Криминально-процессуальный Кодекс Украины ( от статьи 237 к статье 449)


Кримінально-процесуальний кодекс України ( від статті 237 до статті 449 ) ( ст.1 - ст.93-1 ( 1001-05 ) ( ст.94 - ст.236-8 ( 1002-05 ) Розділ третій ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Г л а в а 23 ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДДЕЮ( Назва глави 23 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 237. Питання, які з'ясовуються суддею при попередньому розгляді справи У справі, що надійшла від прокурора, суддя з'ясовує щодокожного з обвинувачених такі питання: 1) чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла; 2) чи немає підстав для закриття справи або її зупинення; 3) чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимогцього Кодексу; 4) чи немає підстав для зміни, скасування або обраннязапобіжного заходу; 5) чи не було допущено під час порушення справи, провадженнядізнання або досудового слідства таких порушень вимог цьогоКодексу, без усунення яких справа не може бути призначена досудового розгляду. За клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чизаконного представника, потерпілого чи його представника суддяз'ясовує також питання про те, чи немає підстав для притягнення докримінальної відповідальності інших осіб. За клопотанням прокурора, потерпілого чи його представникасуддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав длякваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу,яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин чи дляпред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не булопред'явлено.( Стаття 237 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 986-VIII( 986-08 ) від 30.08.72, Законами N 2464-XII ( 2464-12 ) від17.06.92, N 1483-III ( 1483-14 ) від 22.02.2000, в редакції ЗаконуN 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з29.06.2001 ) ( Статтю 238 виключено на підставі Закону N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) ( Статтю 239 виключено на підставі Закону N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 240. Порядок попереднього розгляду справи Попередній розгляд справи здійснюється суддею одноособово зобов'язковою участю прокурора. Про день попереднього розглядусправи повідомляються також інші учасники процесу, однак їх неявкане перешкоджає розгляду справи. Попередній розгляд справи починається з доповіді прокуроращодо можливості призначення справи до судового розгляду. Якщо всудове засідання з'явились інші учасники судового розгляду, вонивисловлюють свої думки щодо питань, зазначених у статті 237 цьогоКодексу, та заявлених ними клопотань. Прокурор висловлює своюдумку щодо клопотань, заявлених іншими учасниками судовогорозгляду. Постанова судді виноситься в нарадчій кімнаті. При попередньому розгляді справи ведеться протокол.( Стаття 240 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 117-VIII( 117-08 ) від 30.08.71; в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001; із змінами,внесеними згідно із Законом N 3150-IV ( 3150-15 ) від 30.11.2005 ) Стаття 241. Строки попереднього розгляду справи Справа повинна бути призначена до попереднього розгляду непізніше десяти діб, а у разі складності справи - не пізнішетридцяти діб з дня надходження її до суду.( Стаття 241 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) ( Статтю 242 виключено на підставі Закону N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) ( Статтю 243 виключено на підставі Закону N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 244. Рішення судді за результатами попереднього розгляду справи За результатами попереднього розгляду справи суддя своєюпостановою приймає одне з таких рішень: 1) про призначення справи до судового розгляду; 2) про зупинення провадження в справі; 3) про повернення справи прокуророві; 4) про направлення справи за підсудністю; 5) про закриття справи; 6) про повернення справи на додаткове розслідування.( Стаття 244 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-XII( 2464-12 ) від 17.06.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 245. Призначення справи до судового розгляду За наявності достатніх підстав для розгляду справи в судовомузасіданні суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість,виносить постанову про призначення справи до судового розгляду. У постанові повинні бути зазначені: місце і дата їївинесення, посада і прізвище судді, прізвище, ім'я і по батьковіобвинуваченого, підстави призначення справи до розгляду, статтяКримінального кодексу, за якою пред'явлено обвинувачення, тарішення з інших питань, пов'язаних з підготовкою справи дорозгляду. Постанова судді оскарженню не підлягає, на неї не може бутивнесено подання прокурором.( Стаття 245 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-XII( 2464-12 ) від 17.06.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 246. Повернення справи на додаткове розслідування При попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативичи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чизаконного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їхпредставників своєю постановою повертає справу на додатковерозслідування у випадках, коли під час порушення справи,провадження дізнання або досудового слідства були допущені такіпорушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не можебути призначена до судового розгляду. За клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чизаконного представника суддя вправі повернути справу на додатковерозслідування для притягнення до кримінальної відповідальностіінших осіб, якщо окремий розгляд справи щодо них неможливий. Заклопотанням прокурора, потерпілого чи його представника суддя можеповернути справу на додаткове розслідування і у випадках наявностіпідстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтеюКримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більштяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке доцього не було пред'явлено. У постанові суддя зазначає підстави повернення справи надодаткове розслідування і може вказати, які слідчі дії повиннібути проведені при додатковому розслідуванні. В постанові такожповинно бути вирішено питання про запобіжний захід щодообвинуваченого. Копія постанови протягом трьох діб після її винесеннянадсилається сторонам. На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторониможуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справарозглядається по першій інстанції апеляційним судом - касаційніподання чи скарги до касаційного суду.( Стаття 246 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) ( Статтю 247 виключено на підставі Закону N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 248. Закриття справи При наявності обставин, передбачених статтею 6, частиноюпершою статті 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 цього Кодексу,суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовуєзапобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову іконфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази,зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом. Копія постанови протягом трьох діб після її винесеннянадсилається сторонам. На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторониможуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справарозглядається по першій інстанції апеляційним судом - касаційніподання чи скарги до касаційного суду.( Стаття 248 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1851-IX( 1851-09 ) від 23.03.77, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001; із змінами,внесеними згідно із Законом N 2670-III ( 2670-14 ) від12.07.2001 ) Стаття 249. Зупинення справи і направлення її за підсудністю Коли при попередньому розгляді справи з'ясується, щообвинувачений зник і місцеперебування його невідоме, суддявиносить постанову про зупинення провадження в справі до розшукуобвинуваченого. У разі захворювання обвинуваченого, що виключає можливістьйого участі в судовому розгляді справи, суддя своєю постановоюзупиняє провадження в справі до його видужання. Встановивши, що справа не підсудна суду, на розгляд якоговона надійшла, суддя виносить постанову про направлення справи запідсудністю. Постанова про зупинення справи чи направлення її запідсудністю оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесеноподання прокурором.( Стаття 249 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 249-1. Повернення справи прокурору Суддя своєю постановою повертає справу прокурору у разі, якщопрокурором були суттєво порушені вимоги статей 228-232 цьогоКодексу, для усунення виявлених порушень. Постанова про повернення справи прокурору оскарженню непідлягає, на неї може бути внесення подання прокурором.( Кодекс доповнено статтею 249-1 згідно із Законом N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) ( Статтю 250 виключено на підставі Закону N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 251. Особливості попереднього розгляду в справах, які порушуються за скаргою потерпілого Скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які цимКодексом встановлені щодо обвинувального висновку (статті 223 і224 цього Кодексу). Суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушитисправу, приймає одне із таких рішень: 1) залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідаєвимогам, зазначеним у частині першій цієї статті, та повертає їїособі, яка подала скаргу; 2) за наявності до того підстав відмовляє в порушеннікримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору; 3) за наявності достатніх даних, які вказують на вчиненнязлочину, передбаченого частиною першою статті 27 цього Кодексу,порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду. Підсудному не пізніше як за три доби до дня слухання справиповинна бути вручена копія скарги потерпілого, копія постановисудді про порушення кримінальної справи та повістка про викликйого в судове засідання. Зустрічні обвинувачення в справах про злочини, зазначені вчастині першій статті 27 цього Кодексу, можуть бути об'єднані водну справу. На постанову про відмову в порушенні кримінальної справипротягом семи діб з дня її винесення особа, яка подала скаргу,вправі подати апеляцію до апеляційного суду.( Стаття 251 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) ( Статтю 252 виключено на підставі Закону N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 253. Питання, які підлягають вирішенню суддею в зв'язку з підготовкою справи до судового розгляду Прийнявши рішення про призначення справи до судовогорозгляду, суддя вирішує такі питання: 1) про призначення захисника у випадках, коли його участь усправі є обов'язковою; 2) про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу; 3) про визнання особи законним представником обвинуваченого,потерпілою, відповідачем, представником потерпілого, позивача,відповідача, якщо рішення про це не було прийняте під часрозслідування справи; 4) про визнання потерпілого цивільним позивачем, якщо позовне був заявлений під час розслідування справи; 5) про список осіб, які підлягають виклику в судовезасідання, та витребування додаткових доказів; 7) про заходи щодо забезпечення цивільного позову; 8) про виклик у необхідних випадках перекладача; 10) про розгляд справи у відкритому чи закритому судовомузасіданні; 11) про день і місце судового розгляду справи; 12) всі інші питання, які стосуються підготовчих до суду дій. За наявності підстав вважати, що в стадії судового розглядувідповідно до статті 299 цього Кодексу будуть досліджуватися лишедеякі докази або вони не будуть досліджуватися взагалі, суддявправі викликати в судове засідання лише тих осіб чи витребуватилише ті докази, про допит чи дослідження яких надійшли клопотаннявід учасників судового розгляду. Суддя не вправі відмовити учасникам судового розгляду удослідженні в стадії судового розгляду доказів, якщо вони єналежними і допустимими.( Стаття 253 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3780-XII( 3780-12 ) від 23.12.93, N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, вредакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуваєчинності з 29.06.2001 ) Стаття 254. Вручення підсудному копії обвинувального висновку і повідомлення про день розгляду справи в суді Копія обвинувального висновку і повістка про виклик до судувручаються підсудному під розписку не пізніше як за три доби додня розгляду справи в суді. У копіях обвинувального висновку тадодатках до нього, що вручаються підсудному, з метою забезпеченнябезпеки осіб, які підлягають виклику в судове засідання, їх адресине зазначаються. ( Частину другу статті 254 виключено на підставі ЗаконуN 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з29.06.2001 ) Якщо зазначені в цій статті документи складено мовою, якою неволодіє підсудний, вони вручаються підсудному перекладеними найого рідну мову або іншу мову, якою він володіє. Всі інші особи повідомляються про день розгляду справи в судів той же строк. Свідки, експерти, перекладачі викликаються до суду повісткою.Особи, щодо яких були застосовані заходи безпеки, викликаються всудове засідання виключно через орган, який здійснює ці заходи. Якщо підсудний неповнолітній, то копія обвинувальноговисновку вручається йому і його законному представникові.( Стаття 254 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 1381-XIV ( 1381-14 ) від13.01.2000, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуваєчинності з 29.06.2001 ) Стаття 255. Забезпечення права на ознайомлення з матеріалами справи Після призначення справи до судового розгляду суддя повинензабезпечити прокуророві, підсудному, його захисникові,потерпілому, цивільному позивачеві і їх представникам, коли вонипро це заявлять клопотання, можливість ознайомитися з матеріаламисправи, а цивільному відповідачеві і його представникові - зматеріалами, що стосуються цивільного позову. Зазначені особимають право робити з матеріалів необхідні виписки. Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, якіберуть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення непред'являються.( Стаття 255 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1381-XIV( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 2533-III ( 2533-14 ) від21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 256. Строки призначення справи до розгляду в суді Справа повинна бути призначена до розгляду в суді не пізнішедесяти діб, а у випадках складності справи - не пізніше двадцятидіб з дня попереднього її розгляду.( Стаття 256 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Г л а в а 24 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ Стаття 257. Безпосередність, усність судового розгляду Суд першої інстанції при розгляді справи повиненбезпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних,потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речовідокази, оголосити протоколи та інші документи. Судове засідання по кожній справі відбувається безперервно,крім часу, призначеного для відпочинку.( Стаття 257 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3129-XII( 3129-12 ) від 22.04.93 ) Стаття 258. Незмінність складу суду при розгляді справи Кожна справа повинна бути розглянута в одному й тому ж складісуддів. Коли хто-небудь із суддів позбавлений можливостіпродовжувати брати участь у засіданні, він повинен бути заміненийіншим суддею, і розгляд справи розпочинається з початку, завинятком випадків, передбачених статтею 259 цього Кодексу. Якщо із складу суду вибуває головуючий, розгляд справивідкладається. Стаття 259. Запасний народний засідатель У справі, для розгляду якої необхідний значний час, може бутивикликаний запасний народний засідатель. Запасний народнийзасідатель перебуває в залі судового засідання з початку розглядусправи і в разі вибуття народного засідателя із складу судузаміняє його. Коли запасний засідатель при цьому не вимагає відновленнясудових дій з початку, розгляд справи продовжується. Стаття 260. Головуючий в судовому засіданні Головуючий в судовому засіданні керує судовим засіданням,спрямовуючи судове слідство на забезпечення здійснення сторонамисвоїх прав, усуває з судового слідства все те, що не стосуєтьсярозглядуваної справи, і забезпечує належний високий рівеньсудового процесу. Коли хто-небудь з учасників судового розгляду заперечує протидій головуючого, які обмежують або порушують їх права, цезаперечення заноситься до протоколу.( Стаття 260 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 261. Рівність прав сторін у судовому розгляді Сторона обвинувачення (прокурор, а також потерпілий,цивільний позивач та їх представники) і сторона захисту(підсудний, захисник і законний представник, цивільний відповідачі його представник) користуються рівними правами на заявленнявідводів і клопотань, подання доказів, участь в їх дослідженні тадоведенні їх переконливості, виступ у судових дебатах, оскарженняпроцесуальних рішень суду.( Стаття 261 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 262. Участь підсудного в судовому розгляді Розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбуваєтьсяз участю підсудного, явка якого до суду є обов'язковою. Розгляд справи при відсутності підсудного допускається лише увиняткових випадках: 1) коли підсудний перебуває за межами України і ухиляєтьсявід явки до суду; 2) коли справу про злочин, за який не може бути призначенопокарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянутиу його відсутності. Проте суд має право і в цьому разі визнатиявку підсудного обов'язковою.( Стаття 262 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2857-XII( 2857-12 ) від 15.12.92 ) Стаття 263. Права підсудного під час судового розгляду В судовому засіданні підсудний має право: 1) заявляти відводи; 1-1) на колегіальний розгляд справи у випадках, передбаченихзаконом; 2) мати захисника або взяти захист своїх інтересів на себе; 3) заявляти клопотання і висловлювати свою думку проклопотання інших учасників судового розгляду; 4) подавати докази, просити суд про приєднання до справидокументів, про виклик свідків, про призначення експертизи івитребування інших доказів; 5) давати показання по суті справи в кожний момент судовогослідства або відмовитися давати показання і відповідати назапитання; 6) просити суд про оголошення доказів, що є в справі; 7) задавати питання іншим підсудним, свідкам, експертові,спеціалістові, потерпілому, цивільному позивачеві і цивільномувідповідачеві; 8) брати участь в огляді речових доказів, місця вчиненнязлочину і документів; 9) брати участь у судових дебатах; 10) звертатися до суду з останнім словом.( Стаття 263 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 3780-XII ( 3780-12 ) від23.12.93, N 305/94-ВР ( 305/94-ВР ) від 20.12.94, N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 264. Участь прокурора в судовому засіданні Участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою, крімвипадків: 1) коли розглядаються справи про злочини, передбаченічастиною першою статті 27 цього Кодексу; 2) коли він відмовився від підтримання державногообвинувачення. Прокурор, керуючись вимогами закону і своїм внутрішнімпереконанням, підтримує перед судом державне обвинувачення, подаєдокази, бере участь у дослідженні доказів, заявляє клопотання івисловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судовогорозгляду, викладає свої міркування з приводу застосуваннякримінального закону і міри покарання щодо підсудного. Коли в результаті судового розгляду прокурор прийде допереконання, що дані судового слідства не підтверджуютьпред'явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитисявід обвинувачення і у своїй постанові викласти мотиви відмови. Вцьому випадку суд роз'яснює потерпілому та його представнику їхправо вимагати продовження розгляду справи і підтримуватиобвинувачення. Прокурор пред'являє або підтримує пред'явлений цивільнийпозов, якщо цього вимагає охорона прав фізичних чи юридичних осібабо державних інтересів.( Стаття 264 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, Законом N 2857-XII ( 2857-12 ) від15.12.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) ( Статтю 265 виключено на підставі Закону N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 266. Участь захисника в судовому розгляді Захисник сприяє підсудному в здійсненні його прав і в захистійого законних інтересів. Захисник має право на побачення зпідсудним, бере участь у дослідженні доказів, порушує перед судомклопотання про витребування і приєднання до справи нових доказів,що виправдують підсудного або пом'якшують його відповідальність,заявляє інші клопотання, викладає суду свою думку про клопотанняінших учасників судового розгляду. Захисник бере участь у судових дебатах, висловлюючи суду своюдумку про значення перевірених доказів у справі, про наявністьобставин, які виправдовують підсудного чи пом'якшують йоговідповідальність, а також свої міркування з приводу застосуваннякримінального закону та міри покарання.( Стаття 266 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3780-XII( 3780-12 ) від 23.12.93 ) Стаття 267. Участь потерпілого в судовому розгляді Потерпілий під час судового розгляду справи має право: даватипоказання; заявляти відводи і клопотання; висловлювати свою думкупро клопотання інших учасників судового розгляду; давати поясненняз приводу досліджуваних судом обставин справи; подавати докази,задавати питання свідкам, експертові, спеціалістові і підсудним;брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів,документів, а в справах, зазначених у частині першій статті 27цього Кодексу, - підтримувати обвинувачення. Потерпілий може братиучасть у судових дебатах. У разі відмови прокурора від обвинувачення потерпілий вправівимагати продовження розгляду справи. У цьому випадку вінпідтримує обвинувачення.( Стаття 267 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 268. Участь цивільного позивача і цивільного відповідача в судовому розгляді Цивільний позивач і цивільний відповідач та їх представникимають право: бути присутніми при розгляді справи в суді, заявлятивідводи і клопотання, висловлювати свою думку про клопотання іншихучасників судового розгляду, давати пояснення, брати участь удослідженні доказів і в судових дебатах щодо доведеності вчиненнязлочину і його цивільно-правових наслідків. ( Статтю 269 виключено на підставі Указу ПВР N 117-VIII( 117-08 ) від 30.08.71 ) Стаття 270. Участь перекладача в судовому розгляді У випадках, передбачених статтею 19 цього Кодексу, в судовезасідання запрошується перекладач. При допиті німого або глухого запрошується особа, яка розумієїх знаки. Щодо цієї особи діють правила, встановлені цим Кодексомдля перекладача. Стаття 270-1. Участь спеціаліста в судовому розгляді У необхідних випадках в судове засідання може бути викликанийспеціаліст, який бере участь у судовому слідстві стосовно доправил, встановлених статтею 128-1 цього Кодексу.( Кодекс доповнено статтею 270-1 згідно з Указом ПВР N 117-VIII( 117-08 ) від 30.08.71 ) Стаття 271. Розпорядок судового засідання Підтримання порядку під час судового засідання покладаєтьсяна головуючого. Всі учасники судового розгляду, а також всі присутні в залісудового засідання повинні беззаперечно виконувати розпорядженняголовуючого про додержання порядку в судовому засіданні. Всі учасники судового розгляду звертаються до суду, даютьсвої показання і роблять заяви стоячи. Відступати від цьогоправила можна лише з дозволу головуючого. Особи молодші за шістнадцять років, коли вони не єпідсудними, потерпілими або свідками в справі, не допускаються дозалу суду. Стаття 272. Заходи, які застосовуються до порушників порядку судового засідання Якщо підсудний порушить порядок засідання або не підкоритьсярозпорядженням головуючого, останній попереджає підсудного про те,що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з залузасідання. При повторному порушенні порядку судового засіданняпідсудного за ухвалою суду можна видалити з залу засіданнятимчасово або на весь час судового розгляду справи. У цьомувипадку вирок після його винесення негайно оголошуєтьсяпідсудному. В разі невиконання розпорядження головуючого прокурором,громадським обвинувачем, захисником чи громадським захисникомголовуючий робить їм попередження. При дальшому непідкореннібудь-якої із зазначених осіб розпорядженням головуючого розглядсправи за ухвалою суду може бути відкладено, якщо неможливо безшкоди для справи замінити цю особу іншою. Одночасно суд повідомляєпро це відповідно вищестоящого прокурора, Міністерство юстиціїУкраїни, кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. За непідкорення розпорядженню головуючого або порушенняпорядку під час судового засідання свідок, потерпілий, цивільнийпозивач, цивільний відповідач та інші громадяни несутьвідповідальність за частиною 1 статті 185-3 Кодексу України проадміністративні правопорушення.( Стаття 272 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, N 9166-XI ( 9166-11 ) від 04.05.90,Законом N 3780-XII ( 3780-12 ) від 23.12.93 ) Стаття 273. Порядок винесення ухвал у судовому засіданні В усіх питаннях, які вирішуються судом під час судовогорозгляду, суд виносить ухвали. Ухвали про направлення справи дляпровадження додаткового розслідування, при вирішенні питань,зазначених у статтях 276, 278 і 279 цього Кодексу, про закриттясправи, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, прозастосування заходів безпеки, про відводи і про призначенняекспертизи, а також окремі ухвали виносяться судом у нарадчійкімнаті і викладаються у вигляді окремого документа, якийпідписується всім складом суду. Всі інші ухвали можуть за розсудом суду виноситися або узазначеному вище порядку, або після наради суддів на місці ззанесенням ухвали до протоколу судового засідання. Ухвали, винесені судом під час судового розгляду, підлягаютьоголошенню, крім ухвал, що виносяться в порядку, передбаченомучастиною третьою статті 52-1 і частиною першою статті 52-3 цьогоКодексу. При одноособовому розгляді справи в зазначених у цій статтівипадках суддя виносить постанови.( Стаття 273 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, Законами N 2464-XII ( 2464-12 ) від17.06.92, N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 274. Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді Під час розгляду справи суд, при наявності до того підстав,може своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний західщодо підсудного. При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюсуд повинен керуватися відповідними статтями глави 13 цьогоКодексу. Стаття 275. Межі судового розгляду Розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних ітільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. В разі необхідності доповнити чи змінити пред'явленеобвинувачення або порушити кримінальну справу по новомуобвинуваченню чи щодо нових осіб суд додержується правил,установлених в статтях 276, 277, 278 цього Кодексу.( Стаття 275 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 276. Вирішення питання про нове обвинувачення Коли дані судового слідства вказують, що підсудний вчинив щей інший злочин, по якому обвинувачення не було йому пред'явлено,суд за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника, незупиняючи розгляду справи, виносить ухвалу, а суддя - постанову,якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора. У тих випадках, коли нове обвинувачення тісно зв'язане зпочатковим і окремий розгляд їх неможливий, вся справаповертається для додаткового розслідування. Після додаткового розслідування справа направляється до судув загальному порядку. На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесеннясторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справарозглядається по першій інстанції апеляційним судом - касаційніподання чи скаргу до касаційного суду.( Стаття 276 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII( 2464-12 ) від 17.06.92, N 2857-XII ( 2857-12 ) від 15.12.92, вредакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуваєчинності з 29.06.2001 ) Стаття 277. Зміна обвинувачення в суді Під час судового розгляду до закінчення судового слідствапрокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення. Зміна обвинувачення не допускається, якщо цим будуть порушеніправила про підсудність чи обов'язковість проведення досудовогослідства. У цьому випадку за наявності до того підстав прокурорзаявляє клопотання про повернення справи на додатковерозслідування. Прийшовши до переконання, що пред'явлене особі обвинуваченняпотрібно змінити, прокурор виносить постанову, в якій формулюєнове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. Прокуророголошує постанову і вручає її копії підсудному, його захиснику ізаконному представнику, потерпілому, позивачу, відповідачу і їхпредставникам. Постанова долучається до справи. Якщо в постанові прокурора ставиться питання про застосуваннякримінального закону, який передбачає відповідальність за менштяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення, то судроз'яснює потерпілому та його представнику їх право підтримуватиобвинувачення у раніше пред'явленому обсязі. Якщо потерпілий та його представник відмовились підтримуватиобвинувачення у раніше пред'явленому обсязі, а також у всіх іншихвипадках, суд роз'яснює підсудному, що той буде захищатись всудовому засіданні від нового обвинувачення, після чого відкладаєрозгляд справи не менше ніж на три доби для надання підсудному,його захиснику і законному представнику можливості підготуватисьдо захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням підсудногоцей строк може бути скорочений. Після закінчення цього строкурозгляд справи продовжується.( Стаття 277 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 278. Вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи Суд, встановивши під час судового слідства, що злочин вчинилабудь-яка з осіб, не притягнутих до кримінальної відповідальності,за клопотанням прокурора, потерпілого або його представникавиносить мотивовану ухвалу, а суддя - постанову, якими провчинення цього злочину повідомляє прокурора або направляє всепровадження в справі для проведення досудового слідства чидізнання.( Стаття 278 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-XII( 2464-12 ) від 17.06.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 279. Вирішення питання про притягнення до відповідальності за завідомо неправдиві показання, неправильний переклад і неправдивий висновок Одночасно з постановленням вироку суд своєю ухвалою, а суддяпостановою вправі поставити перед прокурором питання пропритягнення до відповідальності свідка, потерпілого, експерта абоперекладача за завідомо неправдиві показання, висновок чинеправильний переклад.( Стаття 279 в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 280. Відкладення і зупинення розгляду справи Коли справа не може бути розглянута в даному судовомузасіданні в зв'язку з неявкою кого-небудь з викликаних осіб або взв'язку з необхідністю витребувати нові докази, суд відкладаєрозгляд справи і вживає необхідних заходів для виклику осіб, що нез'явилися в судове засідання, або для витребування нових доказів. Коли підсудний ухилився від суду або коли він захворів напсихічну або іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає розглядсправи, суд зупиняє провадження в справі щодо цього підсудного дойого розшуку або видужання і продовжує розгляд справи щодо іншихпідсудних, якщо в справі притягнуто до відповідальності декількохосіб. Розшук підсудного, який ухилився від суду, оголошуєтьсяухвалою суду чи постановою судді. Коли необхідно відкласти розгляд справи, суд зобов'язаний дозакриття судового засідання вислухати всі клопотання учасниківсудового розгляду і розв'язати їх.( Стаття 280 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-XII( 2464-12 ) від 17.06.92 ) Стаття 281. Направлення справи на додаткове розслідування Повернення справи на додаткове розслідування з мотивівнеповноти або неправильності досудового слідства може мати місцелише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бутиусунута в судовому засіданні. Якщо виникне питання про повернення справи на додатковерозслідування, суд, вислухавши думку прокурора та інших учасниківсудового розгляду, вирішує це питання мотивованою ухвалою, а суддя- постановою в нарадчій кімнаті. Після додаткового розслідування справа направляється до судув загальному порядку. На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесеннясторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справарозглядається по першій інстанції апеляційним судом - касаційніподання чи скарги до касаційного суду.( Стаття 281 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII( 2464-12 ) від 17.06.92, N 2857-XII ( 2857-12 ) від 15.12.92,N 3351-XII ( 3351-12 ) від 30.06.93, в редакції Закону N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 282. Закриття справи Якщо під час судового розгляду справи будуть установленіпідставі для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9,10, 11 статті 6 і статтями 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу,суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновокпрокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою,закриває справу. Суд своєю ухвалою (постановою) закриває справу, якщо прокурорвідмовився підтримувати державне обвинувачення, а потерпілий небажає скористатися правом, передбаченим частиною другою статті 267цього Кодексу. Суд своєю ухвалою (постановою) закриває справу про злочин,зазначений у частині першій статті 27 цього Кодексу, за примиреннясторін чи у зв'язку з неявкою потерпілого в судове засідання безповажних причин. На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесеннясторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справарозглядається по першій інстанції апеляційним судом - касаційніподання чи скаргу до касаційного суду.( Стаття 282 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1851-IX( 1851-09 ) від 23.03.77, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84,Законом N 2464-XII ( 2464-12 ) від 17.06.92, в редакції ЗаконуN 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з29.06.2001; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2670-III( 2670-14 ) від 12.07.2001 ) Г л а в а 25 ПІДГОТОВЧА ЧАСТИНА СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ Стаття 283. Відкриття судового засідання У призначений для розгляду справи час головуючий відкриваєсудове засідання і оголошує, яка справа буде розглядатися.( Стаття 283 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII( 2464-12 ) від 17.06.92, N 305/94-ВР ( 305/94-ВР ) від 20.12.94 ) Стаття 284. Перевірка явки учасників судового розгляду Відкривши судове засідання, головуючий оголошує, хто ізучасників судового розгляду і викликаних осіб з'явився, іповідомляє про причини неявки відсутніх. ( Частину другу статті 284 виключено на підставі ЗаконуN 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з29.06.2001 ) ( Стаття 284 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, із Законом N 2533-III ( 2533-14 ) від21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 285. Роз'яснення перекладачеві його обов'язків Коли в розгляді справи бере участь перекладач, головуючийроз'яснює йому обов'язок правильно робити потрібний в судовомузасіданні переклад і попереджає його про відповідальність застаттею 384 Кримінального кодексу України за завідомо неправильнийпереклад, про що від перекладача відбирається підписка.( Стаття 285 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2670-III( 2670-14 ) від 12.07.2001 ) Стаття 286. Встановлення особи підсудного і часу вручення йому копії обвинувального висновку Суд встановлює особу підсудного, з'ясовуючи його прізвище,ім'я, по батькові, місце, рік, місяць і день народження, місцепроживання, заняття, сімейний стан та інші потрібні дані, щостосуються його особи. Після цього головуючий запитує підсудного, чи вручені йому іколи саме копія обвинувального висновку, а в справах, зазначених участині першій статті 27 цього Кодексу, - копія скарги, копіяпостанови про порушення справи та повістка. В разі невручення підсудному зазначених документів абовручення їх в строк менший як три дні до розгляду справи всудовому засіданні розгляд справи належить відкласти на три дні зобов'язковим врученням підсудному цих документів для ознайомлення. При несвоєчасному врученні підсудному зазначених документівсправа може бути розглянута в судовому засіданні лише тоді, колипро це просить підсудний.( Стаття 286 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 287. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу Після виконання дій, зазначених у попередній статті,головуючий оголошує учасникам судового розгляду склад суду в данійсправі, прізвище запасного судді, якщо він є, прізвище прокурора,громадського обвинувача, захисника, громадського захисника,перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря і роз'яснюєпідсудному та іншим учасникам судового розгляду належне їмправо відводу та запитує їх, чи заявляють вони проти будь-коговідвід. Питання про відвід вирішується судом за правилами статті57 цього Кодексу.( Стаття 287 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84 ) Стаття 288. Наслідки неявки підсудного Коли підсудний не з'явиться без поважних причин в судовезасідання в справах, в яких явка його є обов'язковою (стаття 262цього Кодексу), суд відкладає розгляд справи і може покласти напідсудного судові витрати по відкладеному засіданню. Крім того, суд має право винести ухвалу, а суддя - постановупро привід підсудного і про заміну запобіжного заходу на більшсуворий або про обрання запобіжного заходу, коли його не булообрано раніше.( Стаття 288 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-XII( 2464-12 ) від 17.06.92 ) Стаття 289. Наслідки неявки прокурора, громадського обвинувача, захисника чи громадського захисника Якщо в судове засідання не з'явиться прокурор або захисник іякщо неможливо замінити їх іншими особами, слухання справиналежить відкласти. Заміна захисника, що не з'явився, допускаєтьсятільки за згодою підсудного. Прокуророві, а також захисникові, які вперше вступили всправу, суд зобов'язаний надати час, необхідний для ознайомлення зматеріалами справи і для підготовки до участі в судовомузасіданні. Про неявку прокурора або адвоката в судове засідання судповідомляє відповідні органи. ( Частину четверту статті 289 виключено на підставі ЗаконуN 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з29.06.2001 ) ( Стаття 289 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 290. Наслідки неявки потерпілого Якщо в судове засідання не з'явиться потерпілий, суд,вислухавши думку учасників судового розгляду, вирішує питання пророзгляд справи або відкладення його в залежності від того, чиможливо у відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини справи ізахистити його права та законні інтереси. До потерпілого, який нез'явився без поважних причин, суд може застосувати привідвідповідно до статті 72 цього Кодексу. За злісне ухилення від явкидо суду потерпілий несе відповідальність за частиною 1 статті185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення( 80731-10 ). Суд у виняткових випадках може звільнити потерпілого, щодоякого здійснюються заходи безпеки, від обов'язку з'являтися всудове засідання за наявності письмового підтвердження показань,даних ним раніше.( Стаття 290 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, N 9166-XI ( 9166-11 ) від 04.05.90,Законом N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 291. Наслідки неявки цивільного позивача Якщо в судове засідання не з'явиться цивільний позивач абопредставник його інтересів, суд не розглядає цивільного позову,проте за потерпілим зберігається право заявити позов у порядкуцивільного судочинства. Суд може за клопотанням цивільного позивача розглянутицивільний позов у його відсутності. У випадках, коли позовпідтримує прокурор або коли позов заявлений підприємством,установою чи організацією, суд розглядає цивільний позов незалежновід явки цивільного позивача або його представника.( Стаття 291 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84 ) Стаття 292. Наслідки неявки свідків і експертів Якщо не всі викликані свідки і експерти з'явилися, судвислухує думку учасників судового розгляду про можливість розглядусправи і виносить ухвалу, а суддя - постанову про дальший розглядсправи чи про відкладення його, вживаючи, при необхідності, щодосвідків заходів, зазначених у статтях 70 і 71, а щодо експертів -заходів, зазначених у статті 77 цього Кодексу. Суд у виняткових випадках може звільнити свідка, щодо якогоздійснюються заходи безпеки, від обов'язку з'являтися в судовезасідання за наявності письмового підтвердження показань, данихним раніше.( Стаття 292 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII( 2464-12 ) від 17.06.92, N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000 ) Стаття 292-1. Допит осіб, які з'явилися в судове засідання, при відкладенні розгляду справи У разі винесення судом ухвали про відкладення розгляду справисуд може допитати свідків, експерта або спеціаліста, потерпілого,цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників,які з'явилися. Якщо після відкладення розгляду справи вонарозглядається в тому ж складі суду, повторний виклик зазначенихосіб у судове засідання провадиться лише в необхідних випадках.( Кодекс доповнено статтею 292-1 згідно з Указом ПВР N 8627-X( 8627-10 ) від 20.03.85 ) Стаття 293. Видалення свідків із залу суду Коли визнано можливим почати слухання справи, головуючий даєрозпорядження про видалення свідків із залу судового засідання вокрему кімнату і вживає заходів до того, щоб допитані свідки незносилися з недопитаними. Потерпілого і експерта з залу суду невидаляють. Стаття 294. Роз'яснення прав підсудному Після виконання дій, зазначених у попередніх статтях,головуючий зобов'язаний роз'яснити підсудному його права,передбачені статтею 263 цього Кодексу. Стаття 295. Роз'яснення прав і обов'язків особам, що беруть участь у справі Головуючий роз'яснює потерпілому, цивільному позивачеві,цивільному відповідачеві, спеціалістові і експертові їх права таобов'язки в судовому засіданні і попереджає експерта прокримінальну відповідальність за статтею 385 Кримінального кодексуУкраїни за відмову виконати обов'язки експерта і за статтею 384Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивоговисновку.( Стаття 295 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-VIII( 117-08 ) від 30.08.71, N 6834-X ( 6834-10 ) від 16.04.84, ізЗаконами N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинностіз 29.06.2001; N 2670-III ( 2670-14 ) від 12.07.2001 ) Стаття 296. Заявлення і розв'язання клопотань Головуючий опитує учасників судового розгляду, чи мають вониклопотання про виклик нових свідків і експертів, про витребуванняі приєднання до справи нових доказів. Особа, яка заявила такі клопотання, повинна вказати, длявстановлення яких обставин вона просить викликати нових свідків,витребувати чи приєднати до справи нові докази. З'ясуванняобставин, для підтвердження яких викликаються нові свідки, повинномати місце у відсутності цих свідків. При заявленні клопотання суд вислухує думку прокурора таінших учасників судового розгляду і розв'язує ці клопотаннямотивованою ухвалою, а суддя - постановою. Відхилення клопотань не позбавляє права заявляти ті жклопотання протягом усього судового слідства. ( Частину п'яту статті 296 виключено на підставі ЗаконуN 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з29.06.2001 ) ( Частину шосту статті 296 виключено на підставі ЗаконуN 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з29.06.2001 ) ( Стаття 296 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2464-XII( 2464-12 ) від 17.06.92, N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 -набуває чинності з 29.06.2001 ) Г л а в а 26 СУДОВЕ СЛІДСТВО Стаття 297. Початок судового слідства Після закінчення підготовчих дій головуючий оголошує пропочаток судового слідства. Судове слідство починається з читанняобвинувального висновку, в справах, зазначених у частині першійстатті 27 цього Кодексу, - з оголошення скарги потерпілого. Якщо в справі заявлено цивільний позов, оголошується такожпозовна заява. Обвинувальний висновок оголошує прокурор, за згодою сторін -тільки резолютивну частину обвинувального висновку, скарги -потерпілий чи його представник, позовну заяву - цивільний позиваччи його представник.( Стаття 297 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, N 8627-X ( 8627-10 ) від 20.03.85, вредакції Закону N 2533-III ( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуваєчинності з 29.06.2001 ) Стаття 298. Роз'яснення підсудному суті обвинувачення Після оголошення документів, зазначених у статті 297 цьогоКодексу, головуючий роз'яснює підсудному, а коли підсуднихдекілька, - кожному з них суть обвинувачення і запитує, чизрозуміле їм обвинувачення, чи визнають вони себе винними і чибажають давати показання. Якщо в справі заявлено цивільний позов,головуючий запитує підсудного і цивільного відповідача, чивизнають вони позов.( Стаття 298 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, N 8627-X ( 8627-10 ) від 20.03.85 ) Стаття 299. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження Після виконання зазначених у попередній статті дій головуючийз'ясовує думку учасників судового розгляду про те, які доказитреба дослідити, та про порядок їх дослідження. Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їхдослідження визначається постановою судді чи ухвалою суду. Суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судовогорозгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тихфактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які нікимне оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміютьпідсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин,чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, атакож роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавленіправа оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільногопозову у апеляційному порядку. Якщо для вирішення питання щодо обсягу доказів, які будутьдосліджуватися, необхідно допитати підсудного, суд вирішує йогопісля допиту підсудного. Допит підсудного, якщо тільки він не відмовляється від дачіпоказань, провадиться обов'язково.( Стаття 299 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-XII( 2464-12 ) від 17.06.92, в редакції Закону N 2533-III ( 2533-14 )від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 300. Допит підсудного Допит підсудного починається з пропозиції головуючого дати всправі показання, після чого підсудного допитують прокурор,громадський обвинувач, потерпілий, цивільний позивач, цивільнийвідповідач, їх представники, захисник, громадський захисник. Післяцього підсудному можуть бути задані питання іншими підсудними.Потім підсудного допитують суддя та народні засідателі. Суд маєправо на протязі всього допиту підсудного учасниками судовогорозгляду задавати йому питання для уточнення і доповнення йоговідповідей. Допит підсудного у відсутності іншого підсудного допускаєтьсяза мотивованою ухвалою суду тільки у виняткових випадках, колицього вимагають інтереси справи або безпека підсудного. Післяповернення підсудного до залу суду головуючий ознайомлює його зпоказаннями, які були дані у його відсутності, і надає йомуможливість задавати питання підсудному, що був допитаний у йоговідсутності, а також дати пояснення з приводу цих показань. У судовому засіданні підсудний має право користуватисьнотатками.( Стаття 300 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, Законом N 1381-XIV ( 1381-14 ) від13.01.2000 ) Стаття 301. Оголошення показань підсудного Оголошення судом показань підсудного, даних під час дізнання,досудового слідства або на суді, дозволяється як за ініціативоюсуду, так і за клопотанням прокурора та інших учасників судовогорозгляду у таких випадках: 1) при наявності істотних суперечностей між показаннями, якіпідсудний дав на суді і під час досудового слідства або дізнання; 2) в разі відмови підсудного давати показання на судовомуслідстві; 3) коли справа розглядається у відсутності підсудного. Стаття 301-1. Перехід до судових дебатів після допиту підсудного У разі, коли відповідно до частини 3 статті 299 цього Кодексусуд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитомпідсудного, він після допиту останнього виконує вимоги статті 317цього Кодексу і переходить до судових дебатів.( Кодекс доповнено статтею 301-1 згідно із Законом N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001;із змінами, внесеними згідно із Законом N 2670-III ( 2670-14 ) від12.07.2001 ) Стаття 302. Роз'яснення свідкові і потерпілому їх прав та обов'язків Перед дачею кожним свідком чи потерпілим показань головуючийвстановлює його особу, роз'яснює свідкові його права і обов'язокповідомити все, що він знає в справі, та попереджає його прокримінальну відповідальність за статтями 384 і 385 Кримінальногокодексу України за дачу суду завідомо неправдивих показань і завідмову дати показання. Потерпілому головуючий роз'яснює його права і попереджає йогопро кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінальногокодексу України за завідомо неправдиві показання.( Стаття 302 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1381-XIV( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 2670-III ( 2670-14 ) від12.07.2001 ) Стаття 303. Допит свідка Свідки допитуються по одному у відсутності інших, ще недопитаних свідків. Кожному свідкові перед допитом його по суті задаютьсяпитання, щоб з'ясувати його стосунки з підсудним і потерпілим, іпропонується розповісти все те, що йому відомо в справі. Після того, як свідок розповів усе, що йому відомо в справі,його допитують прокурор, потерпілий, цивільний позивач, цивільнийвідповідач, захисник, підсудний, суддя та народні засідателі. Якщо свідка викликано в судове засідання за клопотаннямпрокурора або інших учасників судового розгляду, запитання цьомусвідкові ставить спочатку той учасник судового розгляду, заклопотанням якого свідка викликано. Суд протягом усього допиту свідка учасниками судовогорозгляду має право ставити йому запитання для уточнення ідоповнення відповідей. Для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд(суддя) за власною ініціативою або за клопотанням прокурора,адвоката чи самого свідка виносить мотивовану ухвалу пропроведення допиту свідка з використанням технічних засобів зіншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, танадання права учасникам процесу слухати його показання, ставитизапитання та слухати відповіді на них. У разі, коли існує загроза ідентифікації голосу свідка, допитможе супроводжуватися створенням акустичних перешкод. Якщо допитати свідка з використанням технічних засобівнеможливо, суд (суддя) допитує його у відсутності підсудного.Допитаний свідок видаляється із залу судового засідання. Після повернення підсудного до залу суду головуючий знайомитьйого з показаннями свідка і надає йому можливість дати пояснення зцього приводу. Підсудний і учасники судового розгляду мають право ставитизапитання свідкові. Свідок відповідає на запитання у відсутності підсудного. Допитані свідки залишаються в залі судового засідання і неможуть покинути його до закінчення судового розгляду без дозволуголовуючого.( Стаття 303 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1381-XIV( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 2533-III ( 2533-14 ) від21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 304. Додатковий і повторний допит свідка Кожний учасник судового розгляду має право задавати свідковідодаткові запитання для з'ясування або доповнення відповідей,даних на запитання інших осіб. Кожного свідка можна додатково допитати або передопитати вприсутності інших уже допитаних свідків або на очній ставці. Стаття 305. Право свідка використовувати нотатки Свідок, даючи показання, може мати при собі нотатки в тихвипадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та іншихданих, які важко тримати в пам'яті. Свідкові дозволяється зачитувати документи, які стосуютьсяданого ним показання. Ці документи належить пред'явити суду іучасникам судового розгляду на їх вимогу; за ухвалою суду вониможуть бути приєднані до справи. Стаття 306. Оголошення показань свідка Суд з власної ініціативи або за клопотанням прокурора чиінших учасників судового розгляду може оголосити показання свідка,дані під час дізнання, досудового слідства або на суді, увипадках: 1) наявності істотних суперечностей між показаннями, якісвідок дав на суді і під час досудового слідства або дізнання; 2) неявки в судове засідання свідка, явка якого з тих абоінших причин неможлива; 3) коли справа розглядається у відсутності свідка в порядку,передбаченому частиною другою статті 292 цього Кодексу. У судовому засіданні може бути також оголошено показаннясвідка, допитаного судом відповідно до статті 292-1 цього Кодексу.( Стаття 306 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 8627-X( 8627-10 ) від 20.03.85, Законом N 1381-XIV ( 1381-14 ) від13.01.2000 ) Стаття 307. Допит неповнолітнього свідка Допит неповнолітнього свідка віком до чотирнадцяти років, аза розсудом суду - до шістнадцяти років проводиться в суді заправилами, зазначеними в статті 168 цього Кодексу. По закінченні допиту неповнолітній свідок видаляється із залусуду, крім випадків, коли суд з власної ініціативи або заклопотанням прокурора чи інших учасників судового розгляду визнаєприсутність цього свідка в залі суду необхідною. У виняткових випадках, коли цього вимагають інтереси справиабо безпека свідка, допит неповнолітнього свідка за ухвалою судуможе бути проведений у відсутності підсудного. Після повернення підсудного до залу суд зобов'язанийознайомити його з показаннями свідка і надати йому можливістьзадавати питання свідкові, а також дати пояснення з приводупоказань свідка.( Стаття 307 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1381-XIV( 1381-14 ) від 13.01.2000 ) Стаття 308. Допит потерпілого Потерпілий допитується за правилами допиту свідків. Допитпотерпілого проводиться перед допитом свідків. Стаття 309. Пред'явлення для впізнання Свідкові, потерпілому або підсудному під час судовогослідства можуть бути пред'явлені для впізнання особа чи предмет. Пред'явлення для впізнання проводиться після того, яквпізнаючий при допиті вкаже на ознаки, за якими він може впізнатиособу чи предмет. При пред'явленні особи чи предмета для впізнання впізнаючийповинен вказати, чи впізнає він особу або предмет і за якими самеознаками. Стаття 310. Проведення експертизи в суді Експертиза в суді призначається з додержанням правил,передбачених главою 18 цього Кодексу. Експерт у судовому засіданні бере участь у дослідженнідоказів і може з дозволу суду ставити запитання підсудному,потерпілому і свідкам про обставини, які мають значення для йоговисновку. Після з'ясування обставин, що мають значення для висновкуексперта, головуючий пропонує прокуророві, підсудному, йогозахисникові та іншим учасникам судового розгляду подати уписьмовому вигляді питання, які вони бажають поставити експертові. Суд обмірковує ці питання, враховуючи при цьому думкуучасників судового розгляду, усуває ті з них, які не стосуютьсясправи або не належать до компетенції експерта, а також формулюєті питання, які він ставить перед експертом з власної ініціативи. Після цього суд виносить ухвалу, а суддя - постанову, в якійвикладає поставлені на вирішення експертизи питання. Ці питанняпередаються експерту, який складає висновок. Висновок експерта повинен відповідати вимогам, зазначеним устатті 200 цього Кодексу. Він оголошується в судовому засіданніі приєднується до справи.( Стаття 310 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X( 6834-10 ) від 16.04.84, Законом N 2464-XII ( 2464-12 ) від17.06.92 ) Стаття 311. Допит експерта в суді Після оголошення висновку експертові можуть задаватисяпитання для роз'яснення і доповнення його висновку. Питання експертові спочатку задає прокурор, потім потерпілий,цивільний позивач, цивільний відповідач, їх представники,захисник, підсудний, суддя та народні засідателі. Питання, поставлені експертові, та відповіді на нихзаносяться до протоколу судового засідання.( Стаття 311 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2533-III( 2533-14 ) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001 ) Стаття 312. Проведення додаткової або повторної експертизи У випадках, передбачених статтею 75 цього Кодексу, судмотивованою ухвалою, а суддя - постановою може призначитидодаткову або повторну експертизу. Додаткова або повторна експертиза проводиться з додержаннямвимог статей 310 і 311 цього Кодексу. У випадках призначення додаткової або повторної експертизирозгляд справи може бути відкладено.( Стаття 312 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-XII( 2464-12 ) від 17.06.92 ) Стаття 313. Огляд речових доказів Речові докази повинні бути оглянуті судом і пред'явленіучасникам судового розгляду, а коли це необхідно, - свідкам іекспертам. Особи, яким пред'явлені речові докази, можуть звертати увагусуду на ті або інші особливості, які мають значення для вирішеннясправи, про що відмічається в протоколі судового засідання. Огляд речових доказів, які не можна доставити в судовезасідання, проводиться в разі необхідності на місці їхзнаходження. Стаття 314. Огляд і оголошення документів Документи, що є доказами в справі, повинні бути оглянуті абооголошені в судовому засіданні. Ці дії можуть провадитися як заініціативою суду, так і за клопотанням учасників судового розглядув будь-який момент судового слідства. Стаття 315. Огляд місця події Суд, визнавши необхідним оглянути місце події, прово