---

системах in vivo та in vitro. Через те, що харчова алергія може

виявитися у різній формі, доцільне застосування декількох

методичних підходів для встановлення типу алергенних реакцій, які

виникають при споживанні досліджуваного харчового продукту.

Контролем при дослідженні алергенних властивостей може бути

харчовий продукт, близький по своїм властивостям до продукту, який

вивчається і алергізуючі властивості якого (або їх відсутність)

добре відомі.

При виборі дози і термінів введення продукту, який може

викликати ентеральну сенсибілізацію, слід орієнтуватися на

результати досліджень інших його властивостей (хронічної

токсичної, тератогенної, мутагенної і ін. дії).

В експерименті використовують половозрілі морські свинки

(бажано альбіноси), білі щури лінії Вістар, лінії мишей BALB/C,

CBA, рідше безпородні миші. Кількість тварин в групах (8-10).

Обов'язковим є (10-12) - денний карантин при стандартному раціоні

віварію.

Дози і метод введення дозволяючої дози при вивченні

алергізуючих властивостей харчового продукту зумовлені

властивостями самого продукту: знаходиться він у розчинній чи

нерозчинній у воді формі. У другому випадку для проведення

більшості алергологічних тестів необхідно проводити екстрагування

із продукту розчинних у воді компонентів, що дозволяє значно

розширити діапазон досліджень.

Одержаний водний екстракт із харчового продукту повинен бути

заздалегідь випробуваний на інтактних тваринах в такій же дозі,

яка буде застосована у сенсибілізованих тварин.

В дослідах in vivo можуть бути рекомендовані слідуючі тести:

реакція загальної анафілаксії (анафілактичний шок);

шкіряно-алергічні проби (активна і пасивна шкіряна анафілаксія,

реакція гіперчутливості, повільного і негативного типів); оцінка

кон'юнктивної проби.

В дослідах in vivo можливо застосовувати реакцію непрямої

дегрануляції тучних клітин, реакція гальмування міграції

макрофагів.

Ступінь сенсибілізації оцінюють також по змінах вмісту

еозонофілів, базофілів і інших цито-морфологічних показників, а

також гістаміна крові при годуванні тварин досліджуваним

продуктом.

Перелічені методи можуть бути доповнені іншими сучасними

методами алергології.

При визначенні ефекту сенсибілізації слід враховувати, що

якщо кількість сенсибілізованих тварин в групі менша 50 %, то

ефект трактується як прояв ідивідуальної чутливості. У випадку 50

% і вище прояву ефекту продукт відносять до потенційних алергенів.

Методика проведення експерименту описана у слідуючих джерелах

літератури:

Экспериментальное воспроизводство пищевой анафилаксии

(В.А.Шатерников,И.Н.Марокко, Н.Н.Пятницкий и др.) Вопросы питания.

- 1982 . - N 2 - С.27-31; "Рекомендации по унифицированным методам

медико-биологической оценки пищевых белков".-М., 1989, N

128-22/134 от 12.06.89 г.; "Методичні рекомендації по

представленню документації на лікарські засоби у фармакологічний

комітет у Міністерство охорони здоров'я України", N 1 від 23.01.93

р.

Г. ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ ПО МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІЙ

ОЦІНЦІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ СИРОВИНИ І ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

1. Виходячи з комплексу виконаних досліджень, оформляються та

затверджуються керівником організації-виконавчя Результати

гігієнічної оцінки харчових продуктів та продовольчої сировини або

заключення про харчову цінність і безпеку харчової продукції, де

знаходять відображення слідуючі питання:

- найменування харчових продуктів і продовольчої сировини;

- назва країни і установи - виготовлювача харчової продукції;

- рецептура (склад) сировини харчування з вказівкою харчових

добавок (ароматизаторів, барвників, консервантів і т.і.), номер їх

державної реєстрації в Комітеті з питань гігієнічного

регламентування МОЗ України;

- інформація про відповідність директивам ЄС, іншим

міжнародним стандартам, а також відповідність Українським НТД,

санітарним правилам та нормам;

- короткий опис технології одержання харчової продукції;

- перелік досліджень, які були виконані з метою

характеристики харчової цінності продовольчої сировини та харчових

продуктів; короткий опис результатів цих досліджень і висновок про

харчову цінність;

- перелік досліджень, виконаних для визначення безпеки

харчової продукції, комплексний аналіз, одержаних даних з метою

глибокого наукового обгрунтування заходів, які регламентують його

використання на харчові цілі;

- загальний висновок про харчову цінність, безпеку і можливі

шляхи використання продовольчої сировини і харчових продуктів.

Результати гігієнічної оцінки та Заключення про харчову

цінність і безпеку харчової продукції подають замовнику НДР, вони

є основою для видачі органами державної санітарно-гігієнічної

служби України у відповідності до Закону України ( 4004-XII ) "Про

забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення"

висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи

нормативної документації і Гігієнічного висновку державної

санітарно-гігієнічної експертизи на вітчизняну або імпортовану

продукцію.

2. Фінансування науково-дослідної роботи по

медико-біологічній оцінці нетрадиційної продовольчої сировини і

харчових продуктів проводиться зацікавленими організаціями або

фізичними особами у відповідності до техніко-економічного

обгрунтування.

3. Результати медико-біологічної оцінки продовольчої сировини

і нових харчових продуктів є власністю виконавців і замовників.

При цьому гарантується конфіденційність робіт в рамках оцінки

сировини або продуктів харчування.

4. Дані про харчову цінність і безпеку продуктів харчування

ураховують при розробці державних стандартів і інших нормативних

документів, які в установленому порядку узгоджують з органами

державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Якість харчової продукції промислового виробництва

гарантується додержанням вимог нормативної документації, а сталий

склад - беззастережним виконанням затверджених технологічних

інструкцій, рецептур та регламентів.

5. Нормативна документація вважається узгодженою при

наявності Висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Дата та номер Висновку проставляються на на титульному листі

технічних умов або вказуються на останній сторінці стандарту.

6. Гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної

експертизи на вітчизняну або імпортовану продукцію, є офіційним

документом, який дозволяє виробництво і використання харчової

продукції в харчуванні населення України.

Для оформлення Гігієнічного висновку державної

санітарно-гігієнічної експертизи на вітчизняну продукцію, крім

результатів медико-біологічних досліджень, необхідно подати

нормативні документи (ДСТ, ТУ, ТІ) та Висновок державної

санітарно-гігієнічної експертизи нормативної документації.

Гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної

експертизи на імпортовану продукцію видається на підставі

контракту, оцінки сертифікатів та специфікацій

країни-постачальника, виробника, виданого цією країною та

необхідних медико-біологічних досліджень продукції, проведених в

Україні. При відсутності сертифікату країни-постачальника на

продукцію, що закуповується, остання повинна бути досліджена в

атестованих і акредитованих установах і організаціях в системі МОЗ

України.

7. Показники харчової цінності і безпеки нових видів

продовольчої сировини і харчових продуктів, що нормуються,

порівнюють з показниками відповідних груп харчової продукції,

викладених в чинних "Медико-біологічних вимогах і санітарних

нормах якості продовольчої сировини і харчових продуктів". В

подальшому відомості про нові види продукції вносяться в довідкові

таблиці МБВ.

ДОДАТОК

Пропис напівсинтетичного раціону для щурів, що містить (за

калорійністю) 18 % білку, 27 % жиру та 55 % вуглеводів (в г на 100

г сухого корму):

- казеїн кислотний - 17.5

- олія - 10.0

- жиророзчинні вітаміни - 1.0

- маїсовий або картопляний крохмаль - 62.5

- сухі пивні або пекарські дріжджі - 5.0

- сольова суміш - 4.0

Калорійність 100 г сухого корму - 400.3 ккал.

Примітка.

1.0 мл жиророзчинних вітамінів містить вітаміна А - 400 МО,

вітаміна Д2 - 70 МО.

Замість сухих дріжджів використовують водорозчинні вітаміни.

В цьому випадку кількість казеїну збільшують до 18.6 г на 100 г

сухого корму.

Склад суміші водорозчинних вітамінів (в мг на 100 г сухого

корму): тіамін - 0.4; рибофлавін - 0.5; піридоксин - 0.4; ніацин -

3.0; ціанкобаламін - 0.003; пантотенат кальцію - 1.5; вікасол -

0.1; холінхлорид - 200.0 (готують окремо і використовують 20 %

розчин, виходячи з розрахунку 1 мл на 100 г сухої дієти);

аскорбінова кислота - 10.0; фолацин - 0.2; біотин - 0.01; інозит -

5.0.

Склад сольової суміші (в г.): хлористий натрій - 117.0;

фосфорнокислий калій однозаміщений - 326.6; сірчанокислий магній -

48.2; сірчанокисле залізо закисне - 22.2; вуглекислий кальцій -

320.4; йодистий калій - 0.644; сірчанокислий марганець - 3.74;

сірчанокислий цинк - 0.46; сірчанокисла мідь - 0.4; хлористий

кобальт - 0.02; фтористий натрій - 0.42; алюмокалієві галуни -

0.094. При приготуванні сольової суміші всі інгредієнти, за

виключенням йодистого калію, ретельно розтирають і перемішують в

порцеляновій ступці з частиною хлористого натрію; йодистий калій

розтирають і перемішують окремо з другою частиною хлористого

натрію; потім обидві порції поєднують і ретельно перемішують; з

цієї суміші беруть по 4.0 г на кожні 100 г сухого корму. Можна

використати також будь-яку іншу апробовану сольову суміш.

В суху перемішану суміш (білок, крохмаль, сухі дріжджі і

сольова суміш) додають суміш жиророзчинних вітамінів і знову

перемішують; потім заварюють закипаючою водою (кількість води

визначають емпірично, вона має бути достатньою для одержання

крутої тостоподібної маси), додають зазначену кількість олії і

знову ретельно перемішують.

Корм закладають в кормушки з надлишком. При його роздачі

необхідно користуватися даними таблиці, яка була складена на

основі фактичної поїдаємості харчової суміші білими щурами.

--------------------------------------------------------------------

| Маса | Кало-| Казеїн,|Олія,|Крох-| Сухі |Сольо-|Жиро- |Всього|

|щура,г| раж, | г | г |маль,| дріж-|ва су-|розчин- |сухого|

| | ккал | | | г | джі,г|міш |ні вітамі-|корму,|

| | | | | | | |ни, г | г |

-------+------+--------+-----+-----+------+------+----------+------|

40-60| 40 | 1.75 | 1.00| 6.25| 0.50 | 0.40 | 0.10 | 10 |

61-90| 52 | 2.27 | 1.30| 8.12| 0.65 | 0.52 | 0.13 | 13 |

91-120| 60 | 2.62 | 1.50| 9.37| 0.75 | 0.60 | 0.15 | 15 |

121-200| 80 | 3.50 | 2.00|12.50| 1.00 | 0.80 | 0.20 | 20 |

201 і | 84 | 3.67 | 2.10|13.12| 1.05 | 0.84 | 0.21 | 21 |

вище | | | | | | | | |

--------------------------------------------------------------------

Клітковина дається щурам у вигляді фільтрувального паперу по

01-02. г на особину.

Методичні вказівки розроблені:

Українським НДІ харчування МОЗ України - В.Ф.Соловйовою,

Г.І.Соломко, М.Б.Плісс, Г.Г.Борщ, І.Т.Матасаром, О.О.Ятченко,

Н.Я.Яцківською, О.В.Прокопенко, О.В.Дядечко, Т.Л.Хіміч.

Інститутом екогігієни і токсикології ім.Л.І.Медвідя -

А.В.Подрушняком.