ДБН А.3.1-7-96. Управління, організація і тєхнологія виробництво бетонних та залізобетонних виробі


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Управління, організація і тєхнологія ВИРОБНИЦТВО БЕТОННИХ ТА ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІ ДБН А.3.1-7-96 Видання офіційне Держкоммістобудування України Київ 1997

РОЗРОБЛЕН!

Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва Держкоммістобудування України (Шаврін В.І., Полонська С.О.,

Завойський А.К. - кандидати техн. наук;

Клименко В.Г., Цесіс Р.А. - інженери)

Київським державним технічним університетом будівництва і архітектури (Антоненко Г.Я., Волянський О.А.,

Русанова Н.Г.,Голубничий А.В.,

Кокшарьов В.М. - кандидати техн. наук)

ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ

Відділом державних нормативів і стандартів Держкоммістобудування України ЗАТВЕРДЖЕНІ

Наказом Держкоммістобудування України від 24 грудня 1996 р. 222 та введені в дію з 01.07.97 р.

З введенням в дію ДБН А.3.1-7-96 на території України втрачає чинність СНІП 3.09.01-85 "Производство сборных железобетонных конструкций и изделий"

Укрархбудінформ ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНИ НОРМИ УКРАЇНИ

Управління, організація І технологія

Виробництво бетонних та залізобетонних виробів

Дані норми поширюються на технологічні процеси виробництва збірних бетонних та залізобетонних виробів (далі - виробів) з важкого та легкого бетонів для усіх видів будівництва.

При виробництві виробів, до яких ставляться вимоги стосовно технології виготовлення І умов експлуатації, окрім вимог даних норм, необхідно дотримуватися додаткових вимог, що встановлені відповідними державними, відомчими або регіональними нормативними документами.

Норми призначені для використання у відомствах, организаціях, установах, підприємствах, виробничих об'єднаннях та фірмах усіх форм власності, які здійснюють виробництво бетонних та залізобетонних виробів.

Вимоги данних норм, що надруковані жирним шрифтом, є обов'язковими. Їх необхідно дотримуватись при проектуванні І технічному переозброєнні підприємств, у процесі виробництва виробів на діючих підприємствах, а також ураховувати при проектуванні виробів.

Окрім вимог даних норм, рекомендується враховувати матеріали, технологічні процеси І їх параметри, що подані в розробленому в розвиток цього нормативного документа Посібнику.

Дані норми не пошируються на виготовлення виробів з ніздрюватого та силікатного бетонів.

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
    1. Виробництво виробів повинно здійснюватися відповідно до вимог даних норм І технологічних документів (стандартів підприемств, технологічних карт чи регламентів), розроблених з урахуванням конкретних умов виробництва та затверджених в установленому порядку.

В процесі виготовлення виробів необхідно дотримуватися вимог державних, відомчихабо регіональних нормативних документів на

матеріали, обладнання, технологічне оснащення, Інструменти, систему якості виробництва,а також Із охорони праці та навколишнього

середовища.

  1. Технологія виробництва повинна забезпечувати відповідність виготовлених виробів вимогам чинних державних стандартів, технічних умов та проектної документації, що затверджені в установленому порядку.
    1. Матеріали,напівфабрикати І комплектувальні елементи, що використовуються для виготовлення виробів, повинні відповідати вимогам відповідних стандартів, технічних умов та проектної документації.
    2. Виробництво виробів, що регламентоване даними нормами, включає такі технологічні процеси:

- приймання, складування, зберігання І транспортування матеріалів, напівфабрикатів та комплектувальних елементів;

С.2 ДБНА.3.1-7-96

  • приготування та транспортування бетонних та розчинних сумішей;
  • виготовлення, складування І транспортування арматурних виробів та закладних елементів;
  • приготування мастила І підготування форм;
  • армування,
  • формування І опорядження;
  • теплову обробку (тверднення в природних умовах);
  • розпалублення, доведення, приймання, складування, зберігання та транспортування готових виробів
    1. Допускається застосовувати не передбачені даними нормами технологічні процеси І операції, що забезпечують набуття якості виробами, регламентованої відповідними стандартами, технічними умовами та проектною документацією. Застосування таких технологічних процесів та операцій повинно бути установлено відомчими або регіональними нормативними документами І технологічними документами (стандартами підприємства, технологічними картами або регламентами), затвердженими в установленому порядку.
    2. Вибір та застосування технологічних процесів, операцій, обладнання та ліній для виробництва виробів здійснюють, виходячи з вимог забезпечення установленого рівня якості І надійності виробів, економії матеріальних та паливноенергетичних ресурсів, комплексної механізації, автоматизації, скорочення ручної праці, створення комфортабельних та безпечних умов праці, виключення відходів або їх утилізації.
    3. Прилади, вимірювальне обладнання, пристрої та Інструменти, що застосовуються під час контролю І випробувань матеріалів, напівфабрикатів та готових виробів, а також під час виконання та контролю технологічних процесів І операцій, повинні задовольняти вимоги відповідних стандартів або технічних умов та вивірятися в установленому порядку державними та відомчими метрологічними службами.
  1. ПРИЙМАННЯ, СКЛАДУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ, НАПІВФАБРИКАТІВ ТА КОМПЛЕКТУВАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
    1. Для виробництва виробів, залежно від їх призначення, використовують різні види в'яжучих, заповнювачів І хімдобавок для бетонів, арматурних сталей та металопрокату, личкувальних, опоряджувальних, теплоізоляційних, гідроізоляційних метеріалів та комплектувальних елементів.

Складування, зберігання та транспортування матеріалів, напівфабрикатів та комплектувальних елементів провадять відповідно до вимог стандартів І ТУ на ці матеріали та елементи (у штабелях, контейнерах, ємкостях, стелажах) окремо за видами, марками, типорозмірами Із забезпеченням умов механізації вантажно-розвантажувальних робіт та норм протипожежної безпеки.

У процесі зберігання матеріалів та елементів (у закритих, відкритих складах або під навісом) повинні бути виключені їх корозія, зволоження, забруднення, зміна властивостей.

Матеріали, які вміщують шкідливі або вибухонебезпечні речовини, повинні зберігатися у герметично закритій тарі, а пилоподібні матеріали - у закритих ємкостях.

  1. Складування І зберігання в'яжучих та золи-винесення необхідно провадити у спеціалізованих силосних складах. Вивантаження І транс-

ДБН А.3.1-7-96 С.3

портування цементу та золи-винесення необхідно здійснювати пневмотранспортом.

Не допускається зберігання в'яжучих у тимчасових складах під навісами та брезентовими покриттями, а також біля агресивних хімічних та органічних речовин І матеріалів. Не допускається одночасне зберігання в одному силосі в'яжучих різних марок І видів. При тривалому зберіганні для запобігання злежуванню в'яжучого слід періодично раз у 2-3 місяці перекачувати його з одного силосу до Іншого.

  1. Під час завантаження та вивантаження в'яжучого з силосів повинні працювати пилоосаджувачі І фільтри, а також автоматичні покажчики рівнів та склепінньообвалюючі пристрої.
    1. Складувати та зберігати крупні та дрібні заповнювачі необхідно окремо за фракціями в умовах, що виключають змішування заповнювачів різних видів І фракцій та їх забруднення І змерзання.
    2. Рідкі хімічні добавки постачають в герметичній тарі. Зберігають їх в умовах, що виключають змерзання або втрату потрібних властивостей, у спеціальних складах І ємкостях, обладнаних пристроями для підігрівання, барботування, промивання трубопроводів та видалення нерозчинних осадів. Температура зберігання хімічних добавок - 278-308К (5-35 гр.С).
  2. Тверді хімічні добавки зберігають у закритих складах, що забезпечують збереження їх властивостей та вільне подавання у відділення приготування хімдобавок бетонозмішувального цеху.
  3. Арматурну сталь необхідно зберігати у складах за профілями, класами, діаметрами та партіями на стелажах, у касетах І штабелях з вільними проходами в умовах, що виключають її зволоження, корозію І забруднення. Дріт І канати необхідно зберігати тільки в закритих складах.

Не допускається зберігання арматурної сталі на земляній підлозі, а також поблизу агресивних хімічних речовин. Не рекомендується багаторазове переміщення арматурної сталі з холодного в тепле приміщення, що може призвести до її корозії.

  1. Тепло- І гідроізоляційні, личкувальні, опоряджувальні, герметизуючі матеріали, сантехнічні, електротехнічні, гумотехшчні та Інші комплектувальні елементи зберігають з урахуванням вимог протипожежної безпеки у контейнерах або на стелажах у закритих складах, призначених для зберігання матеріалів, що руйнуються під впливом атмосферних опадів.
  2. Столярні вироби І комплектувальні елементи з деревини, скла, металу, покрівельні матеріали зберігають на стелажах, в контейнерах чи штабелях у напівзакритих складах, призначених для зберігання матеріалів, що руйнуються в результаті безпосередньої дії атмосферних опадів, але які не змінюють своїх властивостей під впливом температури І вологості повітря.
  3. Забороняється зберігати в одному приміщенні не сумісні для зберігання матеріали.

С.4 ДБН А.3.1-7-96

З.ПРИГОТУВАННЯ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ БЕТОННИХ ТА РОЗЧИННИХ

СУМІШЕЙ

3.1 Загальні положення

  1. Склади бетонних та розчинних сумішей повинні підбиратися підприємством-виготовлювачем таким чином, щоб забезпечити одержання сумішей І бетонів Із заданими властивостями. Підбирання, призначення І коригування складів сумішей слід робити перед початком виробництва виробів, при зміні проектних характеристик бетону або розчину, виду чи постачальника вихідних матеріалів та параметрів технологічного процесу, а також за даними операційного контролю виробництва.

Легкоукладальність бетонної суміші та максимальна величина заповнювача призначається залежно від розмірів виробу, густоти його армування, способу укладання І ущільнення суміші.

  1. Працівники лабораторії підприємства-виготовлювача повинні здійснювати перевірку перших замісів кожної партії бетонних І розчинних сумішей різних складів під час першого їх приготування, коригувати склад (за необхідності) І давати дозвіл на використання кожної партії суміші. За партію приймають кількість бетонної або розчинної суміші одного складу, що приготована протягом однієї зміни з вихідних матеріалів однакової якості, тим самим обладнанням.
  2. Бетонні І розчинні суміші готують в автоматизованих бетонозмішувальних установках (секціях, цехах, відділеннях) .

Фактурні (опоряджувальні, декоративні) бетонні та розчинні суміші готують у спеціалізованих Ізольованих відділеннях або змішувачах І доставляють до формувальних ліній у спеціалізованих транспортних засобах, не допускаючи їх змішування Із звичайними сумішами.

  1. 3 метою поліпшення технологічних властивостей бетонних та розчинних сумішей, прискорення тверднення бетону чи розчину, оптимізації щільності, підвищення морозостійкості, водонепроникності та Інших технічних властивостей до їх складу вводять хімічні добавки (пластифікуючі, повітровтягуючі, прискорюючі та уповільнюючі тужавлення І тверднення, протиморозні та Ін.) І комплекси на їх основі.
  2. Основними операціями технології приготування та транспортування бетонних І розчинних сумішей є:
  • підготування матеріалів ( в'яжучих, заповнювачів, води та добавок);
  • дозування матеріалів;
  • перемішування матеріалів (приготування сумішей);
  • видавання І транспортування готових сумішей.
  1. Підготування матеріалів
  2. ЗІ складів в'яжуче І заповнювачі слід подавати до видаткових бункерів бетонозмішувального цеху транспортним технологічним обладнанням, що забезпечує збереження їх якості.
  3. У відділенні приготування хімдобавок рідкі та тверді хімдобавки розчиняють І доводять до потрібної концентрації та подають у баки бетонозмішувального цеху.

З.2.3 Залежно від температури навколишнього середовища, особливостей технології приготування І укладання сумішей можливе

ДБН А.3.1-7-96 С.5

підігрівання вихідних матеріалів. Допустима температура вихідних матеріалів під час завантаження у змішувачі повинна бути:

  • заповнювачів щільних - у межах 278-313 К (5-40 гр. С);
  • заповнювачів пористих, води І розчинів добавок - у межах 27 8343 К (5-70 гр. С);
  • цементу - у межах 278-333 К (5-60 гр. С).
  1. Дозування матеріалів
  2. Підготовлені вихідні матеріали бетонної чи розчинної суміші дозуються з коригуванням при зміненні їх властивостей (вологості, температури, щільності І т.ін.).

Для забезпечення точності дозування необхідно перед початком роботи кожної зміни перевіряти справність дозаторів, повноту випорожнення дозаторів та наявність на них пломб Держвивіру.

Похибка під час дозування вихідних матеріалів суміші не повинна перевищувати припустимих меж, наведених в додатку А.

  1. Дозатори, що застосовуються для дозування в'яжучих, заповнювачів (пофракційно), добавок та води, повинні відповідати вимогам ГОСТ 10223 та проходити Держвивір не рідше, ніж 1 раз на квартал.
  2. Для одержання сумішей потрібної якості рекомендується дотримуватись такої послідовності завантаження змішувачів віддозовани- ми вихідними матеріалами.

Складові важких сумішей (за винятком спеціальних методів приготування сумішей) завантажують у працюючий змішувач у такій послідовності:крупний заповнювач; дрібний заповнювач; в'яжуче; тонкомелені до

бавки; розчини хімічних добавок І вода. Хімічні добавки використовують у вигляді розведених водних розчинів.

Складові бетонних сумішей на легких заповнювачах завантажують у працюючий змішувач у такій послідовності: крупний заповнювач; дріб-