Страница 3: ДСТУ Б. СТУ Б. В.2.7-127:2006. Строительные материалы. Смеси асфальтобетонные и асфальтобетон щебенно-мастичны. Технические условия (44146)

6.26 Матеріали для приготування ЩМАС – щебінь, пісок, мінеральний порошок і бітум – за характером шкідливості і ступенем впливу на організм людини відносяться до малонебезпечних речовин (ІV клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007).

1. Стабілізуючі добавки є, здебільшого, горючими речовинами з температурою спалаху вище 220 °С. При роботі з ними необхідно дотримуватись вимог НАПБ А.01.001, а також ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.4.009.
2. Згідно з ДСТУ 4044 та ГОСТ 12.1.044 група горючості бітумів – горючі речовини, мінімальна температура займання – 335 °С, температура спалаху у відкритому тиглі – не нижче 230 °С.
3. До робіт, пов'язаних з приготуванням і використанням ЩМАС, допускаються особи, які пройшли інструктаж з техніки безпеки і перевірку знань з питань пожежної безпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001 та ДНАОП 5.1.14-1.01.

6.30 Робітники, які займаються приготуванням і використанням ЩМАС, повинні дотримуватись вимог безпеки згідно з ДСТУ 1997 та повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту згідно з ДНАОП 0.00-4.26 та типовими галузевими нормами – НУВ 3.2-218-101, затвердженими в установленому порядку.

6.31 Руки, забруднені ЩМАС, слід протерти технічною ватою, змоченою у солярове мастило, а потім вимити теплою водою з милом.

6.32 Персонал, який займається приготуванням і використанням ЩМАС, повинен проходити попередні і періодичні медичні огляди згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 45.

7 ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

7.1 При приготуванні, транспортуванні та використанні ЩМАС необхідно дотримувати вимог ДСанПіН 2.2.7.029 щодо недопущення забруднення ґрунтів і водоймищ.

1. Викиди в атмосферу шкідливих речовин не повинні перевищувати гранично допустимих викидів (ГДВ), що встановлені вимогами ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201.
2. Бази по приготуванню ЩМАС повинні бути оснащені відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002, ДСП 173.
3. Порядок накопичення, транспортування, знешкодження та захоронення некондиції та інших відходів, що утворилися у процесі приготування і використання ЩМАС та ЩМА, повинен відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.7.029.
4. Обладнання і комунікації повинні бути герметизовані, викиди в атмосферу (вентвикиди) не повинні перевищувати норм, встановлених ГОСТ 17.2.3.02.
5. Умови відведення стічних вод виробництва ЩМАС повинні відповідати СанПиН 4630.
6. При технологічній температурі (140-180) °С не відбувається надходження канцерогенних та мутагенних речовин в навколишнє середовище.
7. Контроль за вмістом летких речовин, що викидаються в атмосферне повітря в процесах приготування і використання ЩМАС, повинен здійснюватись згідно з вимогами РД 52.04.186 та МУ 3119.

8 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

1. Транспортування ЩМАС слід виконувати транспортними засобами великої вантажопідйомності на відстань не більше двох годин руху для запобігання розшаруванню ЩМАС.
2. Кузови транспортних засобів повинні бути закриті, добре очищені та, в разі необхідності, оброблені відпрацьованими нафтопродуктами або соляровою емульсією і підігріватися вихлопними газами двигуна. Надлишок відпрацьованих нафтопродуктів або солярової емульсії повинен бути видалений з кузова перед завантаженням ЩМАС.
3. Термін зберігання ЩМАС в накопичувачах не повинен перевищувати 2 год.

9 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

9.1 Контроль якості ЩМАС та ШМА здійснюють згідно з ДСТУ Б В.2.7-89.

9.2 Зразки виготовляють в стандартних формах циліндричного профілю з діаметром вкладишів 71,4 мм, застосовуючи комбінований метод ущільнення: спочатку – вібрування протягом (3,0 ± 0,1) хв з частотою (2900 ± 100) хв-1, амплітудою (0,40 ± 0,05) мм і вертикальним навантаженням на ЩМАС (30 ± 5) кПа та наступним ущільненням під тиском (20,0 ± 0,5) МПа протягом 3 хв. Температура ЩМАС при виготовленні зразків повинна відповідати вимогам 5.7 цього стандарту для випадку початку ущільнення.

1. Випробування ЩМАС, відібраних безпосередньо із асфальтоукладача на місці влаштування покриття, з якого буде відібрано керн або вирізано зразок ЩМА, провадять на відповідність їх вимогам 5.4 цього стандарту.
2. Відбір зразків з покриття здійснюють згідно з ДСТУ Б В.2.7-89 у вигляді кернів діаметром не менше 100 мм або вирубок масою, виходячи з кількості зразків, які потрібні для випробувань, не раніше, ніж через добу після влаштування покриття. Переформовування кернів або вирізаних зразків не допускається, їх піддають випробуванням на:

• водонасичення;
• пористість мінеральної частини;
• залишкову пористість.

1. Показник стікання в'яжучого визначають згідно з додатком В цього стандарту.
2. Пісок із відсівів подрібнення щільних гірських порід випробовують згідно з ГОСТ 8735 та ГОСТ 26193; щебінь згідно з ДСТУ Б В.2.7-71; бітуми згідно з ДСТУ 4044 та бітуми, модифіковані полімерами, згідно з ТУ У В.2.7-24.1-03450778-198; мінеральний порошок згідно з ГОСТ 12784.
3. Вологість і термостійкість волокна (стабілізуючої добавки) визначають згідно з додатком Г цього стандарту.

10 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

1. ЩМАС повинна бути прийнята технічним контролем організації чи підприємства, що її виготовляє.
2. Приймання ЩМАС здійснюють партіями. За партію приймається кількість ЩМАС одного виду і складу, що випускається на одному змішувачі протягом однієї зміни, але не більше ніж 1200 тонн. Якщо протягом однієї зміни проводилося переналагодження обладнання з метою ремонту чи випуску ЩМАС іншого складу, то за партію вважається об'єм ЩМАС, що випускається після кожного переналагодження.
3. Для перевірки відповідності якості ЩМАС вимогам цього стандарту проводять приймально-здавальні та періодичні випробування.
4. Для проведення приймально-здавальних випробувань відбирають відповідно до ДСТУ Б В.2.7-89 дві проби від кожної партії, при цьому відбір проб здійснюється з розрахунку одержання однієї об'єднаної проби не більше ніж від 600 т. У об'єднаній пробі ЩМАС визначають її температуру, зерновий склад мінеральної частини та вміст в'яжучого.

Якщо змінний випуск ЩМАС не перевищує 600 т, то для відібраної проби додатково визначають стійкість до розшарування за показником стікання в'яжучого, водонасичення і границю міцності при стиску за температури 50 °С.

Якщо змінний випуск ЩМАС перевищує 600 т, то для першої та другої, а потім для кожної другої проби визначають стійкість до розшарування за показником стікання в'яжучого, водонасичення та границю міцності при стиску за температури 50 °С.

1. Періодичний контроль якості ЩМАС здійснюється не рідше одного разу на місяць та при кожній зміні сировинних матеріалів, що використовують для її приготування.
2. При періодичному контролі якості і підборі складу ЩМАС визначають пористість мінеральної частини, залишкову пористість, границю міцності при стисканні за температури 20 °С, коефіцієнт внутрішнього тертя і зчеплення при зсуві за температури 50 °С, границю міцності на розтягування при розколюванні за температури 0 °С, водостійкість при тривалому водонасиченні, зчеплення бітуму з мінеральною частиною ЩМАС. При періодичному контролі також визначають показник однорідності ЩМАС.
3. Ефективну сумарну питому активність природних радіонуклідів ЩМАС приймають за максимальною величиною ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів мінеральних сировинних матеріалів, які застосовують. Ці дані подають в документі про відповідність мінеральних матеріалів підприємством-постачальником сировинних матеріалів.

10.8 При відвантажуванні споживачу підприємство-виробник зобов'язане супроводжувати кожний автомобіль, завантажений ЩМАС, документом про відповідність, у якому повинні бути вказані:

-найменування підприємства-виробника, адреса та номер змішувача;

• вид ЩМАС з позначенням цього стандарту;
• маса ЩМАС;
• температура ЩМАС при відвантаженні;
• дата та час відвантаження гарячої ЩМАС;
• номер автомобіля;

-адреса підприємства-споживача чи об'єкта влаштування покриття. 10.9 При відвантажуванні, на вимогу споживача, підприємство-виробник зобов'язане супроводжувати кожну партію ЩМАС документом про відповідність, у якому повинні бути вказані результати приймально-здавальних та періодичних випробувань, в тому числі:

• номер документа про відповідність і дата його видачі;
• найменування підприємства-виготовлювача та його адреса;
• найменування і адреса споживача;
• вид ЩМАС;
• показник стійкості до розшарування;
• зчеплення бітуму з мінеральною частиною ЩМАС;
• пористість мінеральної частини;
• залишкова пористість;
• водонасичення;
• границя міцності при стисканні за температури 20 °С та 50 °С;
• водостійкість при тривалому водонасиченні;
• коефіцієнт внутрішнього тертя та зчеплення при зсуві;
• границя міцності на розтягування при розколюванні;
• однорідність ЩМАС;
• ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів;
• номер замовлення і маса ЩМАС;
• позначення цього стандарту.

10.10 Споживач має право проводити перевірку відповідності ЩМАС, що постачається, вимогам цього стандарту, дотримуючись методів відбору проб, виготовлення зразків і випробування, передбачених цим стандартом. Відбір проб споживачем здійснюється із бункера чи шнекової камери асфальтоукладача або із кузова автомобіля-самоскида в об'ємі, передбаченому ДСТУ Б В.2.7-89.

10.11 Якщо хоча б один з показників проведених випробувань ЩМАС є незадовільним, то проводять повторне випробування проби. Результати повторного випробування вважаються остаточними і поширюються на всю партію ЩМАС.

11 ВКАЗІВКИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ

11.1 Влаштування покриттів із ЩМАС повинно відбуватись відповідно до технологічного регламенту, затвердженого в установленому порядку.

11.2 Ущільнення укладеного ЩМА контролюють за показником залишкової пористості чи водонасичення зразків, які відбирають не раніше ніж через добу після влаштування верхнього шару покриття.

11.3 Експлуатація ЩМА не залежить від температури довкілля.

12 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

12.1 Підприємство-виробник гарантує відповідність ЩМАС, що виробляється, за складом та фізико-механічними властивостями вимогам цього стандарту за умови дотримання споживачем правил її транспортування та влаштування покриття.

12.2При використанні ЩМАС для покриттів верхніх шарів автомобільних доріг гарантійний термін експлуатації до капітального ремонту згідно з 3 повинен бути не менше ніж 11 років.

ДОДАТОК А(довідковий)

РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ЗА КЛІМАТИЧНИМИУМОВАМИ РОБОТИ АСФАЛЬТОБЕТОННИХ ПОКРИТТІВЗГІДНО З ДБН В.2.3-4

Таблиця А-1 – Районування території України за кліматичними умовами роботи асфальтобетонних покриттів згідно з ДБН В.2.3-4

Рисунок А-1 – Районування території України за кліматичними умовами роботи асфальтобетонних покриттів

ДОДАТОК Б(довідковий)

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОЕКТУВАННЯ ЩЕБЕНЕВО-МАСТИКОВОГО АСФАЛЬТОБЕТОНУ

Орієнтовна потреба в матеріалах для спорудження покриттів з ЩМА за товщиною шару та номенклатурою кам'яних матеріалів має бути:

для шарів товщиною від 15 мм до 20 мм з відповідною витратою ЩМАС з максимальною крупністю 5 мм – (25-60) кг/м2:

(2 – 5) мм- (60 – 70) %,

(0 – 5) мм- (10 – 30) %,

(0 – 0,071) мм- (10 – 20) %,

бітум або бітум, модифікований полімерами та (чи) з поверхнево-активними речовинами- (7,0 – 8,0) %,

стабілізуючі дрібноволокнисті добавки- (0,2 – 0,5) %;

для шарів товщиною від 30 мм до 40 мм з відповідною витратою ЩМАС з максимальною крупністю 10 мм – (50-100) кг/м2 та :

(5 – 10) мм- (60 – 70) %,

(0-5)мм-(10-30) %,

(0- 0,071) мм-(10-20) %,

бітум або бітум, модифікований полімерами та (чи) з поверхнево-активними речовинами- (6,5 – 7,5) %,

стабілізуючі дрібноволокнисті добавки- (0,2 – 0,5) %;

для шарів товщиною від 30 мм до 40 мм з відповідною витратою ЩМАС з максимальною крупністю 15 мм – (75-125) кг/м2:

(10 – 15) мм- (40 – 60) %,

(5- 10) мм- (15-25) %,

(0 – 5) мм- (5 – 20) %,

(0 – 0,071) мм- (10 – 20) %,

бітум або бітум, модифікований полімерами та (чи)

з поверхнево-активними речовинами- (6,0... 7,0) %,

стабілізуючі дрібноволокнисті добавки- (0,2... 0,5) %;

для шарів товщиною від 50 мм до 60 мм з відповідною витратою ЩМАС з максимальною крупністю 20 мм – (100-150) кг/м2 :

(15 – 20) мм- (30 – 50) %,

(10 – 15) мм- (20 – 30) %,

(5 – 10) мм- (0 – 15) %,

(0 – 5) мм- (51 – 15) %,

(0 – 0,071) мм- (10 – 15) %,

бітум або бітум, модифікований полімерами та (чи)

з поверхнево-активними речовинами- (5,5... 6,5) %,

стабілізуючі дрібноволокнисті добавки- (0,2... 0,5) %;

Примітка. Вміст бітуму і стабілізуючої дрібноволокнистої добавки наведено у відсотках за масою понад 100 % мінеральної частини.

ДОДАТОК В(обов'язковий)

МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА СТІКАННЯ В'ЯЖУЧОГО

Суть методу полягає в оцінці здатності ЩМАС утримувати бітумне в'яжуче і не допускати витікання при її зберіганні в накопичувальних бункерах та при транспортуванні.