Страница 5: ДСТУ ЕN 54-7:2004 (ЕN 54-7:2000, ІDТ). СТУ ЕN 54-7:2004 (ЕN 54-7:2000, ІDТ). Системы пожарной сигнализации. Часть 7. Сигнализаторы пожарные дымовые точечные рассеянного света, пропущенного света или ионизационные (44004)

Для цих випробовувань треба застосовувати зазначені нижче критерії відповідності згідно з EN 50130-4:1995 +А1:1998:

1)Функційні перевіряння, необхідні як початкові і завершальні вимірювання треба виконувати у такий спосіб:

Вимірювати значення порога спрацьовування відповідно до 5.1.5.

Більше зі значень порога спрацьовування, виміряних у цьому випробовуванні та у випробовуванні на відтворність цього самого зразка, треба позначати як уmах або mmах, а менше - як уmin або mmin .

2)Стан зразка під час впливання повинен відповідати 5.1.2.

3)Критерій відповідності для функційного перевіряння після впливання такий:Співвідношення значень порога спрацьовування уmах : уmin або mmах : mmin не повинно перевищувати 1,6.

5.18 Чутливість до пожежі

5.18.1 Мета випробовування

Довести, що сповіщувач має достатню чутливість до виявляння широкого спектра типів диму, якщо це потрібно під час використовування його в системах пожежної сигналізації для будівель.

5.18.2 Принцип

Зразки треба встановлювати у кімнаті тестових пожеж і піддавати впливанню серії пожеж, у ході яких утворюється широкий спектр типів диму і різні умови його поширення.

5.18.3 Методика випробовування

5.18.3.1 Кімната тестових пожеж

Випробовувати на чутливість до пожеж треба в прямокутній кімнаті із плоскою горизонтальною стелею і такими розмірами:

довжина - від до ;

ширина - від до ;

висота - від до .

Кімната тестових пожеж повинна бути обладнана такими вимірювальними приладами, розташованими відповідно до додатка F:

іонізаційна вимірювальна камера (ІВК);

вимірювач питомої оптичної щільності;

пристрій для вимірювання температури.

5.18.3.2 Тестові пожежі

Зразки треба піддавати чотирьом тестовим пожежам - від TF2 до TF5 (див. примітку і додатки від G до J). Тип, кількість і розташування пального матеріалу, а також спосіб його підпалювання зазначені в додатках від G до J для кожної тестової пожежі із вказівкою умов закінчення тесту і представленням графіків граничних значень параметрів.

Причому, дійсною тестовою пожежею будуть вважати таку, розвиток пожежі в якій відбувається так, що графіки залежності m від у та m від часу не виходять за встановлені межі протягом усього часу випробовування до видавання сигналу тривоги всіма зразками або до досягнення умови закінчення випробовування. Якщо ці умови не виконані, то випробовування вважають недійсним і його треба проводити повторно. Припустимо і може бути необхідним змінити кількість, якість палива (наприклад, вміст вологи) і його розташування для одержання дійсних тестових пожеж.

Примітка. Щоб запобігти плутанині, нумерацію тестових пожеж (TF) запозичено з EN 54-9.

5.18.3.3 Установлювання зразків

Чотири зразки сповіщувачів (номери 17, 18, 19 і 20) треба установлювати у позначеному місці на стелі кімнати тестових пожеж (див. додаток F). Монтувати зразки треба відповідно до рекомендацій виробника в положенні з найменшою чутливістю стосовно очікуваного напрямку повітряного потоку від центра кімнати до зразка.

Кожен зразок треба з'єднувати з устаткованням електроживлення і контролювання відповідно до 5.1.2 і стабілізувати у режимі спокою перед початком кожної тестової пожежі.

Примітка. Для сповіщувачів, чутливість яких із часом змінюється відповідно до змін умов довкілля, може знадобитися проведення спеціальних процедур скидання і (або) стабілізування. У цих випадках треба звернутися до настанов виробника, щоб переконатися, що сповіщувач на початку кожної тестової пожежі відповідає нормальному режиму спокою.

5.18.3.4 Початкові умови

Для досягнення нижчезазначених умов перед кожною тестовою пожежею кімнату треба провітрювати, доки вона не стане вільною від диму.

Систему вентиляції треба вимкнути, зачинити усі двері, вікна та інші отвори. Після цього повітряні потоки в кімнаті повинні стабілізуватися і до моменту початку тесту відповідати таким умовам:

температура повітря Т- (23 ± 5) °С;

рух повітря- незначний, можна зневажити;

концентрація диму (іонізаційна)- у 0,05;

концентрація диму (оптична)- m 0,02 дБ/м.

Примітка. Стабільність повітря і температури в приміщенні впливає на поширювання диму. Це особливо важливо для таких тестових пожеж, за яких виділяється незначна кількість тепла (наприклад, TF2 і TF3). Тому бажано, щоб різниця температури між підлогою і стелею становила < 2 К і в приміщенні не було більше ніяких джерел тепла, які б могли стати причиною конвекційних повітряних потоків (наприклад, освітлювальні або нагрівальні прилади). У разі потреби присутності людей у кімнаті на початку тестової пожежі, вони повинні залишити її якнайшвидше, намагаючись пересуватися дуже обережно, щоб не викликати переміщування повітряних мас.

5.18.3.5 Реєстрування параметрів пожежі і значень порога спрацьовування

Під час кожної тестової пожежі треба постійно або, принаймні, один раз у секунду, реєструвати нижче зазначені параметри.

Сигнал пожежної тривоги, виданий устаткованням електроживлення і контролювання, є підтвердженням того, що зразок зреагував на цю тестову пожежу.

Для кожного зразка необхідно зареєструвати час спрацьовування, а також значення параметрів пожежі уа і mа в момент спрацьовування.

5.18.4 Вимоги

Під час проведення кожної тестової пожежі всі чотири зразки повинні видати сигнал тривоги до моменту досягнення умови закінчення відповідного тесту.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

ДИМОВИЙ КАНАЛ

ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ЗНАЧЕННЯ ПОРОГА СПРАЦЬОВУВАННЯ

Цей додаток зазначає характеристики димового каналу, що є найважливішими для забезпечення повторності і відтворності результатів вимірювання значення порога спрацьовування димових сповіщувачів. Однак, тому що практично неможливо визначити і виміряти усі параметри, що можуть вплинути на результати вимірювань, додаткова інформація в додатку К під час проектування димового каналу повинна бути ретельно обдумана і прийнята до уваги для проведення вимірювань згідно з цим стандартом.

Димовий канал повинен мати горизонтальну робочу секцію, що містить робочий об'єм. Робочий об'єм є визначеною частиною робочої секції, у якій температура і швидкість повітряного потоку відповідають необхідним умовам випробовувань. Відповідність цим вимогам треба регулярно перевіряти в статичних режимах, за допомогою вимірювання у достатній кількості точок, розосереджених у середині об'єму і на його умовних межах. Робочий об'єм повинен бути досить великим, щоб цілком вмістити випробний сповіщувач і чутливі елементи вимірювального устатковання. Робоча секція повинна бути спроектована так, щоб у ній можна було встановлювати пристрій для випробовування осліплюванням, зазначений в додатку D. Випробний сповіщувач треба встановлювати у його нормальному робочому положенні на нижню сторону плоскої плити, вирівняної паралельно повітряному потоку в робочому об'ємі. Розміри плити повинні бути такими, щоб її край(-ї) відставали від будь-яких частин сповіщувача, як мінімум, на . Розташовання спо-віщувача не повинно занадто перешкоджати повітряному потоку між плитою і стелею каналу.

Треба передбачити наявність пристрою, який забезпечує створення в робочому об'ємі практично ламінарного повітряного потоку з необхідною швидкістю (а саме - (0,2 ± 0,04) м/с або (1,0 ± 0,2) м/с). Треба забезпечити можливість регулювання температури повітря в необхідних межах і її підвищення до 55 °С зі швидкістю не більше ніж 1 К/хв.

Вимірювати концентрацію аерозолю для визначання m і у треба в робочому об'ємі поблизу сповіщувача.

Треба передбачити наявність засобів, які забезпечують подавання випробовувального аерозолю так, щоб у робочому об'ємі досягати рівномірної концентрації аерозолю.

У канал треба встановлювати тільки один сповіщувач, за винятком випадків, коли доведено, що вимірювання, виконані одночасно для більшої кількості сповіщувачів, збігаються з вимірюваннями, виконаними за умов індивідуального випробовування. У спірних випадках треба приймати результат, отриманий під час індивідуального випробовування.

ДОДАТОК В

(обов'язковий)

ВИПРОБОВУВАЛЬНИЙ АЕРОЗОЛЬ

ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ПОРОГА СПРАЦЬОВУВАННЯ

У якості випробовувального аерозолю застосовують полідисперсний аерозоль. Максимум розподілу маси аерозолю повинен відповідати часткам із діаметром від 0,5 мкм до 1 мкм, які мають коефіцієнт переломлювання приблизно 1,4.

Випробовувальний аерозоль повинен бути відтворюваним і стабільним у відношенні таких параметрів:

• розподіл маси часток;
• оптичні константи часток;
• форма часток;
• структура часток.

Примітка 1. Один із можливих способів перевіряння стабільності аерозолю є вимірювання і контролювання стабільності співвідношення m : у.

Примітка 2. Рекомендують використовувати генератор аерозолю, що виробляє туман парафінової олії (наприклад, парафінова олія, застосовувана у фармацевтиці).

ДОДАТОК С

(обов'язковий)

ПРИЛАДИ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ ДИМУ

С.1 Вимірювач загасання

Значення порога спрацьовування димових сповіщувачів розсіяного або пропущеного світла характеризують питомою оптичною щільністю (модулем загасання) випробовувального аерозолю, виміряною поблизу сповіщувача в момент генерування сигналу тривоги.

Питому оптичну щільність позначають літерою m і вимірюють у децибелах на метр (дБ/м). Розраховувати питому оптичну щільність m треба за таким рівнянням:

дБ/м

де d - відстань, пройдена світлом у випробовувальному аерозолі або в задимленому середовищі від джерела світла до приймача, м;

P0- потужність випромінювання, отримана за умов відсутності випробувального аерозолю або диму;

Р - потужність випромінювання, отримана за умов наявності випробовувального аерозолю або диму.

За всіх значень концентрації аерозолю або диму до 2 дБ/м похибка вимірювання вимірювача загасання повинна бути не більше ніж 0,02 дБ/м + 5 % від виміряного значення концентрації аерозолю або диму.

Оптична система повинна бути сконструйована так, щоб приймач світла не реагував на будь-яке світло, розсіюване випробовувальним аерозолем або димом більше ніж на 3°.

Ефективна потужність випромінювання ) світлового проміню повинна мати такі особливості:

1. не менше ніж 50 % ефективної потужності випромінювання повинно знаходитися в діапазоні довжин хвиль від 800 нм до 950 нм;
2. не більше ніж 1 % ефективної потужності випромінювання повинно знаходитися в діапазоні довжин хвиль до 800 нм;
3. не більше ніж 10 % ефективної потужності випромінювання повинно знаходитися в діапазоні довжин хвиль вище 1050 нм.

С.2 Іонізаційна вимірювальна камера (ІВК)

С.2.1 Загальні положення

Значення порога спрацьовування димових іонізаційних сповіщувачів характеризують безрозмірною величиною у, яка визначається відносною зміною струму, що протікає в іонізаційній вимірювальній камері, і яка пов'язана з концентрацією часток випробовувального аерозолю, виміряної поблизу сповіщувача в момент генерування сигналу тривоги.

С.2.2 Принцип дії і конструкція

Механічну конструкцію іонізаційної вимірювальної камери показано у додатку М.

Вимірювальний прилад складається з вимірювальної камери, електронного підсилювача і пристрою безупинного усмоктування проб для вимірювання концентрації аерозолю або диму.

Принцип дії іонізаційної вимірювальної камери представлено на рисунку С.1. Вимірювальна камера складається з вимірювального об'єму і відповідних пристроїв, що забезпечують усмоктування проб дослідного повітря і протікання його через вимірювальний об'єм так, що частки аерозолю(диму) розсіюються в цьому об'ємі. Розсіювання відбувається так, що рух потоку повітря не робить впливання на потік іонів у вимірювальному об'ємі.

Під впливанням -випромінювання від радіоактивного джерела америцію повітря усередині вимірювального об'єму іонізується, у результаті чого під час подавання електричної напруги між електродами протікає біполярний іонний струм. Частки аерозолю або диму у відомий спосіб впливають на цей струм. Відносна зміна іонного струму є критерієм під час вимірювання концентрації аерозолю або диму.

Параметри вимірювальної камери обирають так, що для неї справедливо таке рівняння:

та

де l0 - струм у повітрі камери за умов відсутності випробовувального аерозолю або диму;

/ - струм у повітрі камери за умов наявності випробовувального аерозолю або диму;

- постійна вимірювальної камери;

Z - концентрація часток, кількість часток на м3;

- середній діаметр часток, м.

Безрозмірна величина у пропорційна концентрації часток визначеного типу аерозолю або диму і служить критерієм для визначання значення порога спрацьовування димових іонізаційних сповішувачів.