Відносна

різниця

осідань

(Д5/Г.)„

Споруди

вежі (окремі блоки)

8. Опори повітряних ліній електропередачі: проміжні прямі;

анкерні й анкерно-кутові, проміжні кутові, кінцеві, портали відкритих розподільних пристроїв

І спеціальні перехідні

Граничні деформації основи

Т”Середні su

! (у дужках Крені,, максимальні

0,001

0,003

0,003

-

0,0025

0,0025

-

А пло

А ААО

5)

осідання, см

Примітка 1. Граничні значення відносного прогину будинків, зазначених у поз. З, приймають 0,5 (As/ L)u, а відносного вигину - 0,25 (As / L)u.

Примітка 2. При визначенні відносної різниці осідань (As I L) у поз. 8 за L приймають відстань між осями блоків фундаментів у напрямку горизонтальних навантажень, а в опорах з відтяжками - відстань між осями стиснутого фундаменту й анкера.

Примітка 3. Якщо основа складена горизонтальними (з ухилом не більше 0,1), витриманими по товщині шарами ґрунтів, граничні значення максимальних і середніх осідань допускається збільшувати на 20 %.

Примітка 4. Граничні значення підйому основи, складеної набухаючими ґрунтами, допускається приймати: максимальний і середній підйом у розмірі 25 % і відносну різницю осідань у розмірі 50 % відповідних граничних значень деформацій, наведениху даному додатку, а відносний вигин - в розмірі 0,25 (As / і) ц.

Примітка 5. Для споруд, перерахованих у поз. 1-3, з фундаментами у вигляді суцільних плит граничні значення середніх осідань допускається збільшувати в 1,5 раза.

Примітка 6. На основі узагальнення досвіду проектування, будівництва й експлуатації окремих видів споруд допускається приймати граничні значеная деформацій основи такими, що відрізняються від зазначених у даному додатку.

ЗАХОДИ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ДЕФОРМАЦІЙ ОСНОВ ФУНДАМЕТІВ

І ВПЛИВУ ЇХ НА СПОРУДИ

КЛ Для виконання вимог розрахунку фундаментів за деформаціями основ за граничними станами слід розглядати в першу чергу заходи щодо можливості (доцільності) зміни розмірів підошов фундаментів у плані, глибини закладання (включаючи вертикальне планування зрізанням, прорізанням ґрунтів з незадовільними властивостями), введення додаткових в’язів, що обмежують переміщення фундаментів, застосування інших типів і форм фундаментів, зміни навантажень на основу тощо. Слід розглядати також доцільність (можливість) застосування заходів, спрямованих на:

а) запобігання погіршенню властивостей ґрунтів основи під час будівництва або експлуатації споруди (К.2);

б) покращення будівельних властивостей ґрунтів (К.З, розділ 15);

в) застосування конструктивних рішень, що сприяють зменшенню чутливості споруд до деформацій основи; зниженню зусиль у конструкціях споруд при взаємодії з основою; запобіганню можливості значних початкових осідань (К.5);

г) вирівнювання споруд або окремих їх частин (підрозділ 11.2).

К.2 Запобігання погіршенню будівельних властивостей ґрунтів основи здійснюють шляхом:

а) водозахисних заходів (особливо на будівельних майданчиках, складених ґрунтами, чутливими до зміни вологості), які містять відповідне компонування забудови і вертикальне планування території з метою забезпечення стоку поверхневих вод, влаштування дренажів, протифільтраційних завіс і екранів, прокладання водопроводів у каналах або розміщення їх на безпечних відстанях від споруд, контроль за можливими витоками води тощо;

б) захисту ґрунтів основи від хімічно активних рідин, здатних призводити до просідання, набрякання чи здимання грунтів, активізації карстово-суфозійних процесів, підвищення агресивності підземних вод тощо;

в) обмеження (ізоляції) джерел зовнішніх впливів (вібрацій, технічних вибухів, коливань тощо);

г) запобіжних заходів, здійснюваних у процесі будівництва споруд (збереження природної структури і вологості ґрунтів, дотримання вимог технології влаштування основ, фундаментів, підземних і надземних конструкцій з метою недопущення змін прийнятої в проекті розрахункової схеми, у тому числі швидкості передачі навантаження на основу, особливо за наявності в основі ґрунтів, що повільно консолідуються, тощо).

К.З Покращення будівельних властивостей ґрунтів і влаштування штучних основ здійснюють шляхом інженерної підготовки згідно з розділом 15.

К.4 Конструктивно-планувальні заходи, що зменшують чутливість споруд до деформацій основи, включають:

а) прийняття архітектурно-планувальних рішень будівель та споруд з компоновкою в плані і по висоті, що забезпечують сприйняття можливих (прогнозованих) деформацій грунтової основи;

б) підвищення міцності і просторової жорсткості споруд, що досягається підсиленням конструкцій (у тому числі фундаментно-підвальних) відповідно до результатів розрахунку споруди у взаємодії з основою (введення додаткових в’язів у каркасних конструкціях, влаштування залізобетонних чи армокам’яних поясів у безкаркасних будівлях, розрізання споруд на відсіки тощо);

в) збільшення піддатливості споруд (якщо це дозволяють технологічні вимоги) за рахунок застосування гнучких чи розрізних конструкцій;

ОСНОВНІ ЛІТЕРНІ ПОЗНАЧЕННЯ

КОЕФІЦІЄНТИ НАДІЙНОСТІ

у j- за навантаженням;

ут- за матеріалом;

у- за ґрунтом;

у п- за призначенням споруди;

у- коефіцієнт умов роботи;

уг- за розрахунковою моделлю (розрахунковою схемою)

ХАРАКТЕРИСТИКИ ҐРУНТІВ

х-середнє значення характеристики;

Хп- нормативне значення;

А-розрахункове значення;

а-довірча ймовірність (забезпеченість) розрахункових значень;

р- щільність;

р t- щільність у сухому стані;

р^-- щільність зворотної засипки;

е- коефіцієнт пористості;

w- вологість природна;

Wp- вологість на границі пластичності (розкочування);

w- вологість на границі текучості;

- кінцева (усталена) вологість; wsat- вологість, що відповідає повному водонасиченню;

wsi-початкова вологість просідання;

wsw-вологість набрякання;

wsh-вологість на межі усадки;

Sr-коефіцієнт водонасичення;

IL-показник текучості;

у-питома вага;

у ь-питома вага з урахуванням зважуючої дії води;

psl-початковий тиск просідання;

psw-тиск набрякання;

zsl-відносне просідання;

є iW-відносне набрякання;

є sh '-відносна лінійна усадка;

Є SJ--відносний суфозійний стиск;

Івід-відносний вміст органічної речовини;

Dprf-ступінь розкладання органічної речовини;

с-питоме зчеплення;

ф-кут внутрішнього тертя;

Е-модуль деформації;

г)влаштування пристосувань для вирівнювання (за необхідності) конструкцій споруд і для рихтування технологічного устаткування.

К.5 До заходів щодо зменшення зусиль у конструкціях споруд при взаємодії з основою відносять:

а) розміщення споруд на ділянках території забудови з урахуванням інженерно-геологічних умов і можливих джерел шкідливих впливів (лінз слабких ґрунтів, старих гірничих виробок, карстових порожнин, зовнішніх водогонів тощо);

б) застосування відповідних конструкцій фундаментів (наприклад, з малою бічною поверхнею - на підроблюваних територіях, за наявності в основі ґрунтів з властивостями здимання тощо);

в) засипання пазух і улаштування подушок під фундаментами з матеріалів, які мають мале зчеплення і тертя, застосування спеціальних антифрикційних покриттів, відривання тимчасових компенсаційних траншей для зменшення зусиль від горизонтальних деформацій основи, у тому числі в районах гірничих виробок;

г) регулювання термінів замонолічування стиків збірних і збірно-монолітних конструкцій;

д) обґрунтовані швидкість і послідовність зведення окремих частин споруди;

е) вжиття заходів захисту від впливу нового будівництва на існуючі об’єкти в умовах щільної забудови.

v-коефіцієнт відносності поперечної деформації (коефіцієнт Пуассона);

R-межа міцності на одноосьовий стиск скельних ґрунтів;

cv-коефіцієнт консолідації;

£, =—- коефіцієнт бічного розширення.

1 — V

НАВАНТАЖЕННЯ, НАПРУЖЕННЯ, ОПОРИ

F-сила, розрахункове значення сили;

/-сила на одиницю довжини;

Fv, Fh - вертикальна і горизонтальна складові сили;

Fs а, Fs г - сили, що діють по площині ковзання, відповідно зрушувальні та утримувальні (активні і реактивні);

N-сила, нормальна до підошви фундаменту;

п-те саме, на одиницю довжини;

G-власна вага фундаменту;

q-рівномірно розподільне вертикальне привантаження;

р-середній тиск під підошвою фундаменту;

ст-нормальне напруження;

т-дотичне напруження;

и-надлишковий тиск у поровій воді;

ст2- вертикальне нормальне напруження сумарне повне;

ст2- те саме від власної ваги ґрунту;

ст-те саме від зовнішнього навантаження (тиску фундаменту);

R-розрахунковий опір ґрунту основи (межа лінійної залежності

"навантаження-осідання");

Rо- розрахунковий опір ґрунту (для попереднього призначення розмірів фундаментів);

Fu- сила граничного опору основи, що відповідає вичерпанню її несучої здатності.

ДЕФОРМАЦІЇ ОСНОВ І СПОРУД

s-осідання основи;

І-середнє осідання основи;

ssi-просідання;

hsw- підйом основи при набряканні ґрунту;

ssh - осідання основи в результаті висихання набряклого ґрунту; s$j- суфозійне осідання;

As- різниця осідань (просідань);

і-крен фундаменту (споруди);

9-відносний кут закручування;

и-горизонтальне переміщення;

su-граничне значення деформації основи;

su s- те саме за технологічними вимогами;

suj- те саме за умовами міцності, стійкості і тріщиностійкості конструкцій.

аЕ- коефіцієнт мінливості стисливості основи

ГЕОМЕТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

b-ширинапідошви фундаменту;

В-ширина підвалу;

Вк- ширинакотловану;

Bw- ширина джерела замочування ( площі, що замочується);

І-довжина підошви фундаменту;

г| = (і /Ь - співвідношення сторін підошви фундаменту;

А-площа підошви фундаменту;

L-довжина будинку;

d, dn, d} - глибина закладання фундаменту відповідно від рівня планування, від поверхні природного рельєфу і приведена від підлоги підвалу; db-глибина підвалу від рівня планування;

d^, dfn- глибина сезонного промерзання ґрунту відповідно розрахункова і нормативна;

dw- глибина розташування рівня підземних вод;

X =d lb- відносне заглиблення фундаменту;

h-товщина шару ґрунту;

Нс- глибина стисливої товщі;

Hsi- товщина шару просідаючих ґрунтів (просадочна товща);

h$ip- те саме від зовнішнього навантаження;

hsi „-те саме від власної ваги ґрунту;

Hsw- товщина зони набрякання;

Hsb- те саме усадки;

z-глибина (відстань) від підошви фундаменту;

C,=2z/b- відносна глибина;

DL- відмітка планування;

NL- відмітка поверхні природного рельєфу;

FL- відмітка підошви фундаменту;

В. С- нижня межа стисливої товщі;

B.SL- те саме товщі просідання;

B.SW- нижня межа зони набрякання;

B.SH- те саме зони усадки;

WL- рівень підземних вод.

ЗУСИЛЛЯ ВІД ЗОВНІШНІХ НАВАНТАЖЕНЬ І ВПЛИВІВ У ПЕРЕРІЗІ ЕЛЕМЕНТА

М- згинальний момент;

N-поздовжня сила;

Q-поперечна сила;

Т-крутний момент.

ДОДАТОК М (довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. ДСТУ 1.5:2003 Правила побудови, викладення, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів (ISO/IEC Directives - Part.2:200, NEQ)
  2. ДК 004-2003 Український класифікатор нормативних документів (ICS:200, IDT)
  3. СП 50-101-2004 Проектирование и устройство оснований и фундаментов зданий и сооружений. НИИОСП. Москва. 2005 г. (Проектування і влаштування основ і фундаментів будівель і споруд. НИИОСП. Москва, 2005 р.)

91.060

Ключові слова: основи, фундаменти, конструкції, розрахунки, інженерно-геологічні умови, проектування, будівництво, реконструкція, складні умови

ЗМІСТ

с.

  1. Сфера застосуванняІ
  2. Загальні положення1
  3. Інженерно-геологічні та сейсмонебезпечні умовиЗ
  4. Інженерні вишукування4
  5. Класифікація основ і фундаментів за принципами проектуванняб
  6. Принципи проектування котлованів для влаштування фундаментів

і заглиблених споруд8

  1. Проектування основ і фундаментів 9
    1. Загальні положення9
    2. Навантаження і впливи11
    3. Нормативні і розрахункові характеристики ґрунтів12
    4. Підземні води 13
    5. Глибина закладання фундаментів 13
    6. Розрахунок фундаментів за деформаціями основ14
    7. Визначення розрахункового опору основи16
    8. Визначення кренів окремих фундаментів і споруд16
    9. Граничні сумісні деформації основ, фундаментів і споруд16
    10. Розрахунок фундаментів за несучою здатністю основ17
    11. Критерії визначення розмірів підошви фундаментів18
  2. Розрахунки фундаментів за конструктивними особливостями та умовами

взаємодії з основою18

  1. Фундаменти малозаглиблені та мілкого закладання18
    1. Фундаменти заглиблені22
    2. Фундаменти глибокого закладання23
    3. Розрахунки системи "основа - фундамент - споруда"23
  2. Вимоги до проектування основ і фундаментів на ґрунтах з особливими

властивостями24

  1. Проектування на просідаючих ґрунтах24
    1. Проектування на набрякливих ґрунтах 25
    2. Проектування на водонасичених біогенних ґрунтах і мулах25
    3. Проектування на елювіальних ґрунтах 26
    4. Проектування на засолених ґрунтах 26
    5. Проектування на насипних та намивних ґрунтах 27
    6. Проектування на здимальних ґрунтах .28
  2. Вимоги до проектування основ і фундаментів на територіях з особливими умовами . ... 29
    1. Проектування на територіях із підземними виробками29
    2. Проектування у сейсмічних районах 30
    3. Проектування на закарстованих територіях 32
    4. Проектування на зсувонебезпечних територіях33
    5. Проектування на підтоплюваних територіях33
  3. Проектування основ і фундаментів при особливих впливах, умовах, навантаженнях ... 34
    1. Проектування в зоні динамічних впливів34
    2. Проектування при вирівнюванні деформованих будівель і усуненні кренів35
    3. Проектування в умовах щільної забудови36
    4. Проектування при реконструкції (підсилення, поглиблення, зміни)40
  4. Проектування підземних і заглиблених споруд41
  5. Проектування підпірних стін 42
  6. Вимоги до проектування основ і фундаментів будівель та споруд різних конструктивних типів43
  7. Проектування інженерної підготовки основ (покращення, ущільнення, закріплення) ... 46
  8. Проектування водозахисту основ і фундаментів47
  9. Особливості проектування заходів охорони основ іфундаментів пам’яток49
  10. Екологічні вимоги при проектуванні основ і фундаментів