в) систематичне вивчення імунітету до вірусів грипу та ГРІ;
г) щомісячний епідеміологічний аналіз та узагальнення результатів вірусологічних, серологічних, імунофлуоресцентних досліджень щодо грипу та ГРІ;
д) направлення на вимогу Центру виділених в ході роботи базових вірусологічних лабораторій штамів вірусів грипу та інших респіраторних вірусів, а також всіх атипових штамів вірусів грипу та всіх штамів, що були виділені в міжепідемічний період.
4. Опорні бази Центру мають право:
а) одержувати інформацію з Центру щодо грипу та ГРІ;
б) направляти до Центру при узгодженні з ним спеціалістів для підвищення кваліфікації на робочому місці;
в) брати участь у розробленні та випробуванні діагностичних і профілактичних препаратів стосовно грипу та ГРІ.
Затверджено
Наказом Міністерства охорони
здоров'я України від 09.02.98 № 30
Перелік опорних баз Українського центру грипу та гострих респіраторних інфекцій
1. Вінниця - обласна санітарно-епідеміологічна станція.
2. Дніпропетровськ - обласна санітарно-епідеміологічна станція.
3. Донецьк - обласна санітарно-епідеміологічна станція.
4. Запоріжжя - обласна санітарно-епідеміологічна станція.
5. Київ - міська санітарно-епідеміологічна станція.
6. Львів - обласна санітарно-епідеміологічна станція.
7. Одеса - обласна санітарно-епідеміологічна станція.
8. Сімферополь - санітарно-епідеміологічна станція Автономної Республіки Крим.
9. Харків - обласна санітарно-епідеміологічна станція.
10. Чернігів - обласна санітарно-епідеміологічна станція.
Затверджено
Наказом Міністерства охорони
здоров'я України від 09.02.98 № 30
Перелік міст, що подають інформацію до Українського центру грипу та гострих респіраторних інфекцій
Реєстр № 1
Міста, санітарно-епідеміологічні станції яких надсилають "Термінове повідомлення про захворюваність на грип та гострі респіраторні інфекції (ГРІ)" до Українського центру грипу та гострих респіраторних інфекцій - щоденно, цілорічно Київ
Реєстр № 2
Міста, санітарно-епідеміологічні станції яких надсилають "Термінове повідомлення про захворюваність на грип та гострі респіраторні інфекції (ГРІ)" до Українського центру грипу та гострих респіраторних інфекцій - щотижнево, цілорічно, а в епідемічний період - щоденно:
1. Вінниця 6. Львів
2. Дніпропетровськ 7. Одеса
3. Донецьк 8. Сімферополь
4. Запоріжжя 9. Харків
5. Київ 10. Чернігів
Затверджено
Наказом Міністерства охорони
здоров'я України від 09.02.98 № 30
Порядок подання інформації про захворюваність на грип та ГРІ Українським центром грипу та гострих респіраторних інфекцій
Цілорічно Український центр грипу та гострих респіраторних інфекцій в четвер подає письмову інформацію (телетайпом) за минулий тиждень до Головного санепідуправління МОЗ України та опорних баз такого змісту:
Епідемічна ситуація щодо грипу та ГРІ у містах України
з ____ по 199_ року
##################################################################
|Міста |Захворюваність за тиждень | Захворюваність за попередній |
| | N__ з___ по___ 199_ р. | тиждень N__ з__ по___ 199_ р.|
|######+##########################+##############################|
| |Абсолютне|На 10000|Епіде- |Абсолютне|На 10000|Епідемічний|
| |число |чоловік |мічний | число | чоловік| поріг |
| | | |поріг | | | |
|######+#########+########+#######+#########+########+###########|
| | | | | | | |
|Всього| | | | | | |
##################################################################
+ знаменник - показник захворюваності на грип та інші ГРІ на
протязі відповідного тижня минулого року
Коментар:
"___"______ 199_ року Керівник Українського центру
грипу та гострих респіраторних
інфекцій
На запит Головного санепідуправління Український центр грипу та гострих респіраторних інфекцій подає додаткову інформацію щодо захворюваності на грип та інші ГРІ.
Затверджено
Наказом Міністерства охорони
здоров'я України від 09.02.98 № 30
Методичні рекомендації Профілактичні, протиепідемічні, санітарно-гігієнічні заходи щодо грипу, організація роботи лікувально-профілактичних закладів у передепідемічний та епідемічний періоди
Організація заходів боротьби проти грипу під час епідемії визначається розробленим комплексним планом. План передбачає спільну роботу усіх служб та установ регіону у боротьбі з грипом і включає профілактичні та протиепідемічні заходи, що проводяться у передепідемічний та епідемічний періоди. Вони спрямовані на одночасний захист від захворювання на грип усього населення, в першу чергу, з груп "ризику".
В передепідемічний період медичні працівники виявляють та беруть на облік дорослих і дітей, віднесених до групи "ризику". Проводиться санація осіб з хронічними захворюваннями, профілактичні щеплення (в подальшому - неспецифічний сезонний захист).
Для імунізації використовують інактивовані та живі вакцини згідно з інструкцією до препарату.
Неспецифічна сезонна профілактика здійснюється серед дорослих та дітей з хронічними захворюваннями серцево-судинної, дихальної систем та серед осіб, що часто хворіють на ГРІ. Для сезонної профілактики грипу використовують імунокорегуючі і загальнозміцнюючі препарати в осінньо-зимовий періоди та навесні. Вказана профілактика орієнтована в основному на корекцію імунного статусу. Для таких осіб рекомендується постійне проведення загальновідомого комплексу загартовуючих процедур, самомасажу, ранкової гімнастики.
На початку епідемії грипу для підвищення несприйнятливості організму до захворювання здійснюється екстрена профілактика, яка організаційно поділяється на планову і вогнищеву. Екстрена профілактика проводиться серед персоналу закладів охорони здоров'я, дітей в дошкільних дитячих установах, школах, школах-інтернатах, працівників промислових підприємств, у вогнищах грипу (за місцем проживання, навчання, в стаціонарах і т.п.) з використанням таких препаратів, як оксолінова мазь, мефенамінова кислота, лейкоцитарний інтерферон, імуноглобулін і т.ін. до чіткого зниження захворюваності у колективі та населеному пункті.
Тривалість вогнищевої профілактики - від 2 днів (при негайному припиненні контакту з джерелом інфекції) до 5-7 (в умовах продовження контакту).
В післяепідемічний період проводиться диспансерний нагляд за перехворілими на грип та ГРІ в тяжких та ускладнених формах і їх реабілітація.
Робота санітарно-епідеміологічної станції
При епідемічному зростанні захворюваності на грип необхідно своєчасно визначити початок епідемії. Це є основним завданням епідеміологічного нагляду за грипом і ГРІ, що його проводять санітарно-епідеміологічні станції.
Головний державний санітарний лікар оперативно інформує комісію обл (міськ) держадміністрації з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій або комітет боротьби з грипом про початок епідемії. На підставі аналізу ситуації приймається рішення про введення в дію плану протиепідемічних заходів на адмінтериторії.
Керівництво та координацію взаємодій між усіма службами регіону під час епідемій грипу здійснює комітет боротьби з грипом. Її спеціалісти беруть участь у підготовці постанов постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій територіальної держадміністрації, наказів територіального управління охорони здоров'я та інструктивно-методичних матеріалів, заявок на протигрипозні засоби.
Для своєчасного проведення протиепідемічних заходів необхідно чітко визначити початок епідемії. З цією метою санепідстанціями проводиться щоденний та щотижневий облік і аналіз захворюваності на грип та гострі респіраторні інфекції серед різних вікових та соціальних груп, інших категорій населення. Ці матеріали використовуються для визначення епідемічного порога захворюваності. Встановлюється середній показник захворюваності за тиждень ряду попередніх неепідемічних років, вираховується середньоквадратичне відхилення та верхня толерантна межа вірогідних коливань середнього показника - це є епідемічний поріг, перевищення якого розцінюється як ознака початку епідемії.
Існує інший спосіб орієнтовного визначення початку епідемії. Це день або тиждень, коли показники захворюваності на грип та ГРІ (сумарно) в 1,5 разу перевищують сезонний рівень - середній показник захворюваності протягом того ж дня або тижня у спокійні від грипу попередні роки.
Протиепідемічні заходи у вогнищах
При появі групових захворювань у дитячих дошкільних та учбових закладах, гуртожитках, закладах лікувально-профілактичної мережі, на промислових підприємствах епідеміологи здійснюють епідеміологічне обстеження з метою визначення: джерел інфекції, меж вогнища, числа осіб, що знаходились у контакті з хворими; умов, які сприяли виникненню та розвитку групових захворювань (порушення режиму опалення, провітрювання, скупченість та ін.).
Для встановлення етіології захворювань застосовуються лабораторні методи. Від хворого в гострій стадії захворювання відбирають матеріал для вірусологічного та імунофлуоресцентного (ІФ) дослідження (носоглоточні мазки). При появі перших хворих на грип необхідно, щоб відбір матеріалу у домашніх вогнищах та в стаціонарі здійснювали фахівці вірусологічної лабораторії санітарно-епідеміологічної станції. Для серологічного дослідження парних сироваток крові беруть проби крові із пальця (не менш ніж 0,5 мл) у перший день обстеження вогнища та повторно через 2-4 тижні від хворих та контактних з ними у групі, палаті, спальні, помешканні.
Система протиепідемічних заходів, що застосовується у вогнищі грипу та інших ГРІ, повинна бути спрямована на припинення усіх ланцюгів епідемічного процесу:
вплив на джерело інфекції - вчасне виявлення та ізоляція хворих з характерними клінічними проявами та стертими формами хвороби;
припинення шляхів передачі - максимальне обмеження можливості поширення інфекції та виникнення вторинних захворювань (поточна дезінфекція, застосування марлевих масок та ін.);
стимуляція несприйнятливості контактних осіб засобами екстреної профілактики.
Робота поліклінік у період епідемії грипу
Роботу поліклініки під час епідемії грипу організовує група, в яку входять головний лікар, його заступники, завідуючі терапевтичними відділеннями, інфекціоніст, статистик, старша медична сестра.
У кожній поліклініці розгортається грипозне відділення з окремим входом для хворих з підвищеною температурою. У дитячих консультаціях, поліклініках необхідно посилити роботу фільтра за рахунок виділення додаткового персоналу. Хворі діти обслуговуються вдома, але якщо вони відвідують поліклініку, то їх направляють у грипозне відділення.
Робота грипозного відділення організовується у дві зміни з 30-хвилинною перервою для вологого прибирання 2-3 рази за зміну, провітрювання, ультрафіолетового опромінення. У місцях найбільшого скупчення хворих (холи, коридори) встановлюються стаціонарні або пересувні ультрафіолетові опромінювачі, розраховані на роботу у присутності людей (екрановане ультрафіолетове опромінювання з направленням світлового потоку догори).
Для своєчасного обслуговування хворих залучаються додаткові спеціалісти. Лікарі забезпечуються готовим набором рецептів на найбільш уживані ліки, бланками направлень на обстеження, лабораторних досліджень та ін. Вводиться також видача листків непрацездатності на строк до 5 днів.
Для надання першої допомоги хворим вдома медичних працівників бажано забезпечити укладкою з необхідними ліками.
Організація роботи стаціонарів та відділень для госпіталізації хворих на грип
Під час спалаху грипу госпіталізації підлягають хворі з тяжким перебігом хвороби, ускладненнями та з обтяженим станом до початку хвороби. Показанням для госпіталізації є також неможливість організувати догляд за хворими вдома (самотні люди) та необхідність ізоляції хворих з гуртожитків, готелів та ін. Додатковий ліжковий фонд створюється з урахуванням того, що госпіталізації підлягають 1% хворих дорослих та 2,5% - дітей. В епідемію може захворіти до 20% дорослого і 40% дитячого населення. Загальна кількість ліжок у стаціонарі має бути, наприклад, у 2 рази меншою, ніж передбачена кількість хворих, що потребують госпіталізації.
При інфекційному стаціонарі (відділенні) обов'язково повинне бути реанімаційне відділення (палата) або відділення (палата) інтенсивної терапії.
Правильна оцінка стану хворого вже у приймальному відділенні стаціонару дає змогу відділити хворих, що потребують негайної допомоги, та розташувати їх у палаті інтенсивної терапії.
Режим роботи пологових будинків та відділень новонароджених у період епідемії грипу
Необхідно посилити контроль за станом здоров'я породіль, що надходять у відділення з обов'язковою термометрією, оглядом носоглотки.
При виявленні симптомів ГРІ породіллі госпіталізуються у спеціально виділені пологові будинки або обсерваційне відділення.
У випадку виникнення вогнища грипу або ГРІ в пологовому будинку:
хворі новонароджені діти ізолюються в індивідуальні бокси з окремим обслуговуючим персоналом;
за дітьми, що були в контакті з хворими, встановлюється нагляд з дворазовим вимірюванням температури та оглядом носоглотки. При виписуванні їх в карті вказують про контакт з хворими на грип для подальшого спостереження за місцем проживання;
хворі та контактні матері переводяться в обсерваційне відділення;
перед годуванням дитини хвора мати надягає стерильну маску. Після кожного годування пелюшки новонародженого міняють на свіжі;
