Вираховують згiдно з формулами (7.28) i (7.29).
- 31 -
4 Витрата теплоти на нагрiвання повiтря, що проходить через
зону охолодження в зону випалювання.
Кiлькiсть теплоти, що витрачається на нагрiвання повiтря,
вит.
q , кДж/год, визначають із теплового балансу як різницю між
4
приходом теплоти та її витратою
вит пр. пр. пр. втр. втр. втр.
q = (q + q + q ) - (q + q + q ). (7.40)
4 1 2 3 1 2 3
Оскiльки для охолодження виробiв, якi випалюють в тунельних та
кiльцевих печах, потрiбно бiльше повiтря нiж для горiння палива, в
зонi охолодження залишається деяка кiлькiсть надлишкової теплоти,
яка iз цiєї зони з повiтрям вiдбирається на сушiння сирцю.
Кiлькiсть гарячого повiтря, що переходить iз зони охолодження
в зону випалювання, визначають iз умов горiння палива при складаннi
теплового балансу зон пiдготовки та випалювання, а також iз техно-
логiчних вимог до середовища в зонi випалювання.
5 При спалюваннi палива в топках тунельних печей або безпосе-
редньо в випалювальному каналi печi можливе часткове вiдбирання по-
вiтря iз зони охолодження.
В цьому випадку гаряче повiтря, що забирають iз зони охолодже-
ння, на 70-80 % забезпечує теплотою сушiння сирцю в тунельних суша-
рках, якi працюють з рециркуляцiєю вiдпрацьованих газiв. В залежно-
стi вiд формувальної вологостi сирцю це повiтря може задовольнити
до 100 % потреби в сушильному агентi.
Якщо в печах випалювання є пiдвiснi вентильованi стелi, повiт-
ря мiжстелевого простору також необхiдно використовувати для техно-
логiчних потреб.
Якщо сировинна сумiш у своєму складi мiстить добавки, що виго-
ряють в процесi випалювання, в прихiдну частину балансу зони випа-
лювання, формула (7.22), додається
пр. р
q = G 0,01С Q , кДж/год, (7.41)
7 доб. н
де G - кiлькiсть вигоряючих добавок, кг/год;
доб.
С - вмiст вугiлля або органiчної складової
в добавцi, %;
р
Q - теплотворна здатнiсть вугiлля або органiчної
н складової добавок, кДж/кг.
7.6.8 Приклад розрахунку теплового балансу тунельної печi на-
ведений в додатку Ж, вихiднi данi - в додатку А.
Приклад теплового балансу кiльцевої печi наведений в додатку И.
7.6.9 3 метою пiдтримування необхiдних показникiв основних те-
хнологiчних параметрiв виробництва i випуску високоякiсної
продукцiї необхiдно передбачити систему контролю, регулювання та
сигналiзацiї, в тому числi такi контури автоматичного контролю та
регулювання:
- 32 -
- витрати води та пари в глинозмiшувачi в залежностi вiд
формувальної вологостi шихти;
- температури теплоносiя, що подається в сушарку i
вiдбирається з неї;
- вологостi теплоносiя, що вiдбирається iз сушарки;
- тиску або розрiдження в сушарцi;
- температури по перерiзах печi в зонах охолодження, випалюва-
ння i пiдiгрiвання;
- температури в мiжстелевому просторi печi;
- температури в пiдподовому каналi печi;
- температури у мiсцях вiдбору теплоносiя на сушiння сирцю;
- аеродинамiчних параметрiв в каналi печi за зонами;
- аеродинамiчних параметрiв в мiжстелевому просторi;
- аеродинамiчних параметрiв в пiдвагонетковому просторi:
для печей, що працюють на газовому паливi:
- витрати газу за позицiями печi:
- витрати повiтря за позицiями печi;
- розрiдження в каналах перед димососом.
Системою автоматизацiї повиннi забезпечуватися контроль, пос-
тiйний запис та сигналiзацiя про основнi технологiчнi параметри та
їх вiдхилення вiд заданиях величин, а також керування режимами ос-
новних технологiчних процесiв.
8 ВИЗНАЧЕННЯ ВИТРАТИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГIЇ НА ВИРОБНИЦТВО
ЦЕГЛИ ТА КАМЕНIВ КЕРАМIЧНИХ
8.1 Перелiк споживачiв електроенергiї визначають згiдно з
6.5.
Витрату електроенергiї визначають за найбiльш навантажену
змiну, мiсяць, рiк.
8.2 Витрата електроенергiї всiма електроприймачами W,
кВт х год, визначається за формулою
W = W + W + ... + W (8.1)
1 2 n
де W ,W ,... W - витрата електроенергiї окремим електро-
1 2 n приймачем за розрахунковий період,
кВт х год.
8.2.1 Витрата активної W , кВт х год, та реактивної W ,
а р
квар х год, електроенергiї одним електроприймачем у максимально
навантажену змiну складає:
W = Р Т = К Р Т , (8.2)
а зм. зм. в. н. зм.
W = Q Т = Р tgФ Т (8.3)
р зм. зм. зм. зм.
де Р - середнє активне навантаження, кВт;
зм.
Т - число годин роботи електроприймача, год;
зм.
К - коефiцiєнт використання для даної групи електро-
в. приймачiв (таблиця НI);
- 33 -
Р - номiнальна активна (встановлена) потужнiсть
н. електродвигунiв, кВт;
Q - середнє реактивне навантаження, квар;
зм.
tgФ - функцiя вiд характерного соsФ для даної групи
електроприймачiв (таблиця НI).
Якщо коефiцiєнти К для визначеної групи механiзмiв наведенi
в.
у дiапазонi (таблиця НI), то, як правило, потрiбно застосовувати
нижню межу. Бiльш високi значення (у межах дiапазону) допускаються
за наявностi достатнiх обгрунтувань для електроприймачiв механiзмiв
з важким режимом роботи та невеликiй кiлькостi вiдносно потужних
струмоприймачiв.
8.2.2 3 урахуванням нерiвномiрностi навантаження за змiнами,
днями i т.iн. рiчна витрата активної W , кВт х год,та реактивної
а.р.
W , квар х год, електроенергiї вiдповiдно визначається:
р.р.
W = К Р а Т , ( 8.4 )
а.р. в. н. а р.ф.
W = Q а Т = К Р tgФ а Т , ( 8.5 )
р.р. н. р. р.ф. в. н. а р.ф.
де а - коефiцiєнт змiнностi з енерговикористання
а активної енергії, який у даному розрахунку
може бути прийнятий 0,8 - 0,9;
а - коефiцiєнт змiнностi з енерговикористання ;
р реактивної енергiї а = ( 1.05 - 1,1 ) а
р а
Т - фактичне число годин роботи споживача за рiк,год;
р.ф.
Р ,Q - номiнальне активне та реактивне навантаження,
н. н. кВт. квар.
8.2.3 Визначення витрати електроенергiї для однофазних елек-
троприймачiв виконується як для трьохфазних за формулами (8.4),
(8.5).
За наявностi групи однофазних електроприймачiв, якi розподiле-
нi за фазами з нерiвномiрнiстю не бiльше 15 % по вiдношенню до
загальної потужностi, вони можуть бути представленi у розрахунку як
еквiвалентна група трьохфазних електроприймачiв з тiєю ж сумарною
номiнальною потужнiстю.
У випадку перевищення вказаної нерiвномiрностi потужнiсть
еквiвалентної групи трьохфазних електроприймачiв приймається рiвною
потрiйному значенню найбiльш завантаженої фази.
При включеннi однофазного електроприймача на фазну напругу вiн
враховується як еквiвалентний трьохфазний електроприймач з номiна-
льною потужнiстю
Р = 3 Р ; Q = 3 Q , (8,6)
н но н но
- 34 -
де РН Q ; - активна i реактивна потужностi однофаз-
но но ного електроприймача, кВт, квар.
При включеннi однофазного електроприймача на лiнiйну напругу
вiн враховується як еквiвалентний трьохфазний електроприймач з но-
мiнальною потужнiстю
_ _
_ / - /
Р = / 3 Р ; Q = / 3 Q . (8.7)
н / но н / но
8.2.4 Для багатодвигунових приводiв враховуються всi одночасно
працюючi електродвигуни даного приводу.
8.2.5 Резервнi електроприймачi, ремонтнi, зварювальнi трансфо-
рматори та iншi електроприймачi, що працюють короткочасно, при пiд-
рахунку витрати електроенергiї не враховуються.
8.2.6 Для електродвигунiв з повторно-короткочасним режимом ро-
боти не виконують приведення їх номiнальної потужностi до тривалого
режиму (ТВ = 100 %).
8.2.7 За наявностi у групi (цех, пiдприємство) приймачiв, що
працюють з випереджаючим струмом (синхронних компенсаторiв, батарей
статичних конденсаторiв або синхронних двигунiв, що працюють з пе-
резбудженням), реактивна енергiя, що виробляється ними,
вираховується окремо та вiднiмається вiд загальної кiлькостi
реактивної енергiї, що споживається приймачами з вiдстаючим стру-
мом.
Загальна рiчна кiлькiсть реактивної енергiї W , квар х год,
р.р.
що вiддається синхронними двигунами i конденсаторами визначається
за формулою
W = ( Р tgФ/n + Q ) Т , (8.8)
р.р. н н н.к. р.ф.
де Р - номiнальна потужнiсть робочих синхронних двигунiв,
н кВт;
Q - номiнальна потужнiсть конденсаторiв, квар;
н.к.
n - середнiй коефiцiєнт корисної дiї синхронних
н двигунiв.
8.3 Рiчна витрата активної електроенергiї W ,
а.р.осв.
кВт х год, для освiтлювальних приймачiв визначається за формулою
W = К Р Т , (8.9)
а.р.осв. п.осв. н.осв. м.осв.
де К - коефiцiєнт попиту, який залежить вiд характеру
п.осв. освiтлювальних примiщень
(таблиця Н2):
Р - номiнальна активна потужнiсть освiтлювальних
н.осв. установок по пiдприємству, цеху i т.iн., кВт;
- 35 -
Т - рiчна кiлькiсть годин використання максимуму
м.осв. освiтлювального навантаження
(таблицi НЗ, Н4), год.
Рiчна витрата реактивної енергiї W , квар х год, ос-
р.р. осв.
вітлювальними установками з газорозрядними лампами визначається
за формулою
W = Q T , (8.10)
р.р.осв. зм.осв. м.осв.
де Q - середня реактивна потужнiсть освiтлювальних
зм.осв. установок по пiдприємству, цеху і т. ін. за
максимально навантажену змiну, квар.
8.4 Рiчне число годин роботи силових електроприймачiв Т .зале-
р.
жить вiд характеру виробництва та технологiчного процесу i може бу-
ти, у загальному випадку, визначено
Т = ( 365 - m ) n Т - Т , (8.11)
р. зм. пр.
де m - число неробочих днiв на рiк;
n - число змiн;
T - тривалiсть змiни, год;
зм.
Т - кiлькiсть годин скорочення тривалостi роботи
пр. у передвихiднi та передсвятковi дні за рік,
год.
Розрахункове число годин роботи за рiк Т становить
р.р.
Т = Т К , (8.12)
р.р. р. т.в.
де К - коефiцiєнт технологiчного використання
т.в. устаткування.
Для конкретних умов виробництва К розраховують за формулою
т.в.
К = К К , (8.13)
т.в. 1 2
де К - коефiцiєнт технологiчного використання устаткування
1 з урахуванням втрат часу на технiчне обслуговування:
при двозмiннiй роботi К = 0,97, при тризмiннiй
1
роботi К = 0,9;
