Обсяг, періодичність оглядів і випробувань засобів хімічної розвідки і контролю при прийомі, зберіганні і перед відправкою наведено в додатку 11 до цього Керівництва.
204. При огляді приладів хімічної розвідки і польових хімічних лабораторій перевіряти комплектність, відсутність пошкоджень металевих корпусів і запорів, стан комплектуючих виробів із скла, герметичність закупорювання реактивів, терміни придатності реактивів, якість маркування, надійність кріплення предметів у гніздах.
При огляді індикаторних засобів і комплектів, реактивів перевіряти стан ампул, склянок з реактивами, наявність і чіткість надписів на етикетках.
При огляді індикаторних трубок перевіряти, чи немає механічних пошкоджень, якість нанесення кольорових еталонів і написів на касетах, стан і забарвлення наповнювачів у трубках і розчинів в ампулах.
Особливу увагу звертати на гарантійні терміни зберігання і терміни придатності індикаторних трубок, індикаторних плівок, комплектів індикаторних засобів, комплектів реактивів і розчинів з малими термінами зберігання. Після закінчення гарантійних термінів ці засоби перевірити або замінити відповідно до вимог експлуатаційної документації на них.
205. У процесі зберігання засобів хімічної розвідки і контролю проводити огляд штабелів і стелажів, усувати дефекти укладки один раз на тиждень.
Освіження індикаторних засобів, реактивів, фільтрів і іншого майна проводити відповідно до плану-графіка за контролем якості, з технічного обслуговування і ремонту ЗРХБЗ.
206. Якість виробів перед відправкою перевіряти оглядом. Випробування проводити в тому випадку, якщо до чергових періодичних випробувань залишилося не менше шести місяців.
12. Джерела іонізуючого випромінювання2
____________2 У даному розділі викладені вимоги до збереження закритих радіоактивних речовин і джерел іонізуючих випромінювань. Зберігання, облік і видача відкритих радіоактивних речовин і джерел іонізуючих випромінювань, у тому числі радіоактивного пилу, призначеного для навчальних цілей.
207. Основними керівними документами з питань отримання, зберігання, обліку і транспортування джерел іонізуючого випромінювання є:
постанова Кабінету Міністрів України від 04.08.97 N 847 "Про створення Державного реєстру Джерел іонізуючого випромінювання";
наказ Міністерства охорони здоров'я від 02.02.2005 N 54 "Про затвердження державних санітарних правил "Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832;
постанова головного державного санітарного лікаря України від 12.07.2000 N 116 "Про затвердження значень гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України, доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінювання" (НРБУ-97/Д-2000).
208. На складах і у підрозділах для організації зберігання, використання, а також для перевезення радіоактивних джерел своїм транспортом повинні бути розроблені і затверджені інструкція з забезпечення радіаційної безпеки та інструкція з ліквідації наслідків аварій з радіоактивними джерелами. Ці інструкції розробляються на підставі вимог нормативних документів, наведених в ст. 207, а також наказів МНС України.
209. Загальна кількість радіоактивних джерел і їх активність указуються в санітарному паспорті. Санітарний паспорт на право зберігання і проведення робіт з радіоактивними джерелами видається військово-медичною службою на термін не більше трьох років. За відсутності санітарного паспорта зберігання радіоактивних джерел і робота з ними забороняються.
210. Радіоактивні джерела в контейнерах, сейфах, ампулах і пеналах зберігати в спеціально обладнаних сховищах (землянках) окремо від інших виробів. На кожне радіоактивне джерело повинен бути паспорт. Сховища повинні бути обладнані пристроями (колодязями, нішами, сейфами), які ослаблюють випромінювання до допустимих норм, вентиляцією, пристосуванням для підйому контейнерів і дистанційного перетарювання джерела.
У сховищах забороняється проводити будь-які роботи, окрім перетарювання радіоактивних джерел. Сховища радіоактивних джерел повинні мати охоронну сигналізацію. Відповідальний за облік і зберігання радіоактивних джерел повинен вести карту-схему їх розміщення в сховищі. Карта-схема повинна відповідати фактичній наявності радіоактивних джерел у сховищі.
211. Транспортування і перенесення радіоактивних джерел проводити в спеціальній тарі (контейнерах), що забезпечує необхідний захист від випромінювання і забруднення. При навантаженні і розвантаженні тари з радіоактивними джерелами необхідно використовувати відповідні механізми (автокрани, лебідки та інші підйомні засоби).
212. Прийом радіоактивних джерел здійснюється комісією, у складі якої повинна бути особа, відповідальна за їх зберігання. Контроль радіоактивних джерел при прийомі проводити виміром потужності дози від контейнера (упаковки) на відстані від поверхні, зовнішнім оглядом тари і перевіркою документації на ці вироби. При огляді тари перевіряти її цілість, маркування, наявність пломб, відсутність пошкоджень. При перевірці документації необхідно звертати увагу на її комплектність і правильність записів.
Радіоактивні джерела, що надійшли, повинні бути враховані в прибутково-видатковому журналі, який зберігається постійно. Вбудовані в зразки озброєння РХБ захисту радіоактивні джерела і контрольні джерела випромінювань у цьому журналі не враховувати. Облік зразків ЗРХБЗ, що мають вбудовані радіоактивні джерела і контрольні джерела випромінювань, ведеться за формами керівних документів з обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у МНС України.
Один раз в півріччя проводити перевірку наявності, обліку, зберігання і використання радіоактивних джерел комісією, призначеною наказом відповідних керівників. Результати перевірок оформляти актом.
213. Контроль якості радіоактивних джерел, що зберігаються на базах, складах і у підрозділах (загонах) МНС, зокрема джерел, що входять до комплекту рухомих і стаціонарних ремонтно-градуювальних пунктів проводиться Головною науково-дослідною виробничою лабораторією Всеукраїнського науково-дослідного інституту цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Радіоактивні джерела, визнані непридатними, підлягають захороненню. Захоронення здійснюється спеціалізованими установами за договором на виконання робіт з їх перевезення і захоронення. Підставою для списання радіоактивних джерел і препаратів з обліку є довідка про захоронення, видана органами, що проводили захоронення.
214. Контроль радіоактивних джерел перед відправкою включає зовнішній огляд стану тари, перевірку записів у документації, вимір потужності експозиційної дози від контейнера (упаковки) з радіоактивними джерелами на відстані від поверхні контейнера, перевірку наявності забруднення контейнера.
13. Димові шашки і ручні димові гранати
215. Димові шашки і ручні димові гранати зберігати у вогнетривких неопалюваних сховищах в заводській тарі (упаковці).
Ящики з димовими шашками і ручними димовими гранатами укладаються в штабелі висотою до восьми рядів. Великі димові шашки в обрешітках укладаються в штабелі висотою до чотирьох рядів.
216. Обсяг, періодичність оглядів і випробувань димових шашок і ручних димових гранат при прийомі, зберіганні і перед відправкою наведено в додатку 11 до цього Керівництва.
217. У процесі зберігання повинен також здійснюватися контроль за якістю і технічним обслуговування, передбачені інструкціями з експлуатації на конкретні зразки димових засобів.
218. При огляді ручних димових гранат перевіряти, чи немає механічних пошкоджень на корпусі і кришках, руйнувань водостійкого покриття, зволоження і біопошкоджень.
При огляді димових шашок перевіряти якість фарбування, відсутність механічних пошкоджень корпуса, корозії на корпусі і в місцях з'єднань днища і кришки з корпусом і наявність ізоляційної стрічки. При знятті кришки перевіряти відсутність корозії на внутрішній поверхні і пошкоджень фольги на діафрагмі. На великих і уніфікованих шашках, крім того, перевіряти оглядом стан ударних механізмів і правильність укладання проводів електрозапалів.
При цьому дотримуватись вимог безпеки, що виключають приведення в дію ударних механізмів і електрозапалів.
219. Періодичні випробування димових шашок і ручних димових гранат здійснюватися шляхом приведення їх у дію.
При цьому визначати безвідмовність запалювання запалу, тривалість розгорання, характер димоутворення (рівномірне або пульсуюче, слабке або інтенсивне).
Тривалість розгорання і інтенсивного димоутворення повинна відповідати технічним характеристикам виробів.
При горінні димових засобів не повинно бути відмов, вильоту запалів, слабкого або пульсуючого димоутворення, горіння вогнем, викиду діафрагм і запалів, розривів корпусів.
220. У процесі зберігання щодня проводити огляд штабелів з виробами і усувати дефекти укладки.
14. Димові суміші
221. Димові суміші в залізних бочках, цистернах зберігати під навісами або на відкритих майданчиках.
Бочки укладати на дерев'яні підкладки висотою не менше в штабелі пробками догори висотою не більше двох рядів і в два ряди у ширину. При укладанні бочок у два ряди висотою між рядами бочок прокладати дошки товщиною не менше . Крайні у рядах бочки закріплювати дерев'яними клинами.
При зберіганні бочок на відкритих майданчиках вживати заходів, що виключають їх нагрівання прямим сонячним промінням.
222. Обсяг, періодичність оглядів і випробувань димових сумішей при прийомі, зберіганні і перед відправкою наведено в додатку 11 до цього Керівництва.
При прийомі і перед відправкою проводити огляд усієї тари.
223. При огляді тари з димовою сумішшю перевіряти відсутність механічних пошкоджень (вм'ятин, пробоїн) бочок і цистерн, корозії на різьбі пробок і ковпачків бочок, кранах і люках цистерн, витікання димових сумішей через зварні шви, з кранів цистерн і пробок бочок, якість фарбування і наявність маркування на тарі.
224. Більшість димових сумішей є пожежонебезпечними. У зв'язку з цим при виконанні робіт з димовими сумішами необхідно суворо дотримуватись вимог безпеки праці і правил пожежної безпеки.
225. В процесі зберігання проводити огляд штабелів з бочками і цистерн з усуненням виявлених недоліків один раз на тиждень.
Один раз на рік при проведенні оглядів і перевірок бочок на відкривання пробок робити спуск тиску.
226. Перед відправкою димових сумішей проводити огляд, перевірку на відкривання пробок 10 % бочок, контроль всієї тари на відсутність течі (витримувати бочки в положенні пробками до низу не менше 30 хв.).
15. Запалювально-димові патрони, сигнали хімічної тривоги
227. Запалювально-димові патрони, піропатрони, сигнали хімічної тривоги зберігати на складах підрозділів МНС у вогнетривких неопалюваних сховищах у заводській упаковці.
Відстань від сховищ з боєприпасами, запалювально-димовими патронами, піропатронами і сигналами хімічної тривоги до інших сховищ повинна бути не менше .
228. Запалювально-димові патрони, піропатрони і сигнали хімічної тривоги зберігати в справній заводській упаковці з чітко нанесеним маркуванням. Кожен вид виробів зберігати в окремому штабелі.
Герметичне закупорювання розкривати тільки у разі потреби відправки частини боєприпасів.
Закупорку після розкриття і часткового вилучення боєприпасів герметизується мастилом (типу "Герметик") по місцю розкриття, пломбується або опечатується. Допускається проводити герметизацію липкою стрічкою.
229. При прийомі, зберіганні і перед відправкою боєприпасів, запалювально-димових патронів, піропатронів і сигналів хімічної тривоги проводити огляд усіх ящиків і внутрішнього закупорювання 10 % ящиків.
При огляді металевого закупорювання звертати увагу на відсутність вм'ятин, стан паяння, наявність маркування, терміни зберігання виробів. Щодня проводити огляд стану штабелів з боєприпасами з усуненням дефектів укладки.
230. Контроль технічного (якісного) стану і технічне обслуговування запалювально-димових патронів і сигналів хімічної тривоги проводити відповідно до вимог експлуатаційної документації.
16. Вогнесуміші
231. Вогнесуміші є легкозаймистими пожежонебезпечними рідинами. У зв'язку з цим у процесі зберігання, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, транспортування необхідно ретельно стежити за герметичністю тари і суворо виконувати правила пожежної безпеки.
232. Вогнесуміші зберігати під навісами або на відкритих майданчиках у бочках на відстані не менше від інших місць зберігання. Бочки укладати на дерев'яні підкладки висотою не менше пробками донизу. Штабелі у висоту повинні мати один ряд, у ширину - не більше двох рядів із забезпеченням вільного доступу до кожного ряду.
При зберіганні бочок на відкритих майданчиках вживати заходів, що виключають їх нагрівання прямим сонячним промінням.
233. Обсяг і періодичність оглядів наведено в додатку 11 до цього Керівництва. При прийомі, зберіганні і перед відправкою проводити огляд всієї тари, особливу увагу приділяти запобіганню іскроутворенню при виконанні робіт. Інструмент, який використовується для відкриття бочок, повинен бути омідненим або з кольорового металу.
234. При прийомі вогнесумішей перевіряти стан усіх бочок шляхом огляду, а також відкривання ковпачків і стан прокладок, якість вогнесуміші випробовувати на в'язкість.
При надходженні вогнесумішей малими партіями (менше 10 бочок) або збірних партій проби для визначення якості вогнесуміші відбираються із всіх бочок.
235. Контроль за зберіганням і якістю вогнесумішей проводити в такому обсязі:
огляд штабелів з бочками, перевірка відсутності течі вогнесуміші, усунення дефектів в укладці - щоденно;
