ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА

Л И С Т

08.10.2003 N 5843


Державний комітет України з питань регуляторної політики та
підприємництва розглянув Ваш лист від 11.08.2003 N 1018 і
повідомляє.

У статті 3 Указу Президента України від 03.07.98 N 727/98
( 727/98 ) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності суб'єктів малого підприємництва" передбачено, що суб'єкт
підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно
обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми
виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без
урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану
вартість згідно із Законом України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ); 10 відсотків суми виручки від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у
разі включення податку на додану вартість до складу єдиного
податку.

Відповідно до статті 1 цього ж Указу ( 727/98 ) виручкою від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума,
фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на
розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з
продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно зі статтею 354 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) договір
підряду на капітальне будівництво укладається замовником з однією
будівельною організацією, а у випадках і в порядку, що
визначаються Радою Міністрів СРСР, з двома і більше будівельними
організаціями, які вправі як генеральний підрядчик на основі
договору субпідряду доручати виконання окремих комплексів робіт
спеціалізованим організаціям (стаття 164 цього Кодексу). Договір
на виконання робіт по монтажу устаткування укладається замовником
або з генеральним підрядчиком, або з поставщиком устаткування. За
згодою генерального підрядчика договори на виконання монтажних та
інших спеціальних робіт можуть укладатися замовником з монтажними
або іншими спеціалізованими організаціями.

Статтею 164 цього Кодексу ( 1540-06 ) визначено, що виконання
зобов'язання, що виникло з договору, може бути покладене в цілому
або в частині на третю особу, якщо це передбачено встановленими
правилами, а так само якщо третя особа зв'язана з однією з сторін
адміністративною підлеглістю або відповідним договором. У цьому
разі відповідальність за невиконання або неналежне виконання
зобов'язання несе сторона за договором, з якого воно виникло, якщо
законодавством Союзу РСР і Української РСР не передбачено, що
відповідальність несе безпосередній виконавець. Якщо з закону,
договору або з суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника
виконати зобов'язання особисто, кредитор повинен прийняти
виконання, запропоноване за боржника третьою особою.

Згідно зі статтею 332 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) за
договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій риск
певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а
замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

У відповідності зі статтею 355 Цивільного кодексу ( 1540-06 )
недоліки виконання робіт або використовуваних для робіт
матеріалів, допущені з вини підрядчика (або субпідрядчика),
повинні бути усунуті підрядчиком за свій рахунок.

Враховуючи викладені норми, якими передбачено право
підрядчика укладати договір з замовником, а потім самостійно, на
власний розсуд доручати на підставі договору виконання окремих
комплексів робіт субпідрядчику, Держпідприємництво України дійшло
висновку, що кошти, отримані підрядчиком на розрахунковий рахунок
від замовника будівельних робіт є виручкою від реалізації робіт
саме підрядчика, у розумінні статті 1 Указу Президента України
"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" ( 727/98 ), незалежно від того чи
перераховується частина цих коштів підрядчиком субпідрядній
організації, чи ні.

В.о. Голови К.О.Ващенко