Страница 4: Инструкция по разработке и определению стоимости схем комплексного использова-ния и охраны водных ресурсов ВТЭН 33-5.1-01-99 (укр) (45277)

Обгрунтовуються об’єм і режим попусків прісного стоку в водні об’єкти, що розглядаються, для забезпечення вимог природоохоронного законодавства.

Для прогнозу екологічного стану озер і морів наводиться прогнозна оцінка на перспективні рівні розвитку народного господарства, зміни режиму водного об’єкта, що розглядається (водний баланс, рівні, солоність, забруднення).

Аналізуються можливі наслідки зміни режиму моря (озера) і збитки.

Встановлюються вимоги щодо скорочення винесення забруднюючих речовин у гирлові створи річок.

4.11 Зведені дані про комплексне використання й охорону водних ресурсів на розрахунковий період

4.11.1 Наводиться стисла характеристика використання водних ресурсів і передбачуваний розвиток водогосподарського комплексу.

Наводяться загальні об’єми води, що забираються з водних об’єктів, загальний об’єм стічних вод і ГДВ забруднюючих воду речовин, безповоротне водоспоживання. Наводиться об’єм і режим комплексних попусків для забезпечення подачі води з нормативною забезпеченістю.

4.11.2 Наводяться дані про загальний обсяг збільшення водних ресурсів, доступних для використання, за рахунок здійснення намічених водогосподарських заходів (регулювання стоку, міжбасейнові перекидання, використання підземних вод, зменшення попусків, використання стічних, скидних, дренажних вод та ін.).

Наводяться необхідні загальні капіталовкладення, їх економічна ефективність.

Визначається черговість здійснення заходів. Під час розробки заходів щодо збільшення водних ресурсів,доступних для використання, до СКВОВР включаються об’єкти, розроблені в басейнових схемах нижчого порядку (по притоках основної річки) або територіальних комплексних схемах, техніко-економічних обгрунтуваннях, техніко-економічних розрахунках, в проектах, і нові об’єкти.

4.11.3 Дається попередня узагальнена оцінка впливу намічених заходів в водогосподарському комплексі на навколишнє середовище, до якої входять:

• загальна стисла оцінка стану навколишнього середовища територій, які перебуватимуть під впливом передбаченої схемою господарської діяльності;
• характеристика земельних ресурсів (площа сільськогосподарських угідь, в тому числі ріллі, їх стан - забрудненість, еродованість); водних ресурсів (запаси поверхневих і підземних вод, наявність або відсутність дефіциту, ступінь забрудненості, основні причини та джерела забруднення, захищеність від забруднення підземних вод), лісових ресурсів, природно-заповідного фонду;
• стислий опис можливих видів впливу на навколишнє середовище будівництва й експлуатації запланованих для створення й розвитку об’єктів як в умовах нормального їх функціонування, так і в екстремальних ситуаціях (під час аварій, руйнувань від стихійних лих);
• характеристика конкретних масштабів передбачуваного впливу на навколишнє середовище і можливих змін його стану внаслідок цього впливу;
• пропозиції щодо компенсації неминучих збитків, які будуть завдані навколишньому середовищу внаслідок здійснення передбаченої схемою господарської діяльності за рахунок таких заходів, як рекультивація порушених земель і відпрацьованих кар’єрів; землювання малопродуктивних угідь родючим грунтом, знятим у період будівництва; створення насаджень з різних видів дерев і кущів; залісення і залуження прибережних смуг річок і водойм; здійснення комплексів спеціальних протиерозійних заходів; регулювання русел річок; берегоукріплення; благоустрій наявних і створення нових зон відпочинку населення; штучне розведення риби й дичини тощо;
• викладення суті інтересів громадськості й окремих груп місцевого населення, врахованих при розробці схем, і прогнозних даних, що характеризують зміни соціально-економічних умов, які виникнуть внаслідок реалізації рішень, прийнятих у схемі;
• підсумкова оцінка допустимості (з точки зору замовника і генпроектувальника) передбачуваного при реалізації рішень схеми впливу на навколишнє середовище і викликаних ним змін в умовах життєдіяльності населення (включаючи соціально-економічні аспекти).

4.11.4 Розробка схем використання водних ресурсів прикордонних річок здійснюється в кожному конкретному випадку на підставі міжнародних угод по показниках і формах методичних вказівок про зміст, склад, порядок розробки, узгодження, затвердження і уточнення схем комплексного використання та охорони водних ресурсів.

4.12 Інші роботи

У ВТЕН враховано витрати генеральної проектної організації на виконання таких робіт:

• складання програм і кошторису на розробку СКВОВР (схеми комплексного використання й охорони водних ресурсів);
• участь проектної організації у складанні спільно з замовником технічного завдання на проектування;
• складання конспекту схеми;
• складання зведеної записки СКВОВР;
• підготовку демонстраційних матеріалів і випуск матеріалів схеми;
• участь у розгляді й узгодженні матеріалів схем в експертуючих і затверджуючих інстанціях;
• технічне і методичне керівництво, координація робіт, що виконуються організаціями-співвиконавцями.

5 ЦІННИК (ПРЕЙСКУРАНТ) НА РОЗРОБКУ СХЕМ

5.1 Загальні положення

5.1.1 У цьому Ціннику наведено ціни на проектні роботи на складання схем комплексного використання й охорони водних ресурсів і граничні розміри витрат на виконання розвідувальних робіт. Наведені ціни відповідають економічним умовам 1997 року.

5.1.2 Ціни на розробку схем встановлено стосовно до складу робіт, передбаченому цими ВТЕН, залежно від розмірів території, що розглядається, та ступеня її вивченості.

5.1.3 В цінах враховано всі витрати, пов’язані з вивченням місцевих умов, збиранням вихідних і обгрунтовуючих матеріалів для розробки схеми, методичним і технічним керівництвом, виконанням проектно-розвідувальних робіт, вивченням патентних матеріалів, участю проектної організації в складанні спільно з замовником завдання на проектування, проведенням обов’язкових узгоджень проектних матеріалів, захистом схеми в експертуючих і затверджуючих інстанціях, підготовкою демонстраційних матеріалів.

5.1.4 Граничні розміри коштів на проведення розвідувальних робіт для обгрунтування схем не повинні перевищувати наведених нижче показників, прийнятих залежно від ступеня вивченості території, що розглядається, в процентах від загальної вартості проектних робіт, визначеної за Цінником, а саме:

• при добрій вивченості території - 5%;
• при середній вивченості - 15%;
• при слабкій вивченості - 25%, що уточнюється програмою робіт.

Ступінь вивченості території оцінюється, виходячи з таких положень.

Добра вивченість. Територія з простими гідрогеологічними умовами, що характеризується спокійним заляганням водоносних горизонтів, витриманих за потужністю й будовою та однорідних за фільтраційними властивостями водовмісних порід.

Виконано оцінку прогнозних ресурсів і експлуатаційних запасів. Ймовірність одержання заданої продуктивності водозаборів є високою.

Поверхневі водні ресурси добре вивчені.

Вся територія покрита густою, рівномірно розподіленою по довжині водотоків гідрометеорологічною мережею станцій і постів, що мають тривалі ряди спостережень.

Середня вивченість. Територія зі складними гідрогеологічними умовами, що характеризується невитриманістю за потужністю й будовою водоносних горизонтів, неоднорідністю фільтраційних властивостей водовмісних порід або складною гідрохімічною обстановкою. Виконано оцінку прогнозних ресурсів, а на ряді родовищ - експлуатаційних запасів. Для одержання заданої продуктивності водозаборів потрібна постановка пошукових робіт.

Водні об’єкти покриті гідрометеорологічною мережею постів і станцій з багаторічними спостереженнями. Кількість гідрометричних створів є недостатньою для характеристики усіх водних ресурсів.

Слабка вивченість. Територія з дуже складними гідрогеологічними умовами, яка характеризується високою мінливістю потужності й будови водоносних горизонтів і фільтраційних властивостей водовмісних порід, невитриманістю розповсюдження горизонтів, а також дуже складною гідрохімічною обстановкою.

Оцінка прогнозних ресурсів і експлуатаційних запасів виконана не на всій території. Можливість одержання заданої продуктивності водозаборів є низькою і потребує проведення розвідувальних робіт.

Водні об’єкти мають слабко розвинену гідрометеорологічну мережу з нетривалим періодом спостережень.

Вартість проведення польових розвідувань для окремих видів робіт обгрунтовується програмою і визначається за "Збірником цін на проектні й розвідувальні роботи для будівництва" з урахуванням наявних доповнень і роз’яснень Держкоммістобудування України.

5.1.5 Застосування цін, наведених в Ціннику, є обов’язковим для всіх організацій, що здійснюють розробку схем комплексного використання й охорони водних ресурсів.

5.2 Вказівки щодо застосування цін

5.2.1 У Ціннику наведено ціни для всієї території України з поділом на гірську й рівнинну частини. Загальна вартість проектних робіт складається з вартості ділянок по кожній частині, вартісні показники яких визначаються загальною площею території, що розглядається в схемі.

Зміна вартості, викликана відхиленням конкретних умов від середніх, прийнятих при визначенні цін і які впливають на трудомісткість розробки схеми, враховується шляхом застосування до базової вартості коефіцієнтів, наведених в даному розділі.

При визначенні вартості проектних робіт за Цінником із застосуванням декількох коефіцієнтів останні потрібно перемножити.

Застосування коефіцієнтів, не передбачених у цьому Ціннику, не допускається.

5.2.2 Цінами не враховано вартість виконання науково-дослідних робіт, необхідних для обгрунтування заходів і вибору технічних рішень.

5.2.3 Ціни в Ціннику наведено для другої категорії складності природних умов. Для першої й третьої категорії складності застосовуються, відповідно, коефіцієнти 0,9 і 1,1.

1. Категорія складності природних умов визначається кількома з таких факторів або сукупністю їх.

Категорія 1. Прості природні умови

Рівнинний рельєф з однорідним грунтовим і рослинним покривом, розчленований неглибокими ярами з переважаючими ухилами до 10??, при цьому болота й заболочені ділянки займають не більше 5% території, залісеність до 15%, рівнинні річки з стійким руслом, з шириною заплави до 0,5 км. Нескладні геологічні й гідрогеологічні умови.

Категорія II. Середні природні умови

Пересічена місцевість, перерізана ярами й балками з крутизною схилів до 20??, залісеність до 30%, рівнинні річки з нестійким руслом, з шириною заплави до 1,5 км і гірські річки з різкою мінливістю стоку в межах року. Різноманітна товща осадочних і вивергнених порід. Пухкоуламкові грунти, розчинні, пухкі й скельні породи, що різко відрізняються за водопроникністю, наявність напірних вод та інші умови, які потребують значного обсягу проектних робіт для встановлення заходів і вибору конструкцій, що забезпечують стійкість споруд, надійність їх сполучення з основою і запобігають втратам з водосховища. Грунти незасолені й слабозасолені, середнього механічного складу, нееродовані і слабоеродовані, з мінливим рослинним і грунтовим покривом.

Категорія ІІІ. Складні природні умови

Гірська місцевість зі складним пересіченим рельєфом, з крутизною схилів понад 20??, залісеність перевищує 30%, річки з шириною заплави понад 1,5 км, великою кількістю рукавів і старорічищ, складні геологічні умови, наявність карсту, сильнопросадочні й нестійкі на зсув грунти. Заплави, плавні й дельти, засолені землі; райони із заболоченими ділянками й болотами, що займають понад 15% площі.

Складний комплекс осадочних, вивергнених і метаморфічних порід з крутим падінням пластів. Породи зазнають значного впливу хімічної суфозії.

5.2.5 Різна народногосподарська освоєність території, що розглядається, яку прийнято за показниками таблиці 1, враховується розрахунковими коефіцієнтами до базової вартості проектних робіт, наведеними в таблиці 2.

Таблиця 1 Основні показники народногосподарської освоєності території

Таблиця 2 Розрахункові коефіцієнти до базової вартості проектних робіт,

що враховують народногосподарську освоєність території

1. Різна водогосподарська освоєність території, що розглядається (відношення об’єму сумарного водозабору до площі території), яка приймається за таблицею 3, враховується відповідними розрахунковими коефіцієнтами до базової вартості проектних робіт, наведеними в таблиці 2.