Відносна
різниця
осідань
(Д5/Г.)„
Споруди
вежі (окремі блоки)
8. Опори повітряних ліній електропередачі: проміжні прямі;
анкерні й анкерно-кутові, проміжні кутові, кінцеві, портали відкритих розподільних пристроїв
І спеціальні перехідні
Граничні деформації основи
Т”Середні su
! (у дужках Крені,, максимальні
0,001 |
|
|
0,003 |
0,003 |
- |
0,0025 |
0,0025 |
- |
А пло |
А ААО |
|
5)
осідання, см
Примітка 1. Граничні значення відносного прогину будинків, зазначених у поз. З, приймають 0,5 (As/ L)u, а відносного вигину - 0,25 (As / L)u.
Примітка 2. При визначенні відносної різниці осідань (As I L) у поз. 8 за L приймають відстань між осями блоків фундаментів у напрямку горизонтальних навантажень, а в опорах з відтяжками - відстань між осями стиснутого фундаменту й анкера.
Примітка 3. Якщо основа складена горизонтальними (з ухилом не більше 0,1), витриманими по товщині шарами ґрунтів, граничні значення максимальних і середніх осідань допускається збільшувати на 20 %.
Примітка 4. Граничні значення підйому основи, складеної набухаючими ґрунтами, допускається приймати: максимальний і середній підйом у розмірі 25 % і відносну різницю осідань у розмірі 50 % відповідних граничних значень деформацій, наведениху даному додатку, а відносний вигин - в розмірі 0,25 (As / і) ц.
Примітка 5. Для споруд, перерахованих у поз. 1-3, з фундаментами у вигляді суцільних плит граничні значення середніх осідань допускається збільшувати в 1,5 раза.
Примітка 6. На основі узагальнення досвіду проектування, будівництва й експлуатації окремих видів споруд допускається приймати граничні значеная деформацій основи такими, що відрізняються від зазначених у даному додатку.
ЗАХОДИ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ДЕФОРМАЦІЙ ОСНОВ ФУНДАМЕТІВ
І ВПЛИВУ ЇХ НА СПОРУДИ
КЛ Для виконання вимог розрахунку фундаментів за деформаціями основ за граничними станами слід розглядати в першу чергу заходи щодо можливості (доцільності) зміни розмірів підошов фундаментів у плані, глибини закладання (включаючи вертикальне планування зрізанням, прорізанням ґрунтів з незадовільними властивостями), введення додаткових в’язів, що обмежують переміщення фундаментів, застосування інших типів і форм фундаментів, зміни навантажень на основу тощо. Слід розглядати також доцільність (можливість) застосування заходів, спрямованих на:
а) запобігання погіршенню властивостей ґрунтів основи під час будівництва або експлуатації споруди (К.2);
б) покращення будівельних властивостей ґрунтів (К.З, розділ 15);
в) застосування конструктивних рішень, що сприяють зменшенню чутливості споруд до деформацій основи; зниженню зусиль у конструкціях споруд при взаємодії з основою; запобіганню можливості значних початкових осідань (К.5);
г) вирівнювання споруд або окремих їх частин (підрозділ 11.2).
К.2 Запобігання погіршенню будівельних властивостей ґрунтів основи здійснюють шляхом:
а) водозахисних заходів (особливо на будівельних майданчиках, складених ґрунтами, чутливими до зміни вологості), які містять відповідне компонування забудови і вертикальне планування території з метою забезпечення стоку поверхневих вод, влаштування дренажів, протифільтраційних завіс і екранів, прокладання водопроводів у каналах або розміщення їх на безпечних відстанях від споруд, контроль за можливими витоками води тощо;
б) захисту ґрунтів основи від хімічно активних рідин, здатних призводити до просідання, набрякання чи здимання грунтів, активізації карстово-суфозійних процесів, підвищення агресивності підземних вод тощо;
в) обмеження (ізоляції) джерел зовнішніх впливів (вібрацій, технічних вибухів, коливань тощо);
г) запобіжних заходів, здійснюваних у процесі будівництва споруд (збереження природної структури і вологості ґрунтів, дотримання вимог технології влаштування основ, фундаментів, підземних і надземних конструкцій з метою недопущення змін прийнятої в проекті розрахункової схеми, у тому числі швидкості передачі навантаження на основу, особливо за наявності в основі ґрунтів, що повільно консолідуються, тощо).
К.З Покращення будівельних властивостей ґрунтів і влаштування штучних основ здійснюють шляхом інженерної підготовки згідно з розділом 15.
К.4 Конструктивно-планувальні заходи, що зменшують чутливість споруд до деформацій основи, включають:
а) прийняття архітектурно-планувальних рішень будівель та споруд з компоновкою в плані і по висоті, що забезпечують сприйняття можливих (прогнозованих) деформацій грунтової основи;
б) підвищення міцності і просторової жорсткості споруд, що досягається підсиленням конструкцій (у тому числі фундаментно-підвальних) відповідно до результатів розрахунку споруди у взаємодії з основою (введення додаткових в’язів у каркасних конструкціях, влаштування залізобетонних чи армокам’яних поясів у безкаркасних будівлях, розрізання споруд на відсіки тощо);
в) збільшення піддатливості споруд (якщо це дозволяють технологічні вимоги) за рахунок застосування гнучких чи розрізних конструкцій;
ОСНОВНІ ЛІТЕРНІ ПОЗНАЧЕННЯ
КОЕФІЦІЄНТИ НАДІЙНОСТІ
у j- за навантаженням;
ут- за матеріалом;
у- за ґрунтом;
у п- за призначенням споруди;
у- коефіцієнт умов роботи;
уг- за розрахунковою моделлю (розрахунковою схемою)
ХАРАКТЕРИСТИКИ ҐРУНТІВ
х-середнє значення характеристики;
Хп- нормативне значення;
А-розрахункове значення;
а-довірча ймовірність (забезпеченість) розрахункових значень;
р- щільність;
р t- щільність у сухому стані;
р^-- щільність зворотної засипки;
е- коефіцієнт пористості;
w- вологість природна;
Wp- вологість на границі пластичності (розкочування);
w- вологість на границі текучості;
- кінцева (усталена) вологість; wsat- вологість, що відповідає повному водонасиченню;
wsi-початкова вологість просідання;
wsw-вологість набрякання;
wsh-вологість на межі усадки;
Sr-коефіцієнт водонасичення;
IL-показник текучості;
у-питома вага;
у ь-питома вага з урахуванням зважуючої дії води;
psl-початковий тиск просідання;
psw-тиск набрякання;
zsl-відносне просідання;
є iW-відносне набрякання;
є sh '-відносна лінійна усадка;
Є SJ--відносний суфозійний стиск;
Івід-відносний вміст органічної речовини;
Dprf-ступінь розкладання органічної речовини;
с-питоме зчеплення;
ф-кут внутрішнього тертя;
Е-модуль деформації;
г)влаштування пристосувань для вирівнювання (за необхідності) конструкцій споруд і для рихтування технологічного устаткування.
К.5 До заходів щодо зменшення зусиль у конструкціях споруд при взаємодії з основою відносять:
а) розміщення споруд на ділянках території забудови з урахуванням інженерно-геологічних умов і можливих джерел шкідливих впливів (лінз слабких ґрунтів, старих гірничих виробок, карстових порожнин, зовнішніх водогонів тощо);
б) застосування відповідних конструкцій фундаментів (наприклад, з малою бічною поверхнею - на підроблюваних територіях, за наявності в основі ґрунтів з властивостями здимання тощо);
в) засипання пазух і улаштування подушок під фундаментами з матеріалів, які мають мале зчеплення і тертя, застосування спеціальних антифрикційних покриттів, відривання тимчасових компенсаційних траншей для зменшення зусиль від горизонтальних деформацій основи, у тому числі в районах гірничих виробок;
г) регулювання термінів замонолічування стиків збірних і збірно-монолітних конструкцій;
д) обґрунтовані швидкість і послідовність зведення окремих частин споруди;
е) вжиття заходів захисту від впливу нового будівництва на існуючі об’єкти в умовах щільної забудови.
v-коефіцієнт відносності поперечної деформації (коефіцієнт Пуассона);
R-межа міцності на одноосьовий стиск скельних ґрунтів;
cv-коефіцієнт консолідації;
£, =—- коефіцієнт бічного розширення.
1 — V
НАВАНТАЖЕННЯ, НАПРУЖЕННЯ, ОПОРИ
F-сила, розрахункове значення сили;
/-сила на одиницю довжини;
Fv, Fh - вертикальна і горизонтальна складові сили;
Fs а, Fs г - сили, що діють по площині ковзання, відповідно зрушувальні та утримувальні (активні і реактивні);
N-сила, нормальна до підошви фундаменту;
п-те саме, на одиницю довжини;
G-власна вага фундаменту;
q-рівномірно розподільне вертикальне привантаження;
р-середній тиск під підошвою фундаменту;
ст-нормальне напруження;
т-дотичне напруження;
и-надлишковий тиск у поровій воді;
ст2- вертикальне нормальне напруження сумарне повне;
ст2- те саме від власної ваги ґрунту;
ст-те саме від зовнішнього навантаження (тиску фундаменту);
R-розрахунковий опір ґрунту основи (межа лінійної залежності
"навантаження-осідання");
Rо- розрахунковий опір ґрунту (для попереднього призначення розмірів фундаментів);
Fu- сила граничного опору основи, що відповідає вичерпанню її несучої здатності.
ДЕФОРМАЦІЇ ОСНОВ І СПОРУД
s-осідання основи;
І-середнє осідання основи;
ssi-просідання;
hsw- підйом основи при набряканні ґрунту;
ssh - осідання основи в результаті висихання набряклого ґрунту; s$j- суфозійне осідання;
As- різниця осідань (просідань);
і-крен фундаменту (споруди);
9-відносний кут закручування;
и-горизонтальне переміщення;
su-граничне значення деформації основи;
su s- те саме за технологічними вимогами;
suj- те саме за умовами міцності, стійкості і тріщиностійкості конструкцій.
аЕ- коефіцієнт мінливості стисливості основи
ГЕОМЕТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
b-ширинапідошви фундаменту;
В-ширина підвалу;
Вк- ширинакотловану;
Bw- ширина джерела замочування ( площі, що замочується);
І-довжина підошви фундаменту;
г| = (і /Ь - співвідношення сторін підошви фундаменту;
А-площа підошви фундаменту;
L-довжина будинку;
d, dn, d} - глибина закладання фундаменту відповідно від рівня планування, від поверхні природного рельєфу і приведена від підлоги підвалу; db-глибина підвалу від рівня планування;
d^, dfn- глибина сезонного промерзання ґрунту відповідно розрахункова і нормативна;
dw- глибина розташування рівня підземних вод;
X =d lb- відносне заглиблення фундаменту;
h-товщина шару ґрунту;
Нс- глибина стисливої товщі;
Hsi- товщина шару просідаючих ґрунтів (просадочна товща);
h$ip- те саме від зовнішнього навантаження;
hsi „-те саме від власної ваги ґрунту;
Hsw- товщина зони набрякання;
Hsb- те саме усадки;
z-глибина (відстань) від підошви фундаменту;
C,=2z/b- відносна глибина;
DL- відмітка планування;
NL- відмітка поверхні природного рельєфу;
FL- відмітка підошви фундаменту;
В. С- нижня межа стисливої товщі;
B.SL- те саме товщі просідання;
B.SW- нижня межа зони набрякання;
B.SH- те саме зони усадки;
WL- рівень підземних вод.
ЗУСИЛЛЯ ВІД ЗОВНІШНІХ НАВАНТАЖЕНЬ І ВПЛИВІВ У ПЕРЕРІЗІ ЕЛЕМЕНТА
М- згинальний момент;
N-поздовжня сила;
Q-поперечна сила;
Т-крутний момент.
ДОДАТОК М (довідковий)
БІБЛІОГРАФІЯ
91.060
Ключові слова: основи, фундаменти, конструкції, розрахунки, інженерно-геологічні умови, проектування, будівництво, реконструкція, складні умови
ЗМІСТ
с.
і заглиблених споруд8
взаємодії з основою18
властивостями24