним чином під час випробовування відпо­відно до 5.6.

Після піддавання описаному вище випробовуванню на вплив підвищеної температури спе­ціальний пожежний сповіщувач має відповідати вимогам 4.3 під час випробовування згідно з EN 12259-1:1999+А1 (випробовування з визначання температури спрацювання).

Під час випробовування згідно з EN 12259-1:1999+А1 (міцність пускового елемента спринклерів) спеціальні пожежні сповіщувачі мають відповідати вимогам щодо міцності пускового елемента спринклерів згідно з EN 12259-1:1999+А1.

Під час випробовування згідно з EN 12259-1:1999+А1 (випробовування спринклерів на міцність їх корпусів) спеціальні пожежні сповіщувачі мають відповідати вимогам щодо міцності корпусу спринклера згідно з EN 12259-1:1999+А1.

Спеціальні пожежні сповіщувачі зі скляною колбою потрібно піддавати випробовуванню згідно з EN 12259-1:1999+А1 (випробовування на тепловий удар), вони мають відповідати вимогам EN 12259-1:1999+А1 щодо спринклерів із таким доповненням:

— після цього потрібно провести функційне випробовування відповідно до 5.6 цього стандарту.

Спеціальний пожежний сповіщувач потрібно піддати випробовуванню згідно з EN 12259-1:1999+А1 (випробовування з визначання стійкості до впливу низької температури), він має відповідати вимогам EN 12259-1:1999+А1 щодо спринклерів із таким доповненням:

— після цього потрібно провести функційне випробовування відповідно до 5.6 цього стандарту.

Після піддавання впливу корозійно-активного газового середовища відповідно до 5.7 спеціальні пожежні сповіщувачі мають спрацьовувати належним чином під час випробовування відповідно до 5.6.

Після піддавання впливу корозійно-активного газового середовища відповідно до 5.7 значення RTI спеціального пожежного сповіщувача не повинне перевищувати 130 % від відповідної величини RTI під час випробовування, передбаченого 4.4.

Під час випробовування відповідно до 5.8 у частинах компонента, виготовлених зі сплавів міді, тріщини виникати не повинні.

Якщо на належне спрацювання спеціального пожежного сповіщувача може негативно вплинути вібрація, то після піддавання вібрації відповідно до 5.9 у ньому не повинно виникати видимих ознак погіршення стану і він має спрацьовувати задовільно під час випробовування відповідно до 5.6.

1. загальний опис компонента, у тому числі перелік його особливостей і функцій;

2. технічний опис, що містить:

1. номінальну температуру спрацювання;

2. необхідну інформацію відповідно до 4.1;

3. інформацію, достатню для оцінювання сумісності з іншими компонентами системи (за потре­би, наприклад, механічної, електричної сумісності або сумісності програмного забезпечення);

3. інструкції щодо збирання і монтування;

4. інструкції з експлуатування;

5. інструкції щодо технічного обслуговування;

6. інструкції щодо регламентних випробовувань (за необхідності).

4. 1. Виробник має розробити конструкторську документацію, яку потрібно надавати випробо­вувальній лабораторії разом зі зразком (зразками) для випробовування. Ця документація має містити кресленики, специфікації, блок-схеми (за необхідності), електричні схеми (за необхідності), а також функційний опис, достатньою мірою докладні для забезпечення можливості перевіряння відповідності вимогам цього стандарту і загального оцінювання будови.

5. МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАННЯ

   1. Умови випробовування

Спеціальний пожежний сповіщувач потрібно збирати для випробовування відповідно до інструкцій виробника щодо збирання. Випробовування потрібно проводити за температури (25 ± 10) °С, за винят­ком випадків, коли для конкретного випробовування вказано інше.

Точність підтримування всіх параметрів випробовування дорівнює 5 %, якщо не вказано інше.

Кількість випрбних зразків (цифри або цифри в дужках) і послідовність випробовувань (літери А, В, ...) вказано у таблиці 1.

Таблиця 1 — Кількість випробних зразків і послідовність випробовувань

Кінець таблиці 1