Страница 7: Методичні вказівки з мікробіологічної діагностики менінгококової інфекції та гнійних бактеріальних менінгітів (45092)

10. Зберігання та транспортування виділених культур

Для нетривалого зберігання (до 7-10 днів) пневмокок та H.influenzae сіють на скошений ША, термостатують при (37 +- 1) град. С протягом 18-24 годин і зберігають при (6 +- 2) град. С. Менінгокок також відсівають на скошений ША, термостатують у такому ж режимі, але зберігати його слід при кімнатній температурі.

N. meningitidis, S. pneumoniae можна зберігати протягом 5-6 тижнів методом посіву в стовпчики з оптимальним для кожного мікроорганізма поживним середовищем: для N. meningitidis - сироватковий, для S. pneumoniae - кров'яний агари. Культуру N. meningitidis засівають уколом, термостатують при температурі (37 +- 1) град. С. Через 24 години, при наявності росту культури по уколу та у вигляді бляшки на поверхні середовища, в пробірку наливають 1,5-2 куб. см стерильного вазелінового масла і в такому стані зберігають, транспортують, не допускаючи охолодження. Засіяний матеріал із однієї пробірки можна використовувати декілька разів для пересівів.

    Зберігання культур менінгокока в  лабораторних  умовах  можна

здійснювати таким способом.  Культуру засівають на чашку з агаром,

що  містить  20%  нормальної  кінської  сироватки,  ставлять   для

підрощування на   3-4   години   в   термостат   при   температурі

(37 +-  1  град.   С),   після   чого   ставлять   в   холодильник

(6 +-  2)  град.  С на 1-7 днів.  Відновлення культивування штамів

здійснюється шляхом перенесення цих же посівів знову  в  термостат

при температурі  (37  +- 1) град.  С на 18-20 годин.  Такий спосіб

зберігання виключає багаторазовий  пересів  культур,  не  потребує

підвищеного  вмісту СО  в атмосфері,  дозволяє зберігати культури,

                     2

первинний посів яких утворюється з однієї або декількох колоній, а

також    зберегти    капсулу    та   стабільність   аглютинаційних

властивостей.

Для зберігання культури пневмокока, її переносять повною петлею на скошений кров'яний агар, і витримують, без попередньої інкубації протягом 4-6 днів при температурі град. С. Для одержання свіжої культури з поверхні засіяного агару роблять пересів на свіже середовище такого ж складу, після чого ставлять в термостат на добу при температурі (37 +- 1) град. С.

H. influenzae також швидко відмирає. Життєздатність гемофілів можна продовжити до 1 місяця, для чого слід зробити густий посів на скошений "шоколадний" агар і після добової інкубації створити повну герметизацію. Таку культуру для пересіву використовують тільки одноразово.

Для тривалого зберігання штамів основних збудників менінгітів можна

використовувати ліофілізацію культур або їх заморожування. Для

останнього необхідно виростити мікроорганізм на відповідному

середовищі (H. influenzae - на ША, а S. pneumoniae та N.

meningitidis - на КА або ША) протягом 18-24 годин при

температурі (37 +- 1) град. С у ємкості з підвищеним вмістом СО .

                                                              2

Переконатись  у  чистоті  культури,  зібрати  вирощену  культуру у

кріофлакон з  1  куб.  см  гліцеринового бульйону,  промаркувати і

заморозити при -20 град.  С  або  -70  град.  С.  При  цьому  слід

пам'ятати,  що  не  можна  допускати  розморожування та повторного

заморожування бульйону з культурою,  оскільки  штам  загине.  Якщо

бульйон   розтане,   слід  рекультивувати  і  заморозити  вирощену

культуру знову.

11. Організаційно-методична робота бактеріологічних лабораторій

Бактеріологічні лабораторії Кримської республіканської СЕС, обласних, Київської та Севастопольської міських, Центральних на водному транспорті виконують такі функції:

11.1. Надання консультативної та практичної допомоги підвідомчим лабораторіям СЕС та ЛПЗ.

11.2. Підготовка спеціалістів з лабораторної діагностики гнійних бактеріальних менінгітів.

11.3. Вивчення обсягів досліджень на гнійні бактеріальні менінгіти підлеглих контингентів, оцінка їх достатності спільно з епідеміологами та інфекціоністами, аналіз показників якості діагностики.

11.4. Визначення потреби в поживних середовищах та діагностичних препаратах, організація постачання підвідомчих лабораторій.

11.5. Контроль якості бактеріологічної діагностики гнійних бактеріальних менінгітів та впровадження заходів щодо покращання цієї роботи на території, що обслуговується:

- перевірка на місці;

- аналіз показників роботи лабораторій;

- контроль за якістю ідентифікації культур збудників гнійних бактеріальних менінгітів;

- видача контрольних задач;

- проведення паралельних досліджень.

11.6. Вибірковий контроль якості поживних середовищ, що готуються у лабораторіях.

11.7. Відправка виділених атипових та таких, що виділені вперше або рідко зустрічаються штамів збудників гнійних менінгітів до бактеріологічної лабораторії ЦСЕС МОЗ України для подальшого їх вивчення.

12. Обов'язки спеціалістів лабораторій, що проводять дослідження з метою діагностики гнійних бактеріальних менінгітів

12.1. Навчити медичний персонал правилам взяття, посіву та доставки матеріалу до лабораторії.

12.2. Систематично контролювати правильність взяття і доставки матеріалу.

12.3. При прийомі матеріалу переконатися у тому, що він відібраний та доставлений до лабораторії без порушень. Перевірити відповідність маркування на пробірці із записом в направленні.

12.4. У реєстраційному журналі треба вказати дату, час і правильність надходження матеріалу (порушення вказувати конкретно). Матеріал приймається і досліджується незалежно від встановленого порушення. Про порушення та необхідність повторного взяття матеріалу інформується відповідальна особа закладу, звідки надійшов матеріал. Якщо на протязі 3 годин матеріал повторно не надійшов до лабораторії, ситуація розцінюється як надзвичайна, про що сповіщається керівництву ЛПЗ (СЕС).

12.5. При виникненні в процесі діагностичного дослідження підозри на наявність в матеріалі менінгококів, гемофілів, пневмококів або інших бактерій, негайно інформуються відповідні спеціалісти СЕС і ЛПЗ. У реєстраційному журналі фіксується коли (дата, час) і кому (прізвище, посада) подано повідомлення. Оперативна інформація по телефону повинна супроводжуватися письмовою випискою на офіційному бланку.

12.6. Кожне приготування поживних середовищ повинно реєструватися у "Журналі приготування і контролю якості поживних середовищ" ф. 256/0 і контролюватися.

12.7. Кожен лікар повинен систематично аналізувати якість діагностики та вживати необхідні заходи щодо її поліпшення.

12.8. Порядок знищення отриманих культур, збудників ГБМ визначається закладом вищого рівня управління.

12.9. Усі штами N. meningitidis негайно повинні бути направлені до закладу вищого рівня управління (базову лабораторію) для серологічного типування. Усі сумнівні, атипові штами (мазки первинної бактеріоскопії) терміново мають бути направлені до закладу вищого рівня управління (базову лабораторію) для подальшого вивчення або слід повідомити про необхідність одержання консультації.

12.10. Персонал лабораторії повинен суворо дотримуватись правил протиепідемічного режиму роботи згідно ДСП 9.9.5.-080-2002.

13. Штами для контролю якості поживних середовищ та постановки тестів ідентифікації

Усі середовища обов'язково перевіряються перед використанням на стерильність (відсутність росту на них після інкубування протягом 48 годин при температурі (37 +- 1) град. С. Крім того, вони повинні забезпечувати типовий ріст контрольних штамів. (Табл. 6).

Таблиця 6

Таблиця 7

Зони інгібіції тест-штамів

на середовищі Мюллер-Хінтон

14. Вимоги безпеки

Мікробіологічні дослідження з метою діагностики та профілактики менінгококової інфекції та гнійних бактеріальних менінгітів проводять з дотриманням вимог біологічної безпеки відповідно до ДСП 9.9.5.-080-2002 "Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю".

Додаток 1

КУЛЬТУРАЛЬНІ ТА БІОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

нейсерій і M.(B.) catarrhalis