11.6.2. Напруга від джерела живлення повинна подаватись через ввідний пристрій з ручним приводом.
Ввідний пристрій повинен бути розміщений безпосередньо близько від входу в машинне приміщення і установлений окремо від НКП. Приводна рукоятка ввідного пристрою повинна бути розміщена на висоті 1200-1600 мм від рівня підлоги.
Ввідний пристрій повинен бути розрахований на зняття напруги з підйомника під навантаженням і без навантаження.
Ввідний пристрій повинен вимикати всі фази живлення і повністю знімати напругу з електричних ланцюгів, крім ланцюгів освітлення шахти, кабіни, машинного приміщення і приміщення натяжних пристроїв, для вимикання яких повинні бути передбачені окремі вимикачі згідно з вимогами пунктів 11.6.25 і 11.6.26 цих Правил.
11.6.3. Електропривод підйомника повинен відповідати таким вимогам:
- зняття механічного гальма здійснюється одночасно з вмиканням електродвигуна або після його вмикання;
- вимикання електродвигуна супроводжується накладенням механічного гальма;
- замикання струмопровідних пластин електричного пристрою приводу гальма (гальмового електромагніту тощо) на корпус не викликає мимовільне вмикання цього приводу, і зняття механічного гальма у разі зупиненого підйомника не порушує накладення механічного гальма після вимкнення електродвигуна;
- обертання електродвигуна здійснюється тільки в одному напрямі.
11.6.4. Система керування підйомником повинна забезпечувати можливість пуску підйомника:
- з машинного приміщення;
- з однієї із посадочних (завантажувальних) площадок підйомника.
Апарат для подачі команди керування на пуск повинен бути недоступним для сторонніх осіб, і місце його установки повинне мати телефонний зв'язок з машинним приміщенням.
11.6.5. У машинному приміщенні і біля всіх вхідних прорізів повинні бути установлені кнопки "Стоп" для зупинки підйомника.
11.6.6. Система керування підйомником повинна відповідати таким вимогам:
- після припинення електропостачання підйомника і наступного його відновлення, а також після зупинки кабіни і усунення причини, яка викликала зупинку, пуск підйомника відбувається тільки після нової команди керування;
- електричні контакти апаратів, призначені безпосередньо для вимикання електродвигуна і забезпечення накладення механічного гальма, а також електричні контакти вимикачів безпеки повинні працювати на розмикання електричного ланцюга;
- електромагнітні або ємнісні перешкоди, які виникають під час роботи підйомника або надходять зовні, не повинні викликати помилкових спрацювань в ланцюгах вимикачів безпеки.
11.6.7. Вимикання електродвигуна, накладення механічного гальма і зупинка підйомника повинні відбуватись у разі:
- теплового перевантаження електродвигуна;
- короткого замикання в силових ланцюгах і ланцюгах керування;
- спрацювання вимикачів безпеки.
11.6.8. Безпечна робота підйомників забезпечується такими вимикачами безпеки:
- зміни напряму обертання лебідки (пункт 11.1.6 цих Правил);
- положення кабіни (пункт 11.3.3 цих Правил);
- щита огорожі (пункт 11.2.12 цих Правил);
- обертової площадки вхідного прорізу (пункт 11.2.15 цих Правил);
- відкидної площадки кабіни (пункт 11.4.9 цих Правил);
- кнопка "Стоп" (пункт 11.6.5 цих Правил);
- приміщення натяжних пристроїв (пункт 11.6.17 цих Правил).
11.6.9. Вимикачі зміни напряму обертання лебідки і положення кабіни повинні бути під'єднані до ланцюга силового струму електродвигуна, а інші вимикачі безпеки можуть бути під'єднані як до ланцюга керування, так і до ланцюга силового струму.
11.6.10. Вимикачі зміни напряму обертання лебідки і положення кабіни повинні бути не самозворотними, а вимикачі щита огорожі, поворотних площадок вхідних прорізів і відкидної площадки кабіни - самозворотними.
11.6.11. Не дозволяється під'єднання будь-яких електромеханічних пристроїв паралельно до електричних контактів вимикачів безпеки або їх шунтування іншим шляхом.
11.6.12. Вимикач зміни напряму обертання лебідки повинен розмикати електричний ланцюг у разі зміни напряму обертання лебідки.
11.6.13. Вимикач положення кабіни повинен розмикати електричний ланцюг у разі виходу башмаків або пристроїв, які їх замінюють, із площини напрямних на дільниці шахти, де кабіна змінює напрям руху.
11.6.14. Вимикач щита огорожі повинен розмикати електричний ланцюг під час дії зсередини кабіни на щити зверху і знизу шахти, де відбувається зміна напряму руху кабіни.
11.6.15. Вимикачі поворотних площадок вхідного прорізу повинні розмикати електричний ланцюг під час підіймання площадок, розміщених на рівні верху і низу вхідного прорізу.
11.6.16. Вимикач відкидної площадки кабіни повинен розмикати електричний ланцюг під час підіймання відкидної площадки кабіни.
11.6.17. У приміщенні натяжних пристроїв повинен бути установлений вимикач ручної дії для розмикання ланцюга керування.
11.6.18. Машинне приміщення, приміщення натяжних пристроїв, шахта, площадки перед входом у підйомник повинні бути обладнані стаціонарним електричним освітленням.
11.6.19. Кожна кабіна повинна бути освітлена від світильника, установленого в кабіні, або від світильника, розміщеного зовні кабіни.
Світильники повинні забезпечувати:
- освітленість кожної кабіни на всьому шляху її руху;
- обгородження джерел світла від зіткнення з ними пасажирів.
11.6.20. Живлення електричного освітлення, крім освітлення кабін, повинне бути від освітлювальної мережі будинку (споруди).
11.6.21. Освітленість повинна бути не меншою:
- 20 лк - від ламп нажарювання на рівні підлоги кабіни;
- 30 лк - від ламп нажарювання і 75 лк - від люмінесцентних ламп на рівні підлоги площадок перед входами в підйомник, а також на рівні підлоги машинного приміщення і приміщення натяжних пристроїв;
- З0 лк - від ламп нажарювання і 50 лк - від люмінесцентних ламп на рівні підлоги в проходах і коридорах, які ведуть до площадок перед входом в підйомник, до машинного приміщення і приміщення натяжних пристроїв;
- 5 лк - від ламп нажарювання в шахті підйомника.
11.6.22. Освітлення кабіни повинне бути ввімкнене так, щоб воно не переривалось у разі вимикання апаратів захисту силового ланцюга і ланцюга керування.
11.6.23. Освітлення шахти повинне бути ввімкнене під час проведення в ній робіт і оглядів. Для освітлення шахти повинні використовуватись лампи нажарювання.
10.6.24. Для вмикання (вимикання) освітлення кабін, машинного приміщення і шахти в машинному приміщенні повинні бути установлені вимикачі.
11.6.25. Для вмикання (вимикання) освітлення приміщення натяжних пристроїв в ньому повинен бути установлений вимикач.
11.6.26. У машинному приміщенні, у верхній і нижній частинах шахти повинно бути установлено не менше однієї штепсельної розетки для переносних ламп напругою не більше 42 В.
11.6.27. Параметри електромагнітних полів повинні відповідати ДСН 3.3.6.096-2002 ( z0203-03 ).
11.7. Технічний огляд
11.7.1. На проведення технічного огляду поширюються вимоги розділів 9.2 та 11.7 цих Правил.
11.7.2. Повний технічний огляд
Повний технічний огляд підйомника проводиться один раз на 4 роки.
Під час повного технічного огляду підйомник підлягає огляду в обсязі, зазначеному в пункті 9.3.2 цих Правил, а випробовування в обсязі, зазначеному в цьому пункті.
Під час випробовування слід перевірити роботу підйомника, дію гальма, міцність механізмів, кабін, тягових ланцюгів, підвісок кабін тощо.
Випробовування повинне проводитись у три етапи.
На першому етапі з незавантаженими кабінами повинна бути перевірена робота лебідки, пристроїв безпеки, систем керування, сигналізації та освітлення.
На другому і третьому етапах з завантаженими кабінами повинні бути перевірені робота підйомника, дія гальма, міцність кабін, тягових ланцюгів і підвісок кабін тощо.
На другому етапі половина всіх кабін повинна бути завантажена вантажем масою 80 кг кожна (за номінальних розмірів кабіни 800 х 800 мм) або масою 160 кг (за номінальних розмірів кабіни 1000 х 1000 мм), після чого підйомник повинен бути перевірений на ходу в обсязі двох повних обертів ланцюга. Кабіни можуть бути завантажені як ті, що рухаються вверх, так і ті, що рухаються вниз. Усі завантажені кабіни повинні бути суміжними.
На третьому етапі кожна з кабін повинна бути завантажена вантажем масою 120 кг (за номінальних розмірів підлоги кабіни 800 мм х 800 мм) або 240 кг (за номінальних розмірів підлоги кабіни 1000 мм х 1000 мм), після чого підйомник повинен бути перевірений на ходу протягом двох повних обертів ланцюга.
11.7.3. Періодичний технічний огляд
Періодичний технічний огляд підйомника проводиться один раз в 24 місяці.
Під час проведення періодичного технічного огляду підйомник повинен підлягати огляду, перевіркам в обсязі вимог пункту 9.3.2 цих Правил.
Випробування підйомника проводиться з завантажними кабінами. При цьому повинні бути виконані перевірки, зазначені в пункті 9.3.3 цих Правил, а також перевірка дії уловлювачів від обмежувача швидкості.
11.8. Експлуатація і обслуговування
11.8.1. Експлуатація і технічне обслуговування підйомників здійснюється згідно з розділом 9.7 цих Правил та цим розділом.
11.8.2. На основному поверсі і всередині кожної кабіни повинні бути вивішені правила користування підйомником такого змісту:
- дозволяється проїзд тільки одного пасажира або проїзд не більше двох пасажирів;
- підіймання і опускання вантажу не дозволяється;
- проїзд в кабіні вище верхнього поверху або нижче нижнього поверху безпечний.
11.8.3. На кожному поверсі вказується його номер, який добре видно з кабіни підйомника.
11.8.4. На основному поверсі повинна бути вивішена табличка з зазначенням реєстраційного номера і номера телефону для зв'язку з обслуговуючим персоналом або аварійною службою.
XII. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків
Розслідування аварій та нещасних випадків, що сталися з працівниками та мали місце під час монтажу, демонтажу, експлуатації, ремонту, налагодження чи обслуговування ліфтів і підйомників, здійснюється відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 ( 1112-2004-п ).
Начальник Управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду Іванченко В.І.
Додаток 1 до Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів
НОРМИ бракування сталевих канатів
1. Бракування сталевих канатів, які перебувають в роботі, здійснюється за кількістю обривів дротин на довжині кроку сукання згідно з даними таблиці 1.
Таблиця 1
Норми бракування каната залежно від кількості обривів дротин на довжині одного кроку сукання каната
------------------------------------------------------------------
| Вихідний коефіцієнт | Норма бракування (кількість обривів |
|запасу міцності каната |дротин) на довжині одного кроку сукання |
|у співвідношенні D : d | каната у залежності від конструкції |
| | каната та типу його сукання |
| |----------------------------------------|
| |6 х 19 = 114 і одне |6 х 37 = 222 і одне|
| |органічне осердя та |органічне осердя |
| |сукання |та сукання |
|-----------------------+--------------------+-------------------|
| |хрестинне |однобічне|хрестинне|однобічне|
|-----------------------+----------+---------+---------+---------|
|До 9 включ. | 14 | 7 | 23 | 12 |
|-----------------------+----------+---------+---------+---------|
|Більше 9 до 10 включ. | 16 | 8 | 26 | 13 |
|-----------------------+----------+---------+---------+---------|
|Більше 10 до 12 включ. | 18 | 9 | 29 | 14 |
|-----------------------+----------+---------+---------+---------|
|Більше 12 до 14 включ. | 20 | 10 | 32 | 16 |
|-----------------------+----------+---------+---------+---------|
|Більше 14 до 16 включ. | 22 | 11 | 35 | 18 |
|-----------------------+----------+---------+---------+---------|
|Більше 16 | 24 | 12 | 38 | 19 |
------------------------------------------------------------------
2. Приклад визначення кроку сукання каната
На поверхні будь-якої сталки наносять мітку, від якої відлічують вздовж центральної осі каната стільки сталок, скільки їх є у перерізі каната (наприклад, шість у шестисталковому канаті), і на наступній після відліку сталці (у даному випадку на сьомій) наносять другу мітку.
Відстань між мітками приймають за крок сукання каната.
3. Бракування каната, виготовленого з дротин різного діаметра, конструкції 6 х 19 = 114 дротин з одним органічним осердям виконуються відповідно з даними, наведеними в першій графі таблиці 1. Кількість обривів як норма бракування приймається за умовну. Під час підрахунку обрив тонкої дротини приймається за 1,0, а обрив товстої дротини - за 1,7.
Приклад:
Якщо на довжині одного кроку сукання каната з початковим коефіцієнтом запасу міцності до 9 є 7 обривів тонких дротин і 5 обривів товстих дротин, то 7 х 1 + 5 х 1,7 = 15,5, тобто понад 14 (таблиця 1) і, отже, канат підлягає бракуванню.
4. Кількість дротин на одному кроці сукання як ознаку бракування каната, конструкція якого не вказана в таблиці 1, визначають за даними цієї таблиці для каната, найближчого за кількістю сталок і кількістю дротин у перерізі.
Приклад:
Для каната конструкції 8 х 19 = 152 дротин з одним органічним осердям найближчим є канат 6 х 19 = 114 дротин з одним органічним осердям.
Для визначення ознаки бракування слід дані таблиці 1 (кількість обривів на одному кроці сукання) для каната 6 х 19 = 114 дротин з одним органічним осердям помножити на коефіцієнт 96:72, де 96 і 72 - кількість дротин у зовнішніх шарах сталок одного і другого канатів.
5. У разі наявності у канатів поверхневого зношення або корозії дротин кількість обривів дротин на кроці сукання як ознака бракування повинна бути зменшена відповідно до даних таблиці 2.
Норми бракування каната залежно від поверхневого зношення або корозії
------------------------------------------------------------------
|Поверхневе зношення або корозія | Кількість обривів дротин на |
| дротин на діаметрі, % | кроці сукання, % від норм, |
