Результати випробувань повинні бути оцінені органом з сертифікації. Для оцінювання пред-ставницькості та точності результатів внутрішніх контрольних випробувань мають бути використані процедури, описані в А.7.2.
А.5.4.6 Звіти
Після кожного оцінювання результатів контрольних (аудитних) випробувань негайно має бути складений конфіденційний звіт, копія якого надсилається виробнику.
А.5.4.7 Порівняльні кваліфікаційні випробування
Випробувальна лабораторія має регулярно проводити порівняльні кваліфікаційні випробування, включаючи визначення вмісту водорозчинного хрому (VI) в цементі у відповідності з цим стандартом.
A.6 КРИТЕРІЇ ВІДПОВІДНОСТІ
А.6.1 Загальні положення
Вміст водорозчинного хрому (VI) в пробі цементу на кінець терміну придатності при зберіганні залежить від численних параметрів, наприклад, вмісту водорозчинного хрому (VI) в складниках цементу, застосованого відновника (виду та кількості), температури під час помелу, умов зберігання перед відбиранням проби (циркуляції повітря, температури, відносної вологості повітря), способу відбирання проби та умов її зберігання, а також підготовки до випробування.
Статистичний критерій для оцінювання відповідності нормативним граничним значенням непридатний, оскільки при цьому виникала б потреба в найменшій вибірковій сукупності результатів. До того ж за певних обставин могло б статися так, що вибіркова сукупність результатів внутрішніх контрольних випробувань не виявила б нормального розподілу. За цієї умови порівняльним є лише критерій відповідності для одиничних результатів.
А.6.2 Критерій відповідності для одиничних результатів
Нормоване граничне значення, наведене в додатку до Директиви 2003/53/РЄ, є критерієм відповідності для одиничних результатів, який слід наводити як максимальну складову у відсотках. Відповідність одиничного результату підтверджена, якщо він не перевищує критерію максимальної складової у відсотках. При цьому кожний результат потрібно наводити до четвертого десяткового знака; мають бути враховані також границі допустимої похибки методу випробування згідно з EN 196-10.
А.7 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ
А.7.1 Загальні положення
З урахуванням сучасного рівня техніки оцінювання відповідності цементу щодо наведеного в Директиві 2003/53/РЄ нормованого граничного значення має базуватись виключно на основі процедур відбирання проб та проведення випробувань, наведених у розділах А.4 та А.5 цього документа. Результати, отримані на пробах, відмінних від указаних в Настанові з якості місцях (заводі чи складі) виробника, або які були відібрані чи випробувані в умовах, які відрізняються від наведених в пунктах А.4.3 або А.5.4, при оцінюванні відповідності не слід брати до уваги.
Оцінювання відповідності не може базуватись виключно на результатах одиничного випробування. Це підтверджується даними з практики, які свідчать, що навіть після ефективного зменшення вмісту водорозчинного хрому (VI) в результаті введення відновника нормоване граничне значення, встановлене Директивою 2003/53/РЄ, значно перевищувалось у деяких пробах, які були відібрані у відповідному місці й випробувані негайно. Прогнози стосовно результатів у кінці терміну придатності при зберіганні є також вкрай ненадійними, особливо щодо проб, які відбирались після транспортування на склад виробника, зберігання в силосі та досить часто після пакування.
Відповідність цементу необхідно оцінювати шляхом контролювання та оцінювання результатів випробувань після перевірки Настанови з якості, зокрема, шляхом перевірки засобів коригування, застосованих у випадку перевищення нормованих граничних значень, встановлених Директивою 2003/53/РЄ.
А.7.2 Оцінювання результатів випробувань
Оцінювання внутрішніх контрольних випробувань виробника для кожного контрольного періоду має враховувати наступні можливі серії результатів:
а) загальні результати внутрішніх контрольних випробувань, проведених виробником;
в) результати випробувань, отримані виробником на пробах для контрольних (аудитних) випробувань, відібраних органом з сертифікації;
с) результати контрольних (аудитних) випробувань, отримані органом з сертифікації.
Результати внутрішніх контрольних випробувань мають оцінюватись органом з сертифікації не менше ніж двічі на рік із проведенням попередніх наступних порівнянь:
Якщо результати випробувань а) та в) не належать до однієї й тієї ж сукупності, слід відразу виявити причину, а оцінку провести лише для результатів випробувань в).
Якщо дані в) та с) виявляють розходження, які не узгоджуються з наведеними у цьому стандарті показниками точності, слід відразу виявити причину, а оцінку провести лише для результатів випробувань с).
Якщо в результаті порівняння трьох серій результатів випробувань буде встановлено, що внутрішні контрольні випробування виробника мають задовільну представницькість та точність, оцінку слід провести лише для серії даних а).
Для певного цементу дотримання нормованого граничного значення згідно з Директивою вважається досягнутим, якщо результати внутрішніх контрольних випробувань або контрольних (аудитних) випробувань не перевищують критерію відповідності для одиничних результатів.
Якщо результат випробувань, отриманий при внутрішньому контрольному або контрольному (аудитному) випробуванні, перевищує критерій відповідності для одиничних результатів (А.6.2, а також примітка до А.5.3.4), діють положення, наведені в А.7.3.
А.7.3 Перевірка та оцінювання Настанови з якості
Примітка. Оцінювання Настанови з якості є складовою частиною щорічної перевірки заводу органом з сертифікації (А.5.2.). Процедура, описана в розділі А.7.3, є додатковою та специфічною, яку застосовують лише в тому разі, коли висновок чи висновки на основі випробування перевищують критерій відповідності для одиничних результатів згідно з Директивою 2003/53/РЄ.
Перевірку Настанови з якості повинен проводити орган з сертифікації; зокрема слід звернути увагу на наступні пункти (але не лише на них):
Відповідність цементу нормованому граничному значенню Директиви 2003/53/РЄ вважається доведеною, якщо при перевірці й оцінюванні Настанови з якості виробником буде показано, що:
А.7.4 Оцінювання відповідності цементу та звіт
Орган з сертифікації має підготувати звіт для виробника на підставі:
На вимогу орган з сертифікації має також надіслати примірник звіту компетентному органу.
Примітка. Оцінювання відповідності всіх цементів, які випускаються одним заводом, може бути наведена в одному документі.
А.8 ЗАХОДИ У РАЗІ НЕВІДПОВІДНОСТІ
А.8.1 Заходи, яких має вжити виробник
Поводження з невідповідним цементом та заходи коригування, яких необхідно вжити, розглядаються в А.4.3.3. За останні цілком та повністю відповідає виробник, який повинен детально задокументувати відповідні процедури в Настанові з якості.
Якщо кілька результатів внутрішніх контрольних випробувань одного і того ж цементу перевищують критерій відповідності для одиничних результатів за період контрольних випробувань, виробник повинен негайно, не чекаючи вказівок органу з сертифікації, на період, що складає три місяці, подвоїти число контрольних випробувань, якщо він не зможе довести органу з сертифікації, що було вжито належних заходів щодо контролю технологічного процесу (А.4.2.1).
А.8.2 Заходи, яких має вжити орган з сертифікації
При виявленні невідповідності після впровадження положень, викладених у А.7.1, А.7.2 та А.7.3, орган з сертифікації має розглянути результати контрольних (аудитних) випробувань проб, відібраних відповідно до А.5.4 на заводі та складі. Він має здійснити повторне оцінювання заводського виробничого контролю, що провадиться на підставі надісланих документів, доки орган з сертифікації не визнає результати задовільними та не прийме відповідного рішення на підставі нового оцінювання. Однак, орган з сертифікації може вимагати додаткового контролю, особливо у разі, коли методи обробки цементу були змінені.
А.9 ВИМОГИ ДО ПОСТАЧАЛЬНИКІВ
Так само, як і виробники, постачальники зобов'язані вживати всіх заходів, щоб відвантажувані ними цементи відповідали нормованим граничним значенням у відповідності з Директивою 2003/53/РЄ.
Вони повинні вжити необхідних заходів, щоб забезпечити збереження відповідності цементів, оброблених при виготовленні відновником, забезпечити відповідність тих цементів, які не були відповідно оброблені, а також тих, ефективність обробки яких під час транспортування або зберігання перед відвантаженням споживачу погіршилась.
Якщо введення відновника здійснюється підприємством-постачальником, то останній розглядається як виробник, який повинен вжити всіх заходів, вказаних у цьому додатку.
ДОДАТОК В
(довідковий)
ЗАСТОСУВАННЯ ЦЬОГО СТАНДАРТУ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ
ВОДОРОЗЧИННОГО ХРОМУ (VI) В СУМІШАХ, ЯКІ МІСТЯТЬ ЦЕМЕНТ
В.1 ВСТУП
У цьому стандарті описано метод випробування для визначення вмісту водорозчинного хрому (VI) в цементі. За цим методом встановлюють відповідність цементу вимогам Директиви 2003/53/РЄ Європейського парламенту та ради від 18 червня 2003 p., що коригує у 26-й раз Директиву ради 76/769/ЄЕР стосовно обмежень продажу і застосування деяких небезпечних речовин і препаратів (нонілфенол, нонілфенол етоксилат і цемент).
В рамках цієї Директиви регулюється також вміст водорозчинного хрому (VI) в сумішах, які містять цемент (далі - сумішах).
Описаний у цьому стандарті метод стосується цементів. Не виключене його застосування також для інших речовин; втім у кожному конкретному випадку придатність методу має бути перевірена. У цьому додатку містяться вказівки щодо застосування цього стандарту з метою визначення вмісту водорозчинного хрому (VI) у сумішах.
Під час випробувань, проведених компетентною щодо розробки відповідного європейського стандарту групою (Task Group), було встановлено, що відповідних заходів можна буде вжити також для визначання вмісту водорозчинного хрому (VI) в сумішах. У деяких випадках метод може бути застосований без зміни; в інших випадках необхідними будуть змінення процедур екстрагування та/або фільтрування. В усіх випадках має зберігатись основний принцип, згідно з яким умови випробування щодо вивільнення хрому (VI) в сумішах мають якнайбільше відповідати умовам, які мають місце при звичайному застосуванні цієї суміші з урахуванням розчинення та будь-якого впливу на Cr(VI) від інших складників.
Наведені нижче вказівки мають допомогти застосувати методи випробувань сумішей, викладені у цьому стандарті. У разі необхідності можливо адаптувати метод згідно зі специфічними характеристиками суміші, однак таке адаптування може вплинути на результат. Змінений метод має бути перевірений на такий ефект порівнянням результату для суміші, стосовно якої був використаний змінений метод, та результату, отриманого стосовно цементу, який був випробуваний із застосуванням еталонного методу з урахуванням розчинення та будь-якого впливу на Cr(VI) від інших складників.
В.2 МЕТОД ЕКСТРАГУВАННЯ
Сухі суміші слід випробовувати за умов, зокрема стосовно вмісту води, які якнайбільш відповідають умовам, що вказуються виробником при звичайному застосуванні суміші. Деякі суміші, наприклад, суміші, що містять добавки, які впливають на тужавлення, його прискорення чи уповільнення, гідрофобні добавки тощо, можуть потребувати підвищення водоцементного відношення для отримання необхідної кількості фільтрату.
Сухі суміші, які містять грубозернисті заповнювачі, можуть потребувати просіювання для видалення грубозернистого заповнювача (> ). При цьому масу видаленої фракції слід записати.
За умови використання таких заходів суміш слід випробовувати відповідно до методів, наведених у цьому стандарті.
Вміст води у сумішах (наприклад, бетонах, будівельних розчинах, стяжках, набризк-бетонах тощо), проби яких відбирають та випробовують у вологому стані, слід підібрати так, щоб забезпечити отримання достатньої кількості фільтрату. Додаткове змішування суміші необхідно обмежити за тривалістю, що необхідна для отримання представницької аліквотної частини екстракту. Слід визначити вміст води в пробі, безпосередньо отриманій для проведення випробувань. Всі розрахунки виконують відносно маси сухої суміші. Якщо, незважаючи на застосування додаткової кількості води, неможливо отримати 10 мл екстракту, слід використовувати об'єм екстракту, отриманий при встановленому розчиненні (1:10), і пропорційно відкоригувати кількість кожного розчину відносно екстрагованого об'єму.
