ВНД 33-5.5-07-99 Организация работ по обследованию и оценке подтопления сельскохозяйственных угодий и сельских населенных пунктов (45276)

ВІДОМЧІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Організація робіт по обстеженню та оцінці підтоплення сільськогосподарських угідь

і сільських населених пунктів

ВНД 33-5.5-07-99

Видання офіційне

Державний комітет України по водному господарству

Київ 1999

Передмова

РОЗРОБЛЕНИЙ

Державним галузевим об’єднанням “Укрводексплуатація”

Уралов О.В. (керівник роботи), Жовтоног М.І., Шайдюк Н.І

Управлінням експлуатації водогосподарських систем

Яковенко Ю.П.

Інститутом гідротехніки і меліорації УААН

Ромащенко М.І., Блохіна Н.М., Савчук Д.П.

ВНЕСЕНИЙ

Управлінням експлуатації водогосподарських систем Держводгоспу України

ЗАТВЕРДЖЕНИЙ

Наказом Держводгоспу України від 08.06.1999р. № 86

ВВЕДЕНИЙ НА ЗАМІНУ

НТД 33.63.066-86 Рекомендации по предупреждению и ликвидации подтопления пахотных земель и сельских населенных пунктов Украинской ССР. Минводхоз УССР, Укргипроводхоз. 1986

1. Галузь використання
2. 1. Цей відомчий нормативний документ є обов’язковим для організацій та установ Держводгоспу України, які здійснюють обстеження підтоплених сільськогосподарських угідь та сільських населених пунктів при кризовому моніторингу режиму грунтових вод.
   2. Дія цього відомчого нормативного документу розповсюджується на меліоровані угіддя, сільськогосподарські угіддя в зоні впливу меліоративних систем та сільські населені пункти при кризовому моніторингу режиму грунтових вод.
   3. Відомчий нормативний документ встановлює вимоги до:

• визначення територій та об'єктів, що знаходяться в зоні існуючого або потенційного підтоплення;
• оцінки підтоплення території сільськогосподарських угідь та сільських населених пунктів;
• встановлення основних причин та чинників, що призвели до підтоплення.

1. Основні положення
2. 1. Обстеження підтоплених сільськогосподарських угідь та сільських населених пунктів при кризовому моніторингу режиму грунтових вод (далі Обстеження) виконуються у відповідності з Водним Кодексом України (стаття 107, пункт 3), Постановами Кабінету Міністрів України від 30.03.1998р. №391 “Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля", від 20.07.1996р. №815 “Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод”, ВБН 33-5.5-01-97 “Організація і ведення еколого-меліоративного моніторингу” та ВНД 33-5.5-04-98 “Керівництво по організації та здійсненню моніторингу меліорованих і прилеглих до них земель”.
   2. Обстеження проводиться на меліорованих угіддях, сільськогосподарських угіддях в зоні впливу меліоративних систем та в сільських населених пунктах в зоні та поза зоною впливу меліоративних систем.

1. Обстеження передбачає:

• визначення території підтоплених і потенційно підтоплюваних меліорованих угідь, сільськогосподарських угідь в зоні впливу меліоративних систем та сільських населених пунктів, їх місцезнаходження, межі та площі;
• встановлення типу підтоплення;
• встановлення основних причин та чинників, що зумовили або можуть зумовити виникнення та розвиток підтоплення;
• розробку рекомендацій щодо ліквідації або попередження підтоплення сільськогосподарських угідь та сільських населених пунктів;
• обгрунтування заходів щодо ліквідації або попередження підтоплення сільськогосподарських угідь та сільських населених пунктів та визначення обсягів робіт і їх орієнтовної вартості.
• 1. Обстеження проводиться за окремими дорученнями органів державного управління.*

1. Критерії підтоплення
2. 1. Підтоплення території відноситься до числа найбільш прогресуючих негативних явищ, яке спостерігається при дії різного роду природних та техногенних чинників, а також їх взаємодії.
   2. Основною причиною підтоплення в більшості випадків є вплив кількох разом взятих чинників, що накладаються один на одного, в тому числі кліматичних явищ, і в першу чергу – атмосферних опадів.
   3. При підтопленні сільськогосподарських угідь глибина залягання рівнів грунтових вод (постійно або тимчасово) незадовільна для водного, повітряного і сольового режиму грунтів та проведення сільськогосподарських робіт .
   4. При підтопленні сільських населених пунктів глибина залягання рівнів грунтових вод (постійно або тимчасово) менше глибини підвальних частин приміщень та комунікаційних споруд за умови, що глибина залягання рівнів грунтових вод менше мінімальної .
   5. Мінімальна глибина залягання рівнів грунтових вод в сільських населених пунктах обов’язково повинна пов'язуватися з природними умовами території.
   6. За критерій підтоплення сільськогосподарських угідь та сільських населених пунктів приймається мінімальна глибина залягання рівня грунтових вод (Нкр).
   7. Віднесення території сільськогосподарських угідь або сільського населеного пункту до розряду підтоплених проводиться на основі співставлення існуючої глибини залягання рівня грунтових вод (Нп) з мінімальною (Нкр).
   8. Підтопленими вважаються ділянки, на яких глибина залягання рівня грунтових вод менша за Нкр .
   9. Мінімальна глибина залягання рівнів грунтових вод (Нкр) визначається фізико-географічною зональністю, літологічним складом покривних відкладів та мінералізацією грунтових вод (додаток 2).
   10. Території гірських районів Криму та Карпат вважаються непідтоплюваними, за виключенням долин річок.
3. Типи підтоплення
4. 1. Типи підтоплення розрізняються за природою походження, поширенням, характеру дії та тривалістю дії.
   2. За природою походження виділяється підтоплення:

• природне, до якого відносяться території з природно високими рівнями грунтових вод (в основному, заплави річок, балки, поди, блюдця, понижені елементи рельєфу тощо);
• техногенне до якого відносяться території, підтоплені в результаті господарської діяльності людини.
• 1. За поширенням виділяється підтоплення:
• регіональне, коли підтопленням охоплено значні території (декілька районів, область, регіон);
• локальне, коли підтоплено окрему садибу, об’єкт, сільський населений пункт, гідромеліоративну систему.
• 1. За тривалістю дії виділяється підтоплення:
• постійне, коли рівні грунтових вод протягом року не опускаються нижче рівня, що призводить до підтоплення;
• сезонне, коли рівні грунтових вод в певні періоди року піднімаються вище рівня, що призводить до підтоплення;
• епізодичне, коли підняття рівня грунтових вод, що призводить до тимчасового підтоплення відбувається періодично (з періодом у декілька років);
• потенційне, коли згідно даних режимних спостережень відбувається підняття рівня грунтових вод або за прогнозом відбудеться підняття рівнів грунтових вод в результаті чого через певний період часу ці території можуть стати підтопленими;
• 1. За характером дії виділяється підтоплення:
• явне, коли рівень грунтових вод вище рівня, який приводить до підтоплення;
• приховане, коли в підземних приміщеннях будівель або в грунтах підвалин відбувається збільшення вологості до критичної межі за рахунок інфільтрації та капілярного зволоження або в результаті концентрації вологи під спорудами.

1. Обстеження підтоплених сільськогосподарських угідь та сільських населених пунктів
2. 1. Обстеження підтоплених сільськогосподарських угідь та сільських населених пунктів виконується з метою встановлення наявності та масштабів підтоплення, з’ясування його причини та чинників.
   2. Вказані у п. 5.1. задачі вирішуються поетапно.
   3. На першому етапі (підготовчому) проводиться відбір площ для обстеження, комплексний аналіз особливостей території та факторів, що можуть впливати на підвищення рівнів грунтових вод, а також підготовка до обстеження території.
   4. Відбір площ для обстеження проводиться спеціалістами обласних виробничих управлінь меліорації та водного господарства спільно з спеціалістами гідрогеолого-меліоративної служби із залученням гідротехніків районів, а також представників землекористувачів та (або) власників землі.
   5. При комплексному аналізі на підготовчому етапі проводиться:

• вивчення загальних регіональних особливостей розвитку процесів підтоплення за картами геологічної (четвертинних відкладів), геоморфологічної, інженерно-геологічної та гідрогеологічної будови, а також матеріалами і картами гідрогеолого-меліоративних обстежень і грунтово-сольових зйомок та матеріалами проектних інститутів і аерокосмічних зйомок (при наявності);
• аналіз режиму грунтових вод;
• вивчення іригаційно-господарських умов території.
• 1. Матеріали гідрогеолого-меліоративних обстежень та грунтово-сольових зйомок попередніх років аналізують в комплексі з даними про іригаційно-господарські умови.
  2. Аналіз режиму грунтових вод проводять з врахуванням даних про атмосферні опади, температуру повітря і водність річок, з оцінкою впливу природних факторів на підвищення рівнів грунтових вод.
  3. На основі аналізу режиму грунтових вод встановлюють, чи знаходяться досліджувані роки на границях підняття чи спаду рівня грунтових вод, або характеризуються його середнім положенням.
  4. Для виявлення впливу та багаторічної періодичності природних чинників на рівні грунтових вод, їх аналіз проводять за максимально можливий період.
  5. При вивченні загальних регіональних особливостей розвитку процесів підтоплення використовують:
• карти глибин залягання грунтових вод, попередніх років, в масштабах: для сільськогосподарських угідь - 1:50000 - 1:25000, для населених пунктів - 1:10000 - 1: 5000;
• карти мінералізації грунтових вод;
• карти засолення і осолонцювання грунтів;
• річні і багаторічні графіки зміни рівня і мінералізації грунтових вод;
• річні і багаторічні графіки режиму першого напірного водоносного горизонту, що живить грунтові води;
• дані про основні метеорологічні елементи (атмосферні опади, температура повітря, випаровування);
• гідрологічні дані.
• 1. При вивченні іригаційно-господарських умов території особливу увагу приділяють даним про плановий і фактичний водозабір та зрошувальні норми, динаміку водозабору, способи зрошення і техніку поливу, наявність і технічний стан колекторно-дренажної мережі та свердловин вертикального дренажу стан водопровідно-каналізаційної мережі, наявність штучних водних об’єктів тощо.
  2. При підготовці до обстеження:
• вивчають наявність та розташування мережі спостережувальних свердловин, їх обладнання і технічний стан;
• всю мережу спостережувальних свердловин приводять в робочий стан;
• встановлюють наявність планової і висотної прив’язки спостережувальних свердловин, а при її відсутності передбачають проведення даного виду вишукувань, що дасть можливість забезпечити побудову не тільки карти глибин залягання рівнів грунтових вод, але й гідроізогіпс. Наявність карт гідроізогіпс і горизонталей рельєфу забезпечує отримання ряду додаткових даних про глибини залягання рівнів грунтових вод а також підвищує точність карти глибин залягання грунтових вод та дає можливість виявити джерела живлення грунтових вод.
• 1. На другому етапі (польовому) проводяться польові обстеження меліорованих і прилеглих до них земель та сільських населених пунктів по визначенню підтоплених територій.
  2. Обстеження виконується відомчою комісією.
  3. Відомча комісія утворюється наказом Держводгоспу або облводгоспу (Рескомводгоспу АР Крим).
  4. До складу відомчої комісії повинні входити представники водогосподарської організації, спеціалісти гідрогеолого-меліоративної служби, із залученням районних гідротехніків, представників землекористувачів та (або) власників землі.
  5. Маршрути обстеження намічаються в залежності від характеру розташування підтоплених земель та їх конфігурації по створах, перпендикулярних до меліоративних каналів, колекторно-дренажної мережі, від природних областей живлення до областей розвантаження грунтових вод з урахуванням наявності заболочених і засолених земель.
  6. При обстежені підтоплених сільськогосподарських угідь та сільських населених пунктів необхідно мати їх топографічні плани.
  7. При обстеженні меліорованих земель, сільськогосподарських угідь в зоні впливу меліоративних систем та сільських населених пунктів проводиться:
• заміри рівнів грунтових вод по наявних спостережувальних свердловинах різних відомств і колодязях (при їх відсутності проводиться буріння свердловини ручним методом без кріплення трубами);
• візуальне визначення наявності води та відміток рівнів стояння води на стінах в підвальних частинах приміщень та погребах;
• візуальне визначення наявності просідання грунту та промоїн;
• візуальне визначення стану сільськогосподарських культур та дерев, що свідчить про наявність підтоплення (ознаки пригнічення і наявність зріджених посівів);
• візуальна оцінка ступеню засолення, осолонцювання та заболочування грунтів;
• огляд меліоративних каналів, гідротехнічних споруд, дамб, водовідвідної мережі, зливостічної мережі тощо з метою оцінки їх технічного стану, стану протифільтраційного покриття, виявлення джерел підвищеної фільтрації води та можливості своєчасного відведення поверхневого стоку;
• ознайомлення з роботою і технічним станом колекторно-дренажної мережі та свердловин вертикального дренажу;
• перевірка технічного стану мережі спостережувальних свердловин, правильності виконання і запису замірів, повноти охоплення території спостереженнями за режимом грунтових вод та іншими показниками;
• відбір проб води* із спостережувальних свердловин, меліоративних каналів на визначення мінералізації, агресивності води по відношенню до бетону та лужності тощо (проби води відбираються із спостережувальних свердловин після попередньої їх відкачки).
• 1. Визначення площ підтоплення проводиться на картах глибин залягання рівнів грунтових вод та їх мінералізації за критеріями, наведеними у додатку 2.
  2. Карта глибин залягання рівнів грунтових вод складається за шкалою:
• менше 1,0 м;
• 1,0-1,5 м;
• 1,5-2,0 м;
• 2,0 -3,0 м;
• більше 3,0 м;
• з невідомою глибиною залягання грунтових вод, де за технічними або іншими причинами не вдалось встановити цю характеристику.
• 1. Дані про мінералізацію грунтових вод наносяться на карту глибин їх залягання за шкалою:
• до 5,0 г/дм3;
• від 5,0 до 10,0 г/дм3;
• більше 10,0 г/дм3;
• площі з невідомою мінералізацією грунтових вод;
• площі розповсюдження грунтових вод з підвищеною лужністю (рН більше 8-8,5)*.
• 1. Карти глибин залягання рівнів грунтових вод та їх мінералізації складаються в масштабі:
• для систем з площею більше 20-25 тис. га -1:50000;
• для систем з площею менше 20-25 тис. га -1:25000;
• для сільських населених пунктів -1:10000 - 1: 5000.
• 1. Визначення площ з різними глибинами залягання рівнів грунтових вод та мінералізацією проводиться за допомогою палетки або іншими методами.
  2. Площі підтоплених територій визначають вищезазначеними методами за критеріями наведеними у додатку 2.
  3. Для підвищення достовірності виділення підтоплених територій використовують карти глибин залягання та мінералізації грунтових вод, складені в попередні роки, а також матеріали з режиму грунтових вод.
  4. За результатами обстеження складається Акт обстеження підтопленої території (додатки 3 та 4) в якому вказуються площі підтоплення, його причини, надаються рекомендації з його ліквідації, визначаються обсяги робіт та їх орієнтовна вартість.
  5. На третьому етапі (камеральному) проводиться обробка, аналіз та узагальнення матеріалів обстеження, а також оцінка фактичного підняття та прогноз рівнів грунтових вод.
  6. Дані про підтоплення сільськогосподарських угідь та сільських населених пунктів узагальнюються по районах та області (АР Крим) та зводяться в таблицю (додаток 5) окремо для сільськогосподарських угідь і сільських населених пунктів.
  7. Для встановлення контурів потенційно підтоплених територій виконується прогноз режиму грунтових вод за даними фактичної швидкості і висоти підняття рівнів грунтових вод, або аналітичними методами (за аналітичними залежностями).