застосування раціональних режимів праці і відпочинку з метою
запобігання монотонності праці, гіподинамії, фізичних і
нервовопсихічних перевантажень;
захист від можливих негативних впливів небезпек природного
характеру і погодних умов.
13.1.3. Під час експлуатації виробничого обладнання охорона
праці повинна забезпечуватися:
врахуванням особливостей призначення, використання і умов
його експлуатації;
наявністю автоматичного і дистанційного управління;
застосуванням вбудованих у конструкцію засобів захисту, які
убезпечують працівників від впливу небезпечних і шкідливих
виробничих чинників;
можливістю використання засобів захисту, що не входять до
конструкції обладнання;
урахуванням і використанням результатів аналізу небезпечних
ситуацій, що мають місце під час експлуатації аналогічного
обладнання;
прогнозом можливого виникнення небезпечних ситуацій.
13.2. Догляд за свинями
13.2.1. З метою гарантування безпеки праці під час догляду за
свинями працівники, знаходячись поблизу тварин, повинні бути
уважні і уникати безпосереднього контакту з ними.
13.2.2. За групою свиней певного віку та статі повинні бути
закріплені постійні працівники, які ознайомлені із правилами
безпеки праці під час обслуговування тварин та індивідуальними
особливостями свиней.
13.2.3. При виконанні виробничих операцій з догляду за
свинями слід дотримуватися режиму, встановленого технологічними
картами, поводитися з тваринами спокійно та впевнено, не
викликаючи відповідних агресивних дій з їхнього боку.
13.2.4. Із зовнішнього боку станків, де перебувають агресивні
тварини, повинні бути вивішені попереджувальні написи: "Обережно!
Злий норов", "Обережно! Кусається".
13.2.5. При догляді за кнурами й підсисними матками слід бути
особливо обережними, як при роботі з агресивними тваринами і при
вході у станок застосовувати засоби індивідуального захисту.
13.2.6. Працівники повинні бути забезпечені засобами захисту
від можливого нападу тварин (електропоганялками, переносними
щитами, захисними циліндрами). Захисні циліндри повинні бути
виготовлені з тонкого металевого листа, фанери або міцного картону
і бути підібрані до зросту працівника, щоб не заважали при ходьбі
і надійно захищали нижню частину тіла.
13.2.7. Під час проведення масових зооветеринарних заходів
або сортуванні свиней фіксують групами в загонах - розколах.
Індивідуально свиней можна фіксувати на розв'язках в станку,
а поросят - на столі - станку або в руках. При відсутності станків
тварин можна фіксувати накладанням мотузяної петлі на кінцівки або
за верхню щелепу з використанням закрутки.
13.2.8. При утриманні свиней в приміщеннях без вікон
необхідно влаштування чергового освітлення з автоматичним або
ручним увімкненням.
13.2.9. Спосіб утримання підсисних маток і конструктивні
особливості станків повинні дозволяти проводити опороси і
вирощувати підсисних поросят без постійної присутності працівників
у приміщенні.
Під час опоросу і роботи із підсисними свиноматками слід бути
особливо обережними.
13.2.10. На вигульних майданчиках та в літніх таборах
годівниці необхідно розміщувати вздовж огорожі, виключаючи заїзд
транспорту і вхід працівників у зону перебування тварин.
13.2.11. Табори необхідно розміщувати поблизу природних
водойм або обладнувати спеціальні душові установки і водойми для
купання свиней.
13.2.12. Місця випасу повинні бути попередньо обстежені,
очищені від сторонніх предметів, ями - засипані або огороджені.
Переносними перегородками пасовища розбивають на загони і
використовують їх по черзі.
13.2.13. Для свиней необхідно обладнувати бази із навісами та
обладнувати приміщення для зберігання кормів і інвентарю, а також
літні кормокухні. Обгороджують і обладнують індивідуальні станки
для кнурів, поросних (другої половини поросності) і підсисних
свиноматок.
13.2.14. Кнурів-плідників, некастрованих кнурців на
відгодівлі не дозволяється пасти в одному стаді із свинками.
13.2.15. Пасти свиней краще вранці та ввечері, а в хмарну
погоду можна пасти і вдень. Напувати тварин слід чистою свіжою
водою з корит або бочок-самонапувалок. Якщо немає водойм із
проточною водою, слід викопати колодязь. Завозити воду на пасовище
на декілька днів не рекомендується, бо вона псується і викликає
шлункові захворювання.
При застосуванні автонапувалок і водопійних корит не
допускається їх переповнення або підтікання.
Обігрів тварин
13.2.16. Безпека виробничих процесів під час обігріву
молодняку свиней джерелами інфрачервоного випромінювання повинна
забезпечуватись дотриманням зооветеринарних вимог, експлуатаційною
документацією на обладнання та відповідати ГОСТ 12.1.004-91.
13.2.17. У процесі обігріву молодняку джерелами
інфрачервоного випромінювання можливі дії таких небезпечних і
шкідливих факторів:
підвищений рівень інфрачервоної радіації;
небезпечний рівень струму в електричній мережі;
підвищена температура поверхні матеріалів.
13.2.18. Монтаж інфрачервоних опромінювачів повинен
проводитись згідно з вимогами ПУЭ та ДНАОП 0.00-1.21-98
.
13.2.19. Обслуговування опромінювальних та іонізуючих
установок повинен здійснювати електромонтер з кваліфікаційною
групою з електробезпеки не нижче III.
13.2.20. Перед введенням в експлуатацію інфрачервоних
опромінювачів електрообладнання повинне пройти випробування у
присутності представника пожежної охорони підприємства й
працівника, відповідального за безпеку експлуатації опромінювачів.
13.2.21. Тваринницькі приміщення, в яких експлуатуються
інфрачервоні опромінювачі, відносяться до приміщень із підвищеною
загрозою ураження електричним струмом.
13.2.22. Усі опромінювачі з інфрачервоними джерелами повинні
експлуатуватись із захисною сіткою з висотою підвіски на відстані
по вертикалі і горизонталі від вікна випромінювання до поверхні
легкозаймистих матеріалів (соломи, дерева, пластмаси тощо) не
менше 1 м.
13.2.23. Технічне обслуговування, ремонт, очищення
опромінювачів і випромінювальних установок та зміну висоти підвісу
опромінювачів потрібно проводити тільки після їх повного
відключення від електромережі і охолодження.
13.2.24. На кожному об'єкті, обладнаному випромінювальними
установками стаціонарного і пересувного типів, повинна бути
експлуатаційна документація, інструкції з безпеки праці, з надання
першої допомоги при враженні електричним струмом, а також захисні
окуляри із світлофільтрами відповідно до вимог державного
стандарту "Очки защитные. Общие технические требования"
(ГОСТ 12.4.013-85Е, СТ СЭВ 4564-84) або щитки згідно з вимогами
державного стандарту "Щитки защитные лицевые. Общие технические
требования и методы контроля" із змінами в 1987 році
13.2.25. Не дозволяється використовувати опромінювальні
установки з відкритими струмопровідними частинами.
13.2.26. Штепсельні розетки для включення опромінювальної
установки у мережу повинні мати третій заземлювальний контакт. При
відсутності таких розеток необхідно застосовувати апарати
захисного відключення. В запилених і вологих приміщеннях
(вологість понад 90%, запиленість 800 мг/куб. м) потрібно
влаштовувати герметичні штепсельні розетки зі спеціальним гніздом
для приєднання до захисного нульового проводу та ручками з
діелектричного матеріалу.
13.2.27. Вмикання і вимикання установок дозволяється
працівникам, які обслуговують тварин, і мають I групу з
електробезпеки.
13.2.28. Рівні ультрафіолетового випромінювання у виробничих
приміщеннях повинні відповідати ДНАОП 0.03-3.17-88.
13.2.29. Для захисту від надмірного ультрафіолетового
випромінювання застосовують захисні екрани: хімічні (хімічні
речовини, креми, що поглинають випромінювання) і фізичні
(перешкоди, що випромінюють, поглинають або розсіюють промені).
Очі слід захищати окулярами із захисним склом. Повний захист від
ультрафіолетового випромінювання усіх хвиль забезпечує флінтглас
(скло, що вміщує окис свинцю) товщиною 2 мм.
При тривалій роботі ультрафіолетових ламп (під час роботи або
одразу ж після опромінення) приміщення потрібно ретельно
провітрити для запобігання накопичуванню озону та окису азоту.
13.2.30. Підлога з електрообігрівом у тваринницьких
приміщеннях повинна виконуватись згідно з проектною документацією
та відповідати вимогам ПУЭ.
13.2.31. При електричному обігріві підлоги як нагрівальний
елемент слід застосовувати провід лише рекомендованих марок і
відповідного перерізу.
13.2.32. При прокладанні нагрівальних елементів повинна бути
забезпечена гідроізоляція місць прокладки та ізоляція нагрівальних
елементів.
13.2.33. В приміщеннях з електрообігрівом підлоги потрібно
встановити прилад для аварійного відключення від електричної
мережі.
13.2.34. Терморегулятори підлоги із електрообігрівом повинні
працювати у автоматичному режимі.
13.2.35. Підлоги з електрообігрівом повинні постійно бути в
справному й чистому стані.
13.2.36. Проведення будь-яких будівельних або ремонтних робіт
у місцях розміщення підлоги з електрообігрівом допускається лише
після їх відключення електротехнічним персоналом від живильної
електромережі.
Догляд за кнурами
13.2.37. Кнурів-плідників слід утримувати в спеціальному
свинарнику-кнурнику або в окремих, спеціально обладнаних станках
загального свинарника. Перегородки між станками повинні бути
суцільними до висоти 0,9 м, а вище - до висоти 1,4 м - з металевих
труб.
13.2.38. При обслуговуванні кнурів-плідників не можна
допускати різких окриків і биття тварин.
13.2.39. У станках для утримання кнурів годівниці та
напувалки необхідно влаштовувати так, щоб свинар-оператор міг
роздавати корм і наливати воду з боку проходу, не заходячи у
станок.
Чистити станки і клітки слід у відсутності тварин.
13.2.40. Групове утримання кнурів-плідників на промислових
свинарських комплексах сприяє формуванню в тварин більш спокійного
характеру, дає можливість організовувати групові прогулянки на
вигульному дворі.
13.2.41. На прогулянку кнурів слід випускати регулярно такими
же групами, якими вони утримуються в станку.
Спільне випасання й прогулянки кнурів необхідно проводити в
нежарку погоду та невеликими групами.
13.2.42. Випускати кнурів на прогулянку групами при
індивідуальному утриманні забороняється.
13.2.43. Переганяти кнурів-виробників й кнурів-пробників
повинні не менше двох працівників.
13.2.44. Неспокійних, злобних і кнурів, що б'ються, пасти й
вигулювати необхідно кожного окремо.
Прогулянку таких кнурів слід проводити за допомогою установки
для активного моціону, що виключає перебування працівників серед
тварин.
13.2.45. На час випасання і прогулянок кнурів працівники
повинні бути забезпечені переносними щитами розміром не менше ніж
0,5 м х 0,5 м, відрами з водою або водонапірними шлангами для
обливання розлючених кнурів.
13.2.46. Ікла кнурів, які досягли парувального віку (надалі -
у міру відростання), необхідно вкорочувати або затупляти при
обов'язковому фіксуванні тварини у фіксаційному станку, розколі.
13.2.47. Влітку особливу увагу слід приділяти догляду за
ратицями (своєчасне розчищення, підрізання, змащування
вазеліном т.п.).
Штучне осіменіння тварин
13.2.48. Штучне осіменіння свиней слід проводити згідно з
Інструкцією зі штучного осіменіння свиней, затвердженою наказом
Міністерства аграрної політики України 013.12.2002 N 395
08.2001 за N 230, зареєстрованою у Міністерстві
юстиції України 07.02.10.2003 за N 104/7425.
13.2.49. Всі приміщення пункту штучного осіменіння,
обладнання і територію біля пункту необхідно утримувати в
належному санітарному стані. У приміщенні не має бути мух. Не
дозволяється вхід до пункту стороннім особам.
13.2.50. У приміщеннях для парування свиней або взяття сімя у
кнурів для працівників повинна бути обладнана захисна зона із
суцільною огорожею висотою не нижче 1,4 м (острівки безпеки).
13.2.51. Осіменіння свиноматок здійснюють у спеціальних
індивідуальних клітках. При цьому не має бути сторонніх осіб,
шуму, окриків чи побоїв тварин.
13.2.52. Переганяти кнурів на пункт штучного осіменіння
необхідно скотопрогонами. Присутність сторонніх осіб при цьому не
допускається.
13.2.53. Сперму в кнурів беруть у спеціальному приміщенні
(манежі) із станком (або чучелом).
13.2.54. Різкі окрики й побої кнурів, особливо у манежі,
відчуття болю, що виникає при неправильній підготовці штучної
вагіни часто призводять до появи у плідників захисних рефлексів
відносно свинаря або техніка штучного осіменіння.
13.2.55. Поводження з тваринами має бути спокійним,
упевненим, але не грубим. При взятті сперми необхідно одягати
халати іншого кольору, ніж ті, в яких проводили
ветеринарно-санітарні обробки.
Не можна проводити ветеринарні обробки в манежі й у станку,
де беруть від плідника сперму.
13.2.56. Технікам штучного осіменіння й працівникам, що
