---

чини випадкових похибок шляхом аналiзу зашифрованих дублiкатiв

аналiтичних проб у тiй самiй лабораторiї, що виконує основнi ана-

лiзи.

6.3.7.2 Зовнiшнiй контроль проводиться для оцiнки величин си-

стематичних розходжень мiж результатами, якi отриманi в основнiй

лабораторiї, i виконується контролюючою лабораторiєю. На зовнiшнiй

контроль направляються дублiкати проб, що пройшли внутрiшнiй кон-

троль. Проби, якi направляються на внутрiшнiй i зовнiшнiй кон-

троль, повиннi характеризувати всi рiзновиди корисної копалини i

класи вмiстiв компонентiв.

На контрольнi аналiзи направляються 5% проб, але не менше ЗО

аналiзiв за перiод, що контролюється, а також всi проби з аномаль-

ним вмiстом компонентiв, що пiдлягають аналiзам.

Обробка результатiв зовнiшнього i внутрiшнього контролю по

кожному класу вмiстiв компонентiв проводиться за перiодами (квар-

тал, пiврiччя, рiк), для яких число контрольних аналiзiв є статис-

тично достатнє для одержання надiйних висновкiв. При виконаннi ос-

новних аналiзiв рiзними лабораторiями обробка результатiв проводи-

ться окремо.

- 15 -

ДБН В.2.7-31-95

6.3.7.3 Арбiтражний контроль проводиться лише при виявленнi

зовнiшнiм контролем систематичних розходжень мiж результатами ана-

лiзiв основної i контролюючої лабораторiй, що викликають необхiд-

нiсть введення поправочних коефiцiєнтiв або впливають на достовiр-

нiсть оконтурювання тiл корисної копалини i видiлення промислових

(технологiчних) типiв. Цей контроль проводиться в лабораторiї, що

затверджена Держкомгеологiї України. Арбiтражний контроль проводи-

ться на дублiкатах рядових проб, що пройшли зовнiшнiй контроль.

Контролю пiдлягають 30-40 проб по кожному класу вмiстiв, по

яких виявленi систематичнi розходження. Без проведення арбiтражно-

го контролю введення поправочного коефiцiєнта не дозволяється.

6.3.8 При оцiнцi гравiйно-пiщаних родовищ обов'язковим є роз-

рахунок зернового складу корисної копалини з визначенням виходу

гравiю i пiску по фракцiях для наступного проектування

технологiчної схеми дробильно-сортувального пiдприємства.

Розсiв за фракцiями, який передбачається вiдповiдними станда-

ртами i технiчними умовами, проводиться у польових умовах за попе-

реднiми виробками, що рiвномiрно освiтлюють розвiдувальну площу.

Одночасно проводиться петрографiчне розiбрання гравiю i визначення

вмiсту зерен слабких порiд, а також лещадних i голчастих зерен.

6.3.9 Для формувальних пiскiв визначається газопроникнiсть, а

для щiльно складених - мiцнiсть у вологому станi.

6.3.10 Мiнеральний склад пiскiв не нормується вимогами стан-

дартiв, але має суттєве значення для оцiнки придатностi для окре-

мих призначень, особливо для виробництва скла.

У результатi мiнералогiчних визначень встановлюється мiнера-

льний склад пiску в цiлому i за фракцiями, дається кiлькiсна оцiн-

ка розповсюдження окремих мiнералiв.

У формувальних пiсках вивчаються форма зерен кварцу, їх обка-

танiсть, кутастiсть. Особлива увага повинна придiлятися встановле-

нню мiнеральних форм шкiдливих домiшок i характеру їх розподiлу

(плiвки на зернах, окремi зерна чи їх скупчення).

6.3.11 Фiзико-механiчнi випробування валунiв проводять лише з

метою одержання щебеню i бутового каменю. Для комплексної оцiнки

сировини дослiджується на щебiнь також гравiй крупних фракцiй.

6.3.12 Технологiчнi властивостi пiску i гравiю вивчаються в

лабораторних i напiвзаводських умовах. Програма технологiчних вип-

робувань повинна передбачати вивчення всiх природних типiв i сор-

тiв корисної копалини. У випадку, коли якiсть сировини у природно-

му видi не вiдповiдає вимогам промисловостi, проводяться дослiдже-

ння по його збагаченню. При цьому визначається можливiсть вiдмива-

ння шляхом гiдромеханiчного способу розробки (наявнiсть джерел во-

допостачання, характер рельєфу тощо), при якому можливе часткове

збагачення у процесi видобутку.

6.3.13 Лабораторнi випробування промислових (технологiчних)

типiв сировини проводяться на пробах (окремо гравiйної i пiщаної

частини), що складенi iз вiдповiдних природних рiзновидiв у спiв-

вiдношеннях, пропорцiйних середньому або представницькому для ро-

довища (дiлянки). Маса технологiчних проб погоджується з

лабораторiєю, що проводить дослiдження.

6.3.14 Технологiчнi дослiдження у промислових або напiвпроми-

слових умовах проводяться при вивченнi пiскiв для виробництва си-

- 16 -

ДБН В.2.7-31-95

лiкатних каменiв i цегли, нiздрюватих бетонiв, щiльних силiкатних

бетонiв, скляних виробiв i формувальних пiскiв невисокої якостi.

Технологiчнi проби повиннi бути представницькими для родовища

в цiлому або технологiчно обгрунтованих його частин.

Прошарки некондицiйних порiд, якi не можна видiлити при видо-

бутку, включають у склад технологiчних проб.

Технологiчнi властивостi корисної копалини вивчаються з дета-

льнiстю, що забезпечує одержання вихiдних даних для проектування

технологiчної схеми його переробки.

6.3.15 Визначення середньої густини слiд проводити в цiликах

для кожного типу i сорту корисної копалини. Об'єм цiлика повинен

бути не менше 1 м3. Одночасно визначається коефiцiєнт розпушування

i природної вологостi порiд (для пiдрахування запасiв у вагових

одиницях).

Для гравiйно-пiщаних родовищ, розроблення яких проводяться iз

видiленням декiлькох фракцiй гравiю i пiску, визначається вихiд

(об'єм) також кожної фракцiї у розпушеному станi iз 1 м3. У випад-

ку використання для будiвництва дорiг або iнших призначень гравiй-

но-пiщаної сумiшi без роздiлення на фракцiї так само проводиться i

випробування корисної копалини.

6.4 Гiдрогеологiчнi i iнженерно-геологiчнi дослiдження.

6.4.1 Пiдлягають вивченню всi основнi водоноснi горизонти,

якi обводнюють родовище. По кожному iз них визначається потуж-

нiсть, типи колекторiв та їх лiтологiчний склад, умови живлення,

взаємозв' язок з iншими водоносними горизонтами i поверхневими во-

дами, положення рiвнiв i iншi параметри, якi необхiднi для розра-

хунку можливих водопритокiв у гiрничi виробки та проектування во-

дознижувальних i дренажних заходiв. Слiд також вивчити хiмiчний

склад i бактерiологiчний стан вод, їх агресивнiсть до бетону, ме-

талiв, полiмерiв, вмiст у них корисних i шкiдливих домiшок; оцiни-

ти можливiсть використання цих вод для водопостачання, а також

вплив їх дренажу на дiючi у районi родовища водозабори.

6.4.2 Iнженерно-геологiчними дослiдженнями повиннi бути виз-

наченi: фiзико-механiчнi властивостi пiску i гравiю, вмiщувальних

вiдкладiв, їх мiцнiсть у природному та водонасиченому станах, лi-

тологiчний склад, шаруватiсть та iншi особливостi, а також можли-

вiсть виникнення зсувiв, селiв, лавин та iнших явищ, якi можуть

ускладнити розроблення родовищ i негативно впливати на здоров'я

людини.

6.4.3 Слiд дати оцiнку можливих джерел господарчо-питного i

технiчного водопостачання, що забезпечують потребу пiдприємства по

видобутку i переробцi корисної копалини.

6.5 Пiску i гравiю необхiдно дати радiацiйно-гiгiєнiчну оцiн-

ку вiдповiдно до РСН-356-91, а також слiд запропонувати

рекомендацiї по охоронi навколишнього середовища, рекультивацiї

землi, вiдвалоутворенню.

6.6 Оцiнювання стабiльностi показникiв якостi сировини прово-

диться згiдно з ГОСТ 24100.

- 17 -

ДБН В.2.7-31-95

7 ВИМОГИ ДО ПIДРАХУНКУ ЗАПАСIВ

7.1 Пiдрахування запасiв пiску i гравiю проводиться вiдповiд-

но до вимог "Класифiкацiї запасiв родовищ i прогнозних ресурсiв

твердих корисних копалин" з урахуванням специфiки цих родовищ.

Пiдрахування запасiв проводиться на основi кондицiй, якi роз-

рахованi у технiко-економiчному обгрунтуваннi. У випадку, коли пi-

ски або гравiйно-пiщана сумiш є загальнорозповсюдженою корисною

копалиною, ТЕО кондицiї у повному обсязi, який передбачений мето-

дичними вказiвками, може не складатись, а за їх основу беруть ви-

моги завдання i розрахунки балансової належностi запасiв.

При обгрунтуваннi кондицiй для пiдрахування запасiв

незагальнорозповсюдженої корисної копалини технiко-економiчнi роз-

рахунки складаються проектно-вишукувальними iнститутами або спецi-

алiзованими геологiчними органiзацiями прямими розрахунками або за

допомогою укрупнених нормативiв.

Для загальнорозповсюдженої корисної копалини найкраще викори-

стовувати досвiд роботи аналогiчних пiдприємств.

7.1.1 Запаси категорiї А пiдраховуються на родовищах першої

групи складностi в контурах розвiдувальних виробок, а на родовищах

другої групи - у контурах гiрничо-експлуатацiйних робiт i свердло-

вин експлуатацiйної розвiдки, по яких з високою надiйнiстю визна-

ченi всi оцiнювальнi параметри. Просторове положення видiлених

промислових (технологiчних) типiв, сортiв i марок пiску i пiщаног-

равiйних порiд повинно установлюватись у ступенi однозначного око-

нтурювання.

7.1.2 Запаси категорiї В пiдраховуються на знову розвiданих

родовищах першої i другої груп у контурах розвiдувальних виробок,

а на родовищах першої групи - також у зонi геологiчно

обгрунтованої екстраполяцiї, ширина якої за падiнням i простиран-

ням не повинна перевищувати вiдстань мiж виробками, що прийнята

для запасiв категорiї А. Визначення просторового положення видiле-

них промислових (технологiчних) типiв пiскiв i пiщано-гравiйних

порiд допускається у декiлькох варiантах, але без принципових роз-

ходжень щодо оцiнки будови родовища i умов залягання корисної ко-

палини.

Вихiд пiскiв рiзних марок, сортiв i класiв на родовищах скля-

них i формувальних пiскiв може оцiнюватись статистично. Вмiст гра-

вiю i валунiв, їх вихiд i розмiрнiсть на родовищах другої групи

визначається за даними розсiву пiщано-гравiйної сумiшi, а на родо-

вищах першої групи приймається за аналогiєю з частиною родовища,

яка розвiдана за категорiєю А.

7.1.3 Запаси категорiї С1 пiдраховуються у контурi розвiдува-

льльних виробок i у зонi геологiчно обгрунтованої екстраполяцiї

шириною, що дорiвнює вiдстанi мiж виробками для запасiв категорiї

В.

7.2 Вiднесення запасiв до забалансових повинно мати належне

обгрунтування та розмежування за причинами (гiрничо-геологiчними,

економiчними та iн.). Запаси пiску i гравiю, якi призначаються для

будiвельних цiлей, звичайно розвiдуються i оцiнюються лише за гру-

пою балансових.

7.3 Кiлькiсна оцiнка прогнозних ресурсiв категорiї Р1 прово-

диться лише на родовищах скляних, керамiчних i формувальних пiс-

кiв, а також пiскiв для виробництва карбiду кремнiю.

- 18 -

ДБН В.2.7-31-95

7.4 При оцiнцi запасiв на родовищах, що розробляються, повин-

нi враховуватися фактичнi данi про морфологiю, умови залягання,

потужнiсть i якiсть корисної копалини у результатi розроблення;

спiвставлення даних розвiдки i розробки по запасах, пiдрахункових

параметрах i геологiчнiй будовi родовища. Цi данi повиннi iлюстру-

ватись контурами запасiв, що затвердженi, погашенi, прирощенi, а

також таблицями руху запасiв.

8 ПIДГОТОВЛЕНIСТЬ РОЗВIДАНИХ РОДОВИЩ ДО ПРОМИСЛОВОГО ОСВОЄННЯ

8.1 Пiдготовленiсть розвiданих родовищ пiску i гравiю до про-

мислового освоєння визначається вiдповiдно до "Класифiкацiї запа-

сiв родовищ i прогнозних ресурсiв твердих корисних копалин".

8.2 Ступiнь розвiданостi i вивченостi повинна забезпечувати

екологiчну безпеку експлуатацiї родовища - радiацiйну, гiдрогеоло-

гiчну, iнженерно-геологiчну та iншi, але може мати виробничий ри-

зик, який приймає на себе замовник.

- 19 -

ДБН В.2.7-31-95

ДОДАТОК 1

(Довiдковий)

ПЕРЕЛIК НОРМАТИВНО-ТЕХНIЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦIЇ

НА ПIСОК, ГРАВIЙ ТА МАТЕРIАЛИ,

ВИРОБИ I КОНСТРУКЦIЇ З НИХ

ДСТУ Б В.2.6-2-95 Вироби бетоннi i залiзобетоннi.

Загальнi технiчнi умови

ДСТУ Б В.2.7-23-95 Розчини будiвельнi.

Загальнi технiчнi умови

ДСТУ Б В 2.7-32-95 Пiсок щiльний природний для будiвельних

матерiалiв, конструкцiй i робiт.

Технiчнi умови

ДСТУ Б В.2.7-43-96 Бетони важкi. Технiчнi умови

ДСТУ Б В.2.7-45-96 Бетони нiздрюватi. Технiчнi умови

ГОСТ 17.5.1.03-86 Охрана природы Земли. Классификация

вскрышных и вмещающих пород для

биологической рекультивации земель

ГОСТ 379-79 Кирпич и камни силикатные.

Технические условия

ГОСТ 1566-71 Изделия огнеупорные динасовые для

злектросталеплавильных печей.

Технические условия

ГОСТ 2138-84 Пески формовочные.

Общие технические условия

ГОСТ 2189-78 Пески формовочные. Правила приемки.

Методы отбора и подготовки проб для

испытаний

ГОСТ 3647-80 Материалы шлифовальные. Зернистость

и зерновой состав. Методы контроля

ГОСТ 3910-75 Изделия огнеупорные динасовые для

укладки стекловаренных печей.

Технические условия

ГОСТ 4157-79 Изделия огнеупорные динасовые.