ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99

містити вказівки щодо способу і послідовності монтажу, що забезпечують міцність, стійкість та незмінність конструкції по всіх стадіях монтажу. При цьому сумарне значення монтажних напруг у трубопроводі має бути не більше 90% нормативної межі текучості матеріалу труби.

7.4.2. Проект виконання робіт зі спорудження наземних переходів через судоходні водні перешкоди, зрошувальні канали, залізниці та автомобільні дороги будівельна організація повинна узгодити з відповідними експлуатаційними організаціями.

7.4.3. Після проведення випробувань трубопроводу належить здійснити повний геодезичний контроль положення усіх елементів конструкції переходу.

Допустимі відхилення від проектних розмірів для балочних переходів і підземного прокладання наведені у табл. 7.

Допустимі відхилення від проектних розмірів на арочні, вантові, шпрингельні переходи повинні надаватись у проекті.Таблиця 7.

Контролюючий показник

Допустимі відхилення, мм

Точність положення осі опори трубопроводу при винесенні в натуру:

уздовж осі трубопроводу

поперек осі трубо-проводу

Відхилення висотної відміт-ки підошви фундаменту опори

Зміщення фундаменту від-

+100

+ 50

+25

+40

ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99

1

2

носно розбивочних осей

Відхилення голови свай в плані

Відхилення відмітки верху сваї

Відхилення центру опори

Відхилення відмітки опорної частини

Відхилення осі трубо-проводу від центру опори:

на поздовжньо-рухомих опорах

на вільно-рухомих опо-рах із врахуванням тем-пературного графіку (за проектом)

Відхилення трубопроводу від геометричної осі на прямолінійних переходах без компенсації темпера-турних деформацій на кожній опорі

Відхилення виліту компен-сатора

+50

+50

+50

+20

+100

+200

+1000

-500

7.4.4. Поперечні зварні стики трубопроводів у процесі монтажу повинні виноситись за межі опорної частини трубопроводу на відстань не менше 200 мм.

7.4.5. При замиканні ділянок підземного трубопроводу положення монтованого трубопроводу на ригелях опор необхідно визначати незалежно від температури навколишнього повітря відповідно до проекту.

7.4.6. Регулювання положення трубопроводу на ригелях опор необхідно проводити під час монтажу. Після закінчення випробування трубопроводу у разі необхідності здійснюється додаткове регулювання.

ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99

7.4.7. Будівництво надземних трубопроводів над гірськими виробками має проводитись за умови обов’язкового виконання спеціальних заходів, наданих у проекті.

8. Випробування трубопроводів

8.1.Усі напірні трубопроводи до здавання повинні пройти випробування: попереднє - на міцність з відкритими стиковими з’єднаннями і остаточне - на герметичність після повного засипання траншеї.

8.2. Випробування усіх видів трубопроводів, призначених для транспортування води, мають проводитись гідравлічним способом. Пневматичний та комбінований способи випробувань можливо використовувати для попередніх випробувань, якщо з деяких причин застосувати гідравлічний спосіб неможливо.

8.3. Попередні випробування на міцність і остаточні на герметичність проводяться до встановлення гідрантів, запобіжних клапанів і вантузів, замість яких на час випробувань встановлюються заглушки.

  1. Трубопроводи підводних переходів підлягають попередньому випробуванню двічі: на ділянці після зварювання труб, але до нанесення антикорозійної ізоляції

ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99

на зварні з’єднання, і вдруге - після укладання трубопроводу в траншею у проектне положення, але до засипання грунтом.

8.5. Трубопроводи, які прокладаються через залізниці та автомобільні дороги 1 і 11 категорій, підлягають попередньому випробуванню після укладання робочого трубопроводу в футлярі (кожусі) до заповнення міжтрубного простору порожнини футляру і до засипання робочого і приймального котлованів переходу.

8.6. Трубопроводи з чавунних, залізобетонних та азбестоцементних труб повинні випробуватись ділянками не більше 1 км, пластмасові - 1,5 км. Сталеві трубопроводи дозволяється випробувати ділянками понад 1 км.

8.7. Залізобетонні трубопроводи підлягають випробуванню через 72 години після заповнення водою, металеві - через 24 години, пластмасові - через 2 години.

8.8. Випробувальний тиск приймається згідно проекту, а в разі відсутності даних - відповідно табл. 8.

ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99Таблиця 8

Характеристика трубопроводу

Значення випробувального тиску, Мпа

Сталевий з робочим тиском 2 МПа

Те ж саме, понад 2 МПа

Чавунний, зі стиковими з’єднаннями на гумових манжетах

Залізобетонний

Азбестоцементний

Пластмасовий

Робочий +0,5, але не менше 1

1,25 Рроб.

Робочий +0,8, але не більше 0,7 норми заводського випробного тиску

Робочий +0,3 для труб 1 і 11 класів

Робочий +0,2 для труб 111 класу

Робочий +0,3, але не менше 0.5 заводського випробного тиску на водонепроникність

1,5 Рроб. При випробуванні на міцність

1,3 Рроб. При остаточному випробуванні на щільність

8.9. Трубопровід вважається таким, що витримав попередні випробування на міцність, якщо не виникне зменшення щільності стикових з’єднань і порушення суцільності труб, деталей трубопроводів та запірної арматури.

8.10. Трубопроводи зі сталевих, чавунних, азбестоцементних і залізобетонних труб вважаються такими, що витримали випробування, якщо значення витрати підкачуваної води (витікання) при випробуваннях не перевищить значень, наданих у табл, 9.

ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99

Пластмасовий трубопровід вважається таким, що витримав випробування, якщо витікання не перевищує значень, наданих у табл. 10.

Таблиця 9

Внутріш-ній діаметр трубопроводу, мм

Допустима витрата підкачуваної води (витікання) на випробувану ділянку трубопроводу довжиною 1 км і більше, л/хв., при приймальному випробному тиску

сталевий трубопро-від

чавунний трубопро-від

азбестоцементний трубопро-від

залізобе-тонний трубопро-від

100

125

150 200

250

300

350

400

450

500

600

700

800

900

1000

1100

1200

1400

1600

1800

2000

0,28

0,35

0,42 0,56

0,70

0,85

0,90

1,00

1,05

1,10

1,20

1,30

1,35

1,45

1,50

1,55

1,65

1,75

1,85

1,95

2,10

0,70

0,90

1,05 1,40

1,55

1,70

1,80

1,95

2,10

2,20

2,40

2,55

2,70

2,90

3,00

-

-

-

-

-

-

1,40

1,56

1,72 1,98

2,22

2,42

2,62

2,80

2,96

3,14

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

- 2,0

2,2

2,4

2,6

2,8

3,0

3,2

3,4

3,7

3,9

4,2

4,4

4,6

4,8

5,0

5,2

6,2

6,9

ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99

Примітка: 1. Для чавунних трубопроводів зі сталевими з’єднаннями на гумових ущільненнях допустиму витрату підкачуваної води треба приймати з коефіцієнтом 0,7.

  1. При довжині випробуваної ділянки трубопроводу менше 1 км надані в таблиці витрати води треба помножити на його довжину в км; при довжині понад 1км допустиму витрату підкачуваної води приймають як для 1км.

Таблиця 10

Зовнішній діаметр труб, мм

Допустима витрата підкачуваної води (витіку) на ділянку трубопроводу довжиною 1 км, л/хв.

Для труб з ВВП, ПНП, ПП і ПВХ з нерознімними (зварними, клейовими) з’єднаннями

Для труб з ПВХ з розтрубними з’єднаннями на гумових ущільненнях

від 65 до 75

вкл.

від 90 до 100 вкл.

від 125 до 140 вкл.

від 160 до 180 вкл.

200

250

280

315

355

від 400 до 450 вкл.

від 500 до 560 вкл.

630

від 0,20 до 0,24 вкл.

від 0,26 до 0,28 вкл.

від 0,35 до 0,38 вкл.

від 0,42 до 0,50 вкл.

0,56

0,70

0,80

0,85

0,90

від 1,00 до 1,05 вкл.

від 1,10 до 1,15 вкл.

1,20

від 0,30 до 0,50 вкл.

від 0,60 до 0,70 вкл.

від 0,90 до 0,95 вкл.

від 1,05 до 1,20 вкл.

1,40

1,55

1,60

1,70

1,80

від 1,90 до 2,10 вкл.

від 2,20 до 2,30 вкл.

2,40

ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99

Якщо витрата підкачуваної води перевищує допустиму, трубопровід визнається таким, що не витримав випробування і потребує вживання заходів щодо виявлення та усунення його прихованих дефектів, після чого проводиться повторне випробування трубопроводу.

Результати попередіх та повторних випробувань оформляються актами відповідно до форми обов’язкового додатку 1 і 2.

8.11. Закінчені будівництвом трубопроводи та споруди господарчо-питного водопостачання перед прийманням в експлуатацію підлягають промиванню (очищенню) і дезинфекції хлоруванням з наступним промиванням до одержання задовільних контрольних фізико-хімічних і бактеріологічних аналізів води, що відповідають вимогам ГОСТ 2874-82 та «Инструкции по контролю за обеззараживанием хозяйственно-питьевой воды и дезинфекцией водопроводных сооружений хлором при централизованном и местном водоснабжении».

Про результати проведеного промивання і дезинфекції трубопроводів та споруд господарчо-питного водопостачання має бути складений акт відповідно до форми, наданої в обов’язковому додатку 2.

ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99

9. Охорона навколишнього середовища

9.1. При виконанні усіх будівельно-монтажних робіт необхідно суворо дотримуватись вимог захисту навколишнього природного середовища, зберігання його стійкої екологічної рівноваги і не порушувати умови землекористування, установлені законодавством про охорону природи (ГОСТ 17.1.3.13-86, ГОСТ 17.4.3.02-85, ГОСТ 17.5.3.06-85).

При роботі машин і механізмів, обладнаних двигунами внутрішнього згорання, кількість шкідливих речовин у відпрацьованих газах має відповідати вимогам ГОСТ 17.2.2.05-86.

Роботи, пов’язані з випусканням в атмосферу значної кількості шкідливої пари та газу, повинні виконуватись за узгодженням з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби і санітарними лабораторіями при наявності сприятливих метеорологічних умов.

9.2. Будівельна організація, яка виконує прокладання лінійної частини трубопроводу, несе відповідальність щодо додержання проектних рішень, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища, а також державного законодавства і міжнародних угод з охорони природи.

ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99

9.3. Ширина смуги відводу землі під час будівництва магістральних трубопроводів визначається проектом відповідно до відведення земель для магістральних трубопроводів.

9.4. Проведення будівельно-монтажних робіт, рух машин і механізмів, складування та зберігання матеріалів в місцях, непередбачених проектом виконання робіт, забороняється.

9.5. Заходи, що запобігають ерозії грунту, яроутворенню, а також захисні протиобвальні та протизсувні заходи повинні виконуватись у суворій відповідності до проектних рішень.

9.6. При виборі методів і засобів механізації для виконання робіт треба додержуватись умов, які забезпечують отримання мінімуму відходів при виконанні технологічних процесів (перетворення деревних відходів у промислову стружку, багаторазове використання води при очищенні порожнини та гідравлічних випробуваннях трубопроводу, тощо).

  1. Родючий шар грунту на площі, зайнятій траншеями та котлованами, до початку земляних робіт повинен бути знятий і відкладений у відвали для відновлення (рекультивації) земель. При проведенні даних робіт тре-

ВБН Д.3.1-33-2.4-01-99

ба суворо дотримувати вимоги проекту рекультивації і ГОСТ 17.5.3.04-83.

9.8. Знімання та нанесення родючого шару належить проводити при немерзлому стані грунту.

Зберігання родючого грунту повинно здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 17.4.3.02-85 і ГОСТ 17.5.3.04-83. Способи зберігання грунту й захисту буртів від ерозії, підтоплення та забруднення мають бути визначені в проекті організації будівництва.

Використання родючого шару грунту для улаштування підсипок, перемичок та інших тимчасових земляних споруд для будівельних робіт не допускається.

9.9. Охорону від забруднення поверхневих і підземних вод проводять відповідно до вимог ГОСТ 17.1.3.04-82, ГОСТ 17.1.3.05-82 та інших нормативних документів.

Не допускається зливати у річки, озера та інші водоймища воду, витиснену з трубопроводу, без попереднього її очищення.

9.10. Після закінчення основних робіт будівельна організація повинна відновити водозабірні канави, дренажні системи, снігозатримуючі споруди й шляхи, розташовані у межах смуги відведення земель або перетинаючих смугу, а також придати місцевості проектний рел’єф або відновити природний.