2.17. Кожен працівник хімічної лабораторії повинен знати місце розташування первинних засобів пожежогасіння та вміти користуватися ними, бути ознайомленим з основними вимогами виробничої та особистої гігієни, правилами надання першої медичної допомоги.


2.18. Для нейтралізації пролитих кислот або лугів в хімічній лабораторії мають бути склянки із заздалегідь приготовленими нейтралізуючими розчинами (харчової соди - для кислот та оцтової кислоти - для лугів тощо). Тверді відходи, які накопичуються в хімічній лабораторії, необхідно збирати в окрему тару і знищувати у місцях, узгоджених з органами санітарного і пожежного нагляду.


2.19. Забороняється використовувати хімічні речовини не за призначенням, а також передавати їх із однієї лабораторії в іншу без дозволу керівника (заступника керівника) підприємства або завідувача лабораторії.


2.20. Після закінчення роботи необхідно вимкнути світло, воду, газ, електроприлади, що застосовувалися при виконанні такої операції, привести в порядок своє робоче місце.

V. ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ РОБОТИ ЗІ ЗРІДЖЕНИМИ ГАЗАМИ І ОХОЛОДЖУВАЛЬНИМИ СУМІШАМИ


5.1. Посудини Дьюара наповнюють рідкими повітрям, киснем, азотом через металеву лійку з гнучкою трубкою, довжина якої повинна бути значно більшою за довжину горловини посудини. У посудині не повинно бути вологи і сторонніх предметів. Забороняється закривати пробками горловини посудин Дьюара, їх необхідно закривати заглушкою, прикріпленою до кожуха ланцюжком.


При транспортуванні посудини Дьюара необхідно оберігати її від поштовхів і ударів.


5.2. При роботі із зрідженими газами та охолоджувальними сумішами забороняється:


зберігати горючі органічні речовини поблизу посудини Дьюара, в якій міститься рідкий кисень;


проводити операції з рідким киснем руками, інструментами та в одязі, що забруднені жировими речовинами;


застосовувати зріджений азот для охолодження пасток або інших посудин, призначених для конденсації органічних сполук, що киплять за низької температури за наявності повітря;


застосовувати для охолодження чистий зріджений кисень, не розбавлений зрідженим азотом;


готувати охолоджувальні суміші, наливаючи зріджені повітря, азот і кисень безпосередньо в органічні рідини;


протирати внутрішню поверхню горловини посудини Дьюара ганчір'ям та іншими обтиральними матеріалами;


використовувати посудини, призначені для зріджених повітря, азоту і кисню, як тару для інших речовин;


поміщати скляні посудини з хімічними речовинами для охолодження в зріджений кисень або повітря.


5.3. Дозволяється застосовувати зріджений кисень тільки для приготування суміші зі зрідженим азотом у співвідношенні (1:3) для підвищення її температури кипіння, а також для проведення спеціальних робіт.


5.4. Пастки та інші посудини, призначені для уловлювання органічних речовин і занурення в зріджене повітря, повинні бути виготовлені з міді або кварцу. Використання для цієї мети скляних посудин забороняється.


5.5. Забороняється палити, користуватися відкритим вогнем, зберігати ЛЗР, ГР та інші горючі матеріали в приміщенні, де знаходяться заповнені зрідженим киснем посудини Дьюара.

VI. ПРАВИЛА ЗНЕШКОДЖЕННЯ І ЗНИЩЕННЯ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН


1. Загальні положення


1.1. Необхідність і порядок знищення шкідливих речовин встановлюються наказом керівника підприємства, в якому мають бути чітко відображені: причини знищення; маса (нетто і брутто); особа, відповідальна за знищення речовини і організацію заходів безпеки, місце і порядок знищення; список осіб, допущених до роботи зі знищення; порядок оформлення акта знищення шкідливих речовин.


1.2. Відходи розчинів полімерів і латексів необхідно звільняти від полімерів одним з методів осадження високомолекулярних органічних сполук. Виділений осад направляють на звалище. Порядок зливу знешкоджених розчинів встановлюється відповідною інструкцією, що діє на підприємстві.


1.3. Шкідливі речовини необхідно знищувати лише у виняткових випадках, коли немає можливості використати ці речовини. Спосіб знешкодження та знищення вибирається в кожному окремому випадку залежно від кількості знищуваної речовини і місцевих умов, в яких це знищення проводиться.


2. Вимоги безпеки при роботах зі ртуттю


2.1. Заходи щодо демеркуризації приміщень хімічних лабораторій, забруднених металевою ртуттю (її сполуками), необхідно проводити відповідно до вимог Методичних рекомендацій по контролю за організацією поточної і заключної демеркуризації та оцінки її ефективності, затверджених Мінохорони здоров'я СРСР від 31 грудня 1987 року N 4545-87, та Санітарних правил при роботі з ртуттю, її сполуками та приладами з ртутним заповненням, затверджених Мінохорони здоров'я СРСР від 04 квітня 1988 року N 4607-88.


2.2. Підлога в приміщеннях хімічних лабораторій, які призначені для робіт зі ртуттю, повинна мати ртутьнепроникне покриття (перхлорвінілове або інше), ухил до жолобів, обладнаних пастками для ртуті.


2.3. При випадковому розливі ртуті в лабораторії необхідно негайно зібрати її. Щоб уникнути сорбування ртуті поверхнею підлоги і розповсюдження її по всьому приміщенню краплі ртуті починають збирати з периферії забрудненої ділянки поверхні у напрямку до центру.


2.4. Розлиту металеву ртуть спочатку слід ретельно зібрати пластиковими совками, а потім перенести у приймач зі скла, що не б'ється, або товстостінний скляний посуд, попередньо заповнений 20 % водним розчином хлориду заліза (III) або іншим.


2.5. За проведенням поточної та заключної демеркуризації забруднених ртуттю приміщень хімічних лабораторій повинен здійснюватися поточний санітарний нагляд.


2.6. Після проведення всього комплексу заходів необхідно провести контрольні аналізи на вміст парів ртуті в повітрі приміщень (двічі з інтервалом 7 днів).


Демеркуризація може бути визнана ефективною, якщо після її завершення у повітрі приміщень хімічних лабораторій вміст парів ртуті не перевищує 0,0017 мг/м3, тобто 30 % середньозмінної ГДК робочої зони, рівної 0,005 мг/м3 відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.

VII. ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ БАЛОНІВ, ПОСУДИН ТА АПАРАТІВ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ ПІД ТИСКОМ ТА ВАКУУМОМ


1. Загальні положення


1.1. Основні вимоги щодо захисту здоров'я і безпеки користувача, матеріалів для виготовлення, маркування та введення в обіг обладнання, що працює під тиском, повинні встановлюватись відповідно до вимог Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року N 35.


1.2. Маркування, забарвлення балонів та здійснення написів на них необхідно проводити з дотриманням вимог Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05 червня 2001 року N 252 (НПАОП 0.00-1.30-01), а нанесення попереджувальних знаків та фарбування газопроводів для підведення природного газу або газів з балонів необхідно проводити відповідно до вимог ГОСТ 14202-69.


1.3. Запобіжні клапани, які встановлено на апарати, що працюють під тиском, мають відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 12.2.085:2007 "Посудини, що працюють під тиском. Клапани запобіжні. Вимоги щодо безпеки". Розміри і пропускна здатність запобіжних клапанів повинні бути за розрахунком такими, щоб в посудині не міг утворитися тиск, який перевищує надмірний робочий тиск.


1.4. При експлуатації насосів та компресорів треба дотримуватися вимог Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року N 35, ГОСТ 12.2.016-81 "ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требование безопасности".


1.5. У приміщеннях лабораторії допускається встановлювати балони з інертними газами (азот, двоокис вуглецю, гелій, аргон). Балони з газом, призначені для проведення робіт у приміщенні, повинні установлюватись на відстані не менше:


1 м - від приладів опалення та печей;


5 м - від джерел тепла з відкритим вогнем (пальників, паяльних ламп тощо).


1.6. Балони з газами встановлюються в металевих шафах, закритих на замок, і закріплюються в стійках металевими хомутами. Шафи повинні мати прорізи або жалюзійні ґрати для провітрювання. Місця розташування балонів з газами повинні мати сигнальні знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 та Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров'я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року N 1262.


1.7. Газ із балона повинен витрачатися через редуктор, призначений для цього газу і пофарбований у відповідний колір. Камера низького тиску редуктора повинна мати манометр і пружинний запобіжний клапан, відрегульований на відповідний дозволений тиск в ємності, в яку пропускається газ.


Перевірка манометрів з їх опломбуванням або клеймуванням повинна проводитись не рідше ніж один раз на 12 місяців.


1.8. Експлуатацію посудин необхідно негайно припинити в разі:


підвищення тиску в посудині вище дозволеного, незважаючи на дотримання всіх вимог;


несправності запобіжних клапанів від підвищення тиску;


виявлення тріщин, випинів, значного потоншення стінок, пропусків або запотівання в зварних швах, течі в заклепочних і болтових з'єднаннях, розриву прокладок;


виникнення пожежі, що безпосередньо загрожує посудині під тиском;


несправності манометра і неможливості визначити тиск за іншими приладами.


1.9. Балони для стиснених газів, що приймаються заводами-наповнювачами від споживачів, повинні мати залишковий тиск не менше 5·104 Па (0,5 кгс/см2), а балони для розчиненого ацетилену - не менше 5·104 Па (0,5 кгс/см2) і не більше 1·105 Па (1 кгс/см2).


1.10. При неможливості випустити на місці споживання газ з балонів внаслідок несправності вентилів вони повинні бути повернені на станцію наповнення.


1.11. Виготовлення, монтаж, ремонт, технічне посвідчення і експлуатація посудин, що працюють під тиском понад 7·104 Па (0,7 кгс/см2), повинні проводитися відповідно до чинного законодавства.


1.12. Стандартні балони ємністю понад 12 л повинні транспортуватися і зберігатися з накрученими ковпаками.


1.13. При транспортуванні і зберіганні балонів з отруйними та горючими газами на бокових штуцерах вентилів балонів повинні бути поставлені заглушки.


1.14. Забороняється зберігання в одній металевій шафі балонів з киснем і балонів з горючими газами, також карбіду кальцію, фарб, мастил та жирів.


1.15. Переміщувати балони в пунктах споживання і зберігання дозволяється тільки на спеціальних візках, ношах або санчатах.


1.16. Забороняється створювати вакуум в колбі з гарячою рідиною під час перегонки. Після відгону розчинника слід спочатку охолодити вміст колби, а потім включити вакуум-насос.


1.17. Після закінчення вакуумної перегонки необхідно охолодити колбу, а потім наповнити прилад повітрям або інертним газом і після цього розібрати його.


1.18. При вакуумній перегонці перекисних або інших сполук, здатних при нагріванні вибухати, прилад для перегонки необхідно захистити запобіжним екраном.


1.19. При створенні вакууму в ексикаторі його необхідно обгорнути захисною тканиною (рушником тощо).


2. Заходи безпеки при роботі з балонами з киснем


2.1. Балони з киснем необхідно зберігати у вертикальному положенні на відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів і печей і не менше 5 м від джерел тепла з відкритим вогнем і захищати від сонячних променів, встановлювати кисневі балони в місцях, де можливе попадання на них масел, забороняється відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.


Редуктор перед установкою на балони повинен бути ретельно очищений від жирових речовин.


2.2. Забороняється палити і запалювати вогонь у місцях зберігання балонів з киснем.


2.3. Забороняється знімати ковпак з балона за допомогою молотка, зубила та інших предметів, що можуть викликати іскру. Якщо ковпак не відгвинчується, балон повертається постачальнику.


2.4. Забороняється допускати контакт балонів зі струмоведучими проводами.


2.5. Кисневий редуктор необхідно приєднувати до балона спеціальним ключем, який постійно знаходиться при балоні. Підтягування накидної гайки редуктора при відкритому вентилі балона забороняється.


2.6. Вся арматура газопроводу від балона з киснем до установки споживання повинна бути справною і безпечною щодо можливих ушкоджень.


2.7. При тривалих перервах в подачі газу вентилі балонів з киснем повинні бути закриті. Забороняється залишати кисневі балони в робочому стані без нагляду.


3. Заходи безпеки при роботі з балонами з ацетиленом


3.1. Вентиль балонів з ацетиленом необхідно відкривати спеціальним торцевим ключем. Забороняється користуватися при цьому гайковим ключем.


3.2. Суворо забороняється спільно зберігати балони з киснем і балони з ацетиленом та балони з киснем і хлором.


3.3. Об'єм ацетилену, що відбирається з балона за секунду, не повинен перевищувати 0,3 - 0,4 л.


4. Заходи безпеки при роботі з балонами, що містять хлор


4.1. Балони з хлором повинні мати вентилі, забезпечені сифонними трубками, що доходять майже до дна балона. Хлор з балонів відбирають при вертикальному положенні вентиля.


4.2. При виявленні течі хлору в трубопроводі необхідно закрити вентиль балона, а хлор поглинути 20 % розчином гіпосульфіту натрію і соди. Розчин повинен бути приготовлений заздалегідь.


4.3. Забороняється застосовувати для поглинання хлору водний розчин аміаку.