Позначення класу вогнестійкості підвісних стель складається з умовного буквеного позначення граничного стану відповідно до 9.1 і числа, що відповідає межі вогнестійкості у хвилинах. Нормована межа вогнестійкості повинна відповідати одному з чисел такого ряду: 15; 30; 45; 60; 90; 120; 150; 180; 240; 360.

Приклад позначення класу з вогнестійкості підвісних стель:

І 30 - межа вогнестійкості 30 хв вогнестійкої підвісної стелі за ознакою втрати теплоізолювальної здатності;

R 30 - межа вогнестійкості 30 хв вогнезахисної підвісної стелі, яка застосовуються для підвищення вогнестійкості покриттів або перекриттів з несучими металевими елементами, за ознакою втрати несучої здатності.

10 ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ

10.1 За результат випробування беруть значення межі вогнестійкості конструкції, що визначається за формулою

(1)

де tfr - значення межі вогнестійкості конструкції, хв;

tmes - найменше значення часу від початку випробування до досягнення граничного

стану з вогнестійкості, що визначене за результатами випробувань однакових

зразків, хв;

- похибка випробування, хв.

Похибку випробування визначають згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.

10.2 Для вогнезахисних підвісних стель час настання граничного стану визначається за показаннями термопар, які розташовані на металевих несучих елементах згідно з А.2.

10.3 Для вогнестійких підвісних стель час настання граничного стану визначається за показаннями термопар, які розташовані на необігрівній поверхні підвісної стелі згідно з А.3 та А.4.

10.4 Клас вогнестійкості підвісних стель встановлюють за двома ознаками:

- за видом граничного стану, що настав під час випробування. Умовне буквене позначення класу надається відповідно до вказівок розділу 9;

- за значенням межі вогнестійкості, що визначене за формулою (1).

Цифровий показник класу вогнестійкості обирають з ряду чисел згідно з 9.2, приводячи його до найближчого меншого числа цього ряду.

10.5 Результати випробування, які надаються у протоколі (звіті) випробувань, є дійсними для підвісних стель даного конструктивного рішення.

10.6 Результати випробування не можуть переноситися на підвісні стелі, в яких як заміна були використані інші матеріали (ущільнювальні та оздоблювальні матеріали тощо), а також на підвісні стелі, в які було внесено конструктивні зміни, або була змінена технологія їх виготовлення.

11 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ

Результати випробування оформлюються протоколом або звітом.

Протокол випробування (звіт про випробування) має містити відомості про зразки, що були випробувані, умови та результати випробування, а саме:

- назву та адресу лабораторії, що проводила випробування;

- дату випробування;

- найменування підвісних стель, торговельну марку або тип підвісної стелі, зразки якої були випробувані;

- назву та адресу замовника, а також назву виготовлювача зразків;

- перелік матеріалів та виробів, що були використані для виготовлення зразків, з назвами їх виготовлювачів; якщо виготовлювач матеріалу або виробу невідомий, то це слід вказати;

- ескізи, фотографії та опис зразків;

- позначення стандарту, за яким проводилося випробування на вогнестійкість;

- опис розташування термопар на зразках;

- результати вимірювання температури у приміщенні, де знаходиться піч;

- результати вимірювання температури у печі;

- результати вимірювання надлишкового тиску в печі;

- результати вимірювання температури на зразках;

- опис поведінки зразків у процесі випробування (якщо це можливо);

- час початку та закінчення випробування і причину припинення випробування;

- оцінку результатів випробування;

- зазначення виду граничного стану з вогнестійкості, межі та класу вогнестійкості конструкції;

- фотографії зразків після випробування.

12 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАННЯ

Під час проведення випробування необхідно забезпечувати вимоги безпеки згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

Вимоги щодо розташування термопар на зразку

А.1 Вимоги до термопар і способів їх кріплення на зразку

Для вимірювання температури на зразку необхідно використовувати термопари з дроту діаметром від 0,5 до типу ТХК або термопари інших типів за ДСТУ 2837 (ГОСТ 3044), що придатні для вимірювання температури в діапазоні від 0 до 600 °С.

Для вимірювання температури на зразку можуть застосовуватися термопари з неізольованими проводами або термопари, що покриті захисним кожухом. Захисний кожух термопари має бути видалений (відрізаний і знятий) на довжині не менше від вимірювального спаю термопари. Вимірювальний спай термопари повинен бути звареним.

А.1.1 Вимірювальний спай термопар на металевих несучих елементах слід закріпляти методом зачеканювання. Для цього в місці встановлення термопари слід зробити отвір діаметром і глибиною не менше діаметра вимірювального спаю термопари і не більше двох цих діаметрів. Вимірювальний спай термопари слід встановити в цей отвір і зачеканити.

Дроти термопар мають бути розташовані вздовж ізотерми (вздовж поверхні металевого елемента) на відстані не менше від вимірювального спаю термопар. Дроти термопар не повинні піддаватись безпосередньому впливу полум'я.

Допускається вимірювати температуру на металевих елементах термопарами, що закріплені іншими способами, які забезпечують вимірювання температури на зразку з інструментальною похибкою, значення якої не перевищує ±10 °С.

А.1.2 Способи кріплення термопар на необігрівній поверхні зразка мають відповідати ДСТУ Б В1.1-4.

А.2 Розташування термопар для вимірювання середньої температури несучих

металевих елементів зразка

Для вимірювання середньої температури кожного несучого металевого елемента зразка на кожній балці слід встановити по три термопари (рисунок А.1). Термопари слід встановлювати на внутрішній поверхні нижньої лівої або правої полиці кожного несучого металевого елемента, при цьому одну термопару слід встановити посередині полиці у центрі прогону балки, а дві інші - посередині полиці у точках, що знаходяться на відстані ± від центра прогону.

А.3 Розташування термопар для вимірювання середньої температури на

необігрівній поверхні підвісної стелі

Для вимірювання середньої температури на необігрівній поверхні підвісної стелі необхідно використовувати не менше п'яти термопар, одну з яких слід прикріпити в геометричному центрі необігрівної поверхні, а інші - в геометричних центрах окремих її чвертей (рисунок А.1). Якщо місце розташування цих термопар потрапляє на теплові містки, що утворюються деталями каркаса підвісної стелі, то термопари у такі місця не встановлюють. У такому разі вимірювальні спаї термопар, що призначені для визначення середньої температури, слід закріплювати на відстані більше ніж від теплових містків,

А.4 Розташування термопар для вимірювання максимальної температури на

необігрівній поверхні підвісної стелі

Визначення максимальної температури на необігрівній поверхні підвісної стелі проводиться за показаннями термопар, які розташовано згідно з А.3, і додаткових термопар.

Вимірювальні спаї додаткових термопар слід закріплювати в таких місцях необігрівної поверхні підвісної стелі, в яких під час випробувань очікується найвища температура: в зоні теплових містків, що утворюються деталями каркаса і кріпленням підвісної стелі, але на відстані не менше ніж від стінок печі.

1 - несучі елементи (балки); 2 - залізобетонна плита; 3 - підвісна стеля; 4 - стіни печі; 5 - термопари для вимірювання середньої температури несучих металевих елементів; 6 - термопари для вимірювання температури необігрівної поверхні підвісної стелі; 7 - елементи кріплення підвісної стелі до стіни печі і до несучих балок

Рисунок А.1 - Схематичне зображення зразка для випробувань

УДК 614.841.332: 624.07: 006.03 91 060 30; 13 220 50; 19 020

Ключові слова: вогнестійкість, межа вогнестійкості, підвісні стелі, методи випробувань, несуча здатність, теплоізолювальна здатність.

Н А Ц И О Н А Л Ь Н Ы Й С Т А Н Д А Р Т У К Р А И Н Ы

============================================================

Защита от пожара

ПОДВЕСНЫЕ ПОТОЛКИ.

МЕТОД ИСПЫТАНИЯ

НА ОГНЕСТОЙКОСТЬ

Государственный комитет Украины

по строительству и архитектуре

Киев 2004

ПРЕДИСЛОВИЕ

1 РАЗРАБОТАН

Украинским научно-исследовательским институтом пожарной безопасности

(УкрНИИПБ) МВД Украины и Национальным университетом "Львовская политехника"

РАЗРАБОТЧИКИ

И. А. Харченко, канд. техн. наук (руководитель разработки);

С.В. Новак, канд. техн. наук (ответственный исполнитель разработки);

Л.Н. Нефедченко; В.В. Нехаев; Б.Г. Демчина, канд. техн. наук, А.В. Довбыш

ВНЕСЕН

Украинским научно-исследовательским институтом пожарной безопасности

(УкрНИИПБ) МВД Украины

Управлением архитектурно-конструктивных и инженерных систем зданий и

сооружений жилищно-гражданского назначения Госстроя Украины

2 УТВЕРЖДЕН И ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ

Приказом Государственного комитета Украины по строительству и архитектуре

от 11.11.2003 № 185

3 Стандарт соответствует европейскому стандарту EN 1364-2:1996 Fire resistance tests for nonloadbearing elements - Part 2: Ceilings (Испытания ненесущих элементов на огнестойкость Часть 2: Потолки) в части разделов 4, 6, подраздела 9.1, раздела 11, приложения А

Степень соответствия - неэквивалентный (NEQ)

Перевод с английского языка (en)

4 ВВЕДЕН ВПЕРВЫЕ

СОДЕРЖАНИЕ

С.

1 Область применения ...................................... 1

2 Нормативные ссылки ...................................... 1

3 Определения. .......................................... 1

4 Сущность метода испытания .................................. 2

5 Средства испытания. ...................................... 2

5.1 Состав средств испытания ................................. 2

5.2 Испытательная печь .................................... 2

5.3 Средства измерительной техники ............................. 2

5.4 Оборудование для проведения фото- и видеосъемок .................. 2

6 Условия испытания ....................................... 2

7 Образцы подвесных потолков для испытания на огнестойкость ............... 2

7.1 Изготовление образцов ................................... 2

7.2 Проверка образцов на соответствие технической документации ............ 2

8 Подготовка и проведение испытания. ............................. 3

8.1 Установка образцов ..................................... 3

8.2 Начало испытания. ..................................... 3

8.3 Измерения и наблюдения в процессе испытания ..................... 3

8.4 Прекращение испытания .................................. 3

9 Предельные состояния по огнестойкости и классы огнестойкости подвесных

потолков ... 4

9.1 Предельные состояния по огнестойкости. . ........................ 4

9.2 Классы огнестойкости. ................................... 4

10 Оценка результатов испытания ................................ 4

11 Правила оформления результатов испытания ........................ 5

12 Требования безопасности при проведении испытания ................... 5

Приложение А Требования к расположению термопар на образце .............. 6

Н А Ц И О Н А Л Ь Н Ы Й С Т А Н Д А Р Т У К Р А И Н Ы

=====================================================================

Защита от пожара

Подвесные потолки.

Метод испытания на огнестойкость

Захист від пожежі

Підвісні стелі.

Метод випробування на вогнестійкість

Fire protection

Suspended ceilings.

Fire resistance test method

______________________________________________________________________________

Дата введения 2004-04-01

1 ОБЛАСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ

Настоящий стандарт устанавливает требования к методу испытания подвесных потолков на огнестойкость при стандартном температурном режиме в соответствии с ДСТУ Б В.1.1-4.

Стандарт применяется для определения предела огнестойкости подвесных потолков. Требования этого стандарта не распространяются на огнезащитные подвесные потолки, применяемые для повышения огнестойкости покрытий или перекрытий, выполненных с неметаллическими несущими элементами. Испытания на огнестойкость таких подвесных потолков проводятся согласно с ДСТУ Б В. 1.1-4.

Стандарт пригоден для целей сертификации.

2 НОРМАТИВНЫЕ ССЫЛКИ

В настоящем стандарте использованы ссылки на следующие стандарты:

ДСТУ 2651-94 (ГОСТ 308-94) Сталь углеродная обычного качества. Марки.

ДСТУ 2837-94 (ГОСТ 3044-94) Преобразователи термоэлектрические. Номинальные статические характеристики преобразования.

ДСТУ Б В.1.1-4-98 Защита от пожара. Строительные конструкции. Методы испытаний на огнестойкость. Общие требования.

ГОСТ 8239-89 Двутавры стальные горячекатаные. Сортамент.

СТ СЭВ 383-87 Пожарная безопасность в строительстве. Термины и определения.

3 ОПРЕДЕЛЕНИЯ

В настоящем стандарте применяют следующие термины и определения:

3.1 Подвесной потолок - конструкция, которая крепится с нижней стороны перекрытия или покрытия на расстоянии не менее чем .

3.2 Огнезащитный подвесной потолок - подвесной потолок, который предназначен для повышения огнестойкости защищаемого перекрытия или покрытия (СТ СЭВ 383).

3.3 Огнестойкий подвесной потолок - подвесной потолок, который предназначен для противопожарной защиты пространства над ним.

3.4 Предел огнестойкости подвесного потолка - показатель огнестойкости подвесного потолка, определяемый временем от начала огневого испытания при стандартном температурном режиме до наступления одного из нормируемых в настоящем стандарте предельных состояний по огнестойкости.