по обе стороны ограждающей конструкции, °С.

Приведенное термическое сопротивление неоднородной ограждающей конструкции , м2 · ??С/Вт - усредненное по площади расчетной поверхности неоднородной ограждающей конструкции значение термического сопротивления, вычисляемое по формуле

(3)

(4)

де Fi - площа і-ї однорідної зони огороджувальної колнструкції, м2;

Rki - термічний опір і-ї однорідної зони огороджувальної конструкції, м2 · ??С/Вт.

Приведений опір теплопередачі однорідної огороджувальної конструкції , м2 · ??С/Вт -усереднене за площею розрахункової поверхні неоднорідної огороджувальної конструкції значення опору теплопередачі, яке обчислюється за формулою

де Fi - площа і-ї однорідної зони огороджувальної конструкції, м2;

Roi - опір теплопередачі і-ї однорідної зони огороджувальної конструкції, м2 ·??С/Вт

Розрахункові зони світлопрозороі огороджувальної конструкції - ділянки конструкції (коробка, рама, стулка, роздільні елементи: імпости, слупики, бруски віконних і дверних рам, центральні і крайові зони скління), які є або приймаються за однорідні температурні зони.

Серія виробів, типорозмірний ряд - ряд огороджувальних конструкцій, що характеризуються єдиним конструктивним рішенням і відзначаються габаритними розмірами, ар-

где Fi - площадь i-й однородной зоны ограждающей конструкции, м2;

Rki - термическое сопротивление i-й однородной зоны ограждающей конструкции, м2 · ??С/Вт .

Приведенное сопротивление тепло-передаче неоднородной ограждающей конструкции , м2 · ??С/Вт - усредненное по площади расчетной поверхности неоднородной ограждающей конструкции значение сопротивления теплопередаче, вычисляемое по формуле

где Fi - площадь i-й однородной зоны ограждающей конструкции, м2;

Roi - сопротивление теплопередаче і-й однородной зоны ограждающей конструкции, м2 · ??С/Вт.

Расчетные зоны светопрозрачной ограждающей конструкции - участки конструкции (коробка, рама, створка, разделительные элементы: импосты, горбыльки, бруски переплета, центральные и краевые зоны остекления), являющиеся или принимаемые за однородные температурные зоны.

Серия изделий, типоразмерный ряд - ряд ограждающих конструкций, характеризующихся единым конструктивным решением и отличающихся габаритными размерами, ар-

ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.4

хітектурним рисунком, а також відносною площею і варіантами скління.

4 СУТНІСТЬ МЕТОДІВ

Лабораторні методи визначення опору теплопередачі віконних блоків полягають у створенні постійного за часом перепаду температур з обох боків випробуваного зразка, вимірюванні температур повітря і поверхонь ділянок зразка, а також теплового потоку (або теплової потужності на його створення), що проходить крізь зразок при стаціонарних умовах випробувань, та подальшому обчислюванні значень термічного опору і опору теплопередачі.

5 ВИПРОБУВАЛЬНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ

5.1 Для проведення випробувань застосовують:

- кліматичну камеру згідно з ГОСТ 26254, що має тепле і холодне відділення, а також перегородку з прорізом (рисунок 1), в яку установлюють випробуваний зразок;

- термоелектричні перетворювачі (термопари) згідно з ГОСТ 1790, градуйовані у встановленому порядку, з діапазоном вимірювання температури від мінус 50 до +50°С;

- вимірники теплового потоку - тепломіри згідно з ГОСТ 25380, градуйовані у встановленому порядку, з діапазоном вимірювання щільності теплового потоку до 250 Вт/м2;

- приставну калориметричну камеру, що установлюється у теплому відділенні кліматичної камери, з примиканням до перегородки за периметром випробуваного зразка (рисунок 1);

- джерело постійного струму за нормативним документом (далі - НД);

- амперметр згідно з ГОСТ 8711;

- вольтметр згідно з ГОСТ 8711;

- мілівольтметр згідго з ГОСТ 9736;

- скляні термометри згідно з ГОСТ 112, ГОСТ 13646 з діапазоном вимірювання температури від мінус 50 до +50°С;

- електроконтактні термометри згідно з ГОСТ 9871;

- метеорологічні термографи і гігрографи за НД;

хитектурным рисунком, а также относительной площадью и вариантами остекления.

4 СУЩНОСТЬ МЕТОДОВ

Лабораторные методы определения сопротивления теплопередаче оконных блоков заключаются в создании постоянного во времени перепада температур по обеим сторонам испытываемого образца, измерении температур воздуха и поверхностей участков образца, а также теплового потока (или тепловой мощности на его создание), проходящего через образец при стационарных условиях испытания, и последующем вычислении значений термического сопротивления и сопротивления теплопередаче.

5 ИСПЫТАТЕЛЬНОЕ ОБОРУДОВАНИЕ И СРЕДСТВА КОНТРОЛЯ

5.1 Для проведения испытаний применяют:

- климатическую камеру по ГОСТ 26254, имеющую тёплое и холодное отделения, а также перегородку с проёмом (рисунок 1), в которую устанавливают испытываемый образец;

- термоэлектрические преобразователи (термопары) по ГОСТ 1790, градуированные в установленном порядке, с диапазоном измерения температуры от минус 50 до +50°С;

- измерители теплового потока - тепломеры по ГОСТ 25380, градуированные в установленном порядке, с диапазоном измерения плотности теплового потока до 250 Вт/м2;

- приставную калориметрическую камеру, устанавливаемую в теплом отделении климатической камеры, с примыканием к перегородке по периметру испытываемого образца (рисунок 1);

- источник постоянного тока по нормативному документу (далее - НД);

- амперметр по ГОСТ 8711;

- вольтметр по ГОСТ 8711;

- милливольтметр по ГОСТ 9736;

- стеклянные термометры по ГОСТ 112, ГОСТ 13646 с диапазоном измерения температуры от минус 50 до +50°С;

- электроконтактные термометры по ГОСТ 9871;

- метеорологические термографы и гигрографы по НД;

ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.5

I - тепле відділення камери; II - холодне відділення камери; III - машинний зал; IV- приміщення з вимірювальною апаратурою; 1 - система автоматичного збору даних; 2 - нагрівальні прилади; З - випробуване вікно; 4 - випарник; 5 - холодильна установка; 6 - теплоізоляційний шар за периметром прорізу; 7 - калориметр (утеплена приставна камера); 8 -металеве відбивне покриття; 9 - спіраль нагрівання, що рівномірно розподілена за площею калориметра; 10 - вентилятор

Рисунок 1 - Схеми кліматичної камери для проведення випробувань:

а) при вимірюванні теплових потоків за допомогою тепломірів;

б) за допомогою приставної калориметричної камери

І - теплое отделение камеры; II - холодное отделение камеры; III - машинный зал; IV - помещение с измерительной аппаратурой; 1 -система автоматического сбора данных; 2 - нагревательные приборы; 3 - испытываемое окно;

4 - испаритель; 5 - холодильная установка; 6 -теплоизоляционный слой по периметру проема;

7 - калориметр (утепленная приставная камера); 8 - металлическое отражательное покрытие; 9 -спираль нагрева, равномерно распределенная по площади калориметра; 10 - вентилятор

Рисунок 1 - Схемы климатической камеры для проведения испытаний:

а) при измерении тепловых потоков при помощи тепломеров;

б) с помощью приставной калориметрической камеры

- аспіраційний психрометр за НД з похибкою вимірювання не більше ±1,0%;

- щитові перемикачі згідно з ГОСТ 27382;

- посудина Дьюара за НД;

- рулетки металеві згідно з ГОСТ 7502;

- вентилятори осьові згідно з ГОСТ 10616.

При проведенні випробувань допускається використання інших приладів, обладнання і вимірювальних засобів, що відповідають умовам проведення випробувань і вивірені у встановленому порядку.

- аспирационный психрометр по НД с погре-шностью измерения не более ±1,0%;

- щитовые переключатели по ГОСТ 27382;

- сосуд Дьюара по НД;

- рулетки металлические по ГОСТ 7502;

- вентиляторы осевые по ГОСТ 10616.

При проведении испытаний допускается использование других приборов, оборудования и измерительных средств, отвечающих условиям проведения испытаний и поверенных в установленном порядке.

ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.6

5.2 Вивір апаратури, що застосовується для визначення опору теплопередачі за даним стандартом, проводять за методикою, яка викладена у додатку А.

6 ВІДБІР І ПІДГОТОВКА ЗРАЗКІВ

6.1 Випробування віконних блоків проводять на зразках повної заводської готовності, що виконані у відповідності з нормативною і технічною документацією на ці вироби.

6.2 Відбір зразків здійснюють методом випадкової вибірки. Для випробування рекомендується відбирати не менше двох однотипних зразків. У випадку, якщо відбір зразків проводять без участі представників випробувального центру (лабораторії), про це роблять відповідний запис у протоколі випробувань.

6.3 Рекомендовані розміри зразків віконних блоків для випробувань (висота х ширина):(15 х 12) дм і (15 х 13,5) дм з відношенням площі скління до площі заповнення світлового прорізу не менше 0,5.

6.4 При випробуваннях системи профілів (комбінації стулок, коробок та інших елементів) із них у відповідності з технічною документацією на вироби виготовляють зразки віконного блока, в яких світлопрозору частину замінюють теплоізоляційною плитою завтовшки не менше 24 мм із теплоізоляційного матеріалу згідно з ДСТУ Б В.2.7-8.

Допускається проводити випробування лінійних елементів профілів при забезпеченні вимог 7.2 і 7.3 даного стандарту. При цьому розміри зразків, які підлягають випробуванням, повинні складати не менше 900 мм.

Торці порожнистих зразків ізолюють за допомогою поліетиленової липкої срічки згідно з ГОСТ 20477 або іншими аналогічними матеріалами за НД.

6.5 При випробуваннях склопакетів їх монтують у дерев'яну або пластмасову раму відповідних розмірів, при цьому товщина брусків рами повинна у два або більше разів перевищувати товщину склопакета. Розміри зразків склопакетів рекомендуються не менше (0,8 х 0,8) м.

6.6 Розміри випробуваного зразка віконного блока і його деталей вимірюють за допомогою металевої рулетки, при цьому визначають їх відповідність розмірам, що установлені в НД, а також площі світлопровідної Аст і непрозорої Ар частин конструкції.

5.2 Поверку аппаратуры, применяемой для определения сопротивления теплопередаче по настоящему стандарту, проводят по методике, изложенной в приложении А.

6 ОТБОР И ПОДГОТОВКА ОБРАЗЦОВ

6.1 Испытания оконных блоков проводят на образцах полной заводской готовности, изготовленных в соответствии с нормативной и технической документацией на эти изделия.

6.2 Отбор образцов осуществляют методом случайной выборки. Для испытаний рекомендуется отбирать не менее двух однотипных образцов. В случае, если отбор образцов производят без участия представителей испытательного центра (лаборатории), об этом делают соответствующую запись в протоколе испытаний.

6.3 Рекомендуемые размеры образцов оконных блоков для испытаний (высота х ши-рина):(15 х 12) дм и (15 х 13,5) дм с отношением площади остекления к площади заполнения светового проема не менее 0,5.

6.4 При испытаниях системы профилей (комбинации створок, коробок и других элементов) из них в соответствии с технической документацией на изделия изготавливают образцы оконного блока, в которых светопро-зрачную часть заменяют теплоизоляционной плитой толщиной не менее 24 мм из теплоизоляционного материала по ГОСТ 15588.

Допускается проводить испытания линейных элементов профилей при обеспечении требований 7.2 и 7.3 настоящего стандарта. При этом размеры образцов, подлежащих испытаниям, должны составлять не менее 900 мм.

Торцы полых образцов изолируют при помощи полиэтиленовой липкой ленты по ГОСТ 20477 или другими аналогичными материалами по НД.

6.5 При испытаниях стеклопакетов их монтируют в деревянную или пластмассовую раму соответствующих размеров, при этом толщина брусков рамы должна в два или более раз превышать толщину стеклопакета. Размеры образцов стеклопакетов рекомендуются не менее (0,8 х 0,8) м.

6.6 Размеры испытываемого образца оконного блока и его деталей измеряют с помощью металлической рулетки, при этом определяют их соответствие размерам, установленным в НД, а также площади светопро-пускающей Аст и непрозрачной Ар частей конструкции.

ДСТУ Б В.2.6-17-2000 (ГОСТ 26602.1-99) с.7

7 ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАНЬ

7.1 Підготовку до випробувань починають з розгляду технічної документації на вироби конкретного виду і складання програми випробувань, в якій враховують конструктивні особливості виробу і установлюють вимоги до температурно-вологістного режиму повітря у теплому і холодному відділеннях кліматичної камери, при цьому приймають рішення про вибір методу вимірювання теплових потоків і визначають схему розміщення датчиків на поверхнях випробуваного зразка.

7.2 Зразок віконного блока установлюють у проріз перегородки вертикально, без перекосів і деформацій, монтажні зазори ущільнюють пінополістирольним плитним утеплювачем згідно з ДСТУ Б В. 2.7-8. Товщина утеплювача повинна бути більшою або рівною товщині рами віконного блока, але не менше 100 мм. Після установлення віконного блока стики між теплоізоляційними плитами і випробуваною конструкцією герметизують мастикою згідно з ГОСТ 14791 або липкою стрічкою згідно з ГОСТ 20477.

7.3 При розмірах зразків менших, ніж розміри прорізу перегородки, вільну частину прорізу перед випробуванням заповнюють плитним утеплювачем згідно з ДСТУ Б В.2.7-8 товщиною, що забезпечує перевищення значення термічного опору цієї зони у порівнянні з прогнозованим значенням термічного опору примикаючої до утеплювача частини зразка не менше ніж у два рази.

7.4 Термопари на поверхнях зразка віконного блока установлюють по вертикальній і горизонтальній осях у центрах передбачуваних однорідних температурних зон світлопро-пускної і непрозорої частин, а також у місцях теплопровідних включень (рисунок 2). Для оцінки геометричних границь однорідних зон може бути використаний метод моделювання процесу теплопередачі крізь світлопрозорі огороджувальні конструкції на ЕОМ (додаток В) з наступним їх уточненням експериментальним методом згідно з 8.2.