Статьи

Щороку реєструються нещасні випадки, пов’язані з виконанням робіт в охоронній зоні ліній електропередачі: під час робіт з використанням вантажопідіймальних кранів, засобів підмощування та іншого будівельного устаткування в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі; виконання земляних робіт в охоронній зоні кабельних ліній електропередачі; в небезпечній зоні контактних мереж електрифікованих ліній залізничного та міського транспорту. Як правило, подібні нещасні випадки мають смертельний або тяжкий наслідок, а їх аналіз свідчить про те, що перед початком виконання робіт не були виконані організаційно-технічні заходи, спрямовані на забезпечення безпечних умов праці.

Оскільки охоронна зона ліній електропередачі є небезпечною зоною, у якій «можлива дія на працівника небезпечного і (або) шкідливого виробничого чинника» (ДСТУ 2293-99), то згідно з Порядком видачі дозволів Державним комітетом України з нагляду за охороною праці та його територіальними органами передбачено одержання підприємством дозволу щодо спроможності виконання робіт у цих умовах.
Умови безпечного виконання робіт в охоронній зоні ліній електропередачі визначені у таких документах: для ліній енергопередавальних організацій — Правилах охорони електричних мереж (постанова Кабінету Міністрів від 04.03.97 р. № 209), Правилах безпечної експлуатації електроустановок (НПАОП 40.1-1.01-97), Правилах безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98), ГОСТ 12.1.013—78, ГОСТ 12.1.051—90); ліній зв’язку і проводового мовлення — Правилах охорони ліній зв’язку (постанова Кабінету Міністрів від 29.01.96 р. № 135), Правилах безпеки під час робіт на кабельних лініях зв’язку та проводового мовлення (НПАОП 64.2-1.07-96); контактних мереж електрифікованої лінії залізничного транспорту — Правилах безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях (НПАОП 60.1-1.48-00); контактних мереж міського електротранспорту — Правилах охорони праці на міському електричному транспорті (НПАОП 60.2-1.01-06).
Для оперативного вирішення питань в умовах суміщення охоронних зон різного відомчого підпорядкування розробляються відповідні нормативні документи, наприклад, Положення про взаємовідносини підприємств електроенергетики і зв’язку при проектуванні, будівництві, реконструкції та експлуатації електромереж напругою 0,4 кВ із сумісним підвішенням проводів проводового мовлення (наказ Міністерства зв’язку України від 07.03.97 р. № 28 і Міністерства енергетики та електрифікації України від 20.03.97 р. № 27).
Згідно з пп. 5, 9 Правил охорони електричних мереж до охоронної зони повітряних наземних ліній та споруд електропередачі належить територія уздовж повітряної лінії електропередачі — у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань: 2 м — напругою до 1 кВ; 10 м — до 20 кВ; 15 м — 35 кВ; 20 м — 110 кВ; 25 м — 150, 220 кВ; 30 м — 330, 400, 500 кВ; 40 м — 750 кВ, а також територія на відстані 3 м за периметром від огорожі або споруди трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв*.
До охоронної зони наземних кабельних ліній електропередачі належить ділянка землі вздовж підземних кабельних ліній, обмежена вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки лінії від крайніх кабелів на відстань 1 м, а також уздовж підземних кабельних ліній електропередачі до 1 кВ, прокладених у містах під тротуарами, у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами від крайніх кабелів на відстань 0,6 м у напрямку будинків і споруд і на відстань 1 м у напрямку проїжджої частини вулиці.
У межах охоронної зони наземної повітряної і кабельної ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв без письмової згоди підприємства-власника лінії електропередачі (далі — експлуатаційного підприємства), а також без присутності їх представника забороняється:
будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, знесення будівель і споруд;
проведення усіх видів гірничих, вантажно-розвантажувальних, землечерпальних, вибухових, меліоративних робіт, вирубування дерев, розташування польових станів, загонів для худоби, встановлення дротяного загородження, опор для виноградників і садів, а також поливання сільськогосподарських культур (згідно з п. 3.7 ГОСТ 12.1.051—90 виконання поливних робіт допускається у разі, якщо струмінь води піднімається на висоту не більше як 3 м);
проїзд в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі машин, механізмів загальною висотою з вантажем або без нього від поверхні дороги понад 4,5 м (згідно з п. 3.3 ГОСТ 12.1.051—90 ця відстань становить 4 м);
виконання земляних робіт на глибині понад 0,3 м, а на орних землях — на глибині понад 0,45 м, а також розрівнювання грунту (в охоронних зонах підземних кабельних ліній електропередачі), при цьому під час розкопування (шурфування) для уточнення розташування та глибини прокладання кабелів використання землерийних машин та інструментів ударної дії, у тому числі лома і кайла, допускається лише на глибину, за якою до кабелю або захисного покриття залишається шар грунту не менше як 0,3 м, а подальше виймання грунту повинно проводитися вручну лопатами (згідно з п.15 Правил охорони електричних мереж не допускається проведення земляних робіт з використанням ударних механізмів на відстані менше ніж 5 м від кабелю).
Чинні нормативні вимоги щодо мінімально допустимої відстані від будівельної машини (вантажопідйомних, землерийних, бурильних та інших механізмів) або від її підіймальної (висувної) частини, а також робочого органу або вантажу, що піднімається, в будь-якому положенні до вертикальної площини, утворюваної проекції на землю найближчого проводу, що перебуває під напругою повітряної наземної лінії електропередачі змінного струму, наведено в таблиці. Аналізуючи дані таблиці, можна констатувати неоднозначність нормативних указаних вимог. Наприклад, мінімально допустима відстань для повітряної лінії електропередачі напругою 1 кВ згідно з тим чи іншим нормативним документом може бути 1, 1,5 або 2 м.
Оскільки роботи в охоронних зонах виконуються під наглядом відповідального працівника експлуатаційного підприємства, то перед початком робіт уповноважений представник будівельної організації повинен одержати від експлуатаційного підприємства письмовий дозвіл за формою додатку (додатки 1, 2 Правил охорони електричних мереж, де зазначаються: ділянка діючої електроустановки, де виконуватимуться роботи (розподільна установка, лінія, електричне коло, опори); терміни виконання робіт (початок та закінчення); дані про відповідального працівника експлуатаційного підприємства, якого належить повідомити про закінчення робіт; наявність небезпечних і шкідливих чинників (розташовані поблизу діючі лінії електропередачі, електричне поле тощо), якщо вони мають місце. На виконання робіт у зоні контактних мереж і повітряних ліній, що перебувають під напругою, електрифікованих ліній залізниць оформлюється дозвіл за формою додатка 1 НПАОП 60.1-1.48-00. Необхідно відзначити, що нормативні документи вимагають також погодження дій з організаціями, які мають суміжні з місцем виконання робіт охоронні зони інженерних і транспортних комунікацій.

Мінімальна допустима відстань від будівельної машини до повітряної наземної лінії

електропередачі змінного струму

№ з/п

Напруга повітряної лінії електропередачі змінного струму, кВ

Мінімальна допустима відстань, м (з посиланням на нормативний документ)

[1]

[2]

[3]

[4]

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

0,042

1

20

35

110

150

220

330

400

500***

750

1150

1,0

1,5

2,0

2,5

3,5

4,5

6,0

1,5

2,0

4,0

5,0

6,0**

9,0

2,0

3,0

4,0

5,0

9,0

10,0

1,5

2,0*

4,0

5,0

6,0

9,0

* Згідно з п. 6.2 НПАОП 60.1-1.48-00 «виняток становлять роботи на лініях, що перебувають під напругою до 20 кВ, які виконують з телескопічних вишок та інших механізмів для піднімання людей. Такі роботи дозволяються в тому випадку, коли з урахуванням можливих відхилень вишки (механізму) забезпечується відстань не менше 1 м від піднімальної або висувної частини у будь-якому її положенні, у тому числі і при найбільшому, що дозволяє конструкція, підйомі чи бічному вильоті до ближнього проводу, що перебуває під напругою».

** Для НПАОП 64.2-1.07-96 мінімальна відстань для лінії електропередачі напругою від 330 до 500 кВ становить 6 м.

*** Для [4] — визначена напруга 550 кВ.

[1] — п. 21, додаток до Правил охорони електричних мереж (постанова КМУ від 04.03.97 р. № 209); п. 5.1.3, таблиця 5.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок (НПАОП 40.1-1.01-97); п. 2.3.3, таблиця 2.3 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98); п. 4.17.13 Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (НПАОП 0.00-1.01-07).

[2] — п. 2.25.1 ГОСТ 12.1.013—78 «Электробезпасность.Требования безопасности»; п. 6.9.5, таблиця 6.3 Правил безпеки під час робіт на кабельних лініях зв’язку та проводового мовлення (НПАОП 64.2-1.07-96); п. 8.4.1 Правил охорони праці на міському електричному транспорті (НПАОП 60.2-1.01-06).

[3] — п. 3.6, таблиця 2 (мінімальна). ГОСТ 12.1.051—90 «Электробезопасность. Расстояния безопасности в охранной зоне линий электропередачи напряженим свыше 1000 В».

[4] — п. 6.2 Правил безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях (НПАОП 60.1-1.48-00).

Перед початком виконання робіт уповноважена особа будівельної організації надає експлуатаційному підприємству список працівників, які мають право видавати наряди, відповідальних керівників і відповідальних виконавців робіт (у списку зазначається посада, прізвище, ініціали та група з електробезпеки). У разі подання заявки дозвіл повинен видаватись енергопередавальною організацією не пізніше ніж за 10 діб до початку робіт. З метою запобігання пошкодженням лінії електропередачі або її обладнання, що може призвести до нещасних випадків і значного недовідпуску електроенергії, уповноважений представник енергопередавальної організації може оформити акт-заборону на виконання будівельно-монтажних і земляних робіт на ділянці лінії електропередачі за формою додатка 4 Правил охорони електричних мереж.
У разі надання будівельній організації спеціально виділеної огородженої зони робіт замість дозволу оформляється акт-допуск за формою додатка 3 СНиП III-4-80** (НПАОП 45.2-7.02-80). В акті-допуску зазначаються: вид огородження зони робіт; місця входу (виходу) і в’їзду (виїзду) до цієї зони; наявність небезпечних і шкідливих чинників та інші заходи безпеки.
Після прибуття на територію експлуатаційного підприємства працівники будівельної організації проходять інструктаж щодо порядку безпечного проведення робіт з урахуванням особливостей тих ділянок електроустановки, на яких вони виконуватимуть роботи, а працівники, які мають право видавати наряди, відповідальні керівники і відповідальні виконавці робіт — за схемами експлуатаційного підприємства щодо розміщення енергооб’єктів (на жаль, нормативно-правові акти не визначають місце, де повинні реєструватися результати проведення інструктажу***). Під час інструктажу представник експлуатаційного підприємства (допускач) вказує межі робочого місця і підходи до нього; показує найближче до робочого місця устаткування та струмовідні частини приєднань, що ремонтуються, та суміжних приєднань, до яких забороняється наближатись незалежно від того, перебувають вони під напругою чи ні. Нормативними документами визначено відповідальність уповноваженої особи будівельної організації за відповідність своїх працівників присвоєним їм кваліфікації та груп з електробезпеки, додержання умов і термінів проведення робіт, виконання підконтрольними працівниками заходів безпеки під час проведення робіт і вказівок допускача, отриманих під час інструктажу або вказаних в акті-допуску.
Будівельні роботи в охоронній зоні виконуються за нарядом-допуском, що оформляється будівельною організацією (наприклад, за формою додатка 4 НПАОП 45.2-7.02-80)*, причому у разі первинного допуску відповідальний виконавець робіт (відповідальний керівник робіт) будівельної організації один з примірників наряду-допуску надає допускачу. Первинний допуск в охоронну зону незнеструмленої лінії електропередачі здійснює допускач, який допускає відповідального керівника та відповідального виконавця робіт будівельної організації, а допуск відповідального виконавця робіт до виконання робіт в охоронну зону вимкненої лінії електропередачі може здійснювати відповідальний керівник робіт будівельної організації. Допуск працівників будівельної організації проводиться після перевірки підготовки робочого місця, під час якої допускач вказує на відсутність напруги. У разі змін умов виконання робіт і складу бригади виконавців наряд-допуск повинен бути анулюваний або оформлений новий.
Про повне закінчення робіт відповідальний працівник будівельної організації повідомляє допускача у вигляді письмового повідомлення, врученого особисто або по телефону. У повідомленні вказується, що роботу за нарядом-допуском повністю закінчено, працівників з місця виконання робіт виведено, робочі місця перевірено (матеріали, інструменти, пристрої та інше) та прибрано; встановлені працівниками будівельної організації заземлення, огородження, знаки та плакати безпеки знято. Необхідно відзначити, що форма дозволу, що видається на роботу в зоні контактних мереж електрифікованих ліній залізниць, включає відповідну частину повідомлення (додаток 1 НПАОП 60.1-1.48-00).
Згідно з п. 12 Правил охорони електричних мереж роботи з ліквідації аварій на лініях електропередачі дозволяється виконувати без погодження із землекористувачами, але з повідомленням їх про проведення цих робіт не пізніше ніж за 10 днів після їх початку. В аварійних випадках, які потребують невідкладних ремонтно-відновлювальних робіт в охоронній зоні кабельних ліній електропередачі, допускається виконання цих робіт без попереднього погодження з експлуатаційним підприємством, за умови: попереднього повідомлення телефонограмою підприємств, які мають суміжні з місцем аварії кабельні мережі, про необхідність прибуття їхніх представників; наявності на місці виконання робіт відповідальної особи-фахівця та проінструктованої бригади; виконання земляних робіт в охоронній зоні вручну до прибуття на місце аварії представника експлуатаційного підприємства; оформлення письмового дозволу (акта-заборони) та контролю за проведенням робіт (після прибуття на місце аварії представника експлуатаційного підприємства).
Якість виконання робіт в охоронних зонах ліній електропередачі визначається організацією робіт та фаховим рівнем їх виконавців. Незадовільна організація робіт, залучення працівників, які не мають достатньої професійної підготовки, виконання робіт без відома експлуатаційного підприємства (власника комунікації) впливають на ефективність виконання робіт і сприяють зростанню рівня виробничого травматизму.

М. ФЕДОРЕНКО

* Параметри охоронної зони ліній електропередачі, що визначені чинними нормативно-правовими актами з охорони праці, є неоднозначними. Так, згідно з додатком 5 ГОСТ 12.1.013—78 та НПАОП 40.1-1.21-98 охоронною зоною повітряних ліній електропередачі (наприклад, для напруги від 1 до 20 кВ) є земельна ділянка і повітряний простір, обмежений вертикальними уявними площинами, що розташовані з обох боків лінії від крайніх проводів за невідхиленого їхнього положення на відстані 10 м. Згідно з п. 7.2.26 Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00-1.30-01) та п. 12.16 НПАОП 45.2-7.02-80 заборонено виконання робіт з будівельних риштовань, змонтованих на відстані ближче ніж 5 м від незнеструмленої повітряної електричної контактної мережі. Згідно з п. 4.11 Правил безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях (НПАОП 60.1-1.48-00) дозволяється проведення будівельних робіт на спорудах, розташованих на відстані від 2 до 10 м від частин контактної мережі, що перебуває під напругою 27,5 кВ, без вимкнення напруги та заземлення контактної мережі за умови виконання робіт під наглядом спеціально призначеного та проінстуктованого керівником робіт працівника (згідно з п. 6.1 НПАОП 60.1-1.48-00 проводи контактної мережі змінного струму і зв’язане з ними обладнання напругою 27,5 кВ за допустимими відстанями (охоронні зони) належать до ліній з напругою 20 кВ).

** Згідно з п. 6.3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05) таким журналом має бути Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, але відповідальною особою за ведення цього журналу є фахівець з охорони праці підприємства, який не завжди може бути фахівцем з організації робіт в охоронній зоні ліній електропередачі. На думку автора, оскільки допускач проводить інструктаж працівників будівельної організації, то закономірно, що він повинен реєструвати проведення інструктажу в наряді-допуску (незважаючи на те, що наряд-допуск є документом будівельної організації).

*** У чинних нормативно-правових актах з охорони праці маємо різноманіття форм нарядів-допусків, які необхідно оформлювати під час виконання робіт в охоронній зоні ліній електропередачі. Наприклад, на виконання робіт підйомником на відстані менше ніж 40 м від крайнього проводу лінії електропередачі, що перебуває під напругою понад 42 В, видається наряд-допуск за формою додатка 6 Правил будови і безпечної експлуатації підйомників (НПАОП 0.00-1.36-03), що має 13 пунктів; під час проведення робіт вантажопідіймальним краном поблизу ліній електропередачі видається наряд-допуск за формою додатка 15 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (НПАОП 0.00-1.01-07), що має 14 пунктів.



До списку