Кодекс 1798-XII. Хозяйственный процессуальный кодекс Украины


<br> Господарський процесуальний кодекс України<br> <br> ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 6, ст.56 )<br> <br> { Вводиться в дію Постановою ВР <br> N 1799-XII ( <A HREF="2873">1799-12</A> ) від 06.11.91, ВВР, 1992, N 6, ст.57 }<br> <br>{ Iз змінами, внесеними згідно із Законами <br> N 3345-XII ( <A HREF="10332">3345-12</A> ) від 30.06.93, ВВР, 1993, N 33, ст.347<br> N 82/95-ВР ( <A HREF="17604">82/95-ВР</A> ) від 02.03.95, ВВР, 1995, N 14, ст.90<br> N 54/96-ВР ( <A HREF="24851">54/96-ВР</A> ) від 20.02.96, ВВР, 1996, N 9, ст.44 <br> N 251/97-ВР ( <A HREF="32093">251/97-ВР</A> ) від 13.05.97, ВВР, 1997, N 25, ст.171 }<br> <br> { Щодо визнання конституційними окремих положень див.<br> Рішення Конституційного Суду<br> N 13-рп/98 ( <A HREF="48232">v013p710-98</A> ) від 01.10.98 }<br> <br> { Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні<br> Конституційного Суду<br> N 3-рп/99 ( <A HREF="53731">v003p710-99</A> ) від 08.04.99 }<br> <br>{ Iз змінами, внесеними згідно із Законами <br> N 784-XIV ( <A HREF="58859">784-14</A> ) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 42-43, ст.378<br> N 1664-III ( <A HREF="68410">1664-14</A> ) від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 30, ст.233<br> N 2056-III ( <A HREF="72991">2056-14</A> ) від 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436 <br> N 2181-III ( <A HREF="73077">2181-14</A> ) від 21.12.2000 - набирає чинності <br> з 1 квітня 2001 року, ВВР, 2001, N 10, ст.44<br> N 2249-III ( <A HREF="77873">2249-14</A> ) від 18.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.56<br> N 2413-III ( <A HREF="81760">2413-14</A> ) від 17.05.2001, ВВР, 2001, N 31, ст.147<br> N 2539-III ( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від 21.06.2001, ВВР, 2001, N 36, ст.188 <br> N 2922-III ( <A HREF="93804">2922-14</A> ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.117 <br> N 3092-III ( <A HREF="96849">3092-14</A> ) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 32, ст.221 <br> N 761-IV ( <A HREF="137352">761-15</A> ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.246 <br> N 850-IV ( <A HREF="134191">850-15</A> ) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 35, ст.271 <br> N 1255-IV ( <A HREF="151315">1255-15</A> ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 11, ст.140<br> N 1892-IV ( <A HREF="172220">1892-15</A> ) від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 50, ст.538<br> N 2456-IV ( <A HREF="194028">2456-15</A> ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.260<br> N 2705-IV ( <A HREF="204815">2705-15</A> ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.427<br> N 2875-IV ( <A HREF="210877">2875-15</A> ) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.562<br> N 2900-IV ( <A HREF="215578">2900-15</A> ) від 22.09.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.1<br> N 3538-IV ( <A HREF="244374">3538-15</A> ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.295<br> N 3541-IV ( <A HREF="245061">3541-15</A> ) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.296<br> N 424-V ( <A HREF="275442">424-16</A> ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67<br> N 483-V ( <A HREF="274173">483-16</A> ) від 15.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.77<br> N 1012-V ( <A HREF="297079">1012-16</A> ) від 11.05.2007, ВВР, 2007, N 35, ст.483<br> N 513-VI ( <A HREF="417454">513-17</A> ) від 17.09.2008, ВВР, 2008, N 49, ст.361 }<br> <br> <br> { У тексті Кодексу слова "арбітр", "арбітри" у всіх<br> відмінках замінено словами "суддя", "судді" у відповідних<br> відмінках; слова "арбітражна колегія" замінено словами<br> "судова колегія" у відповідних відмінках; слова<br> "Республіка Крим" замінено словами "Автономна Республіка<br> Крим" у відповідних відмінках; слова "експерт" і<br> "експертиза" замінено відповідно словами "судовий<br> експерт" і "судова експертиза" у відповідних відмінках<br> згідно із Законом N 251/97-ВР ( <A HREF="32093">251/97-ВР</A> ) від 13.05.97 }<br> <br> { У тексті Кодексу слова "арбітражний", "доарбітражний" і<br> "арбітражний процес" у всіх відмінках замінено відповідно<br> словами "господарський", "досудовий" і "судовий процес"<br> у відповідних відмінках згідно із Законом<br> N 2539-III ( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від 21.06.2001 }<br> <br> <br> <a name="RI"></a>Р о з д і л I<br> <br> ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ<br> <br> <a name="S1"></a>Стаття 1. Право на звернення до господарського суду<br> <br> Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у<br>тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку<br>діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку<br>набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -<br>підприємства та організації), мають право звертатися до<br>господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю<br>господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних<br>прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття<br>передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання<br>правопорушенням.<br> У випадках, передбачених законодавчими актами України, до<br>господарського суду мають право також звертатися державні та інші<br>органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької<br>діяльності.<br> Угода про відмову від права на звернення до господарського<br>суду є недійсною.<br>{ Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законами N <A HREF="32093">251/97-ВР</A><br>від 13.05.97, N 850-IV ( <A HREF="134191">850-15</A> ) від 22.05.2003, N 483-V<br>( <A HREF="274173">483-16</A> ) від 15.12.2006 }<br> <br> <a name="S2"></a>Стаття 2. Порушення справ у господарському суді<br> <br> Господарський суд порушує справи за позовними заявами:<br> підприємств та організацій, які звертаються до господарського<br>суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;<br> державних та інших органів, які звертаються до господарського<br>суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;<br> прокурорів та їх заступників, які звертаються до<br>господарського суду в інтересах держави;<br> Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в<br>інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією<br>( <A HREF="28944">254к/96-ВР</A> ) та законами України.<br> Прокурор, який звертається до господарського суду в<br>інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому<br>полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність<br>їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою<br>здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.<br> Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою<br>заявою будь-кого з кредиторів, боржника.<br>( Стаття 2 в редакції Закону N <A HREF="32093">251/97-ВР</A> від 13.05.97; із змінами,<br>внесеними згідно із Законами N 784-XIV ( <A HREF="58859">784-14</A> ) від 30.06.99,<br>N 2249-III ( <A HREF="77873">2249-14</A> ) від 18.01.2001, N 2539-III ( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від<br>21.06.2001 )<br> <br>( Офіційне тлумачення положень статті 2 див. в Рішенні<br>Конституційного Суду N 3-рп/99 ( <A HREF="53731">v003p710-99</A> ) від 08.04.99 )<br> <br> <br> <a name="S3"></a>Стаття 3. Мова судочинства<br> <br> Мова судочинства визначається статтею 21 Закону України "Про<br>мови в Українській РСР" ( <A HREF="705">8312-11</A> ).<br>( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2539-III<br>( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від 21.06.2001 )<br> <br> <a name="S4"></a>Стаття 4. Законодавство, яке застосовується при вирішенні<br> господарських спорів<br> <br> Господарський суд вирішує господарські спори на підставі<br>Конституції України ( <A HREF="28944">254к/96-ВР</A> ), Закону України "Про<br>господарські суди" ( <A HREF="3027">1142-12</A> ), цього Кодексу, інших законодавчих<br>актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких<br>надана Верховною Радою України.<br> Господарський суд не застосовує акти державних та інших<br>органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.<br> Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість<br>яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж<br>ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються<br>правила міжнародного договору.<br> Господарський суд у випадках, передбачених законом або<br>міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.<br> Господарський суд вирішує господарські спори у сфері<br>державних закупівель з урахуванням особливостей, визначених<br>Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні<br>кошти" ( <A HREF="66843">1490-14</A> ).<br> У разі відсутності законодавства, що регулює спірні відносини<br>за участю іноземного суб'єкта підприємницької діяльності,<br>господарський суд може застосовувати міжнародні торгові звичаї.<br> Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти,<br>неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке<br>регулює спірні відносини.<br>{ Стаття 4 в редакції Закону N <A HREF="32093">251/97-ВР</A> від 13.05.97; із змінами,<br>внесеними згідно із Законом N 424-V ( <A HREF="275442">424-16</A> ) від 01.12.2006 }<br> <br> <a name="S4-1"></a>Стаття 4-1. Форми судового процесу<br> <br> Господарські суди вирішують господарські спори у порядку<br>позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.<br> Господарські суди розглядають справи про банкрутство у<br>порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням<br>особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення<br>платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"<br>( <A HREF="4346">2343-12</A> ).<br>( Кодекс доповнено статтею 4-1 згідно із Законом N <A HREF="32093">251/97-ВР</A> від<br>13.05.97; із змінами, внесеними згідно із Законом N 784-XIV<br>( <A HREF="58859">784-14</A> ) від 30.06.99 )<br> <br> <a name="S4-2"></a>Стаття 4-2. Рівність перед законом і судом<br> <br> Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах<br>рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.<br>( Кодекс доповнено статтею 4-2 згідно із Законом N 2539-III<br>( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від 21.06.2001 )<br> <br> <a name="S4-3"></a>Стаття 4-3. Змагальність<br> <br> Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах<br>змагальності.<br> <br> Сторони та інші особи, які беруть участь у справі,<br>обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.<br> <br> Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які<br>беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних<br>обставин справи і правильного застосування законодавства.<br>( Кодекс доповнено статтею 4-3 згідно із Законом N 2539-III<br>( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від 21.06.2001 )<br> <br> <a name="S4-4"></a>Стаття 4-4. Гласність розгляду справ<br> <br> Розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком<br>випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної,<br>комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з<br>сторін обгрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і<br>подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.<br> <br> Про розгляд справи у закритому засіданні або про відхилення<br>клопотання з цього приводу виноситься ухвала.<br> <br> Судовий процес фіксується технічними засобами та<br>відображається у протоколі судового засідання у порядку,<br>встановленому цим Кодексом.<br>( Кодекс доповнено статтею 4-4 згідно із Законом N 2539-III<br>( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від 21.06.2001 )<br> <br> <a name="S4-5"></a>Стаття 4-5. Судові рішення<br> <br> Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття<br>обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал,<br>постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються<br>іменем України.<br> <br> Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів<br>тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими<br>законами України.<br> <br> Усі судові рішення викладаються у письмовій формі.<br>( Кодекс доповнено статтею 4-5 згідно із Законом N 2539-III<br>( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від 21.06.2001 )<br> <br> <a name="S4-6"></a>Стаття 4-6. Склад господарського суду<br> <br> Справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею<br>одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього<br>суду, залежно від категорії і складності справи, може бути<br>розглянуто колегіально у складі трьох суддів.<br> <br> Перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських<br>судів здійснюється апеляційними господарськими судами колегією<br>суддів у складі трьох суддів.<br> <br> Перегляд у касаційному порядку рішень місцевих і апеляційних<br>господарських судів здійснюється Вищим господарським судом України<br>колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості<br>суддів.<br>( Кодекс доповнено статтею 4-6 згідно із Законом N 2539-III<br>( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від 21.06.2001 )<br> <br> <br> <a name="S4-7"></a>Стаття 4-7. Порядок прийняття судових рішень і вирішення<br> питань щодо розгляду справи<br> <br> Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення<br>усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально -<br>більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання,<br>що виникають у процесі розгляду справи.<br> <br> Жодний із суддів не має права утримуватися від голосування.<br>Головуючий суддя голосує останнім.<br> <br> Суддя, не згодний з рішенням більшості складу колегії суддів,<br>зобов'язаний підписати процесуальний документ і має право викласти<br>письмово свою окрему думку, яка долучається до справи, але не<br>оголошується.<br> <br> Підготовку проектів судових рішень здійснює головуючий<br>колегії суддів або за його дорученням - будь-який суддя цієї<br>колегії.<br>( Кодекс доповнено статтею 4-7 згідно із Законом N 2539-III<br>( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від 21.06.2001 )<br> <br> <a name="RII"></a>Р о з д і л II<br> <br> ДОСУДОВЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ<br> ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРIВ<br> <br> <a name="S5"></a>Стаття 5. Основні положення досудового врегулювання<br> господарського спору<br> <br> Сторони застосовують заходи досудового врегулювання<br>господарського спору за домовленістю між собою.<br> <br> ( Частину другу статті 5 виключено на підставі Закону<br>N 2705-IV ( <A HREF="204815">2705-15</A> ) від 23.06.2005 )<br> <br> Порядок досудового врегулювання спорів визначається цим<br>Кодексом, якщо інший порядок не встановлено діючим на території<br>України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських<br>відносин.<br> <br> ( Частину четверту статті 5 виключено на підставі Закону<br>N 2705-IV ( <A HREF="204815">2705-15</A> ) від 23.06.2005 )<br> <br> Порядок досудового врегулювання господарських спорів не<br>поширюється на спори про визнання договорів недійсними, спори про<br>визнання недійсними актів державних та інших органів, підприємств<br>та організацій, які не відповідають законодавству і порушують<br>права та охоронювані законом інтереси підприємств та організацій<br>(далі - акти), спори про стягнення заборгованості за<br>опротестованими векселями, спори про стягнення штрафів<br>Національним банком України з банків та інших фінансово-кредитних<br>установ, а також на спори про звернення стягнення на заставлене<br>майно.<br>( Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N <A HREF="17604">82/95-ВР</A> від<br>02.03.95, N <A HREF="32093">251/97-ВР</A> від 13.05.97, N 1664-III ( <A HREF="68410">1664-14</A> ) від<br>20.04.2000, N 2249-III ( <A HREF="77873">2249-14</A> ) від 18.01.2001, N 2413-III<br>( <A HREF="81760">2413-14</A> ) від 17.05.2001, N 2705-IV ( <A HREF="204815">2705-15</A> ) від 23.06.2005 )<br> <br> <a name="S6"></a>Стаття 6. Порядок пред'явлення претензії<br> <br> Підприємства та організації, що порушили майнові права і<br>законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані<br>поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.<br> Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси<br>порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником<br>цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.<br> У претензії зазначаються:<br> а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії<br>та підприємства, організації, яким претензія пред'являється; дата<br>пред'явлення і номер претензії;<br> б) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази,<br>що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні<br>акти;<br> в) вимоги заявника;<br> г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає<br>грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;<br> д) перелік документів, що додаються до претензії, а також<br>інших доказів.<br> Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в<br>оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є<br>у другої сторони, можуть не додаватись до претензії із зазначенням<br>про це у претензії. До претензії про сплату грошових коштів може<br>додаватися платіжна вимога-доручення на суму претензії.<br> Претензія підписується повноважною особою підприємства,<br>організації або їх представником та надсилається адресатові<br>рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.<br>{ Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2539-III<br>( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від 21.06.2001, N 3541-IV ( <A HREF="245061">3541-15</A> ) від 15.03.2006 }<br> <br> <br> <a name="S7"></a>Стаття 7. Порядок і строки розгляду претензії<br> <br> Претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з<br>дня одержання претензії.<br> В тих випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами<br>або договором передбачено право перепровірки забракованої<br>продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії,<br>пов'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів),<br>розглядаються протягом двох місяців.<br> Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для її<br>розгляду, вони витребуються у заявника із зазначенням строку їх<br>подання, який не може бути менше п'яти днів, не враховуючи часу<br>поштового обігу. При цьому перебіг строку розгляду претензії<br>зупиняється до одержання витребуваних документів чи закінчення<br>строку їх подання. Якщо витребувані документи у встановлений строк<br>не надійшли, претензія розглядається за наявними документами.<br> При розгляді претензії підприємства та організації в разі<br>необхідності повинні звірити розрахунки, провести судову<br>експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового<br>врегулювання спору.<br> Підприємства та організації, що одержали претензію,<br>зобов'язані задовольнити обгрунтовані вимоги заявника.<br>( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2705-IV<br>( <A HREF="204815">2705-15</A> ) від 23.06.2005 )<br> <br> <a name="S8"></a>Стаття 8. Повідомлення заявника про результати розгляду<br> претензії<br> <br> Про результати розгляду претензії заявник повідомляється у<br>письмовій формі.<br> У відповіді на претензію зазначаються:<br> а) повне найменування і поштові реквізити підприємства,<br>організації, що дають відповідь, та підприємства чи організації,<br>яким надсилається відповідь; дата і номер відповіді; дата і номер<br>претензії, на яку дається відповідь;<br> б) коли претензію визнано повністю або частково, - визнана<br>сума, назва, номер і дата розрахункового документа на<br>перерахування цієї суми чи строк та засіб задоволення претензії,<br>якщо вона не підлягає грошовій оцінці;<br> в) коли претензію відхилено повністю або частково, - мотиви<br>відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи,<br>що обгрунтовують відхилення претензії;<br> г) перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.<br> Коли претензію відхилено повністю або частково, заявникові<br>повинно бути повернуто оригінали документів, одержаних з<br>претензією, а також надіслано документи, що обгрунтовують<br>відхилення претензії, якщо їх немає у заявника претензії.<br> Відповідь на претензію підписується повноважною особою<br>підприємства, організації або їх представником та надсилається<br>рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.<br> Якщо претензію про сплату грошових коштів, до якої додано<br>платіжну вимогу-доручення, визнано повністю або частково, у<br>платіжній вимозі-дорученні зазначається визнана сума.<br> Платіжні вимоги-доручення виконуються установами банків у<br>порядку, встановленому Національним банком України.<br> За необгрунтоване списання у безспірному порядку претензійної<br>суми винна сторона сплачує другій стороні штраф у розмірі 10<br>процентів від списаної суми.<br>{ Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законами N <A HREF="32093">251/97-ВР</A><br>від 13.05.97, N 2539-III ( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від 21.06.2001, N 2922-III<br>( <A HREF="93804">2922-14</A> ) від 10.01.2002, N 3541-IV ( <A HREF="245061">3541-15</A> ) від 15.03.2006 }<br> <br> <br> <br> ( Статтю 9 виключено на підставі Закону N 2705-IV ( <A HREF="204815">2705-15</A> )<br>від 23.06.2005 )<br> <br> <br> <a name="S10"></a>Стаття 10. Досудове врегулювання розбіжностей,<br> що виникають під час укладення<br> господарських договорів<br> <br> Спори, що виникають при укладенні господарських договорів,<br>можуть бути подані на вирішення господарського суду.<br>( Стаття 10 в редакції Закону N 2413-III ( <A HREF="81760">2413-14</A> ) від<br>17.05.2001, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2705-IV<br>( <A HREF="204815">2705-15</A> ) від 23.06.2005 )<br> <br> <a name="S11"></a>Стаття 11. Досудове врегулювання спорів,<br> що виникають у разі зміни та розірвання<br> господарських договорів<br> <br> Підприємство чи організація, які вважають за необхідне<br>змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій<br>стороні за договором.<br> Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну<br>чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів<br>після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не<br>досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі<br>неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу<br>поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на<br>вирішення господарського суду.<br>( Стаття 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2413-III<br>( <A HREF="81760">2413-14</A> ) від 17.05.2001, N 2705-IV ( <A HREF="204815">2705-15</A> ) від 23.06.2005 )<br> <br> <br> <a name="RIII"></a>Р о з д і л III<br> <br> Підвідомчість справ господарським судам.<br> Підсудність справ.<br> ( Назва розділу III в редакції Закону N <A HREF="32093">251/97-ВР</A> від 13.05.97 )<br> <br> <a name="S12"></a>Стаття 12. Справи, підвідомчі господарським судам<br> <br> Господарським судам підвідомчі:<br> <br> 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні,<br>розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо<br>приватизації майна, та з інших підстав, крім:<br>{ Щодо провадження справ додатково див. Закон N 483-V ( <A HREF="274173">483-16</A> )<br>від 15.12.2006 }<br> <br> спорів про приватизацію державного житлового фонду;<br> <br> спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних<br>умов;<br> <br> спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також<br>тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи<br>відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою<br>сторін;<br> <br> спорів, що виникають із публічно-правових відносин та<br>віднесені до компетенції Конституційного Суду України та<br>адміністративних судів;<br> <br> інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та<br>міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;<br> <br> 2) справи про банкрутство;<br> <br> 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету<br>України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими<br>актами до їх компетенції;<br> <br> 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах<br>між господарським товариством та його учасником (засновником,<br>акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між<br>учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що<br>пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням<br>діяльності цього товариства, крім трудових спорів.<br>{ Щодо провадження справ додатково див. Закон N 483-V ( <A HREF="274173">483-16</A> )<br>від 15.12.2006 }<br> <br> Підвідомчий господарським судам спір може бути передано<br>сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів<br>про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при<br>укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів,<br>пов'язаних із задоволенням державних потреб.<br>{ Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законами N <A HREF="17604">82/95-ВР</A><br>від 02.03.95, N <A HREF="32093">251/97-ВР</A> від 13.05.97, N 2249-III ( <A HREF="77873">2249-14</A> ) від<br>18.01.2001, N 483-V ( <A HREF="274173">483-16</A> ) від 15.12.2006 }<br> <br> <a name="S13"></a>Стаття 13. Справи, підсудні місцевим господарським судам<br> <br> Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі<br>справи, підвідомчі господарським судам.<br>( Стаття 13 в редакції Законів N <A HREF="32093">251/97-ВР</A> від 13.05.97,<br>N 2539-III ( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від 21.06.2001 )<br> <br> <br> ( Статтю 14 виключено на підставі Закону N 2539-III<br>( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від 21.06.2001 )<br> <br> <br> <a name="S15"></a>Стаття 15. Територіальна підсудність справ<br> господарському суду <br> <br> Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та<br>розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання<br>договорів недійсними розглядаються господарським судом за<br>місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на<br>користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно,<br>виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.<br> <br> Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських<br>договорів та з інших підстав, а також справи про визнання<br>недійсними актів розглядаються господарським судом за<br>місцезнаходженням відповідача.<br> <br> Справи у спорах за участю кількох відповідачів<br>розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з<br>відповідачів за вибором позивача. Справи у спорах за участю<br>боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса<br>таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за<br>виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за<br>місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого<br>напису нотаріуса за вибором позивача.<br> <br> Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею<br>відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору<br>визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті<br>залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.<br> <br> Місце розгляду справи з господарського спору, в якому<br>однією з сторін є апеляційний господарський суд, господарський суд<br>Автономної Республіки Крим, господарський суд області, міст Києва<br>та Севастополя, визначає Вищий господарський суд.<br> <br> Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за<br>місцезнаходженням боржника.<br>{ Стаття 15 із змінами, внесеними згідно із Законами N <A HREF="32093">251/97-ВР</A><br>від 13.05.97, N 2539-III ( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від 21.06.2001, N 3538-IV<br>( <A HREF="244374">3538-15</A> ) від 15.03.2006 }<br> <br> <a name="S16"></a>Стаття 16. Виключна підсудність справ<br> <br> Віднесені до підсудності господарського суду справи у спорах,<br>що виникають з договору перевезення, в яких одним з відповідачів є<br>орган транспорту, розглядаються господарським судом за<br>місцезнаходженням цього органу.<br> Справи у спорах про право власності на майно або про<br>витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення<br>перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом<br>за місцезнаходженням майна.<br> Справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної<br>власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення<br>порушення.<br> Справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний<br>орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова<br>палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада<br>міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та<br>Севастопольська міські ради або обласні, Київська і<br>Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи,<br>матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються<br>господарським судом міста Києва.<br> <br> ( Частину п'яту статті 16 виключено на підставі Закону<br>N 1892-IV ( <A HREF="172220">1892-15</A> ) від 24.06.2004 )<br> <br> <br> Справи у спорах між господарським товариством та його<br>учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який<br>вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами)<br>господарського товариства, що пов'язані із створенням, діяльністю,<br>управлінням та припиненням діяльності цього товариства,<br>розглядаються господарським судом за місцезнаходженням<br>господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром<br>юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.<br>{ Стаття 16 із змінами, внесеними згідно із Законами N <A HREF="32093">251/97-ВР</A><br>від 13.05.97, N 2539-III ( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від 21.06.2001, N 850-IV<br>( <A HREF="134191">850-15</A> ) від 22.05.2003, N 1255-IV ( <A HREF="151315">1255-15</A> ) від 18.11.2003,<br>N 1892-IV ( <A HREF="172220">1892-15</A> ) від 24.06.2004, N 483-V ( <A HREF="274173">483-16</A> ) від<br>15.12.2006 }<br> <br> <a name="S17"></a>Стаття 17. Передача справ з одного господарського суду до<br> іншого господарського суду<br> <br> Якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали<br>справи надсилаються господарським судом за встановленою<br>підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви<br>або винесення ухвали про передачу справи.<br> <br> Ухвалу про передачу справи за підсудністю може бути<br>оскаржено.<br> <br> Справа, прийнята господарським судом до свого провадження з<br>додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по<br>суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала<br>підсудною іншому господарському суду.<br> <br> Якщо після відводу суддів неможливо розглянути справу в<br>господарському суді, до підсудності якого відноситься справа, то<br>Голова Вищого господарського суду України або його заступник мають<br>право витребувати будь-яку справу, що є у провадженні місцевого<br>господарського суду, і передати її на розгляд до іншого місцевого<br>господарського суду.<br>( Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N <A HREF="32093">251/97-ВР</A><br>від 13.05.97, в редакції Закону N 2539-III ( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від<br>21.06.2001 )<br>( Розділ III в редакції Закону N <A HREF="10332">3345-12</A> від 30.06.93 )<br> <br> <a name="RIV"></a>Р о з д і л IV<br> <br> УЧАСНИКИ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ<br> <br> <a name="S18"></a>Стаття 18. Склад учасників судового процесу<br> <br> До складу учасників судового процесу входять: сторони, треті<br>особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у<br>випадках, передбачених цим Кодексом.<br>( Стаття 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N <A HREF="32093">251/97-ВР</A><br>від 13.05.97 )<br> <br> <a name="S19"></a>Стаття 19. Суддя<br> <br> Суддею є посадова особа господарського суду. Процесуальний<br>статус судді визначається Законом "Про господарські суди"<br>( <A HREF="3027">1142-12</A> ) та цим Кодексом.<br> <br> <a name="S20"></a>Стаття 20. Відвід судді<br> <br> Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає<br>відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь<br>в судовому процесі, або буде встановлено інші обставини, що<br>викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь<br>в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у<br>разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.<br> При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити<br>самовідвід.<br> З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та<br>прокурор, який бере участь в судовому процесі.<br> Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій<br>формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього<br>можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор<br>дізналися після початку розгляду справи по суті.<br> Питання про відвід судді вирішується головою господарського<br>суду або заступником голови господарського суду, а про відвід<br>заступника голови - головою господарського суду, який виносить з<br>цього приводу ухвалу в триденний строк з дня надходження заяви.<br>Якщо голова господарського суду прийняв справу до свого<br>провадження, питання про його відвід вирішується президією Вищого<br>господарського суду України в триденний строк з дня надходження<br>заяви про відвід.<br>( Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законами N <A HREF="32093">251/97-ВР</A><br>від 13.05.97, N 2539-III ( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від 21.06.2001 )<br> <br> <a name="S21"></a>Стаття 21. Сторони в судовому процесі<br> <br> Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами -<br>можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1<br>цього Кодексу.<br> Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або<br>в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи<br>оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.<br> Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено<br>позовну вимогу.<br>( Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N <A HREF="32093">251/97-ВР</A><br>від 13.05.97 )<br> <br> <a name="S22"></a>Стаття 22. Права та обов'язки сторін<br> <br> Сторони користуються рівними процесуальними правами.<br> Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити<br>з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських<br>засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів,<br>заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення<br>господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх<br>питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти<br>клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати<br>судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом<br>порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами,<br>наданими їм цим Кодексом.<br> Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм<br>процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і<br>охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до<br>всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин<br>справи.<br> Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити<br>підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за<br>умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання<br>спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій<br>частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних<br>вимог.<br> Відповідач має право визнати позов повністю або частково.<br> Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення<br>розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії<br>суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і<br>охоронювані законом інтереси.<br>( Стаття 22 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2413-III<br>( <A HREF="81760">2413-14</A> ) від 17.05.2001, N 2539-III ( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від<br>21.06.2001 )<br> <br> <a name="S23"></a>Стаття 23. Участь у справі кількох позивачів та відповідачів<br> <br> Позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох<br>відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої<br>сторони виступає в судовому процесі самостійно.<br> <br> <a name="S24"></a>Стаття 24. Залучення до участі у справі іншого відповідача.<br> Заміна неналежного відповідача<br> <br> Господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до<br>прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю<br>ініціативою до участі у справі іншого відповідача.<br> <br> ( Частину другу статті 24 виключено на підставі Закону<br>N 2705-IV ( <A HREF="204815">2705-15</A> ) від 23.06.2005 )<br> <br> Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов<br>подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може<br>за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити<br>заміну первісного відповідача належним відповідачем.<br> Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного<br>відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається<br>заново.<br>( Стаття 24 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2413-III<br>( <A HREF="81760">2413-14</A> ) від 17.05.2001, N 2705-IV ( <A HREF="204815">2705-15</A> ) від 23.06.2005 )<br> <br> <a name="S25"></a>Стаття 25. Процесуальне правонаступництво<br> <br> В разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому<br>рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок<br>реорганізації підприємства чи організації господарський суд<br>здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це<br>в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу<br>правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій<br>вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.<br> Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового<br>процесу.<br> <br> <a name="S26"></a>Стаття 26. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги<br> на предмет спору<br> <br> Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет<br>спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським<br>судом, подавши позов до однієї або двох сторін.<br> Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу<br>господарський суд виносить ухвалу.<br> Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет<br>спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.<br>( Стаття 26 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2413-III<br>( <A HREF="81760">2413-14</A> ) від 17.05.2001, N 2705-IV ( <A HREF="204815">2705-15</A> ) від 23.06.2005 )<br> <br> <br> <a name="S27"></a>Стаття 27. Треті особи, які не заявляють самостійних<br> вимог на предмет спору<br> <br> Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет<br>спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або<br>відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення<br>з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки<br>щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі<br>також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи<br>господарського суду.<br> У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб<br>про вступ у справу на стороні позивача або відповідача<br>зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або<br>допустити до участі у справі.<br> <br> ( Частину третю статті 27 виключено на підставі Закону<br>N 2413-III ( <A HREF="81760">2413-14</A> ) від 17.05.2001 )<br> <br> Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у<br>справі вирішується господарським судом, який виносить з цього<br>приводу ухвалу.<br> Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються<br>процесуальними правами i несуть процесуальні обов'язки сторін,<br>крім права на зміну підстави i предмета позову, збільшення чи<br>зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову<br>або визнання позову.<br>( Стаття 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2413-III<br>( <A HREF="81760">2413-14</A> ) від 17.05.2001 )<br> <br> <a name="S28"></a>Стаття 28. Представники сторін і третіх осіб<br> <br> Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи,<br>що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та<br>установчими документами, через свого представника.<br> Керівники підприємств та організацій, інші особи,<br>повноваження яких визначені законодавством або установчими<br>документами, подають господарському суду документи, що посвідчують<br>їх посадове становище.<br> Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи,<br>повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені<br>підприємства, організації. Довіреність видається за підписом<br>керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується<br>печаткою підприємства, організації.<br> Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної<br>особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право<br>йому надано установчими або іншими документами.<br> Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді<br>особисто або через представників, повноваження яких<br>підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.<br>( Стаття 28 в редакції Закону N <A HREF="32093">251/97-ВР</A> від 13.05.97 ) <br> <br> <a name="S29"></a>Стаття 29. Участь прокурора у розгляді справ<br> <br> Прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а<br>також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за<br>позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для<br>представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у<br>справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання<br>про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити<br>суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших<br>осіб. <br> <br> У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої<br>прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого<br>здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений<br>орган набуває статусу позивача.<br> <br> Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє<br>господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.<br> <br> Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і<br>користується правами сторони, крім права на укладення мирової<br>угоди. <br> <br> Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє<br>позивача права вимагати вирішення спору по суті.<br> <br> Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах<br>держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і<br>вимагати вирішення спору по суті.<br>( Стаття 29 в редакції Законів N <A HREF="32093">251/97-ВР</A> від 13.05.97,<br>N 2539-III ( <A HREF="82508">2539-14</A> ) від 21.06.2001, із змінами, внесеними<br>згідно із Законом N 3092-III ( <A HREF="96849">3092-14</A> ) від 07.03.2002 )<br> <br> <a name="S30"></a>Стаття 30. Участь у процесі посадових осіб та інших<br> працівників підприємств, установ, організацій,<br> державних та інших органів<br> <br> В судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші<br>працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших<br>органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що<br>виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право<br>знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати<br>докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.<br> Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду<br>на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у<br>справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій<br>формі.<br> <br> <a name="S31"></a>Стаття 31. Участь в судовому процесі судового експерта<br> <br> В судовому процесі може брати участь судовий експерт.<br> Права, обов'язки та відповідальність судового експерта<br>визначаються цим Кодексом та Законом України "Про судову<br>експертизу" ( <A HREF="12552">4038-12</A> ).<br> Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду<br>з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо<br>поставлених йому питань. Висновок робиться у письмовій формі.<br> Судовий експерт, оскільки це необхідно для дачі висновку,<br>має право знайомитися з матеріалами справи, брати участь в огляді<br>та дослідженні доказів, просити господарський суд про надання йому<br>додаткових матеріалів.<br> Судовий експерт має право відмовитись від дачі висновку,<br>якщо наданих йому матеріалів недостатньо або якщо він не має<br>необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку.<br> Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі,<br>мають право заявити відвід судовому експерту, якщо він особисто,<br>прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи,<br>якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, а<br>також з мотивів його некомпетентності.<br> Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі<br>до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише<br>у випадку, коли про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися<br>після початку розгляду справи по суті.<br> Питання про відвід вирішується суддею, який виносить з цього<br>приводу ухвалу.<br>( Стаття 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N <A HREF="32093">251/97-ВР</A><br>від 13.05.97 )<br> <br> <a name="RV"></a>Р о з д і л V<br> <br> ДОКАЗИ<br> <br> <a name="S32"></a>Стаття 32. Поняття і види доказів<br> <br> Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких<br>господарський суд у визначеному законом порядку встановлює<br>наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і<br>заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для<br>правильного вирішення господарського спору.<br> Ці дані встановлюються такими засобами:<br> письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;<br> поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть<br>участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді<br>пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в<br>судовому процесі, мають бути викладені письмово.<br> <br> <a name="S33"></a>Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів<br> <br> Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона<br>посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.<br> Докази подаються сторонами та іншими учасниками<br>судового процесу.<br> <br> <a name="S34"></a>Стаття 34. Належність і допустимість доказів<br> <br> Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають<br>значення для справи.<br> Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні<br>бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть<br>підтверджуватись іншими засобами доказування.<br> <br> <a name="S35"></a>Стаття 35. Підстави звільнення від доказування<br> <br> Обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не<br>потребують доказування.<br> Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого<br>органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї<br>справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких<br>беруть участь ті самі сторони.<br> Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є<br>обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань,<br>чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.<br> Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є<br>обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені<br>судом і мають значення для вирішення спору.<br> Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не<br>доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути<br>спростовано в загальному порядку.<br> <br> <br> <a name="S36"></a>Стаття 36. Письмові докази<br> <br> Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані<br>про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.<br> Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином<br>засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише<br>частина документа, подається засвідчений витяг з нього.<br> Оригінали документів подаються, коли обставини справи<br>відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими<br>документами, а також в інших випадках на вимогу господарського<br>суду.<br> <br> <a name="S37"></a>Стаття 37. Речові докази<br> <br> Речовими доказами є предмети, що своїми властивостями<br>свідчать про обставини, які мають значення для правильного<br>вирішення спору.<br> <br> <a name="S38"></a>Стаття 38. Витребування доказів<br> <br> Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський<br>суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій<br>незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні<br>для вирішення спору. Господарський суд має право знайомитися з<br>доказами безпосередньо в місці їх знаходження.<br> Господарський суд може витребувати докази також до подання<br>позову як запобіжний захід у порядку, встановленому статтями<br>43-1 - 43-10 цього Кодексу.<br> Сторона, прокурор, які порушують клопотання перед<br>господарським судом про витребування доказів, повинні докладно<br>зазначити: який доказ вимагається, підстави, з яких вони вважають,<br>що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які<br>можуть підтвердити ці докази.<br> Господарський суд може уповноважити на одержання таких<br>доказів заінтересовану сторону.<br>( Стаття 38 із змінами, внесеними згідно із Законом N 850-IV<br>( <A HREF="134191">850-15</A> ) від 22.05.2003 )<br> <br> <a name="S39"></a>Стаття 39. Огляд та дослідження письмових і речових<br> доказів у місці їх знаходження<br> <br> Господарський суд може провести огляд та дослідження<br>письмових і речових доказів у місці їх знаходження в разі<br>складності подання цих доказів.<br> За результатами огляду та дослідження складається протокол,<br>який підписується суддею. Протокол приєднується до матеріалів<br>справи.<br> <br> <a name="S40"></a>Стаття 40. Повернення письмових i речових доказів<br> <br> Оригінали письмових доказів, що є у справі, за клопотанням<br>підприємств та організацій повертаються їм після вирішення<br>господарського спору та подання засвідчених копій цих доказів.<br> Речові докази, які знаходяться в господарському суді, після<br>вирішення спору повертаються підприємствам та організаціям, від<br>яких їх було одержано, або передаються стороні, за якою<br>господарський суд визнав право на ці речі.<br> <br> <a name="S41"></a>Стаття 41. Призначення і проведення судової експертизи<br> <br> Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні<br>господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський<br>суд призначає судову експертизу.<br> Учасники судового процесу мають право пропонувати<br>господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим<br>експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським<br>судом в ухвалі.<br> Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним<br>організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють<br>необхідними для цього знаннями. Особа, яка проводить судову<br>експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе<br>обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.<br> Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі,<br>мають право до початку проведення судової експертизи заявити<br>відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у<br>частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.<br> <br> <a name="S42"></a>Стаття 42. Висновок судового експерта<br> <br> Висновок судового експерта повинен містити докладний опис<br>проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і<br>обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.<br>Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія<br>його надсилається сторонам.<br> Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються<br>обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з<br>приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у<br>висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.<br> <br> У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку<br>судового експерта господарський суд може призначити додаткову<br>судову експертизу.<br> <br> При необхідності господарський суд може призначити повторну<br>судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому<br>експерту.<br> <br> Висновок судового експерта для господарського суду не є<br>обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами,<br>встановленими статтею 43 цього Кодексу.<br> <br> Відхилення господарським судом висновку судового експерта<br>повинно бути мотивованим у рішенні.<br> <br> <a name="S43"></a>Стаття 43. Оцінка доказів<br> <br> Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім<br>переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному<br>розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,<br>керуючись законом.<br> <br> Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь<br>встановленої сили.<br> <br> Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими<br>інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для<br>господарського суду не є обов'язковим.<br> <br> <a name="RV-1"></a>Розділ V-1<br> Запобіжні заходи<br> <br> <a name="S43-1"></a>Стаття 43-1. Підстави вжиття запобіжних заходів<br> <br> Особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для<br>неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також<br>підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза<br>їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою<br>про вжиття запобіжних заходів до подання позову.<br> <br> <a name="S43-2"></a>Стаття 43-2. Види запобіжних заходів<br> <br> Запобіжні заходи включають:<br> <br> 1) витребування доказів;<br> <br> 2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з<br>порушенням прав;<br> <br> 3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої<br>вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.<br> <br> <a name="S43-3"></a>Стаття 43-3. Заява про вжиття запобіжних заходів<br> <br> Заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити:<br> <br> 1) найменування господарського суду, до якого подається<br>заява;<br> <br> 2) найменування заявника і особи, щодо якої просять вжити<br>запобіжні заходи, їх поштові адреси; документи, що підтверджують<br>за заявником-громадянином статус суб'єкта підприємницької<br>діяльності;<br> <br> 3) вид і суть запобіжного заходу;<br> <br> 4) обставини, якими заявник обгрунтовує необхідність вжиття<br>запобіжних заходів;<br> <br> 5) перелік документів та інших доказів, що додаються до<br>заяви;<br> <br> 6) підпис заявника або його представника, якщо заява<br>подається представником.<br> <br> До заяви про вжиття запобіжних заходів додаються документи,<br>які підтверджують сплату державного мита у встановлених законом<br>порядку і розмірі. Разом з заявою про вжиття запобіжних заходів<br>подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять<br>вжити запобіжні заходи.<br> <br> Заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом<br>десяти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів.<br>Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як<br>заходи забезпечення позову.<br> <br> <a name="S43-4"></a>Стаття 43-4. Порядок розгляду заяви про вжиття запобіжних<br> заходів<br> <br> Заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше<br>двох днів з дня її подання господарським судом, в районі<br>діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з<br>повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка їх не перешкоджає<br>розглядові заяви.<br> <br> У разі обгрунтованої вимоги заявника заява про вжиття<br>запобіжних заходів розглядається лише за його участю без<br>повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи.<br> <br> Господарський суд має право вимагати від заявника додати до<br>заяви будь-який наявний у нього доказ про порушення або загрозу<br>порушення його прав.<br> <br> Господарський суд може зобов'язати заявника забезпечити його<br>вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню<br>запобіжними заходами, яка вноситься на депозит господарського<br>суду. Розмір застави визначається господарським судом з<br>урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим від<br>розміру заявленої шкоди.<br> <br> Про вжиття запобіжних заходів господарський суд виносить<br>ухвалу, в якій зазначає обрані запобіжні заходи, підстави їх<br>обрання, порядок і спосіб їх виконання, розмір застави, якщо така<br>призначена. Копії ухвали надсилаються заявнику та особі, щодо якої<br>мають бути вжиті запобіжні заходи, негайно після її винесення. У<br>разі винесення ухвали за участю заявника без повідомлення особи,<br>щодо якої просять вжити запобіжні заходи, копія ухвали<br>надсилається особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, негайно<br>після її виконання.<br> <br> У разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього<br>Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою<br>цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в<br>задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.<br> <br> <a name="S43-5"></a>Стаття 43-5. Наслідки подання заяви про вжиття запобіжних<br> заходів, що не відповідає вимогам закону<br> <br> Суддя, встановивши, що заяву про вжиття запобіжних заходів<br>подано без додержання вимог, викладених у статті 43-3 цього<br>Кодексу, або не оплачено державним митом, виносить ухвалу про<br>залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому<br>строк для виправлення недоліків.<br> <b