3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
Антресолі – напівповерх, розташований між двома поверхами або вбудований в об’єм основного поверху для збільшення корисної площі приміщення.
Бюро торговельних послуг – допоміжна група персоналу ринку, що надає допомогу колективним, підсобним і присадибним господарствам із закупівлі та продажу сільськогосподарської продукції.
Вузол розрахунку – функційна зона торговельної зали, обладнана місцями реєстраторів розрахункових операцій (контролерів-касирів), де покупці розраховуються за вибрані товари.
Гіпермаркет – магазин (крамниця) самообслуговування торговельною площею понад 2500 м2 з асортиментом продовольчих та непродовольчих товарів понад 15 тисяч асортиментних позицій.
Загальна площа магазину (крамниці) – сума площ торговельних, складських, підсобних, технічних, комунікаційних та інших приміщень, виміряних у межах внутрішньої поверхні зовнішніх стін, а також площ розвантажувальних платформ, антресолей і переходів.
Кіоск – торговельний об’єкт для організування роздрібного продажу товарів, який має постійне просторове місце, займає окрему закриту споруду некапітального типу на одне робоче місце без торговельної зали для покупців та додаткової площі для розміщування запасу товарів.
Коефіцієнт установної площі – показник, що характеризує відношення площі, занятої торговельно-технологічним обладнанням, до площі торговельного залу.
Лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи – контрольний орган, покликаний здійснювати ветеринарно-санітарну експертизу м’яса, м’ясопродуктів, молочних та інших харчових продуктів сільськогосподарського виробництва, що надходять на ринок для роздрібного продажу населенню.
Магазин (крамниця) – торговельний об’єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організування продажу товарів кінцевим споживачам і надання їм торговельних послуг.
прДБН В.2.2-...:200... С.7
Малі архітектурні форми – павільйони, кіоски, торговельні намети, рундуки тощо переважно збірно-розбірної конструкції, які застосовуються поряд із засобами благоустрою, включаючи невеликі споруди для відпочинку людей/покупців (лави, можливо тіньові навіси або перголи), урни для сміття, а також різноманітними елементами декоративно-прикладного мистецтва (наприклад, скульптури, декоративні басейни, фонтани та інше).
Мінімаркет – магазин (крамниця) самообслуговування торговельною площею до 200 м2 з асортиментом продовольчих товарів не менше 500 асортиментних позицій.
Основні евакуаційні проходи – головні проходи в торговельному залі, що зв'язують проходи між торговельним обладнанням, або виходи з відділів (сек-цій) торговельного залу з евакуаційними виходами із залу.
Павільйон – торговельний об’єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організування продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців.
Підсобні приміщення магазину (крамниці) – приміщення для зберігання тари, посуду, інвентаря, пакувальних матеріалів, приміщення мийної кімнати та майстерні ремонту інвентаря.
Складські приміщення магазину (крамниці) – приміщення для приймання, зберігання та готування товарів для продажу.
Службово-побутові приміщення магазину (крамниці) – адміністративні приміщення, приміщення кімнат: відпочинку, гардеробних, душових, санвузлів.
Технічні приміщення магазину (крамниці) – приміщення для розміщення обладнання теплових вузлів, бойлерних, щитових, вентиляційних камер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, трансформаторної підстанції, вузлів керування водопроводом тощо.
Торговельне місце – спеціально обладнане, певного розміру робоче місце продавця в крамниці або поза нею для організування та здійснювання роздрібного або оптового продажу товарів із додержанням чинних правил торговельного обслуговування та порядку розрахунків із покупцями.
Примітка. Робоче місце продавця – це місце постійного або тимчасового його перебування в процесі роботи.
Торговельна зала магазину (крамниці) – торговельне приміщення магазину (крамниці) для показування, вибирання товарів та обслуговування покупців (крім приміщень для приймання скляної тари, що мають, як правило, окремі входи для відвідувачів), яке охоплює площу для розміщування торговельно-технологічного обладнання, вузлів розрахунку, робочих місць продавців та площу для покупців, а також площу проходів, у тому числі основних евакуаційних проходів.
С.8 прДБН В.2.2-...:200..
Торговельна площа магазину (крамниці) – сума площ торговельних залів, приміщень приймання та видавання замовлень, зали кафетерія, площ для торговельних послуг покупцям (додаткового обслуговування покупців, крім приміщень для приймання скляної тари, що мають, як правило, окремі входи для відвідувачів) і проходів, у тому числі основних евакуаційних проходів.
Торговельний центр – група торговельних об’єктів, зосереджених в одному місці і керованих як одне ціле, які за своїми типами, розмірами та місцем розташування функційно відповідають потребам торговельної зони, яку вони обслуговують.
Торговельно-розважальний центр – група торговельних об’єктів і закладів культурно-видовищного та дозвіллєвого призначення (крім виставкових), зосереджених в одному місці і керованих як одне ціле.
Універмаг – магазин (крамниця) торговельною площею понад 2500 м2 із широким асортиментом непродовольчих товарів понад 10 тисяч асортиментних позицій.
Універсам (супермаркет) – магазин (крамниця) самообслуговування торговельною площею від 400 до 2499 м2 з асортиментом продовольчих і непродовольчих товарів понад 5 тис. асортиментних позицій.
Ринковий комплекс – комплекс взаємопов’язаних підприємств ринкової торгівлі з підприємствами роздрібної торгівлі та підприємствами харчування, побутового і комунального обслуговування (приоб’єктний готель).
Вбудований магазин (крамниця) – магазин (крамниця), усі приміщення якого розташовуються в габаритах житлового будинку з виступом за його межі не більш ніж на 1,5 м з боку поздовжнього фасаду і не більш ніж на 6 м – з боку торців (у разі влаштування критих завантажувальних приміщень).
Вбудовано-прибудований магазин (крамниця) – магазин (крамниця), приміщення якого розташовуються в габаритах житлового будинку і в об’ємах, винесених за габарити житлового будинку більш ніж на 1,5 м з боку поздовжнього фасаду і більш ніж на 6 м – з боку торців (у разі влаштування критих завантажувальних приміщень).
Прибудований магазин (крамниця) – магазин (крамниця), огороджуюча стіна (або стіни) якого є загальними або суміжними зі стінами житлового чи громадського будинку.
Поверх підвальний – за ДБН В.2.2-9.
Поверх підземний – за ДБН В.2.2-9.
Поверх цокольний – за ДБН В.2.2-9.
Поверх технічний – за ДБН В.2.2-9.
прДБН В.2.2-...:200... С.9
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1 Підприємства торгівлі слід проектувати як об’єкти комплексної системи торговельно-побутового обслуговування і розміщувати в будинках, що стоять окремо, у складі громадських та торговельних центрів, у ринкових комплексах, а також у вбудованих та вбудовано-прибудованих приміщеннях житлових і громадських будинків або в прибудованих до них об’ємах.
Класифікація основних типів підприємствроздрібної торгівлі (магазинів) наведена в додатку А.
Магазини з продажу легкозаймистих матеріалів, а також горючих рідин (масел, фарб, розчинників і т.п.) слід розміщувати в будинках, що стоять окремо. У цих будинках допускається розміщувати інші магазини та підприємства побутового обслуговування за умови відокремлення їх протипожежною стіною 1-го типу.
Розміщення магазинів, вбудованих у житлові будинки, допускається згідно з переліком, наведеним у 2.50 ДБН В.2.2-15.
Допускається розміщувати в підвальному та цокольному поверхах житлових і громадських будинків не нижче ІІІ ступеня вогнестійкості приміщення магазинів продовольчих товарів, магазинів непродовольчих товарів торговельною площею до 400 м2 (за винятком магазинів і відділів з продажу легкозаймистих матеріалів та горючих рідин). Ці приміщення слід відокремлювати від приміщень житлових і громадських будинків протипожежними перегородками не нижче 1-го типу та перекриттями не нижче 3-го типу без прорізів.
4.2 Під час проектування, реконструкції або розширення будинків та споруд підприємств торгівлі необхідно додержуватися вимог ДБН В.2.2-9, ДБН В.1.1-7, НАПБ Б.01.005, санітарних норм і правил СанПіН 5781, а також передбачати елементи та пристрої, що враховують потреби інвалідів та інших маломобільних груп населення, згідно з ДБН В.2.2-17 і додатком Б цих Норм.
4.3 Об’ємно-планувальна структура підприємств роздрібної торгівлі та організація їх земельної ділянки повинні передбачати функціональне зонування з відокремленням потоків руху покупців і товарів, а також пішохідних і транспортних потоків, в тому числі в зоні підвезення і розвантаження товарів.
У магазинах вбудовано-прибудованих, прибудованих до житлового будинку або будинку іншого призначення слід забезпечувати ізоляцію руху покупців і машин, які доставляють товари, від потоків руху мешканців цього житлового будинку (з урахуванням 2.52 ДБН В.2.2-15), а також працівників і відвідувачів у будинках іншого призначення (згідно з вимогами їх функціонування).
4.4 Величину магазину і його спеціалізацію слід визначати відповідно до системи обслуговування, що включає різні рівні згідно з ДБН 360.
С.10 прДБН В.2.2-...:200..
4.5 Величина підприємств роздрібної торгівлі характеризується:
магазину – розміром торговельної площі;
ринку та ринкового комплексу – розміром торговельної площі цілорічної ринкової торгівлі.
5 РОЗМІЩЕННЯ БУДИНКІВ, організація ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ
5.1 Будинки та споруди підприємств роздрібної торгівлі слід передбачати на земельних ділянках, що розташовуються згідно з вимогами містобудівних, санітарних норм та норм пожежної безпеки (ДБН 360, ДБН Б.2-4-1, ДСП 173, НАПБ Б.01.005).
5.2 Площі земельних ділянок приймаються за ДБН 360, виходячи з величини підприємств торгівлі. Для магазинів – із розрахунку від 0,02 до 0,08 га (для сільської місцевості до 0,12 га) на 100 м2 їхньої торговельної площі, для ринків та ринкових комплексах – із розрахунку від 7 до 14 м2 на 1 м2 їхньої торговельної площі.
В умовах реконструкції площа земельних ділянок підприємств роздрібної торгівлі може бути скорочена на 25%.
Орієнтована площа земельних ділянок розташованих окремо магазинів продовольчих та непродовольчих товарів наведена в додатку В.
Площа земельних ділянок торговельних центрів (ТЦ) і торговельно-розважальних центрів (ТРЦ) визначається завданням на проектування.
5.3 На земельній ділянці магазину слід передбачати зону для покупців і зону для під’їзду та розвантаження автомобілів. У зоні для покупців можуть розміщуватися майданчики для сезонної торгівлі, кіосків, рундуків, торговельних автоматів, засобів реклами і т.п., а також місця для відпочинку покупців.
Майданчики для стоянки легкових автомобілів покупців і працівників підприємств (автостоянки) у зоні для покупців або закриті автостоянки та гаражі слід передбачати згідно з ДБН 360 і ДБН В.2.3-15.
5.4 Тимчасові споруди сезонної торгівлі, павільйони, кіоски і т.п. повинні розміщуватися до будинків та інших споруд на відстані, яку слід приймати залежно від ступеня їхньої вогнестійкості згідно з ДБН 360, але не менше 10 м. Допускається розташовувати вказані споруди біля зовнішніх стін будинків та інших споруд, якщо такі стіни не мають отворів (прорізів) і відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін та за умови забезпечення проїзду для пожежних машин згідно з вимогами нормативних документів.
Інвентарні будинки мобільного типу, кіоски, павільйони, контейнери та інші подібні споруди допускається розміщати групами, але не більше 20 одиниць в одній групі двосмугового торговельного ряду і 10 одиниць в групі односмугового ряду, а площа території, на якій вони розміщуються без протипожежних розривів,
прДБН В.2.2-...:200... С.11
приймається згідно з НАПБ Б.01.005. Відстань між групами цих будинків (споруд) і від них до інших будинків та споруд необхідно приймати не менше 15 м.
6 ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ
6.1 Загальні вимоги
6.1.1 Об’ємно-планувальні та конструктивні рішення будинків і споруд підприємств роздрібної торгівлі мають забезпечувати можливість організації торгівлі сучасними методами (самообслуговування, вільний доступ до товарів, продаж за зразками, з урахуванням застосування тари-обладання і т.п.) і можливість використання традиційних методів торгівлі, передбачати комплексну механізацію вантажно-розвантажувальних робіт засобами вертикального та горизонтального транспорту, а також забезпечувати зручності для покупців і продавців.
