Розміри бухт та котушок – згідно з додатком Ж. Допускається застосування котушок інших розмірів, що забезпечують збереження фізико-механічних та експлуатаційних характеристик труб при транспортуванні та зберіганні.

8.2 Труби діаметром та менше, що випускаються у відрізках, зв'язують в пакети масою до 3 т, скріплюють їх не менше ніж у двох місцях так, щоб відстань між місцями скріплення була від до . За узгодженням зі споживачем із пакетів допускається формувати блок-пакети масою до 5т.

Допускається за узгодженням зі споживачем труби у відрізках не пакувати. Труби діаметром більше у пакети не зв'язують.

8.3 При пакуванні труб у бухти та на котушки кінці труб повинні бути жорстко закріплені. Внутрішній діаметр бухти повинен бути не менше 20 зовнішніх діаметрів труби. Труби в бухтах скріплюють не менше ніж у чотирьох місцях.

При пакуванні труб використовують різні засоби згідно з ГОСТ 21650 або інші, за якістю не нижче наведених.

8.4 На торці поліетиленових труб у прямих відрізках (до dn = ), в бухтах та на котушках необхідно щільно насадити заглушки, виготовлені з будь-якого полімерного матеріалу (в тому числі із вторинної сировини). Товщина стінки заглушки повинна бути не менше . Допускається здійснювати насадку заглушок за зовнішнім або за внутрішнім діаметрами труб.

8.5 Торці поліетиленових труб у прямих відрізках номінальним діаметром і більше повинні бути захищені за допомогою полімерної плівки завтовшки , не менше.

9 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

9.1 Труби в прямих відрізках, у бухтах та на котушках не відносять до категорії небезпечних вантажів відповідно до ГОСТ 19433 і транспортують будь-яким видом транспорту у відповідності з нормативними документами та правилами перевезення вантажів, що діють на даному виді транспорту.

При залізничних перевезеннях труби в прямих відрізках довжиною не більше транспортують у критих вагонах, труби в прямих відрізках довжиною більше транспортують у відкритому рухомому составі згідно з ГОСТ 22235, а також на спеціалізованих платформах вантажовідправника. При транспортуванні труб у критих вагонах маса бухти, котушки або пакету труб в прямих відрізках повинна бути не більше 1,25 т.

При транспортуванні труб водним транспортом рекомендується застосовувати несучі засоби пакетування.

Допускається відвантажувати труби засобами вантажовідправника (отримувача) без формування пакета.

При транспортуванні і зберіганні труби слід укладати на рівну поверхню транспортних засобів без гострих виступів та нерівностей із метою запобігання пошкодженню труб.

Труби на котушках необхідно транспортувати вертикально. Труби в бухтах можуть транспортуватися вертикально або у горизонтальному положенні, під них необхідно (для виключення механічних пошкоджень) підкладати будь-який полімерний матеріал товщиною не менше . При транспортуванні труб у бухтах у горизонтальному положенні висота штабеля повинна бути не більше .

9.2 Труби зберігають згідно з ГОСТ 15150, розділ 10, в умовах 5 (ОЖ 4). Допускається зберігання труб в умовах 8 (ОЖ 3), при цьому сумарний строк зберігання труб у виробника та споживача не повинен перевищувати шість місяців.

Висота штабеля труб у прямих відрізках при зберіганні більше двох місяців не повинна перевищувати . При менших строках зберігання висота штабеля повинна бути не більше .

Труби на котушках необхідно зберігати у вертикальному положенні. Труби в бухтах можуть зберігатися у вертикальному або у горизонтальному положенні, їх необхідно встановлювати на дерев'яні стелажі. При зберіганні труб у бухтах в горизонтальному положенні висота штабеля повинна бути не більше .

10 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

10.1 Труби приймають партіями в установленому на підприємстві-виробникові порядку. Партією вважають кількість труб одного номінального зовнішнього діаметра і з однією номінальною товщиною стінки, що виготовлені з одного типу, однієї марки і однієї партії матеріалу при безперервній роботі (без врахування технічних перерв) на одній технологічній лінії і супроводжуються одним документом про якість.

Кожна партія труб або її частина, що поставляється одному споживачу, повинна супроводжуватись документом про її якість. Документ про якість повинен містити в собі:

- найменування та (або) товарний знак підприємства-виробника;

- місцезнаходження (юридична адреса) підприємства-виробника;

- номер партії та дату виготовлення;

- умовне позначення труби;

- розмір партії в метрах;

- тип та марку матеріалу;

- результати випробувань у чисельному вираженні та підтвердження відповідністі якості труб вимогам цього стандарту;

- умови та строки зберігання труб у підприємства-виробника;

- штамп ВТК.

Форма документа про якість – згідно з додатком К.

Розмір партії повинен бути не більше:

– для труб діаметром 16; 20; 25; ;

– для труб діаметром 40; 50; 63; 75; ;

– для труб діаметром 110; 125; 140; ;

– для труб діаметром 180; 200; ;

– для труб діаметром 250; 280, 315; 355; 400; 450; ;

– для труб діаметром 560; 630, 710, 800; 900; 1000; 1200; 1400; .

10.2 Для проведення вхідного контролю матеріалу згідно з 5.2 та додатком Д проводять відбір не менше шести проб матеріалу методом випадкової вибірки в межах однієї партії загальною масою не менше .

10.3 Для проведення випробувань труб (крім приймально-здавальних) на відповідність їх показникам цього стандарту відбирають по одному типовому представнику із кожної групи труб за номінальним зовнішнім діаметром:

- 1 група – dn – від до ;

- 2 група – dn – від до ;

- 3 група – dn – від до ;

- 4 група – dn – від до .

10.4 Для проведення контролю якості труб об'єм вибірки від партії за показниками зовнішнього вигляду поверхні, розмірів, границі текучості при розтягу, відносного подовження при розриві та термостабільності складає не менше п'яти проб у вигляді відрізків труб, а за показниками – зміна довжини труб після прогрівання, стійкість при постійному внутрішньому тиску при 20 °С та при 80 °С – не менше трьох проб.

Відбір проб від партії проводять методом випадкової вибірки рівномірно протягом всього процесу виробництва. Для визначення овальності труб після екструзії проби відбирають на підприємстві-виробнику на виході з технологічної лінії перед намотуванням труб у бухти, котушки. Довжина однієї проби для труб з dn не більше повинна бути не менше , а для труб з dn більше – не менше .

10.5 Випробування труб поділяються на приймально-здавальні, періодичні, кваліфікаційні, типові та сертифікаційні (визначення згідно з ДСТУ 3021).

10.5.1 Приймально-здавальні випробування необхідно проводити на кожній партії труб за показниками 2-7, що наведені в таблиці 4 у лабораторії підприємства-виробника труб. Лабораторія виробника труб повинна бути атестована у встановленому порядку органами Держспоживстандарту України.

10.5.2 Періодичні випробування необхідно проводити в об'ємах та строках, що встановлені показниками 8-12 таблиці 4.

10.5.3 Кваліфікаційні випробування необхідно проводити в обсягах згідно з таблицею 4 при освоєнні виробництва кожного типорозміру труб згідно з цим стандартом. Підприємство-виробник труб повинно надати організації, що проводить кваліфікаційні випробування, копії протоколів про проведення на заводі-виробнику сировини випробувань за показниками згідно з додатком Д.

10.5.4 Типові випробування необхідно проводити при змінюванні марки сировини в обсягах, що встановлені пунктом 10.5.2.

10.5.5 Сертифікаційні випробування необхідно проводити згідно з 1.4 у порядку, передбаченому органом оцінки.

10.6 При отриманні незадовільних результатів приймально-здавальних випробувань хоча б за одним з показників, за цим показником проводять повторні випробування на подвоєній вибірці труб. При отриманні незадовільних результатів повторних приймально-здавальних випробувань партію труб бракують.

10.7 При отриманні незадовільних результатів періодичних випробувань хоча б за одним з показників, за цим показником проводять повторні випробування на подвоєній вибірці труб. При отриманні незадовільних результатів повторних періодичних випробувань подальша участь цієї технологічної лінії у формуванні партії труб припиняється. Уточнюють технологічний процес, після чого партії труб із даної технологічної лінії контролюють до отримання задовільних результатів за даним показником не менше ніж у трьох наступних партіях.

10.8 Вимоги безпеки та охорони довкілля згідно з розділом 6 контролюють при постановці труб на виробництво і в подальшому – в порядку, встановленому органами МОЗ України, ДДПБ МНС України та Держгірпромнагляду України.

Таблиця 4 – Найменування показників якості труб, вимоги до них та частота їх контролю

Найменування показника

Вимоги до показника

(номер пункту цього

стандарту)

Частота контролю

1 Матеріал, що застосовується

згідно з 5.2

На кожній партії матеріалу

2 Маркування

відповідно до розділу 7

На кожній партії труб

3 Пакування

відповідно до розділу 8

Те саме

4 Зовнішній вигляд поверхні

згідно з 5.3.1

»

5 Розміри труб

згідно з 4.1 та 4.2

»

6 Відносне подовження при розриві

показник 2 таблиці 2

»

7*) Границя текучості при розтягу

показник 3 таблиці 2

»

8 Зміна довжини труб після прогрівання

показник 4 таблиці 2

Не рідше одного разу на шість місяців на одному діаметрі від кожної групи труб, починаючи з найбільшого діаметра у групі, причому кожний діаметр контролюють не рідше одного разу на два роки

9 Термостабільність

показник 8 таблиці 2

Для кожної марки сировини на одному діаметрі від кожної групи труб, починаючи з найбільшого діаметра у групі, причому кожний діаметр контролюють не рідше одного разу на два роки

10 Стійкість при постійному внутрішньому тиску при 20 °С

показник 5 таблиці 2

Не рідше одного разу на один місяць на одному діаметрі від кожної групи труб, починаючи з найбільшого діаметра у групі, причому кожний діаметр контролюють не рідше одного разу на два роки

11 Стійкість при постійному внутрішньому тиску при 80 °С – 165 год

показник 6 таблиці 2

Не рідше одного разу на три місяці на одному діаметрі від кожної групи труб, починаючи з найбільшого діаметра у групі, причому кожний діаметр контролюють не рідше одного разу на два роки

12 Стійкість при постійному внутрішньому тиску при 80°С – 1000 год

показник 7 таблиці 2

Не рідше одного разу на шість місяців на одному діаметрі від кожної групи труб, починаючи з найбільшого діаметра у групі, причому кожний діаметр контролюють не рідше одного разу на два роки

*) Цей показник є факультативним до 01.01.2011 року

11 ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ

11.1 Підтвердження відповідності труб згідно з цим стандартом здійснюється шляхом складання виробником або уповноваженою ним особою декларації відповідності труб вимогам цього стандарту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р № 1764 "Про затвердження Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд".

Декларування відповідності труб здійснюється з використанням модуля А (внутрішній контроль виробництва) із застосуванням таких процедур, як "Випробування органом оцінки виробів певного типу", "Випробування виробником виробу певного типу" та "Здійснення контролю за виробництвом на підприємстві", зазначених у Технічному регламенті будівельних виробів, будівель і споруд та конкретизованих цим стандартом:

а) виробник або уповноважена ним особа складають технічну документацію на труби та проект декларації відповідності згідно з додатком до Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд.

Технічна документація на труби згідно з цим стандартом повинна включати:

- загальний опис виробу;

- офіційне видання цього стандарту;

- протоколи випробувань труб на відповідність вимогам цього стандарту, що були проведені в атестованих у встановленому порядку випробувальних лабораторіях з дотриманням періодичності випробувань, установлених цим стандартом;

- технічне свідоцтво придатності матеріалу для застосування при виробництві труб напірних згідно з вимогами "Правил підтвердження придатності будівельних виробів для застосування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2006 р. № 240, та Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд та протоколи випробувань матеріалу;

- висновок органів МОЗ України щодо відповідності труб медичним критеріям безпеки;

- акт постановки виробів на серійне виробництво (для труб, що випускаються серійно);

б) орган оцінки проводить аналіз технічної документації та організовує проведення випробувань зразків труб певного типу на їх відповідність переліку показників властивостей, який узгоджено з виробником або уповноваженою ним особою і який відповідає вимогам цього стандарту. Цей перелік має включати: вимоги до основних розмірів труб згідно з 4.1, вимоги до матеріалів згідно з 5.2, вимоги до зовнішнього вигляду поверхні труб згідно з 5.3.1 та вимоги до стійкості труб не менше 100 год за температури 20 °С та 165 год за температури 80 °С до дії постійного внутрішнього тиску згідно з рядками 5 та 6 таблиці 2 цього стандарту.

Відбір зразків труб для випробувань проводиться представниками органу оцінки за участі представників виробника або уповноваженої ним особи. Випробування зразків проводять у лабораторіях, атестованих у встановленому порядку у присутності представників органу оцінки. Протокол випробувань підписують представники виробника, випробувальної лабораторії та органу оцінки. Затверджує протокол керівник органу оцінки.