5.4.13 Адгезійна міцність із матеріалами поверхонь (бетон, цегла, скло, деревина, метал, пластмаса тощо) повинна бути встановлена у нормативному документі на конкретний вид та марку герметизуючого матеріалу залежно від його призначення і повинна бути не менше 0,1 МПа.

Під час розриву з'єднань матеріалів поверхонь герметизуючими матеріалами повинен спостерігатися когезійний характер руйнування.

  1. Герметизуючі матеріали повинні бути водостійкими впродовж терміну експлуатації. Водопоглинання за масою герметизуючих матеріалів впродовж не менше 24 год повинно бути встановлено у нормативному документі на конкретний вид матеріалу і повинно бути не більше 2 %.
  2. Герметизуючі матеріали повинні бути водонепроникними при випробуванні впродовж 72 год за дії тиску водяного стовпчика 0,001 МПа, якщо інші умови не встановлені у нормативному документі на конкретний вид та марку герметизуючого матеріалу.
  3. Теплостійкість герметизуючих матеріалів повинна бути встановлена в нормативному документі на конкретний вид матеріалу залежно від призначення матеріалу і повинна бути не нижче 70 °С.
  4. Герметизуючі матеріали для зовнішнього використання повинні бути стійкими до температури мінус 40 °С. Це слід встановлювати в нормативному документі на конкретний вид матеріалу.
  5. Герметизуючі матеріали повинні бути стійкими до знакозмінних деформацій, що виникають у конструкціях з'єднань при їх експлуатації.
  6. Герметизуючі матеріали повинні бути стійкими до впливу кліматичних факторів.
  7. Довговічність герметизуючих матеріалів повинна бути встановлена у нормативному документі на конкретний вид матеріалу залежно від призначення.

5.5 Вимоги до сировинних матеріалів

Сировинні матеріали, які застосовують для виготовлення герметизуючих матеріалів, повинні відповідати вимогам чинних в Україні нормативних документів та бути дозволеними до використання Міністерством охорони здоров'я України.

5.6 Комплектність

Герметизуючі матеріали поставляють у вигляді однокомпонентної готової до застосування продукції або у вигляді двох (трьох) компонентів, які слід змішувати перед використанням, про що необхідно зазначати у нормативному документі на конкретний вид та марку матеріалу.

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

  1. Під час виробництва, випробування та використання герметизуючих матеріалів необхідно дотримувати вимоги пожежної безпеки, електростатичної іскробезпеки та виробничої безпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.3.030, ДСТУ 3273, а також "Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці".
  2. Токсичність поліуретанових герметизуючих матеріалів під час проведення випробувань зумовлена наявністю токсичних речовин – ізоціонатів у вихідному складі або інших шкідливих речовин, перелік яких наведено в гігієнічному висновку Міністерства охорони здоров'я України на конкретний вид герметизуючого матеріалу.

Під час роботи з такими герметизуючими матеріалами можуть з'являтися ознаки подразнення верхніх дихальних шляхів і очей, бронхіти, кон'юнктивіти.

  1. Технологічний процес виготовлення герметизуючих матеріалів, а також обладнання, яке використовують при цьому, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.2.049, СП 1042, ДСН 3.3.6.037, СП 4783.
  2. Складські будинки, виробничі приміщення, умови транспортування і зберігання герметизуючих матеріалів мають відповідати вимогам безпеки згідно з НАПБ А.01.001, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, СНиП 2.09.02, СНиП 2.04.05.
  3. Концентрації у повітрі робочої зони шкідливих хімічних речовин під час виробництва, застосування та випробування герметизуючих матеріалів не повинні перевищувати їх ГДК п.р.з. згідно з вимогами гігієнічного висновку на конкретний вид герметизуючого матеріалу, в якому наведений перелік шкідливих речовин, що можуть виділятися з цього певного виду герметизуючого матеріалу у повітря.

Клас шкідливих речовин встановлюють відповідно до ГОСТ 12.1.007, періодичність контролю ГДК п.р.з. – згідно з ГОСТ 12.1.005.

  1. Якщо під час випробувань та застосування на об'єкті на шкіру попав герметизуючий матеріал, то його необхідно одразу ж видалити, місце попадання ретельно витерти і промити водою з милом.
  2. На всі герметизуючі матеріали повинні бути визначені показники пожежної небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.044: горючість, температура самозаймання, температура займання, коефіцієнт димоутворення, індекс поширення полум'я, токсичність продуктів горіння.

Показники пожежної безпеки на герметизуючі матеріали конкретного типу, класу, підкласу та виду полімерної основи мають бути наведені в нормативному документі на їх виробництво на основі відповідних випробувань.

6.8 Необхідність обладнання приміщень автоматичними установками пожежогасіння і пожежної сигналізації слід визначати відповідно до НАПБ Б.Об.004.

Проектування та монтаж АУП та АУСП здійснюють відповідно до вимог ДБН В.2.5-13 та інших НД з цього питання.

6.9 Переміщення, транспортування, навантаження, розвантаження та зберігання сировинних матеріалів та готової продукції здійснюють згідно з вимогами ГОСТ 12.3.002 і ГОСТ 12.3.009.

  1. Виробничі приміщення, а також приміщення, в яких проводять випробування герметизуючих матеріалів, повинні бути освітлені з урахуванням вимог ДБН В.2.5-28.
  2. Опалення, вентиляція і кондиціювання приміщень повинні відповідати СНиП 2.04.05, ГОСТ 12.4.021.
  3. Побутові приміщення повинні бути обладнані відповідно до СНиП 2.09.04.
  4. Працюючі повинні проходити медичні огляди згідно з наказом МОЗ України від 21.05.07 р. № 246.
  5. Відповідно до НАПБ А.01.001 виробничі та складські приміщення мають бути обладнані первинними засобами пожежогасіння. Оснащення приміщень первинними засобами пожежогасіння слід здійснювати, керуючись вимогами, викладеними в НАПБ А.01.001 та НАПБ Б.03.001, а експлуатація вогнегасників має відбуватися згідно з НАПБ Б.01.008.
  6. Виробничі приміщення слід обладнувати автоматичними установками пожежогасіння і пожежної сигналізації відповідно до НАПБ Б.06.004.
  7. Обладнання, комунікації, ємності, контрольно-вимірювальні прилади, кабелі, світильники, електропроводи, які використовують під час випробування герметизуючих матеріалів, за виконанням і ступенем захисту повинні відповідати зоні класу П – IIа згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32.
  8. Засоби пожежогасіння – пісок, азбестове рядно, пінні та вуглекислі вогнегасники, а також вогнегасники з вогнегасним порошком.
  9. Виробничі та складські приміщення за вибухопожежною і пожежною небезпекою відносяться до категорії В згідно з НАПБ Б.03.002.
  10. Працівники, які виконують роботи у вибухонебезпечних, пожежонебезпечних зонах, повинні проходити спеціальне навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму відповідно до НАПБ Б.02.005. Порядок організації навчання визначається НАПБ Б.06.001.
  11. Експлуатацію електрообладнання і електропроводів необхідно виконувати згідно з вимогами ГОСТ 12.1.019.

Заземлення всього технологічного обладнання, комунікацій і ємностей, які використовуються під час виробництва, зберігання і випробування герметизуючих матеріалів, необхідно виконувати згідно з ГОСТ 12.1.018, ГОСТ 12.4.124, НПАОП 0.00-1.29.

  1. Робітники повинні бути забезпечені спеціальним одягом згідно з ГОСТ 12.4.103, ГОСТ 27574, ГОСТ 27575, засобами індивідуального захисту рук, ніг і очей – згідно з ГОСТ 12.4.011, ДСТУ ГОСТ 12.4.041, ГОСТ 12.4.034, ГОСТ 12.4.013, ГОСТ 20010.
  2. Виробничі приміщення повинні бути забезпечені водою питною згідно з ГОСТ 2874.
  3. Показники мікроклімату на робочих місцях повинні відповідати та їх слід контролювати згідно з ДСН 3.3.6.042.
  4. Еквівалентний рівень шуму ГДР не повинен перевищувати 80 дБА згідно з ДСН 3.3.6.037, ультразвуку та інфразвуку – згідно з ГОСТ 12.1.003, контроль – згідно з ГОСТ 12.1.050.
  5. Параметри виробничої загальної та локальної вібрації не повинні перевищувати 92 дБ (V) згідно з ДСН 3.3.6.039, контроль – згідно з ГОСТ 12.1.012.
  6. Матеріали, які застосовують під час виробництва герметизуючих матеріалів, повинні мати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров'я України та сертифікат якості.
  7. Під час проведення ізоляційних робіт слід дотримувати вимог з техніки безпеки відповідно до СНиП ІІІ-4.

7 ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, УТИЛІЗАЦІЯ

7.1 Герметизуючі матеріали під час експлуатації не повинні виділяти в навколишнє середовище токсичних речовин, не чинити шкідливої дії на організм людини при безпосередньому контакті.

7.2 Герметизуючі матеріали не повинні утворювати токсичних сполук з повітряним середовищем і у стічних водах у присутності інших речовин.

  1. Утилізація використаної тари з-під герметизуючих матеріалів – згідно з ДСанПіН 2.2.7.029.
  2. Контроль за станом довкілля, який включає охорону атмосферного повітря, контроль за скидом стічних вод, охорони фунту, необхідно здійснювати відповідно до вимог ДСП-201, ГОСТ 17.2.3.02, СанПиН 4630, ДСанПіН 2.2.7.029.

8 МАРКУВАННЯ

8.1 Кожне тарне місце з герметизуючими матеріалами повинно мати маркування українською мовою або мовою, зазначеною у договорі на поставку. Воно повинно містити такі дані:

  • найменування, товарний знак та адресу підприємства-виробника;
  • номер партії;
  • дату виготовлення (число, місяць, дві останні цифри року);
  • умовне позначення герметизуючих матеріалів;
  • позначення нормативного документа, за яким виготовляють конкретний вид герметизуючого матеріалу;
  • призначення та спосіб використання конкретної марки герметизуючого матеріалу;
  • масу нетто та брутто;
  • заходи безпеки під час використання герметизуючих матеріалів;
  • застережливі написи "Берегти від вогню!", "Обережно! Під тиском";
  • знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 (для сертифікованої продукції);
  • гарантійний термін зберігання герметизуючих матеріалів;
  • позначення нормативного документа, за яким виготовляють конкретний вид герметизуючого матеріалу;
  • штамп ВТК.

8.2 Маркування повинно бути чітким і розбірливим та не повинно стиратися механічним способом.

Художньо-поліграфічне виконання друку оформляють відповідно до вимог підприємства-виробника герметизуючих матеріалів.

8.3 Транспортне маркування – згідно з вимогами ГОСТ 14192, а також цього стандарту.

На транспортну тару повинні бути нанесені маніпуляційні знаки "Не кидати!", "Герметичне пакування", а також знаки щодо дотримання інтервалу температур.

9 ПАКУВАННЯ

Пакування герметизуючих матеріалів повинно забезпечувати герметичність мастикових мас та їх захист від впливу зовнішнього середовища під час транспортування та зберігання.

10 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

  1. Транспортування герметизуючих матеріалів допускається будь-яким видом критого транспорту згідно з правилами перевезення вантажів, які чинні на конкретному виді транспорту.
  2. Під час транспортування і зберігання повинні бути вжиті заходи, які убезпечать збереження пакувальних одиниць герметизуючих матеріалів від механічних пошкоджень, деформацій і забруднень.
  3. Не допускається кидати пакувальну тару з герметизуючими матеріалами під час вантажно-розвантажувальних робіт.

10.4 Пакувальні одиниці з герметизуючими матеріалами необхідно зберігати в сухих приміщеннях за температури не нижче (10 ±1) °С. Вони повинні бути віддалені від опалювальних приладів на відстань не ближче .

11 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

  1. Випробування однокомпонентних отвердіваючих герметизуючих матеріалів – відповідно до ДСТУ Б В.2.7-133, а також вимог нормативного документа на конкретний вид та марку герметизуючого матеріалу.
  2. Випробування нетверднучих герметизуючих матеріалів – відповідно до ДСТУ Б В.2.7-106, а також вимог нормативного документа на конкретний вид та марку герметизуючого матеріалу.
  3. Підготовку зразків до випробування дво-(три)компонентних отвердіваючих герметизуючих матеріалів необхідно зазначати в нормативному документі на конкретний вид та марку герметизуючого матеріалу.

Після отвердіння проводять випробування відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-133, якщо у нормативному документі на конкретний вид та марку герметизуючого матеріалу не вказані інші види випробувань.

  1. Відповідність герметизуючих матеріалів вимогам 5.1-5.3, комплектності поставки (5.6), пакування (5.7) та маркування (5.8) цього стандарту перевіряють візуально під час огляду пакувальних одиниць продукції.
  2. Визначення довговічності герметизуючих матеріалів проводять за спеціальними методиками, затвердженими у встановленому порядку.

12 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

  1. Герметизуючі матеріали приймають службою технічного контролю підприємства-виробника або підприємства-постачальника відповідно до вимог, встановлених цим стандартом та вимог нормативного документа на конкретний вид та марку герметизуючого матеріалу.
  2. Герметизуючі матеріали приймають партіями.

Партія – це кількість герметизуючих матеріалів одного виду та однієї марки, виготовлена за однією рецептурою, одним і тим же технологічним режимом, на одному і тому ж обладнані, з одних і тих же сировинних матеріалів впродовж виробничого безперервного терміну, має однакове споживче пакування, що одноразово поставляється транспортними засобами і супроводжується одним документом про якість, який засвідчує відповідність продукції вимогам цього стандарту.

Для дво-(три)компонентних герметизуючих матеріалів партія – це комплектна кількість у необхідних співвідношеннях компонентів для однієї марки матеріалу. При цьому кожний із компонентів повинен бути виготовлений за своїм одним і тим же технологічним режимом, на одному і тому же обладнанні, із одних і тих же сировинних матеріалів.

  1. Обсяг партії слід встановлювати у нормативному документі на конкретний вид та марку герметизуючого матеріалу.
  2. У документі про якість герметизуючих матеріалів повинно бути зазначено: