ДСТУ Б. СТУ Б. ЕN 196-2:2008 (ЕN 196-2:2005, ІDT). Методы испытания цемента. Часть 2. Химическое анализирование цемента


НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МЕТОДИ ВИПРОБУВАННЯ ЦЕМЕНТУ

Частина 2

ХІМІЧНЕ АНАЛІЗУВАННЯ ЦЕМЕНТУ

(EN 196-2:2005, IDT)

ДСТУ Б EN 196-2:2008

Київ

Мінрегіонбуд України

2009

ПЕРЕДМОВА

  1. ВНЕСЕНО: Державне підприємство "Орган з сертифікації цементів "СЕПРОЦЕМ"ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: М. Бабіч (керівник розробки); Т. Раденко;

Л. Полонська; Л. Малаш

  1. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінрегіонбуду України від 25.12.2008 № 614,чинний з 2009-07-01
  2. Національний стандарт відповідає EN 196-2:2005 Prϋfverfahren fϋr Zement - Teil 2:Chemische Analyse von Zement (Методи випробування цементу - Частина 2.Хімічне аналізування цементу)

Ступінь відповідності - ідентичний (IDТ)

Переклад з німецької (de)

4УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

C.

Національний вступV

ВступVI

1 Сфера застосування1

2 Нормативні посилання1

3 Загальні вимоги щодо випробування1

3.1 Кількість випробувань1

3.2 Збіжність та відтворюваність1

3.3 Наведення мас, об'ємів, коефіцієнтів поправок та результатів2

3.4 Метод прожарювання2

3.5 Визначання сталої маси2

3.6 Підтвердження відсутності хлоридів (перевірка розчином аргентум нітрату)2

3.7 Контрольне аналізування2

4 Реактиви2

5 Прилади10

6 Підготування проби цементу до випробування13

7 Визначення втрат при прожарюванні13

7.1 Суть методу13

7.2 Аналізування13

7.3 Обчислення результатів14

7.4 Коригування поглинання кисню внаслідок окиснення сульфіду14

7.5 Збіжність та відтворюваність14

8 Визначання сульфатів14

8.1 Суть методу14

8.2 Аналізування14

8.3 Обчислення результатів15

8.4 Збіжність та відтворюваність15

9 Визначання залишку, не розчинного в кислоті хлоридній та в натрій карбонаті15

9.1 Суть методу15

9.2 Аналізування15

9.3 Обчислення результатів15

9.4 Збіжність та відтворюваність15

10 Визначання залишку, нерозчинного у хлоридній кислоті та в калій гідроксиді15

10.1 Суть методу15

10.2 Аналізування15

10.3 Обчислення результатів16

10.4 Збіжність та відтворюваність16

11 Визначання сульфідів16

11.1 Суть методу16

11.2 Аналізування16

11.3 Обчислення результатів16

11.4 Збіжність та відтворюваність17

12 Фотометричне визначення мангану (марганцю)17

12.1 Суть методу17

12.2 Аналізування17

12.3 Обчислення результатів17

12.4 Збіжність та відтворюваність17

12.5 Наведення результатів17

13 Визначення основних складників17

13.1 Суть методу17

13.2 Переведення проби цементу до розчинної форми натрій пероксидом18

13.3 Виділення та визначання силіцій діоксиду методом подвійного упарювання

(еталонний метод)18

13.4 Виділення та визначання силіцій діоксиду методом з поліетилен оксидом

(альтернативний метод)20

13.5 Переведення проби цементу у розчинну форму хлоридною кислотою і амоній хлоридом та виділення в осад силіцій діоксиду (альтернативний метод)20

13.6 Визначання чистого силіцій діоксиду21

13.7 Переведення до розчинної форми залишку цементу після видалення летких речовин21

13.8 Визначання силіцій діоксиду розчинного21

13. 9 Визначання загального вмісту силіцій діоксиду22

13.10 Визначення ферум (III)оксиду22

13.11 Визначання алюміній оксиду22

13.12 Визначання кальцій оксиду з ЕГТА (еталонний метод)23

13.13 Визначання магній оксиду з ДЦТА (еталонний метод)23

13.14 Визначання кальцій оксиду з ЕДТА (альтернативний метод)24

14 Визначення масової частки хлоридів25

14.1 Суть методу25

14.2 Аналізування25

14.3 Обчислення результатів25

14.4 Збіжність та відтворюваність26

15 Визначення масової частки карбон діоксиду (еталоний метод)26

15.1 Суть методу26

15.2 Прилади26

15.3 Аналізування26

15.4 Обчислення результатів26

15.5 Збіжність та відтворюваність26

16 Визначення масової частки карбон діоксиду (альтернативний метод)26

16.1 Суть методу26

16.2 Прилади27

16.3 Аналізування27

16.4 Обчислення результатів27

16.5 Збіжність та відтворюваність27

17 Визначення масової частки лугів (еталоний метод)27

17.1 Суть методу27

17.2 Реактиви27

17.3 Приготування градуювальних розчинів та побудова градуювального графіка27

17.4 Розчинення проби28

17.5 Аналізування28

17.6 Обчислення результатів29

17.7 Збіжність та відтворюваність29

18 Визначення масової частки лугів (альтернативний метод)29

18.1 Суть методу29

18.2 Реактиви29

18.3 Побудова градуювального графіка29

18.4 Аналізування30

18.5 Обчислення результатів30

18.6. Збіжність та відтворюваність30

Додаток НА Перелік нормативних документів31

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей національний стандарт ідентичний EN 196-2:2005 "Prϋfverfahren fϋr Zement - Teil 2: Chemische Analyse von Zement" (Методи випробування цементу - Частина 2: Хімічне аналізування цементу).

Відповідальний за супровід цього стандарту - Державне підприємство "Орган з сертифікації цементів "СЕПРОЦЕМ".

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

Цей національний стандарт призначається, в першу чергу, для контролю виробництва та якості цементу, що експортують або застосовують при будівництві в Україні.

До стандарту внесені такі редакційні зміни:

  • слова "цей європейський стандарт" замінено на "цей стандарт";
  • структурні елементи цього стандарту - "Титульний аркуш", "Передмову", "Зміст", "Національний вступ", першу сторінку та "Бібліографічні дані" - оформлено згідно з вимогами національної стандартизації;

-долучені структурні елементи "Національний вступ", додаток НА "Перелік нормативних документів";

-до розділу 2 "Нормативні посилання" долучено "Національне пояснення", що містить переклад українською мовою нормативних посилань, наведених в EN 196-2:2005, та чинних в Україні нормативних документів;

  • до формул (1), (4), (5) розділу 4 долучені національні примітки щодо значень коефіцієнтів;

-до розділу 4 подана "Національна примітка" щодо вимог до реактивів, їх розчинів та води, які застосовують для випробувань;

-національний довідковий додаток НА "Перелік нормативних документів" містить пов'язані з цим стандартом нормативні документи, які чинні в Україні;

-назви хімічних сполук наведені відповідно до ДСТУ 2439 "Елементи хімічні та речовини прості. Терміни та визначення основних понять. Умовні позначення" та систематичної номенклатури ІЮПАК (IUPAC - International Union of the Pure and Applied Chemistry- Міжнародний союз теоретичної і прикладної хімії). Назви хімічних речовин та кислот у дужках - це традиційні назви і подані при першому згадуванні як довідкові, наприклад, кислота хлоридна (соляна) тощо. За правилами ІЮПАК назви сполук також будують за допомогою числових префіксів (моно-, ди-, три-, тетра - і т.д.), наприклад, дигідрат, пентагідрат; триоксид.

Міжнародний документ, на який є посилання у тексті стандарту і який не впроваджено в Україні як національний нормативний документ, а саме EN 196-7, в Україні не чинний.

Копію EN 196-7 можна отримати в Головному фонді нормативних документів.

ISO 385-1 та ISO 835-1 чинні в Україні як міждержавні стандарти відповідно до ГОСТ 29251 (ИСО 385-1) і ГОСТ 29227 (ИСО 835-1).

Необхідна інформація щодо чинності нормативних документів зазначена в національному поясненні до розділу 2.

ВСТУП

Цей документ (EN 196-2:2005) був розроблений Технічним комітетом Європейського комітету з стандартизації (CEN/TC 51 "Цемент та будівельне вапно"), секретаріат якого знаходиться у Бельгійському інституті стандартизації.

Цей стандарт набуває статусу національного, якщо опубліковано ідентичний текст, або його затверджено не пізніше серпня 2005 p., причому можливо національні стандарти, які суперечать йому, треба скасовувати не пізніше серпня 2005 р.

Цей документ замінює EN 196-2:1994 та EN 196-21:1989.

Група європейських стандартів щодо методів випробування цементу включає наступні частини:

EN 196-1 Методи випробування цементу - Частина 1: Визначення міцності;

EN 196-2 Методи випробування цементу - Частина 2: Хімічне аналізування цементу;

EN 196-3 Методи випробування цементу - Частина 3: Визначення строків тужавлення та рівномірності зміни об'єму;

EN 196-5 Методи випробування цементу - Частина 5: Випробування для визначення пуцолану для пуцоланового цементу;

EN 196-6 Методи випробування цементу - Частина 6: Визначення тонкості помелу;

EN 196-7 Методи випробування цементу - Частина 7: Методи відбирання та готування зразків цементу;

EN 196-8 Методи випробування цементу - Частина 8: Теплота гідратації - Метод розчинювання;

EN 196-9 Методи випробування цементу - Частина 9: Теплота гідратації- Напівадіабатичний метод.

Примітка. Частину стандарту - EN 196-21 Методи випробування цементу: Визначення вмісту хлориду, діоксиду вуглецю та лужних складників цементу - було перероблено та включено до EN 196-2.

Документ - ENV 196-4 Методи випробування цементу - Частина 4: Кількісне визначання складників - було перероблено та опубліковано, як технічний регламент Європейського комітету з стандартизації.

До цього видання стандарту на підставі відгуків, отриманих Секретаріатом, введено наступні технічні зміни:

  1. EN 196-21 долучено до EN 196-2;
  2. методи випробування дозволено атестувати відносно визнаних міжнародних методів;
  3. кількість випробувань, що мають бути проведені, може бути зведена до одного, якщо аналіз є частиною серії випробувань, яка підлягає статистичному контролю;
  4. було знято вимогу проведення контрольного випробування;
  5. для мас, об'ємів та температур було введено допустимі відхилення для випадків, коли це є суттєвим;

f)нормована точність ваг відповідає точності загальновживаних приладів;

g) опис сушильної шафи було вилучено;

h) було спрощено метод градуювання стандартним розчином SiO2;

і) було введено додаткові індикатори для візуального титрування розчинів ЕДТА;

j) для визначання втрат при прожарюванні, а також для прожарювання барій сульфату та нерозчинних залишків встановлено температуру (950 ± 25) °С;

k) якщо при визначанні втрат при прожарюванні вимагається корекція поглинання кисню внаслідок окиснення сульфіду, основним є метод із визначанням сульфату перед та після прожарювання;

І) визначання силіцій діоксиду методом подвійного упарювання вважається еталонним методом;

m) при визначанні карбон діоксиду шляхом розкладу за допомогою сульфатної (сірчаної) кислоти як захід безпеки передбачено застосування додаткової порожньої склянки для промивання газів, яка при падінні тиску має запобігти зворотному потоку сульфатної (сірчаної) кислоти;

n) при визначанні лужності вплив фосфатної (фосфорної) кислоти на емісію калію з градуювальних розчинів гальмується додаванням до них кальцію. Метод був відповідно адаптований.

Під час перероблення цього стандарту розглядалась можливість введення до нього у якості перспективного методу проведення рентгенофлуоресцентного спектрального аналізу. Однак не існує опублікованого еталонного методу, який можна б було розглядати як достатньо універсальний. Технічний комітет CEN/TC 51 розпочав перспективну розробку стандарту з використанням рентгенофлуоресцентного спектрального аналізу.

Рентгенофлуоресцентний спектральний аналіз та інші інструментальні аналітичні методи, наприклад, диференційний термоаналіз (ДТА) для визначання карбон діоксиду, атомна абсорбційна спектроскопія тощо можна застосовувати як альтернативні за передумови, що вони будуть градуйовані відносно еталонного методу або еталонних матеріалів, визнаних у міжнародному масштабі.

У відповідності з регламентом діяльності CEN/CENELEC національні інститути з стандартизації Австрії, Бельгії, Великої Британії, Греції, Данії, Естонії, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Італії, Кіпру, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Португалії, Словаччини, Словенії, Угорщини, Фінляндії, Франції, Чеської Республіки, Швеції та Швейцарії повинні прийняти цей європейський стандарт.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МЕТОДИ ВИПРОБУВАННЯ ЦЕМЕНТУ

Частина 2. Хімічне аналізування цементу

МЕТОДЫ ИСПЫТАНИЯ ЦЕМЕНТА

Часть 2. Химический анализ цемента

METHODS OF TESTING CEMENT

Part 2. Chemical analysis of cement

___________________________________________________________________________________________

Чинний від 2009-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт встановлює методи хімічного аналізування цементу.

У цьому документі описані еталонні, а в деяких випадках альтернативні методи, результати яких відповідають еталонним. У спірних ситуаціях визначальним є еталонний метод.

У разі застосування інших методів, щоб підтвердити їх придатність, вони мають бути атестовані відносно еталонного методу або еталонних матеріалів, визнаних у міжнародному масштабі.

Цей стандарт поширюється на методи, які у першу чергу стосуються цементів. Однак ці методи можна застосовувати також для складників цементу. Методи можна застосовувати і до інших речовин, якщо це вказано у відповідних стандартах, тобто в сфері застосування встановлено, яким методом слід користуватися.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Для застосування цього стандарту необхідні документи, вказані нижче. При посиланні на датовані документи мають використовуватись виключно ці останні. Щодо недатованих документів маються на увазі їх останні видання (включно зі всіма змінами).

EN 196-7 Prfverfahren fϋr Zement - Teil 7: Verfahren fϋr die Probenahme und Probenauswahl von Zement.