Наводяться середні багаторічні витрати завислих і волочених наносів, об’єм твердого стоку, загальна мінералізація й основні гідрохімічні показники води в річці.

4.4.3 Вивчаються ресурси підземних вод і умови їх формування.

Наводяться відомості про гідрогеологічну вивченість території, що розглядається. Подається характеристика основних водоносних горизонтів і комплексів, розповсюдження, літологічний склад, характер і глибина залягання, потужність, фільтраційні властивості, багатоводність, водопровідність, рівні, загальна мінералізація, хімічний, бактеріологічний і газовий склад, радіоактивність.

Розглядаються області й умови живлення, руху і розвантаження підземних вод; особливості рівневого й хімічного режиму, зв’язок водоносних горизонтів між собою і з поверхневими водами.

Наводяться дані прогнозів про експлуатаційні запаси (ресурси) підземних вод, в тому числі зв’язаних і не зв’язаних з поверхневим стоком, і про затверджені експлуатаційні запаси.

Встановлюється можливість задоволення існуючої та перспективної потреби у господарсько-питній воді.

Обґрунтовується величина експлуатаційних запасів підземних вод, яка має бути врахована у водогосподарських балансах як самостійна частина водних ресурсів (додатково до ресурсів поверхневих вод).

4.5 Використання водних ресурсів галузями народного господарства

4.5.1 Наводяться дані про сучасний стан і прогноз чисельності населення і розвитку промисловості.

Населення. Наводяться дані про чисельність міського й сільського населення на сучасному рівні та на перспективу в розрізі адміністративних одиниць і водогосподарських районів.

Зазначається чисельність населення окремих міст і селищ міського типу??, загальна щільність населення (в тому числі сільського), подається аналіз перспективи зростання населення, співвідношення між міським і сільським населенням.

Промисловість. Висвітлюється галузева структура сучасного промислового виробництва, в тому числі по окремих адміністративних одиницях і водогосподарських районах, наводяться дані обсягу валової продукції промисловості в грошовому вираженні, а для основних видів продукції - і в натуральному вираженні, перелік наявних великих промислових підприємств із зазначенням їх потужностей. Подається оцінка значення промисловості в економіці території, що розглядається, і в державному виробництві.

Розглядаються перспективи розвитку галузей промисловості, галузева структура промислового виробництва. Наводяться дані на розрахункові рівні про обсяги продукції в грошовому і натуральному (для основних видів продукції) вираженні, перелік нововведених підприємств із зазначенням їх потужності.

4.5.2 Наводяться дані динаміки водоспоживання галузей господарства на території басейну за останні 10-15 років. Встановлюються тенденції зміни водоспоживання і водовідведення.

Комунальне господарство. Характеризується забезпеченість житлового фонду централізованим водопостачанням і каналізацією по містах, селищах міського типу і сільських населених пунктів. Аналізується повне і безповоротне водоспоживання по розрахункових створах.

Розглядаються основні проблеми, пов’язані з водопостачанням і водовідведенням.

Промисловість. Наводяться дані про повне і безповоротне водоспоживання промисловості з виділенням найбільш водоємних галузей. Характеризуються основні проблеми у водопостачанні промисловості. Ретроспективний аналіз динаміки водоспоживання промисловості.

Сільське господарство. Використання водних ресурсів у сільському господарстві розглядається у двох напрямках:

  • сільськогосподарське водопостачання;
  • меліорація земель.

Наводиться чисельність сільського населення, ступінь благоустрою сільських населених пунктів, фактичне питоме водоспоживання та водовідведення.

Подаються об??єми водоспоживання і водовідведення сільських населених пунктів, тваринницьких ферм і комплексів.

Наводяться дані про наявність зрошуваних, зволожуваних і осушених земель. Характеризується ступінь використання меліоративного фонду, структура використання меліорованих земель, урожайність сільськогосподарських культур, норми зрошення і зволоження, ККД зрошувальних систем.

Подається розрахункове водоспоживання і водовідведення зрошуваних і зволожуваних земель (за дефіцитом природного зволоження забезпеченістю Р=75%).

4.5.3 Наводяться дані по водоспоживанню і водовідведенню на розрахункові рівні.

Комунальне господарство. Чисельність населення на розрахункові рівні визначається на базі прогнозу вірогідної перспективної чисельності населення, який складається ЦСУ, в ув’язці з генеральними планами розвитку міст, схемами і проектами районного планування.

Укрупнені показники середнього питомого водоспоживання в міських поселеннях приймаються диференційовано по кліматичних зонах. На розрахункові рівні питомі норми водоспоживання приймаються з урахуванням складених на сучасному рівні та рекомендованих ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", Мінінвестбуд України, К., 1992.

Характеризуються основні заходи, спрямовані на ощадливе використання води в комунальному господарстві.

Об’єми водоспоживання і водовідведення визначаються на базі перспективної чисельності міського населення на розрахункові рівні та відповідних норм водоспоживання з урахуванням можливості впровадження заходів, спрямованих на ощадливе використання води.

Промисловість. Обсяги промислового виробництва наводяться на основі концепцій розвитку галузей промисловості, схем розвитку й розміщення продуктивних сил, матеріалів Мінекономіки, генеральних планів міст та інших матеріалів. Виділяються найбільш водоємні галузі. Враховуючи складність довгострокового прогнозування розвитку промисловості, концепція розвитку цих галузей розглядається в кількох варіантах.

Об’єми водоспоживання і водовідведення промисловості визначаються на підставі даних про виробництво основних видів продукції, укрупнених норм водоспоживання з урахуванням тенденцій динаміки водоспоживання. При цьому оцінюються реальні можливості впровадження водозберігаючих технологій і систем багаторазового використання відпрацьованої води.

Сільське господарство. Чисельність сільського населення на розрахункові рівні визначається відповідно до прогнозів чисельності населення таким же чином, як і в 4.5.3. Наводиться чисельність поголів’я худоби на основі прогнозів Мінсільгоспу.

Наводяться основні напрямки розвитку систем подачі води споживачам і водовідведення. Характеризується намічений ступінь благоустрою сільських населених пунктів на розрахункові рівні, забезпечення об’єктів виробничого призначення системами водопостачання і водовідведення.

Укрупнені норми водоспоживання і водовідведення приймаються відповідно до ДБН 370-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", СНиП 2.03.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", СНиП 2.04.03-85 "Канализация. Наружные сети и сооружения", ВБН 46/33-2,5-5-96 "сільськогосподарське воопостачання. Зовнішні мережі і споруди" і запланованого на розрахункові рівні ступеня благоустрою сільських населених пунктів.

На підставі прийнятих норм водоспоживання і водовідведення, кількісних показників споживачів визначаються об’єми водоспоживання і водовідведення.

На розрахункові рівні наводяться намічені обсяги введення нових площ зрошення,осушення і зволоження, а також реконструкція наявних меліорованих земель. Намічені на перспективу обсяги меліорованих земель визначаються на підставі програмних урядових документів, матеріалів плануючих організацій та галузевої схеми розвитку меліорації.

Характеризуються основні напрямки і можливості підвищення коефіцієнта корисної дії зрошувальних систем з урахуванням наміченого нового будівництва і реконструкції. Наводяться перспективні зрошувальні та зволожувальні норми.

На основі намічених площ меліорованих земель на розрахункові рівні, зрошувальних норм брутто визначаються об’єми водоспоживання і водовідведення.

Інші учасники водогосподарського комплексу. Наводяться вимоги до рівневого режиму водних об’єктів, санітарних і природоохоронних витрат (попусків) з боку водного транспорту, гідроенергетики, рибного господарства, рекреації.

Взаємоув’язані і узгоджені Держводгоспом України вимоги приймаються як обмеження в розрахунках водогосподарського балансу.

4.6 Водозабезпечення галузей народного господарства на розрахункові рівні

Наводяться дані стосовно водоспоживання і водовідведення галузей народного господарства на розрахункові рівні в розрізі прийнятих (у відповідності з 4.4.1) водогосподарських ділянок. Подається оцінка їх водозабезпеченості.

4.7 Водогосподарський баланс

Розрахунки водогосподарського балансу виконуються двома етапами. На першому етапі (попередній баланс) розрахунки виконуються на всі розрахункові рівні розвитку економіки в умовах існуючих водних ресурсів, доступних для використання. На другому етапі розрахунки виконуються з урахуванням наміченого в перспективі збільшення об’ємів водних ресурсів, доступних для використання.

Методика розрахунку водогосподарського балансу. Розрахунки водогосподарського балансу для кожного розрахункового створу виконуються за багаторічними відновленими стоковими рядами у місячному розрізі. Для річок, де в меженний період може мати місце значне внутрішньомісячне коливання стоку, розрахунки слід виконувати в декадному розрізі.

Для урахування фактора асинхронності стоку та дефіциту природного зволоження водоспоживання зрошуваного землеробства приймається в розрахунках у вигляді змінної величини залежно від метеорологічних умов кожного конкретного року з багаторічного ряду, що розглядається.

Змінною, залежно від конкретних метеорологічних умов, приймається також величина випаровування.

Аналіз результатів розрахунків виконується за забезпеченістю водогосподарського балансу.

Вихідні дані. Для складання водогосподарського балансу визначаються:

  • природні відновлені стокові ряди;
  • наявні водні ресурси, що включають можливий для використання поверхневий стік (з урахуванням регулювання і територіального перерозподілу стоку) і підземні води, не зв’язані з річковим стоком, зворотні води, які надходять в джерело у межах району, що розглядається;
  • об??єм води, що забирається для забезпечення галузей народного господарства, відбирання води суміжними державами, додаткові витрати на випаровування з водної поверхні ставів і водосховищ (визначається як різниця між випаровуванням з водної поверхні і випаровуванням з суші), втрати в руслах річок, втрати по трасах великих каналів, комплексні попуски (санітарний, природоохоронний, рибогосподарський та ін.). Випаровування в розрахунках слід враховувати у вигляді змінної величини залежно від метеорологічних умов кожного конкретного року багаторічного ряду, що розглядається;
  • водовідведення (скидання) у водні об’єкти.

Результати розрахунків. Наводяться дані за результатами розрахунків, виконаних по багаторічному стоковому ряду, у вигляді забезпеченості балансу (дефіциту). Вибираються роки, що є близькими до розрахункових забезпеченостей (50%; 75%; 95%) за дефіцитом і за стоком. Для вибраних років наводяться дані розрахунків зведеного водогосподарського балансу, а також помісячні розпечатки балансу. Для створів з напруженою водогосподарською обстановкою наводяться криві забезпеченості балансу (дефіциту) на всі розрахункові рівні.

Виконується аналіз водозабезпеченості галузей господарства за результатами розрахунків водогосподарського балансу. Розглядаються можливості (варіанти) пом’якшення дефіциту шляхом обмеження водоспоживання, зниження рівня навігаційного спрацювання, зменшення комплексних попусків.

4.8 Заходи, спрямовані на збільшення водних ресурсів, доступних для використання

На підставі аналізу результатів попереднього водогосподарського балансу, що відповідає розрахунковим рівням розвитку народного господарства при існуючих водних ресурсах, доступних для використання, намічаються заходи щодо покриття виявлених дефіцитів:

  • максимально можливе використання місцевих поверхневих водних ресурсів;
  • оцінка можливостей поповнення підземних вод;
  • територіальний перерозподіл стоку;
  • використання морських і мінералізованих вод;
  • використання очищених стічних вод.

Регулювання річкового стоку. На основі аналізу заходів, які дають змогу використовувати існуючі водні ресурси, доступних для використання, розглядаються варіанти розширення або реконструкції споруд, оцінюються можливі об’єми збільшення водних ресурсів, доступних для використання. Вибирається оптимальний варіант.

Основні параметри водосховищ і гідровузлів приймаються за матеріалами раніше розроблених комплексних схем, ТЕО. ТЕР та ін. У разі відсутності виконаних раніше проектних проробок розробляються нові.

Нові об’єкти комплексного призначення розробляються на підставі інженерно-геологічних і гідрогеологічних розвідувань, що виконуються в мінімальному обсязі (головним чином, шляхом рекогносцирувального обстеження), які дають можливість обгрунтовано вибрати місцеположення створів греблі та чаш водосховищ, визначити їх основні параметри.

На ділянках споруд зі складними геологічними умовами (тектонічні порушення, карст та ін.) виконується інженерно-геологічна зйомка масштабу 1:50000, геодезичні та геофізичні роботи, буріння 3-4 свердловин по створу греблі глибиною до 1,5 напорів.

Необхідний обсяг розвідувальних робіт обгрунтовується програмою.

Визначається частка витрат кожного водоспоживача в спорудженні комплексних гідровузлів.

Наводяться загальні обсяги збільшення наявних водних ресурсів, в тому числі: