Вибiр необхiдного типу радiоiзотопних нейтралiзаторiв здiйснюється згiдно з галузевими методиками та рекомендацiями.

Примiтка.

При виготовленнi продукцiї санiтарно-гiгiєнiчного та побутового призначення (серветки, тампони, цигарковий та мундштучний папiр, тканини i т.п.), а також зошитової продукцiї застосування радiоiзотопних нейтралiзаторiв забороняється.

5.4.3. У випадках, коли матерiал (плiвка, тканини, стрiчка, лист) електризується настiльки сильно, що застосування радiоiзотопних нейтралiзаторiв не забезпечує нейтралiзацiю заряду статичної електрики, допускається установка комбiнованих (iндукцiйно-радiоiзотопних), або вибухозахисних iндукцiйних та високовольтних (постiйної та змiнної напруги) нейтралiзаторiв.

5.4.4. У всiх випадках, коли дозволяє характер технологiчного процесу та конструкцiя машин, належить застосовувати iндукцiйнi нейтралiзатори.

Установлюватися вони повиннi таким чином, щоб вiдстань помiж їх коронуючими електродами (голками, струнами, стрiчками) та зарядженою поверхнею була мiнiмальною й не перевищувала 20–50 мм (в залежностi вiд конструкцiї нейтралiзатора). У вибухонебезпечних примiщеннях при цьому необхiдно вживати заходи, що виключають можливiсть виникнення iскрового розряду мiж зарядженою поверхнею та коронуючими електродами.

5.4.5. У випадку неможливості застосування iндукцiйних нейтралiзаторiв або недостатньої їх ефективностi у примiщеннi, яке не є вибухонебезпечним, необхiдно застосовувати високовольтнi нейтралiзатори та ней-тралiзатори ковзного розряду.

Примiтка.

У випадку використання голкових iндукцiйних та високовольтних нейтралiзаторiв необхiдно передбачити заходи, що запобiгають можливості травмування обслуговуючого персоналу голками нейтралiзаторiв.

5.4.6. Для нейтралiзацiї заряду статичної електрики в важкодоступних мiсцях, на поверхнi об’єктiв, що мають складну конфiгурацiю, змiнюють безперервно геометричнi розмiри, тобто там, де неможлива установка нейтралiзаторiв в безпосереднiй близькостi вiд зарядженої поверхнi, слiд застосовувати аеродинамiчнi нейтралiзатори з примусовою подачею iонiв струменем повiтря.

У випадку, коли цей спосіб нейтралiзацiї застосовується в вибухонебезпечному примiщеннi, iонiзатори (крiм радiоiзотопних) повиннi бути вибухозахищеними або розташовуватися в сусiднiх примiщеннях, якi не є вибухонебезпечними.

Примiтка.

У випадку, коли на зарядженому матерiалi iснують як позитивно, так i негативно зарядженi дiлянки, або коли знак заряду невiдомий, необхiдно застосовувати iонiзатори, що забезпечують утворення в повiтряному потоцi як позитивних, так i негативних iонiв.

Коли матерiал заряджений переважно зарядом одного знаку, бажано забезпечити унiполярну iонiзацiю повiтряного потоку (iонами протилежного знаку). В цьому випадку ступiнь iонiзацiї повiтряного потоку зменшується повiльнiше, нiж при бiполярнiй iонiзацiї, що дозволяє установлювати iонiзатор на бiльшiй вiдстанi.

5.5. Запобiгання небезпечним розрядам з рiдин

5.5.1. Коли в трубопроводах та технологiчнiй апаратурi, в яких мiстяться рiдкi продукти, виключена можливiсть утворення вибухонебезпечних концентрацiй пароповiтряних сумiшей (температура рiдини нижче нижньої температурної межi вибуховостi, середовище не мiстить окислювачiв i знаходиться пiд надлишковим тиском; апарати та комунiкацiї заповненi iнертними газами), швидкостi транспортування рiдин по трубопроводах та витiкання їх в апарати не обмежуються.

В iнших випадках швидкiсть руху рiдин по трубопроводах та витiкання їх в апарати (резервуари) необхiдно обмежити таким чином, аби щiльнiсть заряду, потенцiал, напруженiсть поля в резервуарi (апаратi), що заповнюється, не перевищували значення, при якому можливе виникнення iскрового розряду з енергiєю, яка не перевищує 0,4 мiнiмальної енергiї запалювання оточуючого середовища.

Максимально безпечнi швидкостi руху рiдин по трубопроводах та витiкання їх в апарати (резервуари) визначаються в кожному окремому випадку в залежностi вiд властивостей рiдини та вмiсту в нiй нерозчинних домiшок, розмiру, властивостей матерiалу стiнок трубопроводу (апарата), тиску та температури в апаратi, що заповнюється. При цьому явно безпечним є транспортування по заземлених металевих трубопроводах рiдин з питомим об’ємним електричним опором до 105 Ом·м зi швидкостями до 10 м/с, а рiдин з питомим об’ємним електричним опором до 109 Ом·м – зi швидкостями до 5м/с.

Для рiдин з питомим об’ємним електричним опором бiльше 109 Ом·м допустимi швидкостi транспортування та витiкання установлюються для кожної рiдини окремо, безпечною швидкiстю витiкання таких рiдин iз заземлених металевих трубопроводiв в заземленi металевi резервуари (апарати) є 1,0 м/с.

5.5.2. Для зниження до безпечного значення щiльностi заряду в потоцi рiдини, яка має питомий об’ємний електричний опiр бiльше 109 Ом·м, при необхiдностi транспортування її по трубопроводах зi швидкостями, якi перевищують безпечнi, необхiдно застосовувати спецiальнi пристрої для вiдведення заряду.

Пристрої для вiдведення заряду з рiдкого продукту повиннi установлюватися на завантажувальному трубопроводi безпосередньо коло входу в апарат (резервуар), що заповнюється так, щоб при максимальнiй швидкостi транспортування час руху продукту по завантажувальному трубопроводі пiсля виходу з пристрою до витiкання його в апарат не перевищував 10% постiйної часу релаксацiї заряду в рiдинi. Коли ця умова конструктивно не може бути виконана, вiдведення виникаючого в завантажувальному патрубку заряду повинно бути забезпечено в серединi апарата, що заповнюється (резервуару) до виходу зарядженого потоку на поверхню рiдини, яка є в апаратi.

5.5.3. Як пристрої для вiдведення заряду з рiдкого продукту можуть використовуватися:

– iндукцiйнi нейтралiзатори зi струнами або голками;

– релаксацiйнi ємкостi, якi являють собою горизонтальну дiлянку трубопроводу збiльшеного дiаметра.

При цьому дiаметр цiєї дiлянки трубопроводу повинен бути не менше:

де Др – дiаметр релаксацiйної ємностi, м;

Дт – дiаметр трубопроводу, м;

Vт – швидкість рідини в трубопроводi, м/с.

Довжина його (м) повинна бути не менше

де ?? – дiелектрична стала рiдини;

??v – питомий об’ємний електричний опiр рiдини, Ом·м.

5.5.4. Як пристрiй для вiдведення заряду всереденi апарата (резервуара), що заповнюється, можливо застосовувати:

– клiтки з заземленої металевої сiтки, якi охоплюють деякий об’єм бiля кiнця завантажувального патрубка таким чином, щоб заряджений потiк з патрубка поступав усередену клiтки.

При цьому об’єм клiтки повинен бути не менше

де V – об’єм клiтки, м3;

Q – продуктивнiсть перекачки рiдини (витрати), м3/год;

?? = ????0??v – стала часу релаксацiї заряду в рiдині, с;

?? – дiелектрична проникнiсть рiдини, безрозмiрна;

??0 – електрична стала, дорівнює 8,854·10–12 ф/м;

??v – питомий об’ємний електричний опiр рiдини, Ом·м;

– спецiальнi насадки на кiнцi завантажувального патрубка, якi такі формують та направляють заряджений струмiнь, що витікає, аби забезпечити максимальний час розповсюдження його на поверхнi днища та стiнок апарата (резервуару), що заповнюється;

– нейтралiзатори занурювального типу, якi являють собою товстостiнну трубу з дiелектрика з установленими в нiй протяжними електродами-струнами.

5.5.5. Для забезпечення вiдводу заряду з потоку рiдини, що електризується, в широкому дiапазонi змiн питомого об’ємного електричного опору вiд 109 до 1013 Ом·м може використовуватися автономна система пристроїв захисту вiд статичної електрики, якi складаються з iндукцiйного струнного нейтралiзатора та пристрою для забезпечення релаксацiї.

5.5.6. Для запобiгання небезпечних iскрових розрядiв потрiбно не допускати наявностi на поверхнi горючих та легкозаймистих рiдин в апаратах та резервуарах незаземлених електропровiдних плаваючих предметiв.

Понтони з електропровiдних матерiалiв, якi призначенi для зменшення втрати рiдини вiд випаровування, повиннi бути заземленi за допомогою не менш нiж двох гнучких заземлюючих провiдникiв, приєднаних до понтону в дiаметрально протилежних точках.

Примiтки:

1. При застосуваннi поплавкових або буйкових рiвнемірiв їхні поплавки повиннi бути виготовленi з електропровiдного матерiалу i при будь-якому положеннi мати надiйний контакт з заземленням.

2. У випадку, коли при iснуючій технологiї виробництва неможливо запобiгти наявностi на поверхнi рiдини незаземлених плаваючих предметiв, необхiдно вжити заходів, якi виключають можливiсть створення над нею вибухонебезпечного середовища.

3. Використання неелектропровiдних плаваючих пристроїв та предметiв (понтонiв, пластмасових куль та ін.), якi призначенi для зменшення втрат рiдини вiд випаровування, дозволяється тiльки по узгодженню зi спецiалiзованою органiзацiєю.

5.5.7. Рiдини повиннi подаватися в апарати, резервуари, тару повним перерiзом труби таким чином, щоб не допускати їхнього розбризкування, розпилення.

5.5.8. Наливання рiдини вiльно падаючим струменем не дозволяється. Вiдстань вiд кiнця завантажувальної труби до дна приймальної посудини не повинна перевищувати , а коли це неможливо, то струмiнь повинен бути направлений уздовж стiнки. При цьому форма кiнця труби та швидкiсть подачi рiдини повиннi бути вибранi таким чином, щоб запобiгти її розбризкуванню.

При верхньому наливаннi апарата, резервуару, цистерни тощо за допомогою гумового шланга необхiдно передбачити його вертикальне розташування.

Виняток становлять лише випадки, коли гарантована неможливiсть виникнення в приймальнiй посудинi вибухонебезпечних концентрацiй парогазових сумiшей.

5.5.9. Рiдини повиннi поступати в резервуари нижче рiвня залишку рiдини, яка в них знаходиться.

На початку заповнення порожнього резервуару рiдини, якi мають питомий об’ємний електричний опiр бiльше 105 Ом·м, повиннi подаватися до нього з швидкiстю не бiльше 0,5 м/с до моменту занурення кiнця завантажувальної труби.

При подальшому заповненнi швидкiсть треба вибирати з урахуванням вимог п.5.5.1.

5.5.10. Ручний вiдбiр рiдини з резервуарiв та ємкостей, а також вимiрювання рiвня за допомогою рiзного роду мiрних лiнiйок та метр-штокiв через люки дозволяється тiльки пiсля закiнчення часу, що перевищує 3 (див. п.5.5.4) пiсля припинення руху рiдини, коли вона знаходиться в станi спокою. При цьому пристрої для проведення вимiрiв повиннi бути виготовленi з матерiалу з питомим об’ємним електричним опором менше 105 Ом·м і заземленi.

У випадку виготовлення цих пристроїв з дiелектричних матерiалiв повиннi додержуватися умови електростатичної iскробезпеки вiдповiдно до ГОСТ 12.1.018-93.

5.6. Запобiгання небезпечним розрядам у газових потоках

5.6.1. Для запобiгання виникнення небезпечних iскрових розрядiв пiд час перемiщення газiв i парiв по трубопроводах та апаратах необхiдно всюди, де це технологiчно можливо, вжити заходів щодо виключення присутностi в газових потоках твердих та рiдких частинок.

5.6.2. Конденсацiя парiв та газiв при великому перепадi тискiв викликає сильну електризацiю газових струменiв пiд час витiкання через нещiльностi. Це вимагає пiдвищеної уваги до герметизацiї обладнання, яке утримує пари та гази пiд високим тиском.

5.6.3. Не допускається присутнiсть в газовому потоцi незаземлених металевих частин та деталей обладнання.

5.7. Вiдведення заряду при переробцi сипких та дрiбнодисперсних матерiалiв

5.7.1. Переробку сипких (в особливостi дрiбнодисперсних) матерiалiв належить вести в металевому або електропровiдному (див. п.5.8.1) неметалевому обладнаннi.

Особливо важливо дотримуватися цiєї вимоги в установках по транспортуванню, сушiнню та розмелюванню матерiалiв в газових потоках (струменях).

5.7.2. У випадках застосування для переробки сипких матерiалiв антиелектростатичного або дiелектричного обладнання та трубопроводiв (див. пп.5.8.2, 5.8.3) для покращання умов стiкання заряду з перероблюємого матерiалу належить звертати особливу увагу на ретельне виконання вимог, викладених в пп. 5.8.5, 5.8.6, 5.8.8, 5.8.10, 5.8.11.

Для зменшення електризацiї при пневмотранспортуваннi гранульованих, подрiбнених і порошкоподібних полiмерних матерiалiв по неметалевих трубопроводах належить застосувати труби з тогож або близького за складом полiмерного матерiалу (наприклад, транспортування порошкоподібного або гранульованого полiетилену краще вести по полiетиленових трубах).

5.7.3. В установках по транспортуванню та розмелюванню матерiалiв в повiтряних потоках (струменях) повiтря, що подається, має бути зволожене до такого ступеня, щоб вiдносна вологiсть повiтря на виходi з пневмотранспорту, а також в мiсцi розмелювання матерiалiв в млинах, складала не менше 65 %.

Коли за технологiчними умовами збiльшення вiдносної вологостi повiтря не припустимо, то рекомендується застосовувати його iонiзацiю (див. розд.5.4). При цьому найбiльш придатними для використання в бункерах, циклонах, на кiнцевих дiльницях пневмотранспортних трубопроводiв є спецiальнi пристрої зі стержневими, голковими або струнними заземленими електродами (iндукцiйнi нейтралiзатори).

5.7.4. У випадку, коли зазначенi в п.5.7.3 заходи з якихось причин не можуть бути застосованi, перелiченi процеси повиннi проводитись в потоцi iнертного газу.

Примiтка.

Застосування повiтря допускається лише у випадку, коли результати безпосереднiх вимiрiв ступеню електризацiї матерiалiв в дiючому обладнаннi пiдтверджують безпечнiсть ведення процесу.

5.7.5. З метою покращання умов стiкання заряду з тканинних рукавiв, що застосовуються для затарювання гранульованих та iнших сипких матерiалiв та з’єднання рухомих елементiв обладнання з нерухомими, а також з рукавними фiльтрами, належить просочувати їх відповідними розчинами поверхнево-активних речовин (див. Додаток 5) з наступним просушуванням, забезпечуючи при крiпленнi надiйний контакт з заземленими металевими елементами обладнання.

Для рукавних фiльтрiв належить вибирати просочення, яке не знижує пiсля просушування фiльтруючих властивостей тканини.

Допускається застосування металізованої тканини.