ГОСТ 25932-83 Влагомеры-плотномеры радиоизотопные переносные для бетонов и грунтов. Общие технические условия (Вологоміри-щільноміри радіоізотопні переносні для бетонів і ґрунтів. Загальні технічні умови)
ГОСТ 26254-84 Здания и сооружения. Метод определения сопротивления теплопередаче ограждающих конструкций (Будинки і споруди. Метод визначення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій)
ГОСТ 26629-85 Здания и сооружения. Метод тепловизионного контроля качества теплоизоляции ограждающих конструкций (Будинки і споруди. Метод тепловізійного контролю якості теплоізоляції огороджувальних конструкцій)
ГОСТ 27574-87 Костюмы женские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми жіночі для захисту від загальних виробничих забруднень та механічних впливів. Технічні умови)
ГОСТ 27575-87 Костюмы мужские для защиты от общих производственных загрязнений и механических воздействий. Технические условия (Костюми чоловічі для захисту від загальних виробничих забруднень та механічних впливів. Технічні умови)
ГОСТ 28498-90 Термометры жидкостные стеклянные. Общие технические требования. Методы испытаний (Термометри рідинні скляні. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань)
СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий (Внутрішній водопровід і каналізація будинків)
СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і кондиціонування)
СНиП 3.04.01-87 Изоляционные и отделочные покрытия (Ізоляційні та оздоблювальні покриття)
СНиП ІІІ-4-80 Техника безопасности в строительстве (Техніка безпеки в будівництві)
ПУЭ-86 Правила устройства электроустановок (Правила улаштування електроустановок)
СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення)
МУ 4436-87 Гравиметрическое определение пыли в воздухе рабочей зоны и в системах вентиляционных установок (Гравіметричне визначення пилу в повітрі робочої зони і в системах вентиляційних установок)
МУ 4565-88 Методические указания по газохроматографическому определению винилацетата, этилацетата, пропилацетата, бутилацетата, ацетата в воздухе рабочей зоны (Методичні вказівки із газохроматографічного визначення вінілацетату, етилацетату, пропілацетату, бутилацетату в повітрі робочої зони)
Положення про архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури (наказ Держбуду України від 09.09.1999р. №220)
3 ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
3.1 У цьому стандарті використано терміни, встановлені в ДБН В.2.6-31: приведений опір теплопередачі, коефіцієнт паропроникності, термін ефективної експлуатації теплоізоляційних виробів; терміни, встановлені в ДБН В.2.6-33: конструкція зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією, конструкція зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатуркою, конструкція зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням легкою штукатуркою, конструкція зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням товстошаровою штукатуркою, шар теплової ізоляції, механічні засоби кріплення теплоізоляції, клейовий шар, армований шар, опоряджувальне покриття, захисні елементи, несуча частина стіни, умовна висота будинку, збірна система, комплект, компонент.
4 КЛАСИФІКАЦІЯ
4.1 Зовнішні стіни із фасадною теплоізоляцією з опорядженням штукатурками або дрібно-штучними виробами – збірні системи – відповідно до ДБН В.2.6-33, ДСТУ Б В.2.6-34 відносяться до конструктивного класу А. Збірні системи класу А закріплюються на несучій частині стіни та складаються з клейового шару, шару теплової ізоляції, механічних засобів кріплення теплової ізоляції, опоряджувального покриття.
4.2 Конструкції із фасадною теплоізоляцією класифікують за матеріалом опоряджувального шару, типами теплоізоляційних матеріалів, способами їх кріплення до несучої частини стіни.
4.2.1 За матеріалом опоряджувального шару конструкції класу А поділяють на підкласи:
А1 – з тонкошаровими штукатурками завтовшки до ;
А2 – з масивними штукатурками завтовшки (в оригіналі – ) та більше;
A3 – з опорядженням дрібноштучними виробами.
4.2.2 За типами застосовуваних теплоізоляційних матеріалів конструкції класу А поділяють на такі:
а) П – із застосуванням пінополістирольних плит;
б) М – із застосуванням плит на основі мінеральної сировини (мінераловатних, скловолокнистих, базальтових тощо);
в) ПМ – із застосуванням комбінації пінополістирольних плит та плит на основі мінеральної сировини.
4.2.3 За способами кріплення теплоізоляційних матеріалів конструкції із фасадною теплоізоляцією класу А поділяють на такі типи:
К – клеєні високоадгезивним клеєм, у тому числі:
К.1 – суцільно по всій поверхні плити теплоізоляційного матеріалу на відстані від до від крайок. Клей наносять зубчастим шпателем з розмірами зуба х . На мінераловатні плити клей наносять тільки суцільно;
К.2 – окремими маяками (мазками через 150-). Діаметр маяка . На плиту х -6-8 маяків;
К.3 – смугами (по периметру на відстані від до від крайок та посередині кожної плити утеплювача). Смуги по периметру повинні мати розриви для запобігання утворенню повітряних пробок;
Д – скріплені механічно фіксуючими елементами (дюбелями, анкерами, шпильками тощо). При цьому плитний утеплювач кріпиться до стіни виключно механічно фіксуючими елементами. Шпильки кріплять до поверхні стіни високоміцним клеєм. Шпильки використовують для гідроізольованих стін для запобігання руйнуванню гідроізоляції під час свердлення отворів при установленні дюбелів та анкерів;
КД – клеєні із застосуванням механічно фіксуючих елементів (клей + дюбелі або інше кріплення). У такий спосіб навантаження повністю розподіляється по поверхні склеювання утеплювача, а механічно фіксуючі елементи використовують як тимчасове з'єднання для повного висихання клею, а також для запобігання відшаруванню утеплювача на випадок пожежі;
ДК – скріплені механічно фіксуючими елементами із застосуванням клею (дюбелі чи інше кріплення + клей). При цьому навантаження розподіляється на механічно фіксуючі елементи, а клей використовують для попередньої прихватки утеплювача та забезпечення площинності з'єднання;
Т – скріплені за рахунок торкретування теплоізоляційного матеріалу та його адгезії з поверхнею несучої частини стіни.
4.3 На основі наведеної у 4.2 цього стандарту класифікації, а також положень розділу 4 ДСТУ Б В.2.6-34 складають базову умовну познаку конструкції із фасадною теплоізоляцією класу А, до якої (в оригіналі –якого) у загальному випадку включають:
- скорочену назву конструкції із фасадною теплоізоляцією (КФТ);
- шифр підкласу;
- тип застосованого теплоізоляційного матеріалу та його розрахункову теплопровідність;
- товщину теплоізоляційного шару;
- спосіб кріплення теплоізоляційного шару;
- позначення цього стандарту.
Приклад умовної познаки конструкції із фасадною теплоізоляцією:
КФТ– А1 – П05 – 100 – К.1 – ДСТУ Б В.2.6-36:2008, (в оригіналі – ДСТУ Б В.2.6-36-2008)
де А1 – шифр підкласу;
П – тип теплоізоляційного матеріалу (згідно з 4.2.2);
05 – теплопровідність теплоізоляційного матеріалу в розрахункових умовах, що дорівнює 0,05Вт/(м∙К);
100 – товщина шару теплоізоляції, мм;
К.1 – спосіб кріплення теплоізоляції (згідно з 4.2.3);
ДСТУ Б В.2.6-36:2008 (в оригіналі – ДСТУ Б В.2.6-36-2008) – повне літерно-цифрове позначення цього стандарту.
4.4 За необхідності конструкції із фасадною теплоізоляцією можуть додатково класифікуватись за комплектністю поставки та іншими ознаками організації-постачальника, про що обов'язково зазначають у супроводжувальній технічній документації та/або укладеному договорі (контракті).
При цьому до базової умовної познаки можуть додатково включатись торгова марка постачальника, а також окремі літерні та/або цифрові символи для ідентифікації цих ознак. Наприклад, познаку виду матеріалу декоративно-захисного покриття.
5 ОСНОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ
5.1 Проектування конструкцій із фасадною теплоізоляцією класу А здійснюють, як правило, в одну стадію – робочий проект (РП) з урахуванням вимог ДБН В.2.6-33, ДСТУ Б В.2.6-34, вимог цього стандарту, відповідних нормативно-правових актів органів Держнагляду, будівельних норм із проектування конкретного типу будівлі та її зовнішніх огороджувальних конструкцій.
5.2 Конструкція із фасадною теплоізоляцією класу А є ненесучим будівельним елементом конструкції зовнішньої стіни і не включається до розрахунку міцності та стійкості огороджувальної конструкції в цілому.
5.3 Конструкція із фасадною теплоізоляцією складається з таких елементів:
а) ґрунтувальний шар і, в разі потреби, шар для вирівнювання поверхні стіни, яка підлягає утепленню;
б) шар високоадгезійного клею;
в) теплоізоляційний матеріал;
г) механічно фіксуючі елементи (за винятком клеєних виключно високоадгезивним клеєм);
д) захисний шар по теплоізоляційному шару із втопленою армувальною сіткою з лугостійкого скловолокна;
є) вирівнювальний штукатурний шар (за потреби) або другий шар захисного покриття;
ж) адгезійний ґрунтувальний шар;
з) декоративно-захисне покриття.
До складу комплекту входять також матеріали, які ущільнюють та герметизують місця примикання теплоізоляційного шару до віконних, дверних і ворітних прорізів, конструкцій покрівлі, а також деформаційні шви в теплоізолюючому шарі.
Послідовність розташування окремих складових елементів збірної системи наведена на рисунку 1.
5.4 Згідно з 5.3.2 ДБН В.2.6-33 конструкції із фасадною теплоізоляцією класу А з шаром теплової ізоляції груп горючості Г1, Г2 та опоряджувальним шаром із матеріалів, які відносяться до груп горючості Г1, Г2 за класифікацією ДБН В. 1.1-7, можуть застосовуватися тільки для будинків з умовною висотою Н≤15 м, за винятком будинків дитячих дошкільних закладів, навчальних, лікувальних закладів згідно з ДБН В.2.2-3, ДБН В.2.2-4, ДБН В.2.2-10 та будинків І ступеня вогнестійкості, а також для будинків II та III ступенів вогнестійкості при застосуванні опоряджувального шару з матеріалів, які відносяться до групи горючості Г2.
5.5 Згідно з 5.3.3 ДБН В.2.6-33 конструкції із фасадною теплоізоляцією класу А з шаром теплової ізоляції груп горючості Г1, Г2 за класифікацією ДБН В.1.1-7 та з шаром штукатурки з негорючих матеріалів та матеріалів Г1 можуть застосовуватися для багатоповерхових будинків з умовною висотою Н≤26,5 м, за винятком дитячих дошкільних закладів, навчальних закладів та лікувальних закладів згідно з ДБН В.2.2-3, ДБН В.2.2-4, ДБН В.2.2-10 та будинків І ступеня вогнестійкості, будинків ІІ та III ступенів вогнестійкості культурно-видовищних закладів, закладів дозвілля.
5.6 При застосуванні конструкцій із фасадною теплоізоляцією класу А у малоповерхових будинках покрівля та/або тримальні конструкції даху таких будівель повинні бути з негорючих матеріалів.
Якщо покрівля та/або тримальні конструкції даху у малоповерхових будинках виконані з горючих матеріалів, слід передбачати обрамлення на рівні карнизів стіни суцільним поясом із негорючих теплоізоляційних матеріалів (мінераловатних скловолокнистих, базальтових плит тощо) завширшки не менше як дві товщини плити.
5.7 У будинках до п'яти поверхів включно із застосуванням при зведенні конструкцій із фасадною теплоізоляцією класу А пінополістирольних плит груп горючості Г1, Г2 згідно з класифікацією ДБН В.1.1-7 слід передбачати обрамлення віконних і дверних (ворітних) прорізів стін, а також суцільний пояс на рівні третього поверху, що виконані з негорючих теплоізоляційних матеріалів завширшки не менше як дві товщини плити.
1 – несуча частина стіни; 2 – ґрунтувальний, і в разі потреби, вирівнювальний шар; 3 – високоадгезійний клей; 4 – теплоізоляційний шар; 5 – дюбель (анкер тощо); 6 – захисний шар із сіткою зі скловолокна; 7 – вирівнювальний шар (за потреби) або другий шар захисного покриття; 8 – адгезійний ґрунтувальний шар; 9 – декоративно-захисне покриття
Рисунок 1
5.8 У багатоповерхових будинках до дев'яти поверхів включно із застосуванням при зведенні конструкцій із фасадною теплоізоляцією класу А пінополістирольних плит груп горючості Г1, Г2 згідно з класифікацією ДБН В.1.1-7 слід передбачати обрамлення віконних і дверних (ворітних) прорізів стін, а також суцільні пояси через кожні три поверхи, які виконані з негорючих теплоізоляційних матеріалів завширшки не менше двох товщин плити.
5.9 У будинках дитячих дошкільних закладів та навчальних закладів слід додатково передбачати суцільний пояс із негорючих утеплювачів не менше двох метрів від рівня вимощення.
5.10 При розробленні проектної документації на влаштування теплоізоляції фасаду будівлі слід виконувати розрахунки показників міцності огороджувальної конструкції стіни, а також теплотехнічні розрахунки згідно з вимогами ДБН В.2.6-33.
Крім того, слід визначити фактичну міцність основи, на яку буде монтуватись теплоізоляційний шар, а також підготувати рекомендації з дотримання температурно-вологісного режиму в помешканнях після влаштування системи теплоізоляції.
5.11 До відповідних специфікацій у складі проектної документації повинні включатись кількість і схеми розташування механічно фіксуючих елементів та/або відповідні витрати високоадгезивного клею для кріплення утеплювача, що встановлюються на основі техніко-економічних розрахунків під час розроблення проектної документації на конкретний об'єкт будівництва.
За необхідності розрахункові дані щодо кількісних показників і схем розташування механічно фіксуючих елементів та/або способу нанесення і витрат високоадгезивного клею мають підтверджуватись лабораторними випробуваннями на відповідних фрагментах збірних систем.
Орієнтовну кількість механічно фіксуючих елементів та схеми їх розташування в залежності від висоти будівлі та вітрових навантажень наведено у додатку Г.
