- теплообчислювача, що містить блок обробки сигналів та стаціонарно приєднаний друкуючий пристрій виводу (принтер).
6.3 Дозволяється використання інших лічильників теплової енергії, скомплектованих із перетворювачів витрати та температури води та теплообчислювача, повірених у встановленому порядку. У разі відсутності теплообчислювача допускається встановлення на трубопроводах вимірювальних перетворювачів витрати теплоносія (витратомірів) та датчиків температури, що дозволяють визначати витрату енергії згідно з 6.4.
6.4 У випадку відсутності теплообчислювача у системі вимірювання здійснюється безпосереднє періодичне вимірювання витрати води та температур на подавальному та зворотному трубопроводах та обчислюється витрата енергії ΔQ, Вт · год, за формулою:
де с - питома теплоємність води, що дорівнює 4,184 кДж/(кгּК);
ΔV - різниця показів витратоміра в кінці та на початку вимірювань, м3;
ρ0 - густина води в системі опалення, кг/м3, що визначається за формулою:
t под -температура води в подавальному трубопроводі, °С;
t зв - температура води в зворотному трубопроводі, °С.
6.5 Для забезпечення підтримання постійної температури в приміщеннях будинку з системою водяного опалення тепловий пункт будинку повинен бути оснащений пристроєм автоматичного регулювання подачі теплоти на опалення в залежності від зміни температури зовнішнього повітря.
6.6 У разі влаштування на період випробувань у приміщеннях будинку електричної системи опалення використовуються опалювальні пристрої згідно з ГОСТ 16617, а витрату електричної енергії вимірюють електролічильником згідно з ГОСТ 6570.
6.7 Для вимірювання температури внутрішнього повітря приміщень, що випробовуються, та зовнішньої температури в якості первинних перетворювачів використовують термоелектричні перетворювачі згідно з ДСТУ 2857 (ГОСТ 6616) із встановленням відповідності номінальним статичним характеристикам перетворення згідно з ДСТУ 2837 (ГОСТ 3044).
6.8 У якості вторинних вимірювальних приладів, що підключаються до термоелектричних перетворювачів за допомогою подовжувальних проводів згідно з ГОСТ 1791, використовують потенціометри постійного струму згідно з ГОСТ 9245, мілівольтметри згідно з ГОСТ 8711 (МЭК 51-2), ГОСТ 9736.
Допускається використання інших первинних перетворювачів температури та приладів, повірених у встановленому порядку.
6.9 Для вимірювання сумарної сонячної радіації на горизонтальну поверхню за умов хмарності використовуються піранометри М 80М згідно з ГОСТ 26253.
6.10 Для визначення внутрішніх розмірів приміщень та огороджувальних конструкцій використовується сталева рулетка згідно з ДСТУ 4179.
7 ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАНЬ
7.1 Перед початком випробувань необхідно:
7.2 При оцінці енергоспоживання в окремих приміщеннях будинку з водяним опаленням необхідно замінити існуючі опалювальні пристрої на електричні шляхом вимкнення приладів водяного опалення та ввімкнення електронагрівачів.
У разі наявності у приміщеннях з електричними опалювальними пристроями стояків функціонуючої в будинку системи водяного опалення здійснюють їх теплоізоляцію ефективним м'яким утеплювачем завтовшки не менше .
7.3 Для вимірювання температури внутрішнього повітря чутливі елементи термоелектричних перетворювачів встановлюються в центрі приміщення на висоті .
7.4 Термоелектричні перетворювачі для вимірювання температури зовнішнього повітря встановлюються в місцях, які не піддаються впливу сонячної радіації. Чутливий елемент піранометра для вимірювання інтенсивності сонячної радіації на горизонтальну поверхню за умов хмарності встановлюється в незатінених місцях.
7.5 При визначенні опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій (стін, вікон, покриттів, перекриттів горищ та перекриттів підлоги першого поверху) прилади для визначення приведеного коефіцієнта теплопередачі, перетворювачі теплових потоків термоелектричні згідно з ДСТУ 3756 (ГОСТ 30619) та термоелектричні перетворювачі встановлюються відповідно до ГОСТ 26254 та ДСТУ Б В.2.6-17 (ГОСТ 26602.1). Зони теплопровідних включень виявляються тепловізійним методом згідно з ГОСТ 26629.
7.6 При визначенні повітропроникності та кратності повітрообміну об'єкта випробувань необхідно керуватися ДСТУ Б В.2.2-19.
8 ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ
8.1 Вимірювання здійснюють протягом опалювального періоду, обравши тривалість вимірювань:
Експрес-метод є припустимим і його можна застосовувати за необхідності отримання швидких результатів не більше ніж в одному будинку.
Періодичність вимірювання витрати енергії, Втּгод, за наявності лічильника теплової енергії (електролічильника) або лічильника витрати води та температури в подавальному та зворотному трубопроводах, а також побутових тепловиділень обирається в залежності від тривалості вимірювань для: двох тижнів - один раз на добу в один і той же час, прийнятий за початковий при проведенні випробувань; трьох місяців - один раз на тиждень в один і той же час останньої доби тижня, прийнятий за початковий при проведенні випробувань.
8.2 Вимірювання температури зовнішнього та внутрішнього повітря, ºС, та величини сумарної (прямої та розсіяної) сонячної радіації за умов хмарності Qгор, Вт/м2, що припадає на горизонтальну поверхню, здійснюється згідно з ГОСТ 26253 при тривалості вимірювань протягом двох тижнів - один раз на добу о дванадцятій годині. При тривалості вимірювань протягом трьох місяців температуру зовнішнього повітря та величину сумарної сонячної радіації на горизонтальну поверхню приймають за даними найближчої метеостанції, а температуру внутрішнього повітря - на рівні розрахункової згідно з ДБН В.2.6-31.
8.3 Побутові тепловиділення приймаються згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2-5.
Допускається вимірювати та розраховувати побутові тепловиділення, враховуючи при цьому дані електричного та газового лічильників.
8.4 Під час випробувань проводиться обмірювання внутрішніх розмірів приміщень та поверхні зовнішніх огороджувальних конструкцій. За наявності проекту будинку, що досліджується, допускається приймати розміри приміщень за даними проекту.
8.5 Результати вимірювань оформлюються згідно з додатком А.
9 ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАНЬ
9.1 Розраховується середня температура зовнішнього повітря t 3 i, ,ºС:
де t зн -температура, що вимірювалась протягом доби о 6, 12, 18 та 24 год, ºС;
- при тривалості вимірювань протягом трьох місяців - середня за тиждень за формулою:
де tд - середня за добу температура за даними метеостанції, ºС.
9.2 Середня за добу температура внутрішнього повітря в приміщеннях будівлі tв i ,
ºС: - при тривалості вимірювань протягом двох тижнів розраховується за формулою:
де tвн -температура, що вимірювалась протягом доби о 6, 12, 18 та 24 год, ºС;
- при тривалості вимірювань протягом трьох місяців, приймається на рівні розрахункової згідно з ДБН В.2.6-31.
9.3 Споживання теплової енергії на опалення будівлі Qсп і Втּгод, визначається як середнє:
а) за добу при тривалості вимірювань протягом двох тижнів - за різницею витрат теплової енергії в один і той же час доби послідовних випробувань;
б) за тиждень при тривалості вимірювань протягом трьох місяців - за різницею витрат теплової енергії в один і той же час останньої доби тижня послідовних випробувань.
9.4 Теплові надходження через вікна від сонячної радіації Qs і , Втּгод, за добу при тривалості вимірювань протягом двох тижнів та за один тиждень при тривалості вимірювань протягом трьох місяців визначаються згідно з додатком Б.
9.5 Побутові тепловиділення Qвн п і Втּгод, розраховуються згідно з ДСТУ-Н Б А.2.2-5 за добу або за тиждень відповідно до тривалості вимірювань, вказаних у 8.1.
У випадку проведення вимірювань:
а) розраховуються побутові тепловиділення від побутових пристроїв за різницею показань електричного (газового) лічильника з відповідним перерахунком в Втּгод:
б) визначаються побутові теплові виділення, Втּгод, від людей, що проживають у квартирі (одноквартирний будинок), відповідно за добу чи за тиждень з розрахунку 116 Вт на одну дорослу людину.
Загальні побутові теплові виділення визначаються як сума величин, отриманих у переліку а) та б).
9.6 Величини загальних тепловтрат будівлі через зовнішні огороджувальні конструкції Qk і, Вт, визначаються за формулою:
де Qсп і -те саме, що і в 9.3, Втּгод;
Qвн п і -те саме, що і в 9.5, Втּгод;
Qs і -те саме, що і в 9.4, Втּгод;
v - коефіцієнт, що враховує здатність огороджувальних конструкцій будинку акумулю-
вати або віддавати тепло при періодичному тепловому режимі і визначається згідно з ДБН В.2.5-24. За відсутності точних даних слід приймати v = 0,8;
- коефіцієнт авторегулювання подачі теплоти в системах опалення; при електричному опаленні = 1; при водяній системі опалення величина , приймається згідно з ДБНВ.2.6-31;
- величина, що дорівнює 24 год або 168 год відповідно до тривалості вимірювань -
два тижні або три місяці.
9.7 Наближена функціональна залежність (лінійна регресія) результатів вимірювань та обробки ряду точок з координатами (tв і –t з і , Qk і ) встановлюється в прямокутній системі координат: по осі абсцис - різниця температур, ºС , внутрішнього повітря tBі та зовнішнього повітря t з і , що визначаються згідно з 9.2 та 9.1 відповідно, по осі ординат - добові або тижневі величини загальних тепловтрат через зовнішні огороджувальні конструкції будівлі Qk і, Вт, що визначаються за формулою (6) (рисунок 1).
Рівняння лінійної залежності, що проходить через початок координат, має вигляд:
де а - коефіцієнт, Вт/К, що розраховується згідно з 9.8
Різниця температур повітря всередині та ззовні, °С
Рисунок 1 - Схема функціональної залежності тепловтрат будівлі від різниці температур повітря
всередині та ззовні
9.8 Коефіцієнт а розраховується за формулою:
де N - кількість вимірювань при випробуваннях, що дорівнює 14 при тривалості випробувань
протягом двох тижнів та 12 - протягом трьох місяців;
Qk i - те саме, що і в 9.6, Вт;
tв i - те саме, що і в 9.2, °С;
tз i - те саме, що і в 9.1, °С.
9.9 За проектними даними або за результатами вимірювань визначається загальна площа внутрішньої поверхні усіх зовнішніх огороджувальних конструкцій (стін з урахуванням віконних та дверних прорізів, вікон, покриття або перекриття горищ, підлоги першого поверху) випробувального приміщення, групи приміщень або будинку в цілому FΣ, м2, площа підлоги випробувального приміщення, групи приміщень або опалювана площа будинку в цілому Fh , м2, та опалюваний об'єм Vh, м3.
9.10 Визначається загальний коефіцієнт теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій об'єкта випробувань К буд, Вт/(м2·К), що містить трансмісійні та інфільтраційні тепловтрати, за формулою:
де а - те саме, що і в 9.8, Вт/К;
FΣ - те саме, що і в 9.9, м2;
βh - коефіцієнт, що дорівнює для багатосекційних та інших протяжних будинків βh = 1,13;
будинків баштового типу βh = 1,11;
будинків з опалюваними підвалами βh = 1,07;
будинків з теплим горищем, а також з квартирними генераторами теплоти βh = 1,05;
одноквартирних будинків βh = 1.
9.11 Витрати теплової енергії на опалення будинку за опалювальний період Qрік, кВтּгод, визначаються за формулою:
де βh -те саме, що і в 9.10;
К буд - те саме, що і в 9.10, Вт/(м2 ּ К);
Dd - кількість градусо-діб опалювального періоду, °С-діб, що визначається залежно від температурної зони експлуатації згідно з ДБН В.2.6-31;
FΣ - те саме, що і в 9.9, м2;
Qвн п - сумарні побутові тепловиділення за опалювальний період, Втּгод, що визначаються відпо відно до 9.5;
Qs- сумарні теплові надходження через вікна від сонячної радіації за опалювальний період, Втּгод, що визначаються відповідно до 9.4;
, -те саме, що і в 9.6;
zoп -тривалість опалювального періоду, діб, що визначається згідно зі СНиП 2.01.01 для періоду з середньодобовою температурою зовнішнього повітря не більше ніж 10 °С у разі проведення випробувань закладів охорони здоров'я, дитячих дошкільних закладів та шкіл; не більше ніж 8 °С - в інших випадках.
9.12 Визначають значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період q буд, кВтּгод/м2 або кВтּгод/м3:
- для житлових будинків за формулою:
-для громадських будинків за формулою
де Q рік -те саме, що і в 9.11, кВт·год;
Fh , Vh -те саме, що і в 9.9, м2 та м3 відповідно.
9.13 Використання методу дає можливість визначити загальний коефіцієнт теплопередачі К буд зовнішніх огороджувальних конструкцій та величину q буд питомих тепловитрат на опалення будинку з відносною похибкою, що не перевищує ±10 %.
9.14 Усі результати вимірювання, розрахунків, оцінки результатів, а також висновки за результатами натурних випробувань фіксують у протоколі випробування, який є єдиним та обов'язковим звітним документом. Типову форму протоколу наведено у додатку В.
